Постанова № 84761657, 27.09.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/3762/19

Провадження №1-кс/487/5821/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2019 року слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Щербина С.В., за участю секретаря судового засідання - Єлишевої А.В., заявника ОСОБА_1 , прокурора Воровського П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва клопотання Нетребка Сергія Вячеславовича про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ісмаілов Ш.А. звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва у кримінальному провадженні № №12019150030001031 від 20.05.2019 року.

Вимоги клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2019 року накладено арешт на автомобіль NISSAN MAXIMA червоного кольору д/н НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_1 . При винесенні ухвали про накладення арешту судом не була врахована наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні. Вважає, що арешт майна порушує права ОСОБА_1 як власника щодо користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні ОСОБА_1 клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання.

Адвокат Ісмаілов Ш.А. надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання про скасування арешту підтримує.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Із матеріалів клопотання встановлено, що 15.03.2019 року до Заводського ГУНП в Миколаївській області звернувся ОСОБА_2 із заявою щодо вжиття заходів до ОСОБА_1 , який 13.02.2019 року близько 10:00 годин, знаходячись за адресою: м . Миколаїв пров . Транспортний, примушував його до виконання цивільно-правових зобов`язань.

15.03.2019 року дане кримінальне правопорушенне зареєстроване в ЄРДР за №12019150030001031 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України.

16.05.2019 року слідчий СВ Заводського ГУНП в Миколаївській області Москаль С.М. , за погодженням з прокурором Миколаївської місцевої прокуратури №1 Шиян Є.А., звернувся до слідчого судді з клопотанням в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості про вчинення якого 15.03.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019150030001031 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України про накладення арешту на автомобіль NISSAN MAXIMA червоного кольору д/н НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_1 , з метою заборони його відчуження та подальшого зберігання у Заводському ВП ГУНП в Миколаївській області у якості речового доказу, після встановлення його місцезнаходження.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2019 року в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження накладено арешт на автомобіль NISSAN MAXIMA червоного кольору д/н НОМЕР_1 .

Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частинами першою, другою та четвертою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснення. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадку та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також відсутність обгрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження в частині цього майна відпала потреба і з метою недопущення порушення прав власника майна, заявлене клопотання слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

Керуючись ст. ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2019 року, на майно а саме : автомобіль NISSAN MAXIMA червоного кольору д/н НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: С.В.Щербина