Рішення № 84788141, 24.09.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1353/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575;

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківметал - 2», 61106, м. Харків, пр. Московський, 301, код ЄДРПОУ 01882999;

відповідача 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № 0013/2016 від 26.11.2015 у розмірі 1976792, 00 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача - Сімонової Є.О, довіреність №10200/16 від 14.01.2019;

відповідача 1- не з`явився;

відповідача 2 - не з`явився;

Суть спору:

Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківметал - 2», ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за договором про надання банківських послуг № 0013/2016 від 26.11.2015 у розмірі 1976792, 00 грн., з яких: 1560200, 00 грн. - прострочена заборгованість; 19235, 34 грн. - заборгованість за нархованими процентами; 116181, 45 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 281175, 21 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем 1 своїх зобов`язань за договором про надання банківських послуг №0013/2016 від 26.11.2015 із змінами, в частині повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом у строки визначені п. 15.1 договору. Вказує, що відповідач 1 має заборгованість у розмірі у розмірі 1976792, 00 грн., з яких: 1560200, 00 грн. - прострочена заборгованість; 19235, 34 грн. - заборгованість за нархованими процентами; 116181, 45 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 281175, 21 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів. Зазначає, що між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки № 0013/2015-п-1 від 30.09.2016, предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов`язань відповідачем 1, у зв`язку з чим, посилаючись на приписи ст. 543, 554, 610 ЦК України, просить стягнути заборгованість за договором про надання банківських послуг № 0013/2016 у розмірі 1976792, 00грн. солідарно з відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1353/19, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 01.07.2019 о 11:00 год. Відповідачам, згідно ст. 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

10.006.2019 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву вих. №36 від 07.06.2019, в якому відповідач 1 проти задоволення позову заперечував повністю, та вказував на те, що заборгованість з простроченими відсотками, заборгованість за простроченими відсотками, а також пеня нараховані позивачем безпідставно, оскільки такі нараховані поза межами генерального строку на повернення кредиту передбаченого п .15.1 договору, у зв`язку з чим просив відмовити в них. Крім цього, відповідач посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду по справі №444/9512/12.

01.07.2019 від відповідача надійшла відповідь на відзив вих. №16207/234 від 25.06.2019, в якій позивач проти доводів відповідача 1, заперечував та вказував на те, що судова практика на яку посилається відповідач 1 не стосується правовідносин, які виникли між сторонами по справі №922/1353/19, а тому не може бути застосована судом.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2019 на підставі ст. 183 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 15.07.2019 о 11:00 год.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2019 на підставі ст. 183, 202 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 12.08.2019 о 10:30 год.

Приймаючи до уваги, що під час підготовчого засідання судом вирішено всі питання та вчинено всі дії, зазначені у ч. 2 ст. 182 ГПК України, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2019, на підставі ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 19.08.2019 о 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2019 залишено клопотання ОСОБА_1 без розгляду.

Протокольною ухвалою від 19.08.2019 відкладено судове засідання по справі на 16.09.2019 об 11:00.

У судовому засіданні 16.09.2019 повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав наведених у позові та відповіді на відзив.

Протокольною ухвалою від 16.09.2019 за для надання позивачу можливості надати пояснення з окремого питання щодо порядку нарахування відсотків за користування кредитом, які останній стягнути з відповідачів та за для більш детального ознайомлення з розрахунками позивача, оголошено перерву у судовому засіданні до 24.09.2019 о 10:00.

23.09.2019 від позивача надійшли додаткові пояснення від 20.09.2019 згідно, яких позивачем надано розгорнутий розрахунок щодо нарахованих позивачем відсотків за користування кредитними коштами.

У судовому засіданні 24.09.2019 повноважний представник позивача підтримала позовні вимоги повністю та зазначила, що станом на 01.10.2019 заборгованість за відсотками була відсутня, однак згідно поданих розрахунків, після даного строку було донараховано 19235, 34 грн. - заборгованість за нархованими відсотками; 116181, 45 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також 9067,02грн. пені за прострочення по нарахованих відсотках.

Водночас, відповідачі у судове засідання не з`явились, при цьому, як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення №023482 ухвалу повідомлення від 16.09.2019 отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківметал-2», ще 20.09.2019, а тому враховуючи, що відповідач 2 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та інших громадських формувань, є директор відповідача 1, суд дійшов висновку, що відповідачі належним чином повідомлені про дату час та місце судового засідання, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківметал-2» (було укладено Договір про надання банківських послуг -№0013/2016 від 26.11.2015 року.

За умовами зазначеного вище договору сторони погодили, що Банк надає банківську послугу (всі та/або будь-яка з послуг, дій Банку для, за наказом або на користь клієнта відповідно до умов чинного законодавства України, банківської ліцензії Банку, а також цього Договору, до яких належить надання Банком банківських послуг: кредит, кредитна лінія, овердрафт, акредитив, гарантія, аваль), а клієнт приймає банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку. Генеральний ліміт 2 392 000,00 грн. строком до 01.10.2016 року. (пункт 3 договору та пункти 14.1, 15.1, 19 договору).

Пунктом 15.1 договору визначено тип і розмір процентної ставки фіксований 18% річних, нарахування яких здійснюється банком в останній банківський день кожного календарного місяця на суму фактичної заборгованості клієнта перед банківською установою на щоденній основі протягом місяця нарахування і підлягають сплаті клієнтом банку протягом п`яти днів місяця наступного за місяцем нарахування, розмір комісійної винагороди 0% від кредитного ліміту.

Договором про зміну №1 від 30.09.2016 до договору про надання банківських послуг №0013/2016 від 26.11.2015 року, внесено зміни, а саме до пунктів 15.1, 19, згідно яких генеральний ліміт за договором становить 2095700,00грн. строком до 01.10.2018 року, при цьому сторонами було обумовлено порядок (графік) повернення (погашення) Банківської послуги, згідно якого відповідач 1 зобов`язаний повернути суму кредити до 01.10.2018, при цьому всі інші умови договору залишено без змін.

Проаналізувавши відносини, які склались між сторонами з приводу договору про надання банківських послуг №0013/2016 від 26.11.2015 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем-1 є Кредитним договором. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 205, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), він вважається укладеним. Таким чином, укладений Кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з оборотної відомості за період з 26.11.2015 по 29.11.2016, свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача-1, 30.11.2015 року грошові кошти (кредит) в розмірі 2095700,00 грн..

Натомість, як вказує позивач, в порушення умов Договору про надання банківських послуг та вимог чинного законодавства України, а саме: ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1049, 1054 ЦК України, відповідач 1 не виконав зобов`язання по поверненню кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, порушив строки оплати процентів, що визначені п. 15.1 Договору про зміну та не повернув суми наданого кредиту до 01.10.2018 року, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями, які містяться в матеріалах справ за період з 30.11.2015 по 25.04.2019 (аркуші справи 62-70, том І), таким чином, заборгованість відповідача 1 за договором станом на момент розгляду справи становить 1 560 200,00грн..

Як вбачається з відзиву відповідача 1, останній не заперечує обставин щодо отримання кредитних коштів визначених умовами договору, крім цього відповідач 1 не заперечує проти обставин наявності в останнього боргу за кредитним договором у розмірі 1560200,00грн., розмір якого підтверджується наявними в матеріалах справи оборотними відомостями, а тому враховуючи, що відповідачем не надано доказів погашення наявної заборгованості по тілу кредиту у розмірі 1560200,00грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 1560200,00грн. - заборгованості за кредитом.

Водночас, як вбачається з позовних вимог позивача, останній просить стягнути з відповідачів пеню нараховану на підставі п. 3 договору за порушення відповідачем 1 строків повернення кредиту клієнтом визначених графіком повернення кредиту передбаченого п. 15.1 договору у розмірі 272108,19 грн., які нараховані позивачем за період прострочення суми 919500,00грн. з 26.04.2018 по 23.10.2018, суми 220000,00грн. з 01.06.2018 по 28.11.2018, суми 2200,00грн. з 01.08.2018 по 28.01.2019, суми 110000,00грн. з 03.09.2018 по 02.03.2019, суми 90700,00грн. з 02.10.2018 по 31.03.2019.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 3 договору за обставини порушення відповідачем 1 будь-яких платіжних (грошових) зобов`язань за Договором, відповідач 1 зобов`язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України річних, що діє на момент (протягом строку) такого порушення, від суми таких порушених зобов`язань за кожний день прострочення. Клієнт має сплачувати Банку пеню негайно після її виникнення (протягом дня нарахування).

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 272108,19 грн., які нараховані позивачем за період прострочення суми 919500,00грн. з 26.04.2018 по 23.10.2018, суми 220000,00грн. з 01.06.2018 по 28.11.2018, суми 2200,00грн. з 01.08.2018 по 28.01.2019, суми 110000,00грн. з 03.09.2018 по 02.03.2019, суми 90700,00грн. з 02.10.2018 по 31.03.2019, на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 253-255, 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів 19235,34 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 116181, 45 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та 9067,02грн. - пені за прострочення по нарахованих відсотках, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з положеннями ЦК України мають різний зміст. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 2 вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (ч. З цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, належно виконаного лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України, згідно з ч. 1 якої якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме договору про зміну №1 від 30.09.2016 до договору про надання банківських послуг №0013/2016 від 26.11.2015 року, сторонами обумовлено генеральний строк виконання відповідачем 1 умов договору щодо повернення кредиту до 01.10.2018.

Враховуючи, що визначений договором строк кредитування сплив 01.10.2018, право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється з моменту спливу такого строку.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 р. у справі № 444/9519/12.

Як вбачається з поданого позивачем деталізованого розрахунку нарахованих відсотків за користування кредитом та визнається представником позивача у судовому засіданні після часткового погашення кредиту станом на 01.10.2018, у відповідача 1 відсутня заборгованість перед позивачем за відсотками нарахованими за користування кредитом, а тому приймаючи до уваги вищенаведено, з огляду що право позивача щодо нарахування відсотків за користування кредитом, передбачених п. 15.1 договору припинено з моменту спливу генерального строку встановленого договором, зважаючи відсутність заборгованості відповідача 1 за нарахованими відсотками станом на 01.10.2018, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів 19235,34 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками та 116181, 45 грн. - заборгованість за простроченими відсотками є безпідставними, а відтак такими, відмовляє в їх задоволенні. Таким чином, з огляду на наведене, вимоги позивача щодо стягнення пені нарахованої за прострочення відповідачем 1 відсотків нарахованих після спливу генерального строку договору, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що задоволенню підлягають вимоги позивача щодо стягнення 1560200,00грн. - заборгованості за кредитом та 272108,19 грн. - пені нарахованої позивачем за порушення відповідачем 1 строків (повернення) погашення кредиту.

Щодо позовних вимог до відповідача-2, суд зазначає наступне.

30.09.2016 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки № 0013/2015-п-І від 30.09.2016 року, за умовами якого Поручитель поручився перед банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов`язань, що випливають з Договору про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3 договору поруки в силу поруки, що виникає на підставі Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за повне та своєчасне виконання Боргових зобов`язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення Боргових зобов`язань, незалежно від того,чи направлена Банком Вимога до Поручителя (як цей термін визначено нижче) чи ні, Банк має право у разі порушення Клієнтом Боргових зобов`язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна Поручителя.

У відповідності до п. 7 договору у разі порушення Боргових зобов`язань ТОВ «Харківметал-2» та ОСОБА_1 відповідають перед Банком як солідарні боржники не залежно від того чи направлена Вимога до ОСОБА_1 чи ні, та незалежно від того, чи направлена вимога до ТОВ «Харківметал-2» чи ні. ОСОБА_1 відповідає перед Банком за виконання Боргових зобов`язань у тому ж обсязі, що і ТОВ «Харківметал-2», включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Якщо поручителю стало відомо про порушення Боргових зобов`язань Клієнтом, останній має право виконувати прострочені Боргові зобов`язання у відповідному розмірі, до/без отримання відповідної Вимоги Банку.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Кодексу, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, зважаючи на порушення відповідачем-1 зобов`язань передбачених Договром про надання банківських послуг №0013/2016 від 26.11.2015, які забезпечені порукою на підставі договору поруки №0013/2015-п-1 від 30.09.2016, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1560200,00грн. - заборгованості за кредитом та 272108,19 грн. - пені нарахованої позивачем за порушення строків (повернення) погашення кредиту.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума сплаченого судового збору становить 29651,88грн.

Беручи до уваги те, що позов задоволено частково та враховуючи правила п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим витрати по сплаті судового збору у розмірі 27484,62грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, в іншій частині судовий збір покладається на позивача.

Водночас, у судовому засіданні 24.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, а тому відповідно до ч.6 ст. 233 ГПК України, складання повного тексту ухвали може бути відкладено на строк не більш як десять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин рішення. Таким чином, останнім днем складення повного тексту вказаного рішення є 04.10.2019, а тому враховуючи, що з 04.10.2019 головуючий суддя по справі перебуватиме у відпустці останнім днем складення повного тексту даного рішення в розумінні ч. 6 ст. 233 ГПК України є 07.10.2019.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківметал - 2» (61106, м. Харків, пр. Московський, 301, код ЄДРПОУ 01882999) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) заборгованість у розмірі 1832308,19 грн., з яких 1 560 200,00грн. - заборгованості за кредитом та 272108,19грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 27484,62грн..

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2019

Суддя Н.А. Новікова