Рішення № 84741836, 26.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3085/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа: Комісія Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнати протиправною відмову Голови Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області стосовно повторного направлення матеріалів щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни;

- зобов`язати Голову Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області направити матеріали щодо надання статусу учасника бойових дій до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі також - відповідач, Ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області), третя особа: Комісія Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (надалі такод - третя особа), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 27 серпня 2019 року Полтавський окружний адміністративний суд відкрив провадження у зазначеній справі та ухвалив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у період з 21.05.2014 по 10.06.2014 він перебував у службовому відрядженні та безпосередньо брав участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Комісією МВС України 19 грудня 2017 року розглянуто питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника війни, за результатами чого ухвалено рішення № 5/ІІ/ХVІІ/4 про надання йому цього статусу.

Вважаючи, що ОСОБА_1 відповідно до п. 19 статті 6 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання статусу учасника бойових дій, він із відповідною заявою звернувся до Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Полтавській області.

Отримавши відповідь Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 18.07.2019 № 10оз про відсутність підстав для повторного направлення матеріалів щодо надання йому статусу учасника бойових дій, позивач з нею не погодився, та звернувся до суду із відповідним позовом.

Ухвалою від 27 серпня 2019 року Полтавський окружний адміністративний суд визначив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач не надав до суду відзив на позов, причини поважності його подання не зазначив. Згідно наявної у матеріалах адміністративної справи розписки, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви відповідач отримав 02.09.2019 року.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що у 2014 році позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді прапорщика міліції, інспектора дорожньої патрульної служби взводу із забезпечення супроводження роти дорожньої патрульної служби ДАІ, підпорядкованої УМВС.

У період з 21 травня 2014 року по 10 червня 2014 року позивач перебував у службовому відрядженні та безпосередньо брав участь у проведенні антитерористичної операції.

19 грудня 2017 року Комісією МВС з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни розглянуто питання про надання позивачу статусу учасника війни, за результатами чого ухвалене рішення про визнання учасником війни № 5/ІІ/ХVІІ/ /а.с. 28/.

27 травня 2019 року позивач звернувся до Голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області із заявою про направлення необхідних документів до Комісії МВС України в питань розгляду матеріалів визначення учасниками бойових дій, учасниками війни на розгляд для надання позивачу статусу учасника бойових дій /а.с. 25/.

На зазначену заяву Голова ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області направив відповідь від 18.07.2019 № 10оз, у якій повідомив, що підстав для повторного направлення матеріалів щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій немає /а.с. 26/.

Не погоджуючись з відмовою відповідача від повторного направлення матеріалів щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій до Комісії МВС України, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийняте дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з пунктом 13 статті 9 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками війни вважаються: працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, що набула чинності з 10.09.2014 (далі - Порядок № 413).

Відповідно до абзацу другого пункту 4 названого Порядку №413 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Абзацом другим пункту 5 згаданого Порядку №413 визначено, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 413, для надання статусу учасника бойових дій: особам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, які брали участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. Особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку №413, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій після закінчення 30 календарних днів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 4 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2019 року N 395, визначено, що у місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) за наявності передбачених законодавством України підстав приймається рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни за формою, наведеною в додатку до цього Положення.

Відповідно до пункту 4 цього Положення, Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, статусу учасника війни в разі:1) відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, статусу учасника війни; 2) надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 2 розділу I цього Положення; 3) подання документів державними органами, військовими частинами (органами, підрозділами) або підприємствами, установами та організаціями, матеріалів службових перевірок та інших документів, що встановлюють факт недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, або подання недостовірних даних про особу;4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

Висновки щодо правозастосування

Як встановлено судом, у період з 21.05.2014 по 10.06.2014 позивач перебував у службовому відрядженні та безпосередньо брав участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Для виконання завдань, визначених Законом України "Про боротьбу з тероризмом", ОСОБА_1 був направлений наказом № 199 о/с дск від 20.05.2014 у відрядження для участі в проведенні антитерористичної операції /а.с. 29/.

Наказом від 09.06.2014 № 242 о/с дск вирішено позивача повернути до постійного місця дислокації з 10.06.2014 /а.с. 30/.

Вказані факти підтверджені матеріалами адміністративної справи та не оспорювалися відповідачем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач відповідає ознакам особи, якій може бути наданий статус учасника бойових дій.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 413, у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

Враховуючи наявне у позивача право самостійно звернутись із заявою про надання статусу учасника бойових дій, ОСОБА_1 направив до відповідача і третьої особи заяву із документами, що підтверджують його безпосередню участь в АТО, на розгляд для надання статусу учасника бойових дій /а.с. 25/.

Надаючи оцінку оскаржуваній відмові вчинити дії, суд констатує наступне.

Лист від 18.07.2019 № 10оз УМВС України в Полтавській області, повідомляє про відсутність підстав для повторного направлення матеріалів щодо надання статусу учасника бойових дій /а.с. 26/. Аналізуючи його зміст, суду не вбачається за можливе встановити, в чому саме полягає повторність направлення матеріалів, і коли відповідні матеріали про надання саме статусу учасника бойових дій вперше направлялись на комісію МВС з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.

Крім того, суд вказує, що відповідач не посилався, а також судом не встановлено жодної норми жодного нормативно-правового акту, яка б давала відповідачу право відмовити у направленні документів позивача на розгляд зі зазначених підстав.

Отже, відмова відповідача від направлення документів ОСОБА_1 на комісію МВС з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій є безпідставною та необґрунтованою.

Крім того, суд вказує наступне.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною третьою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

А відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача, у строк, визначений в ухвалі суду від 27.08.2019, не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.

За таких обставин, суд констатує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій, а відповідна поведінка відповідача розцінюється судом як визнання позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною відмови Ліквідаційної комісії МВС України в Полтавській області стосовно направлення матеріалів щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій до Комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.

Вирішуючи питання про ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що за нормами Конституції України, як нормами прямої дії, якими визначено зміст прав та свобод, особа має можливість вимагати від держави в особі органів публічної адміністрації належної організації та безпосереднього виконання кореспондуючих обов'язків.

З огляду на викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області направити заяву ОСОБА_1 від 27.05.2019 разом із доданими матеріалами щодо надання статусу учасника бойових дій до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", ОСОБА_1 як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору. Отже, підстав для його відшкодування немає.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду:

- ордер серії ПТ № 103599 на надання правової допомоги у Полтавському окружному адміністративному суді /а.с. 16/;

- договір б/н про надання правової допомоги та представництва від 13 травня 2019 року, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням "Юридичний альянс" /а.с. 17-18/;

- акт про прийняття-передачу наданих послуг від 07.08.2019 /а.с. 20/,

- квитанція б/н від 07.08.2019 про оплату ОСОБА_1 на користь адвоката Книша С.І. суми юридичних послуг у розмірі 5000 грн.

Відповідно до договору про правову допомогу та змісту позову, гонорар адвоката визначено з урахуванням складності справи та кількості виконаних завдань і проведених судових засідань. Судові засідання у даній справі не проводилися. Єдиною допомогою, яку суд вбачає з матеріалів справи, є написання позову.

У той же час суду не надано розрахунку гонорару і вартості окремих складових правової допомоги, тому суд позбавлений можливості визначити їх вартість самостійно.

Оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, значення справи для сторони, суд приходить висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області частини витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката в сумі одного прожиткового мінімуму - 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 08592276) , третя особа: Комісія Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (вул. Богомольця, б.10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольними у повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області стосовно направлення матеріалів щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій до Комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області направити заяву ОСОБА_1 від 27.05.2019 разом із доданими матеріалами щодо надання статусу учасника бойових дій до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області частину витрат на правову допомогу у загальній сумі 1 921,00 грн; у стягненні решти витрат - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя І.С. Шевяков