Рішення № 84748419, 30.09.2019, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1862/18

Провадження № 2-156/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Буртовій О.Є.,

справа № 372/1862/18

за участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа одинадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

03.07.2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати квартиру АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , встановити факт належності ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/2 частки вказаної квартири; визначити за ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/2 частку у спільному сумісному майні, а саме вказаній квартирі, визнати за позивачем право власності на 1/4 частку вказаної квартири; та стягнути з відповідача понесені судові витрати. Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги є позивач та дружина померлого, відповідач по справі, ОСОБА_4 . У грудні 2017 року позивач звернувся до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . 23.06.2018 року державний нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ковалевська Н.В. видала позивачу постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником спірної квартири є ОСОБА_4 . Оскільки спірна квартира була набута в період перебування ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_5 , тому позивач вказуючи на те, що вона є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав вказаних в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено, та не надано доказів на підтвердження порушення його прав відповідачем.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, направила до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовної заяви заперечень не має, та просила суд розглядати справу без присутності представника нотаріальної контори.

Суд, заслухавши думку представників, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про законність та обґрунтованість позову і можливість його задоволення у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , повторно виданий Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2129.

10.01.2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_5 .

З копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 110246444 від 10.01.2018 року вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві власності належить ОСОБА_4

18.05.2018 року відповідач ОСОБА_4 звернулася до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_5

22.06.2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті його батька ОСОБА_5 , яка складається з 1/4 частини квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за дружиною померлого ОСОБА_4 , набута у період перебування у зареєстрованому шлюбі з померлим.

23.06.2018 року державний нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ковалевська Н.В. видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовив ОСОБА_3 у видачі свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме: 1/4 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 після смерті його батька ОСОБА_5 , оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 є власником вказаної квартири.

Суд встановив, що позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на частину зазначеної квартири.

Згідно зі ст.ст. 60, 112 ч.2 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 2 ст. 60 СК України встановлено презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте під час шлюбу.

Аналізуючи зазначену норму, суд вважає, що реєстрація права на майно, придбане під час шлюбу, лише на ім`я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку що вищевказана квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , та має бути поділене між ними в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи, що набута сторонами під час шлюбу квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому суд дійшов висновку про задоволення позову та поділ вказаного майна між ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , виходячи з правил рівності часток подружжя у спільному майні.

Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

При поділі майна між співвласниками право спільної сумісної власності припиняється.

Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вирішуючи справу, суд дотримується положень п.3.1 Роз`ясень Вищого Спеціалізованого суду України по розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, яким передбачено, що якщо нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, який підлягає розгляду у позовному провадженні.

Тому, приймаючи до уваги сукупність доказів суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження і були доведені в ході судового розгляду, а тому повністю підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 80, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, ст.ст. 328, 355, 368, 372,1216-1218, 1278 ЦК України,суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа одинадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Встановити факт належності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/2 частки квартири у спільній сумісній власності, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визначити за ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/2 частку у спільному сумісному майні, а саме квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , як спадкоємець за законом.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків суду невідомий, адреса: АДРЕСА_4 ).

Повний текст рішення виготовлений 04.10.2019 року.

Суддя: