Ухвала суду № 84793806, 08.10.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.10.2019 р. Справа № 914/2043/19

Суддя Господарського суду Львівської області Цікало А. І., розглянувши заяву Приватного підприємства «Еверест-М.С.» (Харківське шосе, 48, м. Київ, 02160; ідентифікаційний код 30466618) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (вул. Фабрична, 4, м. Жидачів, Львівська область, 81700; ідентифікаційний код 00278801) заборгованості за договором поставки від 06.05.2019 р. № 129 у розмірі 7198 грн. 47 коп.

ВСТАНОВИВ:

03.10.2019 р. до Господарського суду Львівської області за вх. № 2128 поступила заява Приватного підприємства «Еверест-М.С.» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» заборгованості за договором поставки від 06.05.2019 р. № 129 у розмірі 7198 грн. 47 коп. Вказана заборгованість є різницею між сумою попередньої оплати за товар та сумою поставки товару.

Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, із заявою про видачу судового наказу може звернутись особа, якій належить право вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 та п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, а також інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що вимоги про стягнення грошової заборгованості виникли на підставі договору поставки від 06.05.2019 р. № 129. Заявник стверджує, що ним здійснено попередню оплату вартості товару на загальну суму 113717,43 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 29.05.2019 р. № 3212, від 06.06.2019 р. № 3226, від 13.06.2019 р. № 27, від 14.06.2019р. № 3253, а боржником поставлено товар лише на суму 106518,96 грн., що підтверджується видатковими накладними № 30317946 від 07.06.2019 р., № 90318037 від 15.06.2019 р. Отже у боржника утворилась заборгованість у розмірі 7198,47 грн.

До заяви про видачу судового наказу додано копію договору поставки від 06.05.2019 р. № 129; копію специфікації від 06.05.2019 р. № 1 до Договору поставки № 129 ЖГ від 06.05.2019 р.; копії видаткових накладних № 30317946 від 07.06.2019р., № 90318037 від 15.06.2019 р.; копії платіжних доручень від 29.05.2019р. № 3212, від 06.06.2019 р. № 3226, від 13.06.2019 р. № 27, від 14.06.2019р. № 3253.

У платіжних дорученнях від 29.05.2019 р. № 3212 та від 06.06.2019 р. № 3226 вказано призначення платежу: «часткова передоплата за тару зг рах № 2/23052019 від 23.05.19», у платіжному дорученні від 13.06.2019 р. № 27 призначення платежу зазначено: «часткова оплата за гофроящик зг рах № 2/31052019 від 31.05.19», у платіжному дорученні від 14.06.2019 р. № 3253 призначення платежу вказано: «оплата за гофротару зг рах № 2/31052019 від 31.05.2019».

Отже, із вказаних платіжних доручень не вбачається, що попередні оплати за товар здійснювались на підставі договору поставки від 06.05.2019 р. № 129.

Відповідно до п. 2.2. договору поставки від 06.05.2019 р. № 129, поставка товару здійснюється постачальником тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця, яка направляється постачальнику. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги і терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують в специфікаціях (додатках) до цього договору.

До заяви про видачу судового наказу не додано письмово підтвердження (заявки) на поставку товару, в якому повинно бути зазначено обсяги та терміни поставки товару.

У специфікації від 06.05.2019 р. № 1 до Договору поставки № 129 ЖГ від 06.05.2019 р. вказано найменування, кількість та суму товару, проте не вказано термінів поставки товару. Більше того, у п. 2 зазначеної специфікації вказано, що специфікація набирає чинності з дня її підписання сторонами та є невід`ємною частиною договору № 129 ЖГ від 06.05.2019 р. Однак, вимоги заяви про видачу судового наказу стосуються договору поставки від 06.05.2019 р. № 129.

Отже, до заяви про видачу судового наказу не додано документів, які підтверджують обов`язок боржника поставити товар заявнику, а також прострочення боржником термінів поставки товару та настання права вимоги у заявника на стягнення суми попередньої оплати за товар.

Таким чином, до заяви про видачу судового наказу не додано документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, що є порушенням вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України, а також із поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до п. 1 та п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Враховуючи те, що до заяви про видачу судового наказу не додано документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги чим саме не дотримано вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що із заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, у видачі судового наказу слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 та пунктом 8 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 153 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 147, 150, 152, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя –

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного підприємства «Еверест-М.С.» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» заборгованості за договором поставки від 06.05.2019 р. № 129 у розмірі 7198 грн. 47 коп.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-сторінка на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud5015.

Суддя Цікало А.І.