Ухвала суду № 84765090, 07.10.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5623/19

Провадження №: 2/755/3216/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання відповідача про допит сторони відповідача у якості свідка в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років, -

у с т а н о в и л а:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років.

04.06.2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про його допит, як відповідача, у якості свідка. Відповідач зазначає, що як свідок маж намір заперечити позовні вимоги, надати пояснення про неможливість надання ним матеріальної допомоги позивачці, а також хоче засвідчити про те, що відсутні обставини проживання дитини з позивачкою.

Вивчивши клопотання відповідача приходжу до висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 90, 91 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

За змістом ст. 92 ЦПК України, сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до положень ч. 5 ст. ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

За змістом ч. 1 ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Натомість ухвалою суду від 08.05.2019 року провадження у справі було відкрите за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, тобто без проведення судового засідання у справі.

Отже, за власною ініціативою при відкритті провадження у справі суд вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, натомість від відповідача у строк визначений ч. 5 ст. 279 ЦПК України не надходило клопотань про розгляд справи з викликом сторін.

За таких умов, клопотання відповідача про його допит в якості свідка не може бути задоволене, оскільки справа розглядається без виклику сторін, тобто без проведення судового засідання, натомість виклик осіб та їх допит в якості свідків можливий лише в судовому засіданні.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається відповідач мають бути підтверджені не показами свідка, а письмовими доказами.

Так, матеріальне становище відповідача має бути підтверджене витягами з відповідних державних реєстрів, деклараціями, довідками податкової тощо, а не показами відповідача як свідка про своє матеріальне становище.

Проживання особи за певною адресою, в тому числі дитини, також має підтверджуватись письмовими доказами, зокрема, якщо дитина проживає з відповідачем, останній не позбавлений можливості надати суду витяг з демографічного реєстру або акт обстеження умов проживання тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 78, 89, 90, 91, 92, 277, 279, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання відповідача про допит сторони відповідача у якості свідка в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 07.10.2019 року.

Суддя -