Рішення № 84746938, 26.09.2019, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/460/19

Номер провадження 2/289/251/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2019 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Луньової Д.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що останній, зловживаючи правом на звернення до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, надіслав 26.09.2018 заяву про вчинення ОСОБА_1 порушень чинного законодавства України, а саме незаконності облаштування ОСОБА_1 прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 , тим самим здійснив самозахват землі, яка йому не належить.

За заявою відповідача було проведено перевірку, в результаті якої державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Ковальчуком В.В. винесено припис, який в подальшому було скасовано рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2019.

Позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає у порушенні нормального режиму його роботи і відпочинку, що завдало позивачеві моральних і психічних страждань, яку позивач оцінив у 10000,00 грн. та які він просить стягнути з відповідача разом із понесеними судовими витратами.

Відповідно до ухвали від 12.07.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, яку направлено позивачеві 15.07.2019 та отримано адресатом 16.07.2019 (а.с.18,19,20).

18.07.2019 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позову (а.с.21,22).

Ухвалою від 19.07.2019 у справі відкрито спрощене провадження, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, надано строки сторонам для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень (а.с.34).

У відзиві на позов, який надійшов до суду 16.08.2019, відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 та виклав свої заперечення, в яких зазначено, що він дійсно звернувся до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області з заявою про порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства, що не заборонено законом. На його заяву надано відповідь, що дійсно ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку. В подальшому ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про скасування актів перевірки та припису, а рішенням зазначеного суду від 19.02.2019 позов ОСОБА_1 задоволено частково, акти перевірки залишили дійсними та такими, що відповідають закону, а припис скасовано, так як приміщення в будинку АДРЕСА_1 належить не ОСОБА_1 , а його дружині ОСОБА_3 (а.с.39)

Від позивача 19.08.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 , посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, просить задовольнити його позов в повному обсязі (а.с.49-52).

Клопотань про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.09.2018 ОСОБА_2 звернувся до начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про проведення перевірки щодо самовільного самозахвату землі на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та зобов`язати останнього привести прибудинкову територію в належний стан, демонтувавши кам'яні доріжки, площадки та паркан (а.с.7).

01.11.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_2 надано відповідь на його звернення, з якого вбачається, що звернення щодо незаконного використання земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 розглянуто, за результатами перевірки встановлено, що право власності або користування земельною ділянкою не оформлено відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки, про що на адресу ОСОБА_1 надіслано припис про необхідність усунення виявлених порушень (а.с.44).

Як вбачається із рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування актів перевірки та припису позов задоволено частково та визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 31.10.2018, в решті позовних вимог відмовлено (а.с.8-11).

Із доданих відповідачем разом із відзивом на позовну заяву документів: припис (а.с.40,42,46), направлення для проведення планового (позапланового) заходу (а.с.41,43), акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.01.2019 (а.с.45) вбачаються факти проведення перевірок уповноваженими особами стану додержання вимог земельного законодавства відповідачем ОСОБА_2 , однак, суд не бере до уваги вказані документи, так як вони не містять інформації щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а згідно ч. 2 цього Кодексу збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі – Постанова ВСУ № 4) визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно положень п. 3 Постанови ВСУ № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (абз. 2 п. 5 Постанова ВСУ № 4).

Тобто, умовами виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди є: шкода; протиправність поведінки завдавача шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою завдавача шкоди та її результатом - шкодою; вина завдавача шкоди. При відсутності хоча б однієї із вказаних умов, зобов`язання з відшкодування шкоди не виникає.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевіряти таку інформацію та надавати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, у справі відсутні належні та допустимі докази протиправних дій чи бездіяльності відповідача, що призвели до завдання моральної шкоди позивачу.

За таких обставин, суд, проаналізувавши надані учасниками справи докази, норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 під час звернення до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області реалізував своє право на звернення, у зв`язку із чим суд прийшов до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 )про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Д. Ю. Луньова

Згідно з оригіналом

Суддя Д. Ю. Луньова

"___" _____ 20 __

(дата засвідчення копії)