Рішення № 84795085, 29.08.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2029/19

Провадження № 2/761/3628/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 серпня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Токач М.С.,

за участі:

представника позивача - Чирви О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Державної установи «Центр обслуговування Національної поліції України» до ОСОБА_1 про зобов`язання витини певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Державна установа «Центр обслуговування Національної поліції України» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просив зобов`язати ОСОБА_1 укласти договір найму житлового приміщення з ДУ« ЦОП Національної поліції України» щодо належного оформлення прав проживання та користування кімнатою АДРЕСА_1 , зобов`язати ОСОБА_1 укласти договір відшкодування витрат за комунальні послуги та утримання нерухомого майна наймачами житлового приміщення у гуртожитку ДУ« ЦОП Національної поліції України», а також стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», заборгованість за спожиті комунальні послуги та енергоносії за період з січня 2017 року по листопад 2018 року в сумі 16 998,45 грн. та з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, в розмірі 3753,73 грн., загальна сума складає : 20 752,18 грн., та судовий збір в розмірі - 3524, 00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, УДАІ ГУМВС України в м. Києві була виділена у гуртожитку кімната АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , разом із сім`єю: дружиною - ОСОБА_2 , і дочками: ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 за адресою - АДРЕСА_1 . Разом з тим відповідач відмовився укласти договори: найму житлового приміщення та договір відшкодування витрат за комунальні послуги та утримання нерухомого майна з балансоутримувачем гуртожитку, тобто позивачем.З метою належного оформлення прав користування кімнатою в гуртожитку, позивачем письмово було запропоновано відповідачеві подати відповідні документи для укладання зазначених договорів, проте, він проігнорував усі прохання та вимоги позивача. На його адресу були направлені листи та повідомлення, але він відмовляється їх отримувати.У результаті комісійної перевірки позивачем згідно акту встановлено фактичне проживання в гуртожитку від 26 вересня 2018 року складеного комісією Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» та підписаного мешканцями гуртожитку, підтверджується той факт, що з січня 2017 станом на сьогоднішній день відповідач та його сім`я проживають у кімнаті АДРЕСА_1 гуртожитку, користуються в повному обсязі комунальними послугами, вартість яких не сплачують, в зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі: 16 998,45 гри.З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача із претензіями, щодо сплати існуючої заборгованості за спожиті комунальні послуги Проте, відповідач на вищевказані претензії пояснень не надавав, наявної у нього заборгованості не погасив. У зв`язку з чим, позивач був змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні 03 липня 2019 року, представником позивача було заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, в якому вона просила стягнути зі ОСОБА_1 на користь Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України заборгованість за спожиті комунальні послуги та енергоносії за період з січня 2017 року по травень 2019 року в сумі 27997,80 грн. та урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 8141,25 грн., а також 3% річних від простроченої суми, в розмірі 2004,00 грн., загальна сума складає : 38 143,05 грн., обґрунтовуючи це тим, що на день розгляду справи минуло 161 день, за цей час відповідач проживаючи із сім`єю користувався в повному обсязі комунальними послугами, але сплачувати за них він відмовлявся.

Ухвалою від 09 квітня 2019 року по справі відкрито провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши матеріали справи доказами, суд встановив.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 разом із сім`єю, проживає в кімнаті АДРЕСА_1 з січня 2017 року по вересень 2018 що підтверджується актом від 26 вересня 2018 року, користуючись у повному обсязі комунальними послугами, вартість яких не сплачують.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-1V від 24.06.2004 відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 1 ч. З ст. 20 вказаного Закону України "Про житлово- комунальні послуги" споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово- комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно ст. 29 цього ж Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку (гуртожиток) здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним собою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача із претензіями, щодо сплати існуючої заборгованості за спожиті комунальні послуги.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 623 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, що врегульовано Цивільним кодексом України.

За змістом положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, (не сплатив вчасно за комунальні послуги, в зв`язку з чим виникла заборгованість) на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити йому боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не становлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми Цивільного кодексу України та в відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних від простроченої суми входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати іредиторові.

Аналогічне положення міститься у постановах Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6- 3Sue11.

Відповідно до ч, 1 ст, 3 Цивільно процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.6 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з змінами внесеними згідно із законом № 2454-VIII від 07.06.2018, виконавець комунальної послуги має право: звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Згідно ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

У зв`язку із вище ви кладеним, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату понесених позивачем витрат за комунальні послуги (теплопостачання, електроенергію, водопостачання, водовідведення, газ), а також утримання гуртожитку в нормальному стані.

Відповідно до вимог ст. 179 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, п. 7 яких встановлює обов`язок власників та користувачів кімнат в гуртожитку оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 5 ч. З ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення надаються споживачеві згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21,07,2005 року № 630.

Проте, відповідачем не здійснюється оплата наданих послуг, внаслідок чого розмір заборгованості становить 38 143, 05 грн.

Таке зобов`язань щодо оплати за надані послуги не в повній мірі узгоджується із нормами Житлового кодексу України та Закону і України «Про житлово-комунальні послуги», які визначають права та обов`язки сторін щодо оплати комунальних послуг та встановлених і затверджених тарифів.

Відповідно до ст.ст. 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов`язаний укласти договір на надання житлово- комунальних послуг, підготовлений виконавцем на підставі типового договору, а також оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Тобто, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачами не є підставою для несплати за отримані послуги, оскільки Законом України «Про житлово-комунальні послуги» покладає обов`язок укласти такий договір як на виконавця цих послуг, так і на споживача.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому слід позов задовольнити повністю та стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у відповідності до платіжного доручення №5215 від 19 листопада 2018 року, та №5214 від 19 листопада 2018 року, за подання відповідного позову Державною установою «Центр обслуговування Національної поліції України» сплачено судовий збір у розмірі 3 524, 00 грн. то вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 10, 11, 57-61, 76, 77, 79, 81, 83, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354ЦПК України; ст.ст. 64, 66, 67 Житлового кодексу Української РСР, ст. ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Державної установи «Центр обслуговування Національної поліції України» до ОСОБА_1 про зобов`язання витини певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати ОСОБА_1 укласти договір найму житлового приміщення з ДУ« ЦОП Національної поліції України» щодо належного оформлення прав проживання та користування кімнатою АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 укласти договір відшкодування витрат за комунальні послуги та утримання нерухомого майна наймачами житлового приміщення у гуртожитку ДУ« ЦОП Національної поліції України».

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», заборгованість за спожиті комунальні послуги та енергоносії за період з січня 2017 року по травень 2019 року в сумі 27997,80 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 8141,25 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» 3% річних від простроченої суми, в розмірі 2004,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» судові витрати, які складаються з судового збору, у розмірі 3 524, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

Державна установа «Центр обслуговування Національної поліції України», місцезнаходження - 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; код ЄДРПОУ - 40108981.

ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шнвченківським РВВС м.Києва 12.03.1999 року.

Суддя: