Ухвала суду № 84767266, 04.10.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8752/19

Провадження № 1кп/201/942/2019

УХВАЛА

4 жовтня 2019 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П. за участі секретаря судового засідання Касьянова К.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 1209040650000909 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 2, 3 ст. 301 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Красіков М.О.

обвинувачений ОСОБА_1 .

захисники Шевчукова Р.В.

Дубовенко В.І.

Кошкіна О.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадження суду найшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 2, 3 ст. 301 КК України.

В підготовчому судовому засіданні адвокат Шевчукова Р.В. заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурор в зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, а саме:

1)в обвинувальному акті відсутні данні про потерпілого в той час як з матеріалів справи вбачається, що заявником у цьому провадженні була громадянка ОСОБА_2 , а тому вона в силу ч. 2 ст. 55 КПК України набула статусу потерпілої особи;

2)в обвинувальному акті не зазначено з яких підстав з кримінального провадження відносно ОСОБА_1 виділено в окреме кримінальне провадження відносно інших осіб, в той час як таке виділення впливає на повноту судового розгляду у даному провадженні;

3)в обвинувальному акті не розкрита об`єктивна сторона злочину передбаченого ст. 302 КК України, а тому сторона захисту не розуміє від якого обвинувачення вона має захищатись;

4)твердження прокурора про розповсюдження порнографічної продукції шляхом її розміщення в мережі «ВКонтакті» очевидно не відповідають дійсності, оскільки ця мережа не доступна громадянам України згідно Указу Президента від 16.05.2017;

5)в ході здійснення кримінального провадження на досудовому слідстві прокурор приймав рішення про об`єднання кримінальних проваджень, однак це не знайшло свого відображення в обвинувальному акті;

6)в обвинувальному акті прокурор прямо вказує на винуватість ОСОБА_1 , чим порушує презумпцію невинуватості;

7)прокурор вручив обвинуваченому і захисникам не копію обвинувального акту як це передбачено КПК України, а їх оригінали, що є додатковим порушенням КПК України.

Інші захисники та обвинувачений підтримали клопотання та просили задовольнити його.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував посилаючись на його необґрунтованість.

Заслухавши думки учасників, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акту встановлені в ст. 291 КПК України і цих вимог прокурором дотримано.

Так, п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України зобов`язує прокурора вказувати в обвинувальному акті анкетні відомості кожного потерпілого.

Статтею 55 КПК України визначено , що потерпілим є особа, якій злочином завдано шкоди і права та обов`язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення щодо неї злочину.

Ст. 60 КПК України встановлює критерії, які відмежовують потерпілого від заявника про вчинення злочину.

Аналіз цих норм права дозволяє прийти до висновку, що не кожен заявник про вчинення злочину являється потерпілим. В разі якщо особа отримала певну шкоду, вона про це заявляє орану досудового слідства і набуває статусу потерпілого, в разі ж якщо особа жодної шкоди не понесла вона вправі повідомити про злочин і при цьому не набути статусу потерпілого.

Оскільки сторона захисту не надала доказів того, що громадянка ОСОБА_2 заявляла про отримання нею шкоди в заяві про вчинення злочину чи окремо подавала заяву про залучення її в якості потерпілого, то немає підстав стверджувати, що в цьому кримінальному провадженні приймав участь потерпілий, а отже прокурором в обвинувальному акті не допущено порушення п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Твердження захисника про необхідність зазначення прокурором в обвинувальному акті відомостей про об`єднання і виділення в окреме провадження кримінальних проваджень не ґрунтується на вимогах закону - таких даних прокурор в обвинувальному акті вказувати не зобов`язаний.

Щодо тверджень сторони захисту про відсутність об`єктивної сторони злочину передбаченого ст. 302 КК України акті в обвинувальному акті, то слід зазначити, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Статтею 91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в той же час прокурор, згідно ст.. 36 КПК України, будучи самостійним у своїй процесуальній діяльності, сам звертається до суду з обвинувальним актом і, відповідно, сам визначає обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими.

Як вбачається з обвинувального акту, викладені прокурором в обвинувальному акті обставини містять всі елементи складу злочину, дії обвинувачених кваліфіковано у відповідності до кваліфікації наведеній в КК України з вказівкою тих ознак злочину, які прокурор вважає встановленими.

На цій стадії судового провадження суд не може надати оцінку тому чи встановлено прокурором ті чи інші обставини, про відсутність яких в обвинувальному акті вказує захисник і, відповідно, суд не може вказати на те, що в обвинувальному акті не викладено фактичні обставини кримінального правопорушення встановлені прокурором.

Що стосується безпідставності тверджень прокурора про розповсюдження порнографічного матеріалу в мережі, доступ до якої в Україні заборонено, то ці обставини судом може бути встановлено тільки в ході судового розгляду, до якого суд на сьогоднішній день ще не перейшов.

Фактично захисник в клопотанні бажає, щоб суд дав відповіді на питання, які він може дати лише в нарадчій кімнаті за результатами розгляду справи в цілому.

Посилання захисника на те, що твердження про вчинення злочину ОСОБА_1 в обвинувальному акті є порушенням презумпції невинуватості суд вважає необґрунтованим, так як згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення це і є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність і в даному випадку принцип презумпції невинуватості не порушується.

Що стосується вручення обвинуваченому та його захисникам не копії, а оригіналу обвинувального акту, то суд погоджується з тим, що вимоги діловодства в їх абсолютному дотриманні можливо й порушенні. Однак це порушення є настільки незначним, що повертати обвинувальний акт з цих підстав суд вважає недоцільним, так як така діє приведе до безпідставного затягування розгляду справи і її вирішення по суті.

Керуючись ст. 314 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню на підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко