Рішення № 84745, 21.08.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.2006 Справа № 12/164

За позовом дочірнього підприємства „Укртрансгаз” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ в особі філії Закарпатського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ „Прикарпаттрансгаз”, м. Ужгород

до відповідача Мукачівського міського комунального підприємства „Мукачівтепло”, м. Мукачево

про стягнення заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу в сумі 63 171,88 грн.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача –Протасова В. І.,(представник за довіреністю від 29.12.2005 року)

Від відповідача – Волошин С. М.,(представник за довіреністю № 13-1/175 від 05.08.2005 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов дочірнім підприємством „Укртрансгаз” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ в особі філії Закарпатського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ „Прикарпаттрансгаз”, м. Ужгород до Мукачівського міського комунального підприємства „Мукачівтепло”, м. Мукачево про стягнення заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу в сумі 63 171,88 грн.

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Представник позивача підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.

Представник відповідача письмовим відзивом на позов (вих. № 13-1/184 від 18.08.2006 року) поданим в судовому засіданні 21.08.2006 року позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 63 171,88 грн. –основного боргу щодо оплати за надані, згідно договору № 261-ЗАК від 02.01.2003 року послуги по транспортуванню природного газу, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- актом звірки розрахунків від 19.08.2005 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача (претензія № 01/839 від 20.12.2005 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є надання послуг по транспортуванню природного газу (ст. 11 ЦК України, Закон України „Про трубопровідний транспорт”, Правила подачі та використання природного газу в народному господарстві України).

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість наданих послуг по транспортуванню природного газу є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість службової діяльності відповідача, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Мукачівського міського комунального підприємства „Мукачівтепло” (м. Мукачево, вул. Добролюбова, 11; код 13591391) на користь дочірнього підприємства „Укртрансгаз” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ в особі філії Закарпатського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ „Прикарпаттрансгаз” (м. Ужгород, а/с, 41”д”; код 22111237) суму 63 171,88 (шістдесят три тисячі сто сімдесят одну грн. 88 коп.) –основного боргу та 631,72 (шістсот тридцять одну грн. 72 коп.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.