Рішення № 84793959, 07.10.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2192/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, 28 Б)

до відповідача: Селекційно-генетичого інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3)

про стягнення 10 983,91 грн

ВСТАНОВИВ:

01.08.2019 р. Акціонерне товариство "Одесаобленерго" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Селекційно-генетичого інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 7 670,65 грн, заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1171,48 грн, нарахування 3% річних за спожиту активну та перетікання реактивної електричної енергії 176,66 грн, пеню у розмірі 1594, 25 грн, інфляційні нарахування 370,87 грн, а також судові витрати у сумі 1921,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії №982 від 14.06.2006 р. та договору про закупівлю товару (послуг) за бюджетні кошти №982/1 від в частині повної та своєчасної оплати спожитої активної електричної енергії, а також в частині послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2019р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2192/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 06.08.2019р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу, та отримана останнім 18.09.2019р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.61).

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.55-59), та отримана останнім 12.08.2019р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.60).

Згідно з ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, 04.10.2019р. від позивача до суду надійшли письмові пояснення щодо деталізації нарахування обсягу електричної енергії в листопаді та грудні 2018р.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Як встановлено судом, 14.09.2006р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", новим найменуванням якого є Акціонерне товариство "Одесаобленерго") (Постачальник) та Селекційно-генетичим інститутом - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 982 (а.с.12-27), відповідно до умов якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Умовами п. 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

Положеннями п. 2.3 договору встановлено обов`язок споживача, серед іншого, виконувати умови цього договору (п.п. 2.3.1 договору); оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії (п.п. 2.3.3 договору); здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережою Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п.п.2.3.4. договору).

Відповідно до умов "Порядку розрахунків", що є додатком № 5 до договору №9829 від 14.09.2006 року (а.с.18), розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 17 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. Платіжні доручення або/чи інші платіжні (розрахункові) документи повинні обов`язково містити, зокрема, номер і дату договору за яким здійснюються платежі.

Споживач здійснює оплату за електроенергію плановим платежем до 17 числа розрахункового місяця у розмірі 100 % вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу, або вартості величини очікуваного споживання при відхиленні в сторону збільшення понад договірну величину споживання електроенергії в розрахунковому періоді.

Розмір суми платежу розраховується як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на обсяг споживання електричної енергії, визначених на поточний розрахунковий період.

Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів.

Розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію, визначаються на підставі поданого споживачем „Акту про обсяги спожитої електроенергії як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду, на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії.

Згідно із п. 9.4. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, підтверджуючих волевиявлення сторін щодо припинення дії договору, з урахуванням приписів п. 9.4. Договору, суд доходить висновку про чинність договору станом на час виникнення спірних правовідносин.

Положеннями п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р. (надалі Правила) передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Згідно п. 4.21 Правил оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 Правил електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з наданої позивачем розшифровки нарахувань обсягів спожитої активної електричної енергії (а.с.62), з урахуванням даних актів про обсяги спожитої електроенергії, підписаних та скріплених печаткою відповідача (а.с.39, 41), останнім у період з листопада по грудень 2018р. було спожито 30 918 кВТ.год активної електричної енергії на суму 81 528,17 грн. При цьому, обсяг перетікання реактивної електричної енергії за грудень 2018р. дорівнював 5 966 кВар/год на суму 1 171,48 грн.

На виконання умов договору, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури за листопад та грудень місяці 2018р. (а.с.40, 42) щодо оплати вартості спожитої електроенергії на загальну суму 81 528,17 грн. (у т.ч. ПДВ) із зазначенням в них терміну оплати. Як встановлено судом та сторонами по справі жодним чином не заперечується, такі рахунки були отримані представником відповідача без жодних зауважень та заперечень, про що свідчить відповідний підпис особи, що їх отримала.

Водночас, як вказує позивач, та що жодним чином не спростовано відповідачем, станом на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію була погашена лише частково, заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії у грудні 2018р. у сумі 1 171,48 грн, а також заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 7 670,65 грн залишились не погашеними.

При цьому, судом встановлено, що фактично виникла заборгованість у сумі 7 670,65 грн. є заборгованістю за листопад 2018р., так як спожита активна електроенергія за грудень 2018р. була сплачена відповідачем в повному обсязі 27.12.2018р., про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка по рахунку (а.с.45-46).

За таких обставин, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів повного виконання відповідачем взятого на себе обов`язку з оплати вартості спожитої електричної енергії у листопаді 2018р. та реактивної електричної енергії у грудні 2018р., суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 1 171,48 грн, а також заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 7 670,65 грн цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 ГК України).

Згідно п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Судом при дослідженні наявних в матеріалах справи розрахунків пені за несвоєчасну оплату реактивної електроенергії (а.с.38) та активної електроенергії (а.с.37), було виявлено їх помилковість, з огляду на неврахування позивачем положень ч.6 ст. 232 ГК України, а також початку періоду нарахування пені.

З огляду на зазначене судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", здійснено власний розрахунок в межах заявленого позивачем періоду, згідно якого загальна сума пені за прострочення сплати активної електроенергії складає 1096,16 грн., та за прострочення сплати реактивної електричної енергії складає 207,85 грн.

Активна електроенергія

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення7670.6510.01.2019 - 31.01.20192218.0000 %0.099 %*166.447670.6501.02.2019 - 14.03.20194218.0000 %0.099 %*317.757670.6515.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %0.099 %*317.757670.6526.04.2019 - 04.06.20194017.5000 %0.096 %*294.22

Реактивна електроенергія

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення1171.4810.01.2019 - 31.01.20192218.0000 %0.099 %*25.421171.4801.02.2019 - 14.03.20194218.0000 %0.099 %*48.531171.4815.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %0.099 %*48.531171.4826.04.2019 - 06.06.20194217.5000 %0.096 %*47.181171.4807.06.2019 - 10.07.20193417.5000 %0.096 %*38.19

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягають частковому задоволенню: пеня за несвоєчасну сплату активної електроенергії підлягає задоволенню у сумі 1 096,16 грн, та за прострочення сплати реактивної електричної енергії у сумі 207,85 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, суд вказує наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату реактивної електроенергії (а.с.38), вважає його вірним, у зв`язку із чим вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 19,55 грн та інфляційних втрат у сумі 36,31 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, здійснюючи перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату активної електричної енергії за спірний період, судом також було встановлено його помилковість, з огляду на що, за допомогою системи "Ліга-Закон", судом, враховуючи висновки щодо періоду за який у відповідача виникла заборгованість, було зроблено власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів9577.2804.12.2018 - 26.12.2018233 %18.107670.6527.12.2018 - 31.07.20192173 %136.81

Таким чином сума 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, що підлягає стягненню з відповідача складає 154,91 грн, що має наслідком часткове задоволення вимог позивача в цій частині.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.01.2019 - 31.05.20197670.651.042319.627990.27

Таким чином сума інфляційних втрат за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, що підлягає стягненню з відповідача складає 319,62 грн, що має наслідком часткове задоволення вимог позивача в цій частині.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селекційно-генетичого інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, код ЄДРПОУ 00494628) на користь Акціонерного товариства "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 7 670 /сім тисяч шістсот сімдесят/ грн 65 коп., заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 1 171 /одна тисяча сто сімдесят одна/ грн 48 коп., пеню у сумі 1 304 /одна тисяча триста чотири/ грн 01 коп., 3% річних у сумі 174 /сто сімдесят чотири/ грн 46 коп., інфляційні втрати у сумі 355 /триста п`ятдесят п`ять/ грн 93 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 867 /одна тисяча вісімсот шістдесят сім/ грн 24 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська