Рішення № 84741877, 04.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3215/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2014 року по 01 липня 2014 року;

зобов'язати відповідача здійснити розрахунок, нарахування та виплату позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за період з 01 січня 2014 року по 01 липня 2014 року, виплаченої на виконання судового рішення;

встановити судовий контроль шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати він набув право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2014 року, яке з вини відповідача фактично виконана останнім лише 23 липня 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

19 вересня 2019 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечував, вказував на те, що у спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області діяло в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, оскільки правових підстав для виплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати немає /а.с. 23-25/.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2014 року у справі № 542/1066/14-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково - визнано дії Управління Пенсійного фонду в Новосанжарському районі Полтавської області щодо відмови позивачу починаючи з 01 січня 2014 року по 31 липня 2014 року в перерахунку та виплаті державної пенсії в розмірах встановлених статтями 50, частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправними; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсії за віком відповідно до статті 50, частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з урахуванням частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України Про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням проведених виплат за період з 01 січня 2014 року по 31 липня 2014 року; в іншій частині позову відмовлено /а.с. 12-13/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 50, частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 31 липня 2014 року по 02 серпня 2014 року та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 в цій частині задоволено - визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 починаючи з 31 липня 2014 року по 02 серпня 2014 року в перерахунку та виплаті державної пенсії в розмірах, визначених статтею 50, частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальних пенсій відповідно до статті 50, частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням проведених виплат за період з 31 липня 2014 року по 02 серпня 2014 року; в іншій частині постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2014 року у справі № 542/1066/14-а залишено без змін /а.с. 14-15/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2015 року постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі № 542/1066/14-а залишено без змін /а.с. 16-17/.

На виконання вищевказаних судових рішень відповідачем здійснено перерахунок пенсії, а 23 липня 2019 року проведено її фактичну виплату /а.с. 9/.

29 липня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (правонаступник Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області) із заявою про проведення розрахунку і виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2014 року у справі № 542/1066/14-а /а.с. 10/.

Листом від 12 серпня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило позивачу про відсутність підстав для виплати компенсації. В обґрунтування зазначеної відмови відповідач зазначив, що згідно чинного законодавства нарахування компенсації на суми, які виплачуються за минулий час на підставі рішення суду не передбачено /а.с. 11/.

Не погоджуючись з позицією відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (надалі Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (надалі Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1-2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Пунктом 2 Порядку № 159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Суд зауважує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у т.ч., пенсії.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 814/1428/18.

З цих підстав суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача про відсутність правових підстав для виплати позивачу компенсації за порушення строків вплати пенсії, нарахованої та виплаченої на підставі судового акта.

У цій справі позивач просить нарахувати компенсацію на суму основної та додаткової пенсії, яка виплачена йому на підставі судового рішення - постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2014 року у справі № 542/1066/14-а.

Зважаючи на те, що суму основної та додаткової пенсії, нарахованої на виконання постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2014 року у справі № 542/1066/14-а позивачу вчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 права на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.

Відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії є протиправними.

Суд враховує, що основну та додаткову пенсії позивачу нараховано за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2018 року на підставі судового рішення - постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2014 року у справі № 542/1066/14-а, а фактичну її виплату здійснено 23 липня 2019 року, а тому позивач набув права на компенсацію втрати частини доходів.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити розрахунок, нарахування та виплату позивачу компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2014 року у справі № 542/1066/14-а за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

У спірних правовідносинах суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть вживатисm заходи з метою добровільного його виконання.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6-9, 77, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) здійснити розрахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2014 року у справі № 542/1066/14-а за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова