Рішення № 84786460, 03.10.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2019м. ДніпроСправа № 904/3335/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В., розглянувши справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремок-1", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 29 860,04 грн.

Представники:

від позивача: Биструшкін О.С. - адвокат

від відповідача: Тищенко Т.А - адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремок-1" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 29 860,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 26.11.2015 по 10.01.2019 включно Позивач перерахував на користь Відповідача грошові кошти в розмірі 202 076,05 грн., при цьому правових підстав для переведення грошових коштів в розмірі 29 860,04 грн. не існувало.

Позивач направив Відповідачу вимогу від 21.06.2019 "Про повернення безпідставно перерахованих грошових коштів", однак Відповідач вказану грошову суму Позивачу не повернув, що і стало причиною спору.

Ухвалою суду від 05.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду в засіданні на 27.08.2019.

Відповідач 23.08.2019 надав відзив на позов в якому проти задоволення позову заперечив та просив застосувати строки позовної давності та зазначив, що зі змісту позовної заяви не вбачається, яким саме чином позивач визначив, що 172 216,01 грн. сплачені ним за наявності відповідної правової підстави, а саме 29 860,04 грн. сплачені безпідставно. Зі змісту позовної заяви неможливо зрозуміти, якими саме платіжними дорученнями сплачено 29 860,04 грн.

Ухвалою суду від 27.08.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.09.2019.

У судовому засіданні 16.09.2019 оголошено перерву до 03.10.2019.

Позивач у судовому засіданні 03.10.2019 надав до суду пояснення, в яких надав розрахунок стягуваної суми та щодо позовної давності зазначив, що оскільки в зобов`язанні відповідача повернути зазначені грошові кошти не було встановлено строк його виконання, то позивач направив відповідачу вимогу про повернення позивачу грошових коштів, отриманих відповідачем без достатньої правової підстави в строк до 08.07.2019. Таким чином, право позивача на тримання від відповідача грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави, є порушеним з 09.07.2019. Позивач вважає, що саме з цього моменту починається перебіг строку позовної давності щодо позовних вимог позивача.

Щодо отримання відповідачем грошових коштів без відповідної правової підстави позивач зазначає, що 08.02.2016 між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» та ОСББ «Теремок-1» укладено договір про постачання електричної енергії № 063955.

Однак, сума у розмірі 29 860,04 грн. перерахована на рахунок відповідача поза межами договірних відносин.

У зв`язку з цим позивач вважає, що в даному випадку відповідач, як одна із сторін зобов`язання, набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони (позивача) не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами передбаченими договором.

Позивач вважає, що зобов`язання щодо повернення цих грошових коштів за правовою природою є таким, що виникло у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, тобто є окремим від зобов`язань, які виникають з договору і погодженого на його умовах розміру оплати за спожиту електроенергію.

Відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи у загальному провадженні, однак в судовому засіданні його не підтримав, тому суд залишив зазначене клопотання без розгляду.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 03.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначено в позовній заяві, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теремок-1» (далі – позивач) в період з 26.11.2015 по 10.01.2019 здійснювало перерахування грошових коштів у розмірі 202 076,05 грн. приватному акціонерному товариству «ДТЕК Дніпрообленерго», яке в подальшому змінило назву на Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі – відповідач), що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 17-53).

Позивач вважає, що правових підстав для перерахування грошових коштів у розмірі 29 860,04 грн. не існувало, у зв`язку з чим позивач направив на адресу відповідача претензію від 21.06.2019 про повернення безпідставно перерахованих грошових коштів (а.с. 54), якою вимагав від відповідача повернути грошові кошти в сумі 29 860,04 грн., отримані відповідачем від позивача без достатньої правової підстави, в строк до 08.07.2019 включно.

Однак. відповідач грошові кошти у сумі 29 860,04 грн. не повернув, відповідь на претензію не надав.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача 29 860,04 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог на підставі наступного.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2016 між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» (яке змінило назву на Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго») (далі – відповідач, постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Теремок-1» (далі – позивач, споживач) укладеного Договір про постачання електричної енергії № 063955 (далі – договір).

Відповідно до розділу 1 договору постачальник продає енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 98,3 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії – межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та/або «Загальна схема електропостачальника», які є невід`ємними частинами даного договору.

Споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші платежі згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». Здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» (пп. 2.3.5, 2.3.5 п. 2.3 договору).

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором (пп. 3.1.1 п. 3.1 договору).

Пунктом 5.1. договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатку «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем».

Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується споживачем окремо за кожним об`єктом.

Споживач, який розраховується за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, або розраховується за електричну енергію з постачальником за нерегульованим тарифом, у додатку «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем» подає заяву про очікувані величини споживання електричної потужності у годин контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.

Пропозиції споживач щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника. У разі потреби постачальник маже вимагати від споживача обґрунтування очікуваного обсягу споживання.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником на рівні фактичних обсягів споживання відповідних періодів поточного року, оформлюється додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» та надається споживачу для розгляду та узгодження.

У випадку, якщо споживач протягом 20 днів з дати відправлення постачальником оформленого додатку «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» не повідомить постачальника про результати розгляду наданого додатку та/або не поверне оформлений у встановленому порядку примірник додатку на адресу постачальника, пропозиції постачальника вважаються прийнятими сторонами.

У відповідності до п. 5.2. договору визначені згідно з п. 5.1 договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» до цього договору як договірні величини споживання електричної енергії.

У разі живлення електроустановок споживача від власної блок-станції і від мереж та підстанцій постачальника, споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику інформацію про виробництво електричної енергії власною блок-станції на наступний рік.

Згідно п. 7.1. договору облік електричної енергії, спожитої споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. Для розрахункового обліку електричної енергії мають використовуватися засоби обліку, які пройшли повірку або державну метрологічну атестацію та погоджені постачальником. У разі, якщо приєднана потужність електроустановок об`єкта споживача 150 кВт і більше та середньомісячний обсяг споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок або заявленим обсягом споживання електричної енергії для нових електроустановок 50 тис. кВт*год. І більше (крім багатоквартирних житлових будинків та населених пунктів), споживач забезпечує даний об`єкт локальним устаткуванням збору і даних електричної енергії у межах періоду, визначеного для встановлення зазначених засобів обліку відповідним договором. Локальне устаткування збору і обробки даних або автоматизована система комерційного обліку електричної енергії споживача вважається прийнятими в промислову (постійну) експлуатацію та використовуються для проведення комерційних розрахунків за наявності акта приймання в промислову (постійну) експлуатацію та свідоцтва про повірку або державну метрологічну атестацію. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не враховуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником шляхом розрахунку згідно з вимогами додатка «Порядок розрахунків».

Відповідно до п. 7.7. договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформлюються такі документи:

Акт прийняття-передавання товарної продукції (форма наведена в додатку до договору);

Акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Цей договір набирає чинності з 01.01.2015 року і укладається на строк до 31.12.2016 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п. 9.8, 9.8.1. договору).

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач позовні вимоги належними та допустимими доказами не підтвердив.

Позивач у позовній заяві посилається на переплату, однак в обґрунтування цього не надав ні Актів приймання-передачі товарної продукції, які передбачені п. 7.7. Договору № 063955 від 08.02.2016, ні виставлених рахунків на оплату електричної енергії, посилання на які міститься в кожному платіжному дорученні.

Наданий позивачем розрахунок також не є належним доказом, оскільки суд позбавлений можливості перевірити та встановити чи відповідає цей розрахунок дійсності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог, а тому відмовляє у задоволенні позову.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає, що питання щодо пропуску строку давності судом не розглядається оскільки, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. Тому питання щодо пропуску позовної давності не розглядається у зв`язку з необґрунтованістю позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремок-1" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 29 860,04 грн.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.10.2019

Суддя Н.Г. Назаренко