Ухвала суду № 84794974, 08.10.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"08" жовтня 2019 р.

м. Київ

справа № 755/16168/19

провадження № 2/755/6213/19

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про стягнення коштів, припинення стягнення аліментів, визнання відсутньою заборгованості зі сплати аліментів, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про стягнення коштів, припинення стягнення аліментів, визнання відсутньою заборгованості зі сплати аліментів, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов до наступного.

Як убачається із змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 збитки у розмірі 21 149,97 грн., визнати відсутньою заборгованості позивача у виконавчому провадженні з 07.02.2019 року, припинити стягнення аліментів за виконавчим листом та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Цивільного процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі). (п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»)

Відповідно до ч. 1-3 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Отже, з огляду на правило ч. 1-3 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України, ОСОБА_1 як боржник за виконавчим провадженням має право звернутися до суду із заявою про визнання виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва таким, що не підлягає виконанню, звернувшись до суду із відповідною заявою у порядку, визначеному Розділом VI Цивільного процесуального кодексу України «Процесуальні питання, пов`язані із виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)», тобто така вимога як «визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та припинення стягнення за виконавчим листом» у позовному провадженні розгляду не підлягає.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні мають самостійний спосіб оскарження шляхом звернення до суду із скаргою, зокрема, щодо оскарження наявної/нарахованої державним виконавцем заборгованості по сплаті аліментів і така скарга не підлягає розгляду у позовному провадженні.

Разом з тим, вивчивши матеріали поданої позовної заяви, судом встановлено фактичне об`єднання позивачем позовної вимоги про стягнення матеріальних збитків із вимогами, які не підлягають розгляду у позовному провадженні, а підлягають розгляду за правилами Розділу VI Цивільного процесуального кодексу України «Процесуальні питання, пов`язані із виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)», таким чином позовна заява містить об`єднання різних предметів спірних правовідносин, відповідно не пов`язаних між собою однаковими доказами та правилами їх розгляду.

Так, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадку порушення правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстава для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

З огляду на вищевикладені порушення, а саме: порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, не пов`язаних між собою підставою їх виникнення, поданими доказами та правилами їх процесуального розгляду, за відсутності підстав для застосування положень статті 188 ЦПК України про роз`єднання позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність обставин, процесуальним наслідком яких є повернення заяви позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про стягнення коштів, припинення стягнення аліментів, визнання відсутньою заборгованості зі сплати аліментів, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя: В.І. Галаган