Рішення № 84767122, 25.09.2019, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2802/18

провадження №2/176/181/19

РІШЕННЯ

Іменем України

25 вересня 2019 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.

за участі секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, де просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №МL-0BW/91/2008 від 22 лютого 2008 року, укладеного з ЗАТ "ОТП Банк", у розмірі 210922,52 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №PML-0BW/91/2008 від 22 лютого 2008 року, посвідченого державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюк В.О., реєстровий №591 - квартира що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною за процедурою, яка передбачена Законом України "Про виконавче провадження", на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Передати управління іпотекодержателю ТОВ "Факторинг Україна" предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання права ТОВ "ОТП Факторинг Україна" примусового входу до предмета іпотеки, обладнання предмета іпотеки охоронними пристроями, заміни замків, а також укладання договорів про надання охоронних послуг щодо предмета іпотеки зі спеціалізованими підприємствами, установами, організаціями. Стягнути з відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 лютого 2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступник ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №МL-0BW/91/2008, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 36 093,40 грн.

22 лютого 2008 року з метою забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №PML-0BW/91/2008, за яким остання передала банку в іпотеку квартиру загальною площею 30,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві власності.

18 березня 2011 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно умов якого банк відступив, а позивач прийняв право вимоги за кредитним договором № ML-0BW/91/2008 від 22 лютого 2008 року. Також 18 березня 2011 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права та обов`язки за договором іпотеки.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2012 року по справі №0414/1767/2012, яке набрало законної сили 28 січня 2013 року солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» стягнуто суму боргу за кредитним договором у розмірі 40 488,64 грн.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, заборгованість за рішенням суду не сплатив, у зв`язку з чим станом на 04 грудня 2018 року утворилась заборгованість в сумі 210 922,52 грн. Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 210 922,52 грн.,яка складається з боргу за рішенням суду у розмірі 40 488,64 грн., інфляційні збитки 14891,49 грн., 3% річних 7353,97 грн.,пеня 148 188,42 грн.,звернути стягнення на предмет іпотеки належну відповідачу ОСОБА_1 квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Позивач, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. У письмовій заяві представник Михайлов О.І. позов підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Лапшини В.В. у раніше поданому клопотанні просить розгляд справи здійснювати за його відсутності та відсутності відповідача, у задоволенні позову просить відмовити з посиланням на те, що рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2012 року виконано в повному обсязі про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження, відповідачем виконано взяті на себе зобов`язання перед банком, тобто відсутній предмет спору. Окрім того, зазначив, що позивачем не доведено факт виникнення прав вимоги саме на предмет іпотеки, який належить відповідачам.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про день та час розгляду справи у судове засідання не з`явилась, у раніше поданому клопотанні просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, у задоволені позову просить відмовити у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 виконав зобов`язання перед банком в повному обсязі , про що свідчить постанова державного виконавця про закриття провадження.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст.13ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачене Законом України "Про іпотеку".

Частинами 1 та 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється з урахуванням положень статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Суть іпотеки як засобу забезпечення виконання цивільно-правових зобов`язань полягає у тому, що кредитор (іпотекодержатель) набуває право в разі невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення з вартості іпотечного майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця. Це право відповідно до Закону України "Про іпотеку" підлягає підтвердженню з боку суду.

Частиною 3 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов`язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

В п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз`яснено, що при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов`язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема, про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Судом встановлено, що 22 лютого 2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступник ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №МL-0BW/91/2008, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 36 093,40 грн.на споживчі цілі.,терміном повернення до 22 лютого 2023 року зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.8-12).

На забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та банком укладено договір іпотеки №PML-0BW/91/2008 від 22.02.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне і своєчасне виконання всіх боргових зобов`язань перед банком своїм майном, а саме: квартирою АДРЕСА_1 . Дана квартира належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 25.07.2002 року,посвідчене Жовтоводською державною нотаріальною конторою за реєстроваим №2783 (а.с.13-16).

18 березня 2011 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно умов якого банк відступив, а позивач прийняв право вимоги за кредитним договором № ML-0BW/91/2008 від 22 лютого 2008 року. Також 18 березня 2011 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права та обов`язки за договором іпотеки № PML-0BW/91/2008 від 22 лютого 2008 року.

У зв`язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в 2012 році звернувся до суду з позовом до позичальника про стягнення заборгованості за кредитом.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпрорпетровської області від 15 листопада 2012 року, яке набрало чинності з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» стягнуто солідарно в рахунок заборгованості за кредитним договором станом на 05.03.2012 року 40 488,64 грн.з яких 34200,69 грн. - в рахунок погашення тіла кредиту та 6587,95 грн. - в рахунок погашення відсотків за користування кредитом. Вказаним рішенням суду було достроково стягнуто повну заборгованість по кредиту, а тому змінено кінцевий строк виконання основного зобов`язання по кредитному договору (а.с.17-18).

Даним рішенням встановлено, що у договорі передбачено право позивача вимагати дострокового повернення кредиту та відсотків у разі прострочення виконання зобов`язань шляхом надіслання позичальнику відповідної вимоги і в матеріалах справи міститься така вимога позивача №22-2/718996 від 04.06.2010 року, адресована позичальнику, про погашення боргу протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги.

Також зі змісту зазначеного судового рішення вбачається, що позивач скористався правом дострокового повернення кредиту позичальником, стягнувши з останнього заборгованість за строковим кредитом у сумі 40 488,64 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повергнення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Викладене свідчить, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ці обставини при вирішенні даного спору дають підстави суду дійти висновку про те, що Банк використав належне йому право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку, тобто такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, що підтверджується рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2012 року.

Відповідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до наданих відповідачем квитанцій щодо сплати заборгованості, загальна сума сплати становить 31220,00 грн.(а.с.75-83)

Листом від 03.05.2019 року №4073 Жовтоводський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повідомило,що виконавче провадження №42177807 з виконання виконавчого листа №0414/1767/2012 року від 13.05.2013 року ,щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу у розмірі 40488,64 грн. закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням, борг сплачено в повному обсязі. Оригінал виконавчого провадження повернуто на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області (а.с.108).

Так, на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області 08.05.2019 року надійшла постанова державного виконавця від 19.04.2019 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання за виконавчим листом №0414/1767/2012 року від 13.05.2013 року. Одночасно повернуто зазначений виконавчий лист (а.с.129-130).

Таким чином кредитні зобов`язання відповідачем ОСОБА_2 виконані в повному обсязі.

Згідно ст.12 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З поданих матеріалів справи вбачається, що заборгованість за рішенням суду погашена в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобов"язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч.5 ст. 3 ЗУ "Про іпотеку" встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов"язання і є дійсною до припинення основного зобов"язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки основне зобов`язання за кредитним договором виконано, тому немає підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв`язку з зазначеним суд дійшов висновку про недоведеність вимог позивача стосовно наявності заборгованості позичальника ОСОБА_2 за зазначеним кредитним договором і відповідно є безпідставними вимоги позивача до відповідача ОСОБА_1 стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиься за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України підстав для відшкодування позивачу судового збору не має.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12,13,247,263-265, 273, 354-355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

У задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити в повному обсязі.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017 року), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська

Дніпропетровської області