Рішення № 84782993, 26.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000255

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

представника позивача Медвідь В.О. ,

представника відповідачів Прокопик І.О. ,

представника третьої особи Кизик І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління МВС у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії, Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головного управління ПФУ у Львівській області, про зобов`язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) Головного управління МВС у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3), Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головного управління ПФУ у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10), про зобов`язання до вчинення дій, в якому ( з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління МВС у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії щодо відмови ОСОБА_3 у внесенні змін до наказу Головного управління МВС у Львівській області від 01.12.2009 року № 303 о/с в частині заміни слова "призначити" на словосполучення "перевести в інтересах служби";

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України внести зміни до наказу МВС України від 30.11.2009 року № 3008 о/с в частині призначення ОСОБА_3 на посаду начальника ЛМУ ГУ МВС у Львівській області, замінивши слово "призначити" словосполученням "перевести в інтересах служби";

- зобов`язати Головне управління МВС у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії внести зміни до наказу ГУ МВС у Львівській області від 01.12.2009 року № 303 о/с в частині призначення ОСОБА_3 на посаду начальника ЛМУ ГУ МВС у Львівській області, замінивши слово "призначити" словосполученням "перевести в інтересах служби".

Ухвалою суду від 18 січня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, призначено судове засідання на 13.02.2019 року.

Ухвалою від 13.02.2019 року відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою відповідача, для його повторного повідомлення на 11.03.2019 року.

11.03.2019 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого - судді у відрядженні, призначено судове засідання на 25.03.2019 року.

Ухвалою від 25.03.2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено.

Ухвалою від 25.03.2019 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління МВС у Львівській області та Головне управління ПФУ у Львівській області, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 18.04.2019 року.

Ухвалою від 18.04.2019 року розгляд справи відкладено на 13.05.2019 року за клопотанням представника позивача.

Ухвалою від 13.05.2019 року розгляд справи відкладено у зв`язку х неявкою відповідача та третьої особи для їх належного повідомлення на 06.06.2019 року.

Ухвалою суду від 06 червня 2019 року заяву позивача про збільшення позовних вимог від 06.06.2019 року у справі повернуто позивачу.

Ухвалою від 06.06.2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 13.06.2019 року за клопотанням представника позивача.

Ухвалами від 13.06.2019 року задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідача Головне управління МВС у Львівській області та клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні 13.06.2019 року.

Ухвалою від 13.06.2019 року відкладено розгляд справи на 20.06.2019 року для надання часу відповідачу подати заяви по суті справи.

20.06.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов.

Ухвалою від 20.06.2019 року прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Ухвалою від 20.06.2019 року відкладено розгляд справи на 04.07.2019 року.

Ухвалою від 04.07.2019 року відкладено розгляд справи за клопотання представника позивача для надання можливості ознайомлення з поданими відповідачем документами на 11.07.2019 року.

11.07.2019 року представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 11.07.2019 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, залучено до участі у справі співвідповідача Міністерство внутрішніх справ України, у зв`язку з чим відкладено розгляд справи на 25.07.2019 року.

Ухвалою від 25.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2019 року.

28.08.2019 року на адресу суду надійшов відзив відповідача (МВС України).

06.09.2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 09.09.2019 року відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідачів на 26.09.2019 року.

Ухвалою від 26.09.2019 року у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.

Позиція позивача:

Вказує, що в даному судовому провадженні позивач реалізує своє право, не пов`язане з проходженням або звільненням з публічної служби, а звернувся за захистом соціального права на вибір виду пенсійного забезпечення, передбаченого ч.11 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач вказує на невірне формулювання у спірних наказах, що впливає на обчислення заробітку (грошового забезпечення) для перерахунку пенсії згідно ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до вказаних у позові наказів фактично відбулось переведення його з однієї посади на іншу посаду з меншим посадовим окладом в інтересах служби. Листом Головного управління ПФ України у Львівській області (копія якого наявна в матеріалах справи) від 16.05.2018 року позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з покликанням на положення Постанови КМ України №103 від 21.02.2018 року. Досудове врегулювання спору позивачем здійснювалось шляхом звернення з заявами до ГУ НП у Львівській області та ГУ МВС у Львівській області. Позивач звернувся до ГУ НП у Львівській області про внесення змін до наказу, у чому йому було відмовлено листом від 26.09.2018 року. 04.04.2019 року позивач звертався з тим же питанням до Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області. У відповідь на таке звернення отримав відмову від 08.04.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у заявах по суті справи, просить позов задоволити у повному обсязі.

Заперечення відповідачів:

Відповідач, Головне управління МВС у Львівській області, подало відзив на позов. Відповідач вказує, що вказані у позові накази є правомірними(їх неправомірність не встановлена та не оспорюється), тому немає підстав для будь - яких змін, у тому числі в частині мотивів щодо формулювання підстав призначення позивача. В даному випадку йде мова про порядок вивільнення працівників при скороченні штату, яка чітко врегульована законом. Положення Закону України «Про Національну поліцію» не поширюються на позивача, оскільки такий не проходив службу в поліції. Натомість, права та обов`язки позивача, щодо проходження служби в органах внутрішніх справ були врегульовані Законом України «Про міліцію» та Положенням про проходження служби осіб рядового і начальницького складу ОВС України, затвердженого Постановою КМ України №114 від 29.07.1991. Відповідно до вказаного положення, переміщення осіб середнього , старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі відповідно до п.45 провадиться: при скороченні штатів, за саном здоров`я згідно з висновком ВЛК, за особистим проханням, за службовою необхідністю, виходячи з професійних, моральних та особистих якостей, у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ або за клопотанням товариського суду честі середнього і старшого начальницького складу. Тому вважає, що без визнання протиправними наказів ГУМВС у Львівській області №303 о/с від 01.12.2009 року та наказу МВС України від 30.11.2009 року №3008 о/с, чи без внесення змін до наказу МВС України, який слугував підставою для видачі наступного наказу ГУ МВС у Львівській області відсутні правові підставі для вчинення дій щодо внесення будь - яких змін. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Також представником ГУ МВС України у Львівській області подано пояснення, в яких проти застосування поданого позивачем правового висновку заперечив, вказав про те, що відповідно до ч.6 ст.7 КАС України, при вирішенні публічно - правових спорів аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування. Вказує на те, що такий висновок може надатись у разі укладення договору, ухвали суду чи постанови компетентного органу, однак такі відсутні. У висновку відсутні вимоги, які ставляться до висновку експерта відповідно до Закону України «Про судову експертизу», а відомості про особу ,яка склала такий висновок як експерта відсутні в єдиному державному реєстрі судових експертів.

Відповідач, ГУ НП у Львівській області, відзиву а позов чи пояснень не подав.

Представник ГУ МВС України у Львівській області та ГУ НП у Львівській області в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у заявах по суті справи, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач, МВС України, подав до суду відзив, позову не визнав. Вважає, що не є належним відповідачем у справі, оскільки жодних прав позивача не порушив. Оскільки відсутнє об`єктивне порушення прав чи законних інтересів позивача в даному спорі, відтак його вимоги до задоволення не підлягають. Судовому захисту в адміністративних судах України підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно - правових відносинах. Факт відсутності порушення прав та законних інтересів обґрунтовує положеннями ч.1 ст.18 Закону України «Про міліцію», п.39, 42, 45 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ. Звертає увагу на те, що такої підстави переміщення по службі працівників міліції як зазначає позивач «переведення в інтересах служби» ані норми Закону України «Про міліцію», ані приписами Положення не передбачено. Тому вважає, що при видачі наказу №3008 о/с від 29.11.2009 року МВС України діяло на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, отже прав та законних інтересів позивача не порушувало. Крім того вважає, що приписи ч.11 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на позивача не розповсюджуються. Оскільки позивач ніколи не проходив службу в органах поліції, враховуючи положення ч.1 ст.58 Конституції України та позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 05.04.2001 року №3-рп/2001, норми Закону України «Про Національну поліцію» на ОСОБА_3 не розповсюджуються. Тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, такими, що не ґрунтуються на законі та не підлягають задоволенню. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач, МВС України, явки повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7901826123187.

Пояснення третьої особи:

Третя особа в судовому засіданні подала пояснення на позов, в яких просить відмовити у задоволенні позову оскільки Головним управлінням ПФ України у Львівській області 29.03.2019 року проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови КМ України №103, з урахуванням довідки від 21.03.2018 року №91-01413 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), виданої ОСОБА_3 , виготовленої Ліквідаційною комісією Головного управління МВС у Львівській області. У даній довідці зазначено посаду позивача на день звільнення начальник Львівського МУ (прирівняна посада - начальник відділу поліції). Тому вважає, що ним дотримано вимоги чинного пенсійного законодавства при проведенні перерахунку пенсії позивача.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у пояснення, підтримала позицію відповідачів, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.11.1974 року по 04.06.2010 року включно.

Згідно наказу ГУ МВС України у Львівській області від 04.06.2010 року № 958 о/c та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, гр. ОСОБА_3 було звільнено у відставку згідно з п. 65 «А» - «за віком». Вислуга років на день звільнення у календарному обчислені складає: 35 років 09 місяців 12 днів, у пільговому обчислені: 40 років 09 місяців 23 дні.

Згідно із наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 06.04.2004 року № 228 о/с гр. ОСОБА_3 було призначено на посаду заступника начальника Управління - начальника кримінальної міліції УМВС України у Львівській області, з місячним посадовим окладом 240 гривень, встановивши згідно із наказом МВС України від 01.11.2003 року № 1236 надбавки за особливі умови служби в розмірі 50 відсотків, за безперервну службу в органах внутрішніх справ у розмірі 90 відсотків.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 19.04.2007 року № 117 о/с гр. ОСОБА_3 було призначено на посаду заступника начальника ГУ МВС - начальника штабу ГУ МВС України у Львівській області, з місячним посадовим окладом 240 гривень, встановивши згідно Указу Президента України від 04.10.1996 року № 926/96 (зі змінами та доповненнями) надбавки за особливі умови служби в розмірі 50 відсотків, за безперервну службу в розмірі 90 відсотків, щомісячну премію в розмірі 33,3 відсотки, доплату від суми пенсії, яка б могла бути нарахована в розмірі 50 відсотків та згідно наказу МВС України від 27.01.2004 року № 82дск підвищення посадового окладу на 50 відсотків за інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, з 19 квітня 2007 року.

Відповідно до наказу ГУ МВС України у Львівській області №56 о/с від 31.01.2008 року призначено позивача на посаду заступника начальника ГУМВС - начальника Львівського міського управління ГУМВС з місячним посадовим окладом 1600 грн.

Наказом Міністра внутрішніх справ України від 30.11.2009 року №3008 о/с «По особовому складу» призначено полковника міліції ОСОБА_3 (К -049186 ), начальником Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області, звільнивши його з посади заступника начальника Головного управління МВС України у Львівській області - начальника Львівського міського управління. Підставою для видання зазначеного наказу стали подання Головного управління МВС України у Львівській області від 25.11.2009 №1/1-4870 та рапорт ОСОБА_3 від 25.11.2009 року.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 01.12.2009 року № 303 о/с гр. ОСОБА_3 було призначено на посаду: «начальника Львівського міського управління ГУ МВС з місячним посадовим окладом 1350 гривень, встановивши, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294, надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків, увільнивши від посади заступника начальника ГУ МВС - начальника Львівського міського управління ГУ МВС з 30 листопада 2009 року (підстава: наказ МВС України від 30.11.2009 року № 3008 о/с)».

Позивач вживав заходи досудового врегулювання спору, а саме звертався на Урядову гарячу лінію та із заявою до ГУ НП України у Львівській області.

16.05.2018 року ГУ ПФ України у Львівській області надало відповідь, якою гр. ОСОБА_3 було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії. Відмова у здійсненні перерахунку пенсії обґрунтовувалася Положеннями постанови КМ України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та довідкою скерованою на їхню адресу в березні 2018 року Ліквідаційною комісією ГУ МВСУ у Львівській області.

26.09.2018 року ГУ НП у Львівській області надало відповідь, якою гр. ОСОБА_3 було відмовлено у внесенні щодо нього змін в наказ ГУ МВС України у Львівській області від 01.12.2009 року № 303 о/c замінивши слово «призначити» словосполученням «перевести в інтересах служби».

Свою відмову відповідач обґрунтовує тим, що згідно із ст. 18 ЗУ «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII, відповідно до якого Позивач приймався та проходив службу, порядок та умови проходження служби регламентувався положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114. Пунктом 45 вищезазначеного Положення, переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі проводиться: а) при скороченні штатів; б) за станом здоров`я, згідно з висновком військово-лікарської комісії; в) за особистим проханням; г) за службовою невідповідністю, виходячи з професійних моральних і особистих якостей; д)у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статусу органів внутрішніх справ або за клопотанням товариського суду честі середнього і старшого начальницького складу. Відповідно до наказу ГУ МВС України у Львівській області від 01.12.2009 №303 о/с, підставою призначення Позивача був наказ МВС від 30.11.2009 №3008 о/с. Переведення в інтересах служби вищезазначеним Положенням не передбачено, в ГУ МВС України у Львівській області відсутні законні підстави для внесення змін слова «призначити» словосполученням «перевести в інтересах служби».

04.04.2019 року захисник гр. ОСОБА_3 - адвокат Медвідь В.О. повторно звернувся на ім`я голови комісії з припинення (ліквідатора) ГУ МВС України у Львівській області - Бакай Т.М . із листом щодо внесення відносно гр. ОСОБА_3 змін у наказ ГУ МВС України у Львівській області від 01.12.2009 року за № 303 о/с замінивши слово «призначити» словосполученням «перевести в інтересах служби».

Разом з тим, згідно письмової відповіді ГУ НП у Львівській області від 08.04.2019 року за № М-184/Оп/05/13/02-209 (а не ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області на адресу якої було скеровано повторно звернення) гр. ОСОБА_3 було надано відмову у внесенні змін до наказу ГУ МВС України у Львівській області від 01.12.2019 року за № 303 о/с.

ОСОБА_3 вважає, що зазначеними діями відповідачів порушується його право на вибір окладу, передбачене ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Згідно із ч. 11 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року особам начальницького складу із спеціальним званням полковника поліції (міліції), які були переведені в інтересах служби на посади з меншим посадовим окладом, пенсія обчислюється за бажанням пенсіонерів, виходячи з посадового окладу за останньою штатною посадою, яку ці особи займали не менше трьох років до переведення і на день переведення мали право на пенсію за вислугу років.

Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (ст. 18 Закону України "Про міліцію № 565-ХІІ від 20.12.1990 р.).

Згідно ч.4 п.21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" КМ УРСР від 29.07.1991 р. № 114 (надалі Положення) особи рядового і начальницького складу зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників. Направлення для проходження служби за межами республіки здійснюється за згодою працівника в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно ст. 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затв. Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-ІУ, наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

Згідно зі статтею 32 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 р. (із змінами і доповненнями) (далі -КЗпП) переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

Пункт 31 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 р. № 9 (далі -Постанова № 9) містить роз`яснення, що переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

На підставі пояснень позивача та представників відповідача, матеріалів справи, з аналізу положень чинного законодавства судом встановлено, що ОСОБА_3 був переведений на роботу у Львівське міське управління Головного управління МВС України у Львівській області, з Головного управління МВС України у Львівській області, однак, у наказах №3008 о/с від 30.11.2009 року та від 01.12.2009 року за № 303 о/с відсутнє посилання на те, що позивачем змінено місце роботи у зв`язку з переведенням по службі.

На момент переведення гр. ОСОБА_3 на іншу (нижче оплачувану посаду) відповідно до наказу ГУ МВС України у Львівській області від 01.12.2009 року № 303 о/с, його призначення/увільнення відбулося у формі переміщення (переведення), передбаченого Розділом IV Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 року. Відповідно до підпункту «а» п. 45 цього Положення переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі провадиться, у тому числі, при скороченні штатів, яке відбулося на підставі наказу МВС України від 30.11.2009 року № 3008 о/с.

Згідно відповідей ГУ НП України у Львівській області від 26.09.2018 року та 08.04.2019 року вбачається, що переведення в інтересах служби не передбачено Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114. У цей же час ч. 4 п. 21 цього Положення передбачено, що особи рядового і начальницького складу зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

Слід звернути увагу на те, що оскільки у спеціальних нормативно - правових актах немає визначення поняття «переведення в інтересах служби», таке спеціальним законом не врегульовано, тому згідно із статтею 9 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Ураховуючи викладене, застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення КЗпП України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 820/3205/16 (провадження № К/9901/34163/18) та постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 806/5226/15.

Тому слід розглядати зміну умов проходження служби працівників ОВС рівнозначним до поняття змін умов трудового договору, яке застосовується у трудовому праві. Переміщення по службі працівників ОВС має теж відповідати загальним вимогам трудового законодавства та не суперечити нормам Конституції України щодо заборони примусової праці.

Переведення працівника ОВС на іншу роботу - тимчасова або постійна зміна умов проходження служби, у результаті якої змінюється трудова функція (в тому числі виконання покладених завдань, які не передбачені професійно-кваліфікаційними характеристиками основних посад працівників ОВС), місце служби, населений пункт, істотні умови служби, які обумовлені при прийомі на службу з урахуванням бажання працівника.

Пунктом 46 Положення передбачено, зокрема, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, переміщені по службі, підлягають відрядженню до нового місця служби.

Як результат цього, у працівника ОВС змінюється трудова функція, місце роботи, істотні умови служби і в окремих випадках населений пункт, що характерно для переведень.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що визначальною ознакою переведення працівника ОВС на іншу посаду є зміна умов проходження служби, у результаті якої змінюються істотні умови трудового договору, зокрема і розміру оплати праці (місячного посадового окладу).

Увільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника Головного управління МВС України у Львівській області - начальника Львівського міського управління та призначення начальником Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області, мало наслідком зміну умов проходження служби (зменшення розміру посадового окладу), тобто відбулося переведення позивача для подальшого проходження служби.

Безпідставними є посилання відповідачів на те, що не було переведення в інтересах служби з огляду на письмову згоду позивача на зазначене призначення, оскільки відповідно до такого рапорту позивача, останній погодився із запропонованою посадою, що є необхідною умовою для переведення в інтересах служби, адже згода працівника на зміну місця служби в даному випадку є необхідною та кореспондується з нормами ст. 43 Конституції України.

Отже, призначення на посади у таких випадках необхідно розглядати як такі, що проводяться виключно в інтересах служби.

Разом з тим, проводячи системний аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України, в даному випадку мали місце обставини, а саме організаційно-штатні зміни, які не залежали від волі гр. ОСОБА_3 , тобто фактично наказ про його переведення та призначення на посаду начальника Львівського міського управління ГУ МВС, увільнення від посади заступника начальника ГУМВС - начальника ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, відбулось з ініціативи роботодавця.

Відтак, мало місце «переведення в інтересах служби», що і було підставою призначення гр. ОСОБА_3 на посаду.

Щодо заперечень представника відповідача про застосування висновку експерта в галузі права - доцента кафедри соціального права юридичного факультету Львівського національного університету ОСОБА_6 , слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.112 КАС України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону чи аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Згідно ст.113 КАС України, висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Враховуючи вищенаведені висновки суду, та положення статей 112-113 КАС України, доводи представника відповідача щодо використання вказаного правового висновку є необґрунтованими, оскільки такий має допоміжний (консультативний) характер та стосується застосування аналогії закону чи аналогії права.

Зокрема, відповідно до резолютивної частини висновку експерта в галузі права: «З урахуванням наведеного вище, керуючись діючим трудовим та спеціальним законодавством України у сфері проходження служби в органах міліції, яке діяло станом на 01.12.2009 року, слід зробити висновки про те, що: призначення на іншу посаду, що зумовила зміну істотних умов проходження служби, з одночасним увільненням від попередньої посади особи начальницького складу органу міліції, у разі згоди цієї особи, за правовим значенням прирівнюється до переведення; переведення на іншу посаду в органах внутрішніх справ завжди відбувається в інтересах служби; переведення особи рядового або начальницького складу поза інтересами служби не допускається.»

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підставними, відтак позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 19-21, 72- 77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління МВС у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії, Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головного управління ПФУ у Львівській області, про зобов`язання до вчинення дій,- задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії (адреса: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 08592247) щодо відмови ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) у внесенні змін до наказу ГУ МВС України у Львівській області від 01.12.2009 року №303 о/с в частині зміни слова «призначити» на словосполучення «перевести в інтересах служби».

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця,10, ЄДРПОУ 08592247) внести зміни до наказу МВС України від 30.11.2009 року №3008 о/с в частині призначення ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на посаду начальника ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, замінивши слово «призначити» словосполученням «перевести в інтересах служби».

Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії (адреса: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 08592247) внести зміни до наказу ГУ МВС України у Львівській області від 01.12.2009 року №303 о/с в частині призначення ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на посаду начальника ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, замінивши слово «призначити» словосполученням «перевести в інтересах служби».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.10.2019 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна