Ухвала суду № 84764558, 07.10.2019, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1215/19

Номер провадження № 4-с/708/4/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі :

головуючої - судді Івахненко О.Г.

при секретарі - Тендітній Л.В.,

з участю:

заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чигирині скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця при визначенні вартості майна,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій ставить питання про визнання неправомірними дій державного виконавця Чигиринського РВ ДВС ГГТУЮ у Черкаській області під час проведення ПП «Ажіо» оцінки нерухомого майна, а саме: 1/2 частини комплексу складських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , а також 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7125410100:04:000:0136 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування скарги зазначає, що в Чигиринському районному відділі державної виконавчої служби знаходиться зведене виконавче провадження № 53044949 щодо примусового виконання виконавчих листів у справі № 708/179/15, виданих 25.09.2015 року Чигиринським районним судом Черкаської області про стягнення з нього на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу в сумі 473805,95 грн. та судового збору в сумі 3054,00 грн., а також виконавчого листа № 823/4946/15 від 11.01.2016 року, виданого Черкаським окружним адміністративним судом щодо стягнення з нього на користь Чигиринського відділення Кам`янської ОДПІ боргу з єдиного податку в сумі 2449,10 грн.

08.11.2018 року начальником Чигиринського районного відділу державної виконавчої служби Карпичевою Т.В. було видано постанову про опис та арешт коштів боржника. В ході проведення процедури опису та арешту належних йому 1/2 частини комплексу складських будівель та 1/2 частини земельної ділянки під ними державним виконавцем було здійснено фотозйомку зовнішнього вигляду будівель та земельної ділянки.

23.08.2019 року він дізнався про реалізацію описаного та арештованого майна на електронних торгах та про нового власника даного майна. Під час ознайомлення 28.08.2019 року з матеріалами виконавчого провадження він також ознайомився і з звітами про оцінку нерухомого майна.

Однак вважає таку оцінку необ`єктивною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", який передбачає підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки, яке можливе лише при доступі до оцінювача до об`єкта оцінки.

Оцінка була проведена без огляду об`єкта оцінки, за фотознімками державного виконавця, що є прямим порушенням законодавства та підставою для відміни наслідків проведених дій. Тому просить визнати неправомірними дії державного виконавця та скасувати звіт про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості 1/2 частини комплексу складських будівель та звіт про експертну грошову оцінку 1/2 частини земельної ділянки та скасувати висновок про вартість об`єкту нерухомості та висновок про вартість земельної ділянки, складені приватним підприємством «Ажіо».

У судовому засіданні заявник підтримав скаргу та прохав її задовольнити з викладених в ній підстав.

Представник Чигиринського районного відділу ДВС в судове засідання не з`явився, надавши відзив на скаргу, в якому заперечує проти задоволення скарги та просить відмовити в її задоволенні. Вважає, що постанова про опис та арешт майна боржника, та постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні прийняті відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в межах повноважень державного виконавця. Оцінка нерухомго майна проведена у відповідності з законом, тому, вважаючи дану скаргу необґрунтованою, просить відмовити в її задоволенні.

Вислухавши заявника, дослідивши матеріали цивільної справи та виконачого провадження , суд доходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Чигиринському районному відділі державної виконавчої служби знаходиться зведене виконавче провадження № 53044949 щодо примусового виконання виконавчих листів у справі № 708/179/15, виданих 25.09.2015 року Чигиринським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу в сумі 473805,95 грн. та судового збору в сумі 3054,00 грн., а також виконавчого листа № 823/4946/15 від 11.01.2016 року, виданого Черкаським окружним адміністративним судом щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Чигиринського відділення Кам`янської ОДПІ боргу з єдиного податку в сумі 2449,10 грн.

На виконання зазначених виконавчих листів та з метою виконання судового рішення постановою державного виконавця № 49803238 від 22.03.2016 року було накладено арешт на все майно боржника.

08.11.2018 року начальником Чигиринського районного відділу державної виконавчої служби Карпичевою Т.В. було видано постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої було описано та накладено арешт на нерухоме майно: 1/2 частину комплексу складських приміщень та земельну ділянку, на якій вони розміщені, за кадастровим номером 7125410100:04:000:0136 за адресою: АДРЕСА_1 , які належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 06.02.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Березій І.І.

У зазначеній постанові державним виконавцем було роз`яснено сторонам виконавчого провадження про можливість у 10-ти денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця.

Із вказаної постанови державного виконавця про опис та арешт майна від 08.11.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав її копію в день опису, про що свідчать його підписи у зазначеній постанові.

Так, відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

З наведеного випливає, що вище зазначених норм закону державним виконавцем було дотримано.

У пункті 4.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, зазначено, що визначення вартості, оцінка майна боржника проводяться державним виконавцем або суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання в установленому законодавством порядку.

Згідно з приписами статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів встановлені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Витрати, пов`язані з призначенням суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

На вимогу ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову від 12.03.2019 року, якою призначено суб`єктом оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - Приватне підприємство «АЖІО» для участі у виконавчому провадженні для виготовлення письмового звіту про призначення вартості описаного та арештованого майна боржника, копію якої було направлено сторонам виконавчого провадження, що підтверджується супровідним листом Чигиринського районного відділу ДВС ГТУЮ в Черкаській області № 2256/15-22 від 12.03.2019 року.

12.04.2019 року суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання Приватним підприємством «АЖІО» (сертифікат № 1069/17 від 08.11.2017 року, виданий Фондом державного майна України) було виготовлено звіт про проведення незалежної оцінки нерухомого майна боржника, а саме: 1/2 частини комплексу складських приміщень та Ѕ частини земельної ділянки, кадастровий номер 7125410100:04:000:0136, за адресою: вул. П. Тетері, 4, м. Чигирин Черкаської області, згідно висновку якого загальна ринкова вартість даного майна становить 249060 грн. 00 коп. (без врахування ПДВ), в тому числі вартість Ѕ частини земельної ділянки становить 167900 грн. 00 коп. (без врахування ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи та виконавчого провадження, копію зазначеного висновку 17.04.2019 року було направлено сторонам виконавчого провадження, що підтверджується супровідним листом Чигиринського районного відділу ДВС ГТУЮ в Черкаській області № 3677, а з фіскального чека ПАТ «Укрпошта» від 17.04.2019 року вбачається, що зазначену копію висновку було направлено боржнику рекомендованою поштою (а.с.115,116).

Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Як передбачено ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.

Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 вказаного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

При цьому, ч. 2 ст. 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Тобто, звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) за своєю сутю є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань, а не актом державного органу.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7 лютого 2014 року суди мають враховувати, що субєкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

В даному випадку оскаржуваний звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності, як передбачено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Отже, звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювати ним у встановленому порядку дії спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 року у справі № 914/881/17 (провадження №12-18гс18).

Згідно ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Вказана стаття чітко передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ч. 4 цієї статті виконавець лише залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Суб`єкт оціночної діяльності у своїй діяльності є самостійним, а тому державний виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.

Залучаючи суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, державний виконавець виконає приписи Закону України «Про виконавче провадження» який відповідно до положень цього ж Закону, визначає ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08.05.2019 року у справі № 2-79/11 (провадження № 61-831св19).

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Викладене підтверджується висновком про правильне застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року, зокрема за змістом статей 12,33 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним (п.п. 37, 41 Постанови).

В даному випадку суд вважає, що постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у зведеному виконавчому провадженні № 53044949 від 12.03.2019 року винесена державним виконавцем у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

В той же час, у разі якщо заявник не згоден із визначеною вартістю майна, то він має право на оскарження звіту про оцінку майна, як документ, виготовлений суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Однак, як встановлено судом, звіт про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості Ѕ частини комплексу складських приміщень та звіт про експертну грошову оцінку вартості Ѕ частини земельної ділянки, а також висновок про вартість об`єкту нерухомості ОСОБА_1 в установлений законом строк не оскаржувалися.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, виходячи зі змісту скарги, аналізу положень чинного законодавства України та враховуючи, що по зведеному виконавчому провадженню № 53044949 щодо примусового виконання виконавчих листів Чигиринського районного суду Черкаської області № 708/179/15 від 25.09.2015 року та виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 823/4946/15 від 11.01.2016 року, державним виконавцем Чигиринського районного відділу ДВС проведені всі необхідні виконавчі дії, постанова про опис та арешт майна боржника та постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні прийняті відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в межах повноважень державного виконавця, тому суд вважає, що скарга є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити повністю.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 442,447,451-453 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця при визначенні вартості майна - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя О.Г. Івахненко