Ухвала суду № 84783115, 07.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5858/19

УХВАЛА

07 жовтня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області, на дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду зі скаргою звернувся ОСОБА_1 до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про:

визнання неправомірною бездіяльність посадових осіб першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області, щодо скасування арешту, накладеного на все майно ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 березня 2016 року, у рамках виконавчого провадження №49977030;

скасування арешту накладеного на все майно ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 березня 2016 року, у рамках виконавчого провадження №49977030;

зобов`язання посадових осіб Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області вилучити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно арешт за реєстраційним номером обтяження нерухомого майна 13694000;

зобов`язання посадових осіб Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області вилучити з державного реєстру обтяжень рухомого майна арешт за реєстраційним номером обтяження нерухомого майна 15727537.

Розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Суд звертає увагу позивача, що стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає подання саме позовної заяви, а не скарги на дії державного виконавця.

Згідно з частиною першою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Однак, всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_1 , визначає сторонами скаржника та відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Вищевказане прямо кореспондується зі статтею 245 КАС України.

Тобто, вказаними нормами законодавства, зокрема, не передбачено визнання бездіяльності «неправомірною», тощо, проте бездіяльність може бути визнана судом - протиправною.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У порушення п.4-5 ч.5 ст.160 КАС України, представником ОСОБА_1 , не чітко зазначено зміст позовних вимог. Зокрема, не вказано способу скасування арешту накладеного на все майно ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 березня 2016 року, у рамках виконавчого провадження №49977030.

У порушення п.11 ч.5 ст.160 КАС України, відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, представником позивача не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Представник ОСОБА_1 , до позовної заяви не додав в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги та не зазначив про причини, з яких докази не можуть бути подані разом із поданням позовної заяви. Також, представник ОСОБА_1 , не надає доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання цих доказів.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, , а саме національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації". Зокрема, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У порушення зазначених норм, позивачем до позовної заяви не надано належним чином засвідчених копій доказів, що приєднуються до позовної заяви та не зазначив про місце знаходження оригіналів доказів, доданих до позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

У тексті скарги представник ОСОБА_1 , зазначив, що жодних постанов, відповідей та будь-яких інших документів на свою заяву сторона скаржника не отримувала, а тому, на думку скаржника, дана скарга подається без пропуску строків позовної давності.

Проте, суд зазначає, що при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Повідомлені представником ОСОБА_1 , обставини, суд ставить під сумнів, за умови відсутності доказів та належних обґрунтувань.

Суд звертає увагу, що у скарзі представником зазначено, що 22 серпня 2019 року, ОСОБА_1 придбав майно, квартиру, та мав намір невідкладно відчужити дане майно іншим особам. Проте, під час державної реєстрації даного майна на ім`я заявника, був накладений арешт на дане майно, у зв`язку з чим заявнику стало відомо про існування постанови державного виконавця від 03 березня 2016 року.

Так, порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у статті 287 КАС України, дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому самого лише посилання на момент, коли особа для себе з`ясувала, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням її прав у сфері публічних правовідносин, недостатньо.

Виходячи із закріпленої у КАС України презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, доведенню також підлягає факт, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права, що прямо випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Подібну правову позицію висловив Верховний Суд України у справі №6-17цс17.

Скарга ОСОБА_1 , та долучені до неї матеріали не дають можливості встановити чи є підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).

Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачу необхідно звернутися до суду з окремою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності пропуску строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об`єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб для вимоги майнового характеру, та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для вимоги не майнового характеру.

ОСОБА_1 , заявлено чотири вимоги немайнового характеру, проте доказів сплати судового збору у розмірі 3073,60 гривень (768,4 гривень*4 = 3073,6) суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості учасників справи, наданням відповідних, засвідчених належним чином доказів по справі, власного письмового підтвердження позивача, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження їх поважності, доказів сплати судового збору у розмірі 3073,60 гривень (оригінал).

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву (скаргу) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області (65065, м. Одеса, вул. Генерала Петрова 1, код ЄДРПОУ 41406776), про визнання неправомірною бездіяльність посадових осіб першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області, щодо скасування арешту, накладеного на все майно ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 березня 2016 року, у рамках виконавчого провадження №49977030; скасування арешту накладеного на все майно ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 березня 2016 року, у рамках виконавчого провадження №49977030; зобов`язання посадових осіб Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в одеській області вилучити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно арешт за реєстраційним номером обтяження нерухомого майна 13694000; зобов`язання посадових осіб Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області вилучити з державного реєстру обтяжень рухомого майна арешт за реєстраційним номером обтяження нерухомого майна 15727537 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.