Рішення № 84759382, 03.10.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4016/19

2/357/2547/19

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2015 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходи, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.05.2015 року і до досягнення донькою повноліття. Виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні в ДВС. Однак відповідач належним чином не виконує свої обов`язки по утриманню дитини. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення по сплаті аліментів у розмірі 123 727 грн. 20 коп.

Ухвалою суду від 18.07.2019 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, в якому проти задоволення позову заперечував та зазначив, що про наявність рішення про стягнення аліментів дізнався у листопаді 2018 року з офіційного веб-сайту Судової влади, оскільки на момент розгляду справи не проживав за зазначеною відповідачкою у позовній заяві адресою, у зв`язку з чим, ні повідомлень, ні рішення суду про стягнення аліментів, ні повідомлень з ДВС про примусове виконання вказаного рішення не отримував, що виключає вину відповідача по сплаті аліментів на підставі судового рішення. Крім того, з часу народження сина ОСОБА_4 відповідач підтримує гарні стосунки зі своїм сином, самостійно та добровільно надає матеріальну допомогу, грошові кошти надає позивачці ОСОБА_1 та матері позивачки - ОСОБА_5 . Разом з тим, відповідач не погоджується з розрахунком пені, оскільки з 22 квітня 2019 року погашав заборгованість по аліментах та станом на 31.07.2019 року заборгованість у відповідача відсутня.

Представник позивача скористався своїм право надати відповідь на відзив, в якому зазначає, п. 22 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3 зазначено, що «передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів». У відзиві відповідачем не наведено обставини та не надано доказів про несвоєчасне отримання заробітної плати чи затримку або неправильне перерахування аліментів банками. Разом з тим, представник позивача не погоджується з твердженням відповідача щодо обізнаності про існування рішення суду про стягнення аліментів, оскільки при розгляді справи №357/12295/18, яка згадується у відзиві, відповідач повідомив, що про заборгованість по аліментах він дізнався приблизно у вересні 2018 року, разом з тим з відповіді ДВС вбачається, що відповідачу в лютому 2018 року направлялись матеріали виконавчого провадження, а в травні 2018 року було направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату по місцю роботи відповідача. Крім того, пояснення відповідача щодо надання ним допомоги на дитину не підтверджується жодним доказом.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності позивача та відповідача в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 3 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідач, відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2015 року, повинен сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходи, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.05.2015 року і до досягнення сином повноліття.

На виконання рішення суду було видано виконавчий лист. Виконавчий лист перебуває на виконанні у державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

У зв`язку із несплатою аліментів у повному обсязі у відповідача станом на 31.03.2019 року виникла заборгованість в сумі 123 727 грн. 20 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах, наданою головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Пішковцій О.В. від 15.02.2019 року та розрахунком заборгованості зі сплати аліментів №55806998, наданою головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Максименко М.Ф. від 05.04.2019 року.

Згідно листа Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15.08.2019 року вбачається, що 22.04.2019 року та 23.05.2019 року на депозитний рахунок відділу від боржника надійшли грошові кошти на загальну суму 50145,93 грн., які перераховані стягувачці. Згідно цього ж листа, станом на 01.07.2019 року заборгованість зі сплати аліментів становить 784,62 грн.. 26.07.2019 року на депозитний рахунок Відділу від ФГ «Скіпченське» надійшли кошти в сумі 1730,75 грн.

Наведені вище докази підтверджують, що починаючи з 28.05.2015 року по 31.03.2019 року відповідач аліменти на утримання сина не сплачував.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року „ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідач у відзиві посилається на те, що дізнався про рішення суду про стягнення з нього аліментів лише у листопаді 2018 року, а тому у нього відсутня вина, яка передбачена вказаною статтею, однак неведене спростовується матеріалами справи.

Крім того, в матеріалах справи міститься ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.02.2019 року, якою заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про стягнення аліментів та про надання дозволу на виїзд дитини за межі України, залишено без задоволення. В ухвалі встановлено, що відповідач під час розгляду цивільної справи № 357/4785/15-ц, був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Тож, оскільки відповідачем не надано доказів, що заборгованість станом на 31.03.2019 року в розмірі 123727,20 грн. утворилась з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування неустойки.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц зроблено висновок, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

Хp=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:

Хp - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Згідно розрахунку позивача, пеня за прострочку відповідачем сплати аліментів становить 779202,87 грн., з чим суд погоджується.

Разом з тим, враховуючи обмеження встановлені ч.1 ст.196 СК України, оскільки сума заборгованості зі сплати аліментів становить 123727,20, стягненню підлягає пеня за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 123727,20 грн.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заборгованість та прострочення по сплаті аліментів виникли з вини відповідача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 .. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 196 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 280, 281, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 123727 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБ. І. Кошель