Рішення № 84777179, 07.10.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7772/18

Провадження № 2/591/1201/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2019 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Грищенко О.В., секретаря судового засідання Терещенко М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми, за участю представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , справу № 591/7772/18, провадження № 2/591/1201/19 за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 01.11.2017 року звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_3 та ПАТ «Сумиобленерго» 22.01.2016 року був укладений Договір про постачання електричної енергії № 171488, у відповідності до якого відповідач зобов`язаний був здійснювати поставку електричної енергії в належне позивачу приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Представником відповідача 08 липня 2016 року було складено Акт про порушення № 071491. Суть порушення - зрив пломби на виносній шафі обліку. Протоколом № 1 від 20 липня 2016 року засідання комісії філії «Сумське МРВЕ» ПАТ «Сумиобленерго» по розгляду вказаного Акту про порушення було вирішено, що обсяг необлікованої активної електричної енергії становить 25813 кВт/год., а вартість необлікованої активної електричної енергії становить 50518,56 грн. Вказаним рішенням до позивача застосовано санкцію у вигляді донарахування не облікованої активної електричної енергії.

Вважаючи відповідне рішення необґрунтованим та незаконним, позивач звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом про скасування рішення ПАТ «Сумиобленерго», оформлене протоколом № 1 від 20 липня 2016 року засідання комісії філії «Сумське МРВЕ ПАТ «Сумиобленерго» по розгляду Акту про порушення № 071491 від 08 липня 2016 року про визначення обсягу та вартості не облікованої активної електричної енергії. За його позовом судом була розглянута справа № 591/5934/16-ц.

Відповідач звернувся із зустрічною позовною заявою щодо стягнення з ОСОБА_3 50518,56 грн. донарахованої згідно оскарженого рішення вартості необлікованої електричної енергії.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2017 року позов ОСОБА_3 до ПАТ «Сумиобленерго» задоволено, скасовано рішення ПАТ «Сумиобленерго», оформлене протоколом № 1 від 20 липня 2016 року засідання комісії філії Сумське МРВЕ ПАТ «Сумиобленерго» по розгляду Акту про порушення № 071491 від 08 липня 2016 року про визначення обсягу та вартості не облікованої активної електричної енергії. В задоволенні зустрічного позову ПАТ «Сумиобленерго» відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 17 лютого 2017 року скасовано рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2017 року та постановлено нове рішення, яким: у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «Сумиобленерго» про скасування оперативно-господарської санкції відмовлено. Зустрічний позов ПАТ «Сумиобленерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сумиобленерго» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, в сумі 50518 грн. 56 коп.

Постановою Верховного Суду від 26 червня 2018 року рішення Апеляційного суду Сумської області від 17 лютого 2017 року скасовано та направлено справу до апеляційного суду на новий розгляд.

При новому розгляді апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» було залишено без задоволення. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2017 року залишити без змін.

При розгляді справи № 591/5934/16-ц було встановлено відсутність факту безоблікового споживання позивачем електричної енергії, безпідставність та незаконність донарахування вартості такої електричної енергії, а також безпідставність позовних вимог щодо стягнення з нього 50518 грн. 56 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України відповідні обставини не підлягають доказуванні при розгляді іншої справи.

Незважаючи на те, що розгляд справи № 591/5934/16-ц на той момент ще тривав, відповідачем було здійснено відключення належного позивачу приміщення від постачання електричної енергії. Факт відключення підтверджується Актом про відключення електроустановки споживача від 18.12.2017 року, і лише 17.09.2018 року електропостачання було знов підключено, що підтверджується актом від 17.09.2018 року.

Відповідне відключення мало для позивача надзвичайно важкі наслідки, оскільки приміщення за адресою АДРЕСА_1 є його єдиним джерелом доходів. Дев`ять місяців він не мав можливості користуватись електричною енергією, що завдало йому матеріальної та моральної шкоди.

Оскільки в межах справи №591/5934/16-ц судом встановлено відсутність порушень Правил постачання електричної енергії та договору, у ОСОБА_3 заборгованості за електричну енергію вважав, що наявні всі правові підстави для стягнення з відповідача вартості недовідпущеної електроенергії. Зазначена вище позиція відповідає правовому висновку викладеному в постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі № 6-73цс17.

Розрахунок суми, що підлягає стягненню, позивач обґрунтовує таким чином.

Відповідно до додатку № 12 до Договору про постачання електричної енергії № 171488 від 22.01.23016 року дозволена потужність для точки обліку встановлена в розмірі 9,5 кВт. Згідно того ж додатку тривалість роботи обладнання протягом доби складає 24 години 7 днів на тиждень.

Таким чином величина середньодобового споживання складає: 9,5 кВт х 24 години = 228 кВт/год. Період відключення (перерва в електропостачанні) тривав з 18.12.2017 року по 17.09.2018 року, тобто 273 доби.

Розрахунок по місяцям відключення (переривання електропостачання) в залежності від діючого тарифу на електроенергію:

Грудень 2017 року: (2,09 грн./кВт годину х 228 кВт/год.) х 13 днів = 6194,76 грн.

Січень 2018 року: (2,19 грн./кВт годину х 228 кВт/год.) х З1 днів = 15478,92 грн.

Лютий 2018 року: (2,32 грн./кВт годину х 228 кВт/год.) х 28 днів = 14810,88 грн.

Березень 2018 року: (2,26 грн./кВт годину х 228 кВт/год.) х 28 днів = 14427,84 грн.

Квітень 2018 року: (2,36 грн./кВт годину х 228 кВт/год.) х 30 днів = 16142,40 грн.

Травень 2018 року: (2,36 грн./кВт годину х 228 кВт/год.) х 31 днів = 16680,48 грн.

Червень 2018 року: (2,36 грн./кВт годину х 228 кВт/год.) х 30 днів = 16142,40 грн.

Липень 2018 року: (2,38 грн./кВт годину х 228 кВт/год.) х 31 днів = 16821,84 грн.

Серпень 2018 року: (2,38 грн./кВт годину х 228 кВт/год.) х 31 днів = 16821,84грн.

Вересень 2018 року: (2,38 грн./кВт годину х 228 кВт/год.) х 18 днів = 9767,52 грн.

Отже, загальна вартість неспожитої електроенергії за період з 18.12.2017 року по 17.09.2018 року складає 143 288,88 грн.

Двократна вартість недовідпущеної електричної енергії за цей період складає: 286 577 грн. 76 коп.

Позивач послався на те, що аналогічний алгоритм розрахунку обсягу електроенергії та її вартості був обраний відповідачем при пред`явленні до нього зустрічної позовної вимоги у справі № 591/5934/16-ц. Такий розрахунок був визнаний судом обґрунтованим, хоча пізніше в задоволенні відповідних вимог було відмовлено за безпідставністю.

Просив стягнути з ПАТ «Сумиобленерго» на свою користь 286 577 грн. 76 коп. та судові витрати.

04.01.2019 року ухвалою суду було відкрито провадження.

21.02.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю.

Судове засідання 14.03.2019 року було відкладено за клопотанням представника позивача для ознайомлення з відзивом на 20.05.2019 року.

В судовому засіданні 20.05.2019 року було оголошено перерву для надання додаткових доказів на 15.08.2019 року.

Судове засідання 15.08.2019 року було відкладено на 07.10.2019 року у зв`язку з перебуванням головуючого на лікарняному.

В судовому засіданні 07.10.2019 року представник позивача підтримав заявлені вимоги. Позивач вважав, що відповідач безпідставно відключив постачання електричної енергії та нарахував позивачу штрафні санкції, оскільки безпідставність нарахувань в подальшому підтверджено рішеннями суду, що набрали законної сили. Отже, за допущені порушення відповідач повинен сплатити позивачу штрафні санкції за 273 дні неправомірного відключення електричної енергії в загальній сумі 286 577,76 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснив, що нарахування штрафних санкцій та в подальшому відключення постачання електричної енергії позивачу було здійснено правомірно, оскільки рішення суду на той час не було, а позивач не сплатив добровільно нараховану йому суму, отже, були наявні підстави для відключення споживача від постачання електричної енергії. Крім того, позивач, всупереч умовам договору (п.4.4) не викликав представника електропостачальної організації, не був складений відповідний акт, не зафіксовано порушення. Просив відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити за необґрунтованістю, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач є власником приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Між ОСОБА_3 та ПАТ «Сумиобленерго» 22.01.2016 року був укладений Договір про постачання електричної енергії № 171488, у відповідності до якого відповідач зобов`язаний був здійснювати поставку електричної енергії в належне позивачу приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-16).

Представником відповідача 08 липня 2016 року було складено Акт про порушення № 071491. Суть порушення - зрив пломби на виносній шафі обліку. Протоколом № 1 від 20 липня 2016 року засідання комісії філії «Сумське МРВЕ» ПАТ «Сумиобленерго» по розгляду вказаного Акту про порушення було вирішено, що обсяг необлікованої активної електричної енергії становить 25813 кВт/год., а вартість необлікованої активної електричної енергії становить 50518,56 грн. Вказаним рішенням до позивача застосовано санкцію у вигляді донарахування не облікованої активної електричної енергії. Вказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, отже, не підлягають доказуванню.

Відповідно до рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2017 року позов ОСОБА_3 до ПАТ «Сумиобленерго» задоволено, скасовано рішення ПАТ «Сумиобленерго», оформлене протоколом № 1 від 20 липня 2016 року засідання комісії філії Сумське МРВЕ ПАТ «Сумиобленерго» по розгляду Акту про порушення № 071491 від 08 липня 2016 року про визначення обсягу та вартості не облікованої активної електричної енергії. В задоволенні зустрічного позову ПАТ «Сумиобленерго» відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 17 лютого 2017 року скасовано рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2017 року та постановлено нове рішення, яким: у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «Сумиобленерго» про скасування оперативно-господарської санкції відмовлено. Зустрічний позов ПАТ «Сумиобленерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сумиобленерго» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, в сумі 50518 грн. 56 коп.

Постановою Верховного Суду від 26 червня 2018 року рішення Апеляційного суду Сумської області від 17 лютого 2017 року скасовано та направлено справу до апеляційного суду на новий розгляд.

При новому розгляді апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» було залишено без задоволення. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2017 року залишити без змін. (а.с.78-99).

Відповідачем було здійснено відключення належного позивачу приміщення від постачання електричної енергії. Факт відключення підтверджується Актом про відключення електроустановки споживача від 18.12.2017 року (а.с.19).

17.09.2018 року електропостачання було знов підключено, що підтверджується актом від 17.09.2018 року (а.с.20).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 89 ЦПК України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 3.1.2 Договору визначено, що постачальник (відповідач) має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 Договору у відповідності до порядку, передбаченого Правилами та іншими нормативними актами.

Абзацом 1 пункту 6.3 Договору постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим Договором умови запровадження обмежень та відключень споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов`язані з таким обмеженням або повним відключенням споживача (абз. 1 п.6.3 Договору).

Абзацом 1 пункту 6.3 Договору постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим Договором умови запровадження обмежень та відключень споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов`язані з таким обмеженням або повним відключенням споживача (абз. 1 п.6.3 Договору).

Пунктом 4.1.2. Договору про постачання електричної енергії № 171488 від 22.01.2016 року, укладеним між позивачем та відповідачем встановлено відповідальність електропостачальника (Відповідача) у разі перерви в постачанні електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Відповідно до п. 4.4 Договору у разі виявлення однією зі сторін договору порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності уповноважених представників обох сторін Договору у двох примірниках (а.с.11).

Відповідно до п.п. 4) п. 7.5 Правил користування електричною енергією для населення постачальник електричної енергії зобов`язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії, у разі несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства. Аналогічні умови передбачені також і п.п. 4) п. 6.1.3 Договору.

На підставі зазначених положень Правил та умов Договору відповідачем було виписано та вручено позивачу попередження про припинення з 10-00 години 18 грудня 2017 року постачання електричної енергії. Вказане попередження було отримане особисто позивачем, тобто, позивач був повідомлений за три робочі дні до дня відключення, що і передбачено п. 7.5 Правил.

Згідно п.п. 4) п. 8.6 Правил та абз. 1 п. 4.1.4 Договору постачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому Правилами порядку.

Абзацом 1 пункту 6.3 Договору постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим Договором умови запровадження обмежень та відключень споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов`язані з таким обмеженням або повним відключенням споживача (абз. 1 п.6.3 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Пунктом 4.2.1 Договору визначено, що у разі перерви в постачанні електричної енергії споживачу з вини постачальника понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії, постачальник несе відповідальність перед споживачем у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Припинення постачання електричної енергії на об`єкті позивача проведено у відповідності до умов Договору та Правил.

Таким чином, відсутня вина відповідача як обов`язкова умова для застосування відповідальності згідно п. 4.2.1 Договору.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2018, яка отримана відповідачем 11.07.2018, рішення апеляційного суду Сумської області від 17 лютого 2017 року у цивільній справі №591/5934/16-ц скасоване, справу направлено на новий апеляційний розгляд. При новому розгляді апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» було залишено без задоволення. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2017 року залишити без змін.

Відповідно до п. 6.45 Правил у разі порушення цих Правил або умов договору постачальником електричної енергії та/або електропередавальною організацією споживач, у якого укладені із зазначеними суб`єктами господарювання відповідні договори, викликає представника постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації для складання двостороннього акта порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається постачальнику електричної енергії або електропередавальній організації. Представник постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації має право внести до акта свої зауваження. Аналогічні умови передбачені і в п. 4.4 Договору, укладеного між сторонами у справі.

Згідно п. 6.46 Правил у разі переривання електропостачання уповноваженими представниками споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) складається акт про застосування обмеження, у якому зазначаються час перерви та обсяг недовідпущеної споживачу електричної енергії, інші необхідні дані. Сторони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

Час переривання визначається спільно за документацією споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) з моменту припинення або обмеження постачання електричної енергії до відновлення електропостачання відповідно до диспетчерських оперативних документів електропередавальної організації. Нарахована за актом величина відшкодування за перерву в електропостачанні враховується в наступних розрахункових періодах або за заявою споживача перераховується на його поточний рахунок.

На підставі акта порушень представник споживача визначає завдані споживачу внаслідок дій (бездіяльності) постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) збитки і виписує постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації) відповідні платіжні вимоги - доручення.

У разі несплати нарахованих сум постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) у визначений термін споживач має право подати позов до суду (п. 6.48 Правил).

Аналогічні вимоги передбачені також п. 8.2.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).

Встановлено, що позивач не здійснював викликів представників позивача для складання двостороннього акта порушень, а також не було складено зазначеного акту порушень, який би фіксував порушення умов Договору відповідачем.

Отже, позивачем не зафіксовано в установленому Договором та Правилами порядку порушень умов Договору, які на його думку мали місце, та не вжито жодних дій, зокрема виклику представників постачальника, для фіксації таких порушень, якщо він вважав, що такі мали місце, та в цьому є вина відповідача.

Відповідно до п. 7.11 Правил підключення електроустановок споживача, у тому числі які були відключені за заявою споживача, здійснюється відповідно до договору про відключення та повторне підключення або відповідно до домовленості між замовником та електропередавальною організацією, факт якої підтверджується заявою замовника та розрахунковими документами, що підтверджують оплату послуги. Електропередавальна організація (основний споживач) підключає електроустановку протягом 5 робочих днів (п. 7.12 Правил).

Відповідно до поданої позивачем 07.09.2018 заяви про відновлення електропостачання електроустановка була підключена 17.09.2018 року.

Розрахунок, наведений позивачем в позовній заяві на суму 286 577,76 грн., на думку суду, є безпідставним, виходячи з наступного.

В обґрунтування зазначеного розрахунку позивач зазначив, що аналогічний алгоритм розрахунку обсягу електроенергії та її вартості був обраний відповідачем при пред`явленні до нього зустрічної позовної вимоги у справі № 591/5934/16-ц.

Відповідач, приймаючи рішення за результатами розгляду акту про порушення № 071491 від 08 липня 2016 року про нарахування вартості не облікованої електричної енергії на суму 50 518,56 грн. (не сплата позивачем якої і стала підставою для звернення до суду із зустрічною позовною заявою) керувався положеннями Правил та п. 2.5 і формулою 2.4. Методики.

При цьому, відповідно до п. 1.1 Методики вона встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених.

Згідно п. 1.2 Методики вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Пунктом 2.1 Методики визначено, що вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення порушень Правил, а також наведено вичерпний перелік порушень споживачем Правил, у разі виявлення яких вона застосовується, зокрема підпунктом 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Правил, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Відповідно до викладеного, положення Методики застосовуються енергопостачальником, а не споживачем, і виключно у випадку складення акту про порушення споживачем Правил та вчинення останнім порушень визначених п. 2.1 Методики.

Згідно позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Як вбачається з проведеного позивачем розрахунку, сума що підлягає стягненню не розраховувалась у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, відповідно до положень Цивільного кодексу України не може вважатись штрафом.

Відповідно до абз. 45 п. 1.2 та абз. 5 п.6.46 Правил, п. 1.1.2, абз. 4 п. 8.2.3 ПРРЕЕ недовідпущена електрична енергія - різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у певний період відповідно до договору, і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період, що виникла в результаті перерви в електропостачанні, у тому числі при відключеннях та обмеженнях, яка визначається як різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у період обмеження відповідно до договору (визначається, виходячи із середньодобового обсягу споживання за попередній розрахунковий період та часу переривання), і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період.

Враховуючи наведені вище докази в їх сукупності та положення нормативно-правових актів, суд критично ставиться до доводів позивача щодо наявності підстав для стягнення на його користь штрафних санкцій, оскільки його доводи не ґрунтуються на доказах.

Таким чином, на думку суду, позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх вимог, не довів наявність підстав для їх задоволення, а тому необхідно відмовити позивачу у задоволенні його вимог за необґрунтованістю у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (місце мешкання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (місце мешкання м. Суми, вул. Івана Сірка , 7, код ЄДРПОУ 23293513) про стягнення штрафних санкцій відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 07 жовтня 2019 року.

Суддя О.В.Грищенко