Рішення № 84788095, 01.10.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1839/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Орієнтир МВ", м. Харків до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 1419481,75 грн за участю представників сторін:

позивача - Соляник В.І., ордер Серія РН-155 № 15 від 17.07.2019; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 980 від 08.09.2012;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Орієнтир МВ", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", м. Харків, про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1419481,75 грн., підставою нарахування якої стало порушення відповідачем умов договорів про закупівлю товарів №№ 317, 318, 319 від 23.12.2011, укладених між сторонами даного спору, в частині вчасної та в повному обсязі оплати за поставлений товар. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2019 відкрито провадження у справі № 922/1839/19 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.07.2019 о 10:45 год.

Протокольною ухвалою від 17.07.2019 розгляд підготовчого засідання відкладався, в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 28.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1839/19 до судового розгляду по суті на 03.09.2019 о 12:30 год.

Протокольною ухвалою від 03.09.2019 у судовому засіданні оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 01.10.2019 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав копії актів прийому робіт по монтажу та запуску обладнання в роботу (вх. № 23501) та клопотання про поновлення строку для надання доказів, обґрунтовуючи яке зазначив, що відповідні докази знаходились на зберіганні адвоката Лук"янчикова Ю.М., який на час подання позову та під час проведення підготовчого провадження, знаходився на лікуванні.

Надані представником позивача додаткові докази по справі долучаються судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 01.10.2019 не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. При цьому суд зазначає, що відповідач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 96, а з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 01.07.2019 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу за вищезазначеною адресою, але не була ним отримана та повернута Укрпоштою до суду із зазначенням "адресат не значится".

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів по справі покладено на сторони, суд, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, згідно ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутній в судовому засіданні представник позивача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано, у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.10.2019, відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством "Орієнтир МВ" (ПП "Орієнтир МВ", постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Харківський вагоноремонтний завод" (КП "ВАРЗ", замовник, відповідач) 23.12.2011 укладено наступні договори:

- договір № 317 (додаток 3) про закупівлю товарів (договір № 317) на суму 214048,00 грн., з характеристиками товарів відповідно до додатку № 1 (ч. ХІІ договору № 317) - "Технічні вимоги до обладнання" (додаток 4).

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. договору № 317, ПП "Орієнтир МВ" повинно поставити КП "ВАРЗ" універсально-фрезерний верстат та горизонтально-розточувальний верстат, а КП "ВАРЗ" повинно прийняти і оплатити цей товар.

Додатковою угодою від 26.12.2011 (додаток 5), сторони домовились про зменшення ціни товару за договором № 317 до 178370,00 грн.

Додатковою угодою від 03.01.2012 (додаток 6) сторони договору № 317 продовжили строк його дії до 01.05.2012.

На виконання умов договору № 317, 29.12.2011 ПП "Орієнтир МВ" поставило КП "ВАРЗ" горизонтально-розточувальний верстат вартістю 124800,00 грн. (ПДВ не передбачено), що підтверджується накладною № 101 від 29.12.2011 (додаток 7) та довіреністю відповідача № 654 від 29.12.2011 (додаток 8) та універсально-фрезерний верстат вартістю 53570,00 грн. (ПДВ не передбачено), що підтверджується накладною № 2 від 29.03.2012 р. (додаток 9) та довіреністю відповідача № 163 від 29.03.2012 р. (додаток 10).

Усього по договору № 317 ПП "Орієнтир МВ" поставило КП "ВАРЗ" товарів на суму 178370,00 грн.

Відповідно до п. 5.4. договору № 317, після доставки, постачальник проводить монтаж обладнання та його запуск в роботу, на підтвердження виконаних робіт, сторони складають та підписують акти.

Згідно з актом прийому робіт по монтажу та запуску обладнання (верстатів) в роботу, від 10.04.2012, ПП "Орієнтир МВ", в особі директора Рудь Аркадія Івановича, з іншої сторони, та Комунальне підприємство «Харківський вагоноремонтний завод», в особі генерального директора ОСОБА_1 , разом - Сторони, склали цей Акт про те, що постачальник, згідно договору N 317 від 23.12.2011., здійснив доукомплектування та виконав роботи по монтажу та запуску в роботу наступного обладнання (верстатів):

1. універсально-фрезерний верстат (1 шт.);

та відповідно до акту прийому робіт по монтажу та запуску обладнання (верстатів) в роботу, від 23.01.2012:

1. горизонтально-розточувальний верстат (1 шт.).

В актах прийому робіт по монтажу та запуску обладнання (верстатів) в роботу до договору № 317 зазначено, що замовник не має зауважень щодо виконаних постачальником робіт.

Акти підписано представниками сторін договору та скріплено печатками підприємства замовника та постачальника.

- договір №318 (додаток 11) про закупівлю товарів (договір № 318) на суму 263381,00 грн., з характеристиками товарів відповідно до додатку № 1 (ч. ХІІ договору №317) - "Технічні вимоги до обладнання" (додаток 12).

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. договору № 318 ПП "Орієнтир МВ" повинно поставити КП "ВАРЗ" верстат згинальний для листових матеріалів без числового програмного керування, верстат довбальний з гідравлічним приводом та верстат для згинання труб, а КП "ВАРЗ" повинно прийняти і оплатити цей товар.

Додатковою угодою від 26.12.2011 (додаток 13), сторони домовились про зменшення ціни товару договору № 318 до 219480,00 грн.

Додатковою угодою від 03.01.2012 (додаток 14) сторони договору № 318 продовжили строк його дії до 01.05.2012.

На виконання умов договору № 318, ПП "Орієнтир МВ" 29.11.2012 поставило КП "ВАРЗ" верстат згинальний для листових матеріалів без числового програмного керування вартістю 124520,00 грн. (ПДВ не передбачено), що підтверджується накладною № 99 від 29.12.2011 (додаток 15) та довіреністю відповідача № 652 від 29.12.2011(додаток 16), верстат довбальний з гідравлічним приводом вартістю 70560,00 грн. (ПДВ не передбачено), що підтверджується накладною № 100 від 29.12.2011 (додаток 17) та довіреністю відповідача № 655 від 29.12.2011 (додаток 18) та верстат для згинання труб вартістю 24400,00 грн. (ПДВ не передбачено), що підтверджується накладною № 3 від 29.03.2012 (додаток 19) та довіреністю відповідача № 164 від 29.03.2012 (додаток 20).

Усього по договору № 318 ПП "Орієнтир МВ" поставило КП "ВАРЗ" товарів на суму 219480,00 грн.

Відповідно до п. 5.4. договору № 318, після доставки, постачальник проводить монтаж обладнання та його запуск в роботу, на підтвердження виконаних робіт, сторони складають та підписують акти.

Згідно з актом прийому робіт по монтажу та запуску обладнання (верстатів) в роботу, від 23.01.2012, ПП "Орієнтир МВ", в особі директора ОСОБА_2 Аркадія Івановича, з іншої сторони, та Комунальне підприємство «Харківський вагоноремонтний завод», в особі генерального директора ОСОБА_1 , разом - Сторони, склали цей Акт про те, що постачальник, згідно договору N 318 від 23.12.2011., здійснив доукомплектування та виконав роботи по монтажу та запуску в роботу наступного обладнання (верстатів):

1. верстат згинальний для листових матеріалів без числового програмного керування (1 шт.);

2. верстат довбальний з гідравлічним приводом (1 шт.).

та відповідно до акту прийому робіт по монтажу та запуску обладнання (верстатів) в роботу, від 10.04.2012:

1. верстат для згинання труб (1 шт.).

В актах прийому робіт по монтажу та запуску обладнання (верстатів) в роботу до договору № 318 зазначено, що замовник не має зауважень щодо виконаних постачальником робіт.

Акти підписано представниками сторін договору та скріплено печатками підприємства замовника та постачальника.

- договір №319 (додаток 21) про закупівлю товарів (договір № 319) на суму 119542,00 грн.

Відповідно до умов договору № 319, ПП "Орієнтир МВ" повинно поставити КП "ВАРЗ" ультразвуковий дефектоскоп, а КП "ВАРЗ" повинно прийняти і оплатити цей товар.

Додатковою угодою від 26.12.2011 (додаток 22) сторони домовились про зменшення ціни товару за договором № 319 до 99615,00 грн.

Додатковою угодою від 03.01.2012 (додаток 23) сторони договору № 318 продовжили строк його дії до 01.05.2012.

На виконання умов договору № 319, 26.03.2012 ПП "Орієнтир МВ" поставило КП "ВАРЗ" ультразвуковий дефектоскоп вартістю 99615,00 грн. (ПДВ не передбачено), що підтверджується накладною № 1 від 26.03.2012 (додаток 24) та довіреністю відповідача № 160 від 26.03.2012 (додаток 25).

Відповідно до п. 5.4. договору № 319, після доставки, постачальник проводить монтаж обладнання та його запуск в роботу, на підтвердження виконаних робіт, сторони складають та підписують акти.

Згідно з актом прийому робіт по монтажу та запуску обладнання в роботу, від 29.03.2012, ПП "Орієнтир МВ", в особі директора Рудь Аркадія Івановича, з іншої сторони, та Комунальне підприємство «Харківський вагоноремонтний завод», в особі генерального директора ОСОБА_1 , разом - Сторони, склали цей Акт про те, що постачальник, згідно договору N 319 від 23.12.2011, здійснив доукомплектування та виконав роботи по монтажу та запуску в роботу наступного обладнання:

1. Ультразвуковий дефектоскоп (1 шт.);

В акті прийому робіт по монтажу та запуску обладнання в роботу до договору № 319 зазначено, що замовник не має зауважень щодо виконаних постачальником робіт.

Акт підписано представниками сторін договору та скріплено печатками підприємства замовника та постачальника.

Згідно пункту 4.2. договорів № 317, № 318 та № 319 замовник оплачує постачальнику товар протягом 15 банківських днів з дати поставки товару замовнику, натомість, як вказує позивач, КП «ВАРЗ» у встановлені цими договорами строки за отриманий товар не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виконання позивачем свого зобов`язання за договорами № 317, № 318, № 319 щодо поставки товару та його подальшого монтажу та запуску в роботу підтверджується наданими до матеріалів справи накладними на поставку товару, довіреностями представника відповідача на отримання товару та актами прийому робіт по монтажу та запуску обладнання в роботу.

Проте, відповідач, всупереч вимогам договорів № 317, № 318, № 319 від 23.12.2011, свої зобов`язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за отриманий товар не виконав та не надав суду доказів на підтвердження оплати суми основного боргу за договором № 317 в розмірі 178370,00 грн., суми основного боргу за договором № 318 в розмірі 219480,00 грн., суми основного боргу за договором № 319 в розмірі 99615,00 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати товару за договорами №№ 317, 318, 319 від 23.12.2011.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати суми боргу за договором № 317 в розмірі 178370,00 грн., за договором № 318 в розмірі 219480,00 грн., за договором № 319 в розмірі 99615,00 грн., суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача даної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, не спростованою відповідачем, тому такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В пункті 7.3. договорів № 317, № 318 та № 319 вказано, що замовник за даним договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами №№ 317, 318, 319 від 23.12.2011, позивач нарахував відповідачеві пеню:

- за договором № 317, за період з 26.01.2012 по 25.07.2012 в розмірі 4715,90 грн.

- за договором № 318, за період з 26.01.2012 по 25.07.2012 в розмірі 7371,62 грн.;

- за договором № 319, за період з 17.04.2012 по 16.10.2012 в розмірі 3745,80 грн.

Судом перевірено розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми пені. Так, суд зазначає, що даний розрахунок суми пені зроблено позивачем вірно та у відповідності до норм чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов`язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договорами, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування позивачем пені в загальному розмірі 15833,32 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 38959,99 грн. за договором № 317, 43019,15 грн. - за договором № 318, 21295,78 грн. - за договором № 319 та 287889,18 грн. - інфляційних витрат за договором № 317, 354240,72 грн. - інфляційних витрат за договором № 318, 160778,61 грн. - інфляційних витрат за договором № 319, нарахованих згідно ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, підлягають задоволенню, як правомірні та обґрунтовані (здійснений позивачем розрахунок перевірено судом).

Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства "Орієнтир МВ" обгрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 21292,23 грн., сплачений позивачем в даній справі, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 96, код ЄДРПОУ 34859507) на користь Приватного підприємства "Орієнтир МВ" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 232-А, кв. 6, код ЄДРПОУ 33898482) заборгованість:

- за договором № 317: основний борг в розмірі 178370,00 грн., три проценти річних в розмірі 38959,99 грн., інфляційні втрати в розмірі 287889,18 грн., пеню в розмірі 4715,90 грн.

- за договором № 318: основний борг в розмірі 219480,00 грн., три проценти річних в розмірі 43019,15 грн., інфляційні втрати в розмірі 354240,72 грн., пеню в розмірі 7371,62 грн.

- за договором № 319: основний борг в розмірі 99615,00 грн., три проценти річних в розмірі 21295,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 160778,61 грн., пеню в розмірі 3745,80 грн.

- суму судового збору в розмірі 21292,23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Позивач - Приватне підприємство "Орієнтир МВ" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 232-А, кв. 6, код ЄДРПОУ 33898482);

Відповідач - Комунальне підприємство "Харківський вагоноремонтний завод" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 96, код ЄДРПОУ 34859507).

Повне рішення складено 03.10.2019.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/1839/19