
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/4388/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Безеги А.А.
представника позивача - Логашкіна С.С.,
представника відповідачів - Корнейчука О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
07 грудня 2018 року ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, де просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 листопада 2018 року № 0012051401 та № 0012041402.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що контролюючий орган безпідставно ставить йому у вину порушення порядку визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД. Наполягав на тому, що перевірка, за результатами якої складено спірні податкові повідомлення-рішення проведена контролюючим органом неправомірно, а відтак, усі рішення, прийняті за наслідками такої перевірки є протиправними.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (суддя Єресько Л.О.).
08 січня 2019 року судом одержано відзив контролюючого органа на позов, у яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку про наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до порушення визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також виявлено порушення строків проведення розрахунків у сфері ЗЕД, що зумовило нарахування пені платнику податків /т. IV а.с. 141-147/.
10 січня 2019 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду провадження у справі № 440/4388/18 за позовом ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень зупинено до набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі 440/3510/18 за адміністративним позовом ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу /т. V а.с. 11/.
Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року № 76 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 440/4388/18 за результатами якого головуючим суддею у справі визначено суддю Чеснокову А.О. /т. V а.с. 20/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року позовну заяву прийнято до провадження судді Чеснокової А.О. /т. V а.с. 22/.
06 червня 2019 року судом одержано клопотання позивача про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року провадження у справі поновлено, у справі призначено підготовче судове засідання /т. V а.с. 26-27/.
Ухвалою від 05 серпня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, представнику позивача надано час для підготовки відповіді на відзив, представнику позивача - на ознайомлення з додатковими документами по справі, закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті /т. V а.с. 78-79/.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" зареєстроване як юридична особа 29 грудня 1993 року за № 15851200000000196, код ЄДРПОУ 05763814 та перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДФС. Позивач здійснює свою господарську діяльність, зокрема, у сфері виробництва залізничних локомотивів і рухомого складу /т. ІV а.с. 120-129/.
З 02 жовтня 2018 року відповідачем згідно наказу ДФС України № 614 від 26 вересня 2018 року на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС № 1803 від 28 вересня 2018 року /т. І а.с. 92, 93/ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2017 року, за наслідками якої складено акт позапланової виїзної перевірки № 3266/28-10-14-01/05763814 від 30 жовтня 2018 року /т. І а.с. 54-80/.
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, МСБО 18 в результаті чого завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 195538452,00 грн., в тому числі: за І квартал 2016 року - на 7757468,00 грн., півріччя 2016 року - на 142567189,00 грн., три квартали 2016 року - на 195538452,00 грн., а також статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині неповернення валютної виручки за виконані роботи, надані послуги.
07 листопада 2018 року позивачем до Офісу великих платників податків ДФС подано заперечення на акт перевірки 3266/28-10-14-01/05763814 від 30 жовтня 2018 року /т. І а.с. 40-53/, за наслідками розгляду якого вищий контролюючий орган відхилив заперечення платника на акт перевірки, а висновки останнього залишив без змін /т. І а.с. 35-39/.
На підставі акта перевірки № 3266/28-10-14-01/05763814 від 30 жовтня 2018 року відповідачем 21 листопада 2018 року винесено податкові повідомлення-рішення:
№ 0012051401 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 195538452,00 грн. /т. І а.с. 26-27/,
№ 0012041402 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 190007631,21 грн. /т. І а.с. 28-29/.
Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Як встановлено судом, позивач, не погодившись з наказом ДФС України № 614 від 26 вересня 2018 року, наказом Офісу великих платників податків ДФС № 1803 від 28 вересня 2018 року, оскаржив їх у судовому порядку.
За результатами судового розгляду справи № 440/3510/19 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, позовні вимоги платника податків задоволено - визнано протиправними та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 26 вересня 2018 року № 614 "Про проведення документальної позапланової перевірки ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 28 вересня 2018 року № 1803 "Про проведення документальної позапланової перевірки ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" /т. V а.с. 29-32/.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За приписами пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до пункту 86.10 статті 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
Положеннями пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Аналізу наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа № 1570/7146/12) та від 24 жовтня 2018 року (справа № 808/1746/15), від 20 вересня 2019 року (справа № 0340/1931/18).
Отже, у випадку незаконності перевірки, прийняті за її результатами акти індивідуальної дії підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2018 року № 0012051401 та № 0012041402 були наказ Державної фіскальної служби України від 26 вересня 2018 року № 614 "Про проведення документальної позапланової перевірки ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 28 вересня 2018 року № 1803 "Про проведення документальної позапланової перевірки ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", правомірність винесення яких спростована судами під час розгляду справи № 440/3510/18.
Зважаючи на те, що визнання незаконною документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконними і прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень, суд погоджується з доводами позивача про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2018 року № 0012051401 та № 0012041402.
Крім того, суд враховує, що охоплений спірною перевіркою період перевірявся відповідачем раніше (акт планової виїзної перевірки № 206/28-10-1401/05763814 від 16 лютого 2018 року) /т. І а.с. 160-245, т. ІІ а.с. 1-28/.
З висновків вищевказаного акта випливає, що контролюючий орган за наслідками проведення зазначеної перевірки виявив порушення: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 366027114,00 грн. (пункт 1 висновку акта), а також статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині неповернення валютної виручки за виконані роботи, надані послуги (пункт 5 висновку акта) та виніс податкові повідомлення-рішення від 12 березня 2018 року № 0000781401 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 296732318,00 грн. та № 0000761402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД /т. І а.с. 152, 156/.
На переконання суду доречним буде зауважити, що за результатами скарги позивача, поданої до ДФС України в порядку статті 56 Податкового кодексу України /т. І а.с. 125-149/, вищевказані податкові повідомлення-рішення від 12 березня 2018 року № 0000781401 та № 0000761402 були визнані необґрунтованими та скасовані вищим контролюючим органом /т. І а.с. 96-106/.
Незважаючи на вказані обставини, висновки акта планової виїзної перевірки № 206/28-10-1401/05763814 від 16 лютого 2018 року відображено контролюючим органом в акті позапланової виїзної перевірки № 3266/28-10-14-01/05763814 від 30 жовтня 2018 року.
Так, в акті позапланової виїзної перевірки № 3266/28-10-14-01/05763814 від 30 жовтня 2018 року відповідач зазначає, що ним здійснено детальне співставлення дати відвантаження вагонів за експортними контрактами № 7616/121 016/с від 16 лютого 2016 року, укладеним між позивачем та ТОВ "Сигналс-И-Шуя" (Латвія) щодо виготовлення та поставки вагонів моделі 11-7038 /т. ІІ а.с. 161-166/ та № 7616/121 010/с від 16 лютого 2016 року, укладений між позивачем та Компанією "FOURLINE LOGISТICS LLP" (Великобританія) щодо виготовлення та поставки вагонів моделі 12-783 /т. ІІ а.с. 228-233/ з датою надання послуг за договорами: № 84/2016/7616/182 008/з від 16 лютого 2016 року (між позивачем та Компанією SlA "SIGNALS-P", м. Рига, Латвія) /т. ІІІ а.с. 53-55/ та № 293/7616/183 007/з від 16 лютого 2016 (між позивачем та "SfA "KELK", м. Рига, Латвія) /т. ІІІ а.с. 176-180/. За результатами такого співставлення Орган ДФС дійшов висновку, що постачання вагонів здійснювалось раніше, ніж відбулось надання зазначених послуг.
Вищевказані висновки контролюючого органа зумовили невідображення в бухгалтерському та податковому обліках позивача доходів від надання послуг нерезидентам, за вказаними контрактами. На переконання фахівців ДФС загальна сума доходу, який не відображено ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" в своєму обліку, складає 195538452,00 грн.
Суд спростовує вищевказані висновки відповідача з огляду на таке.
Як встановлено судом, під час перевірки посадовими особами органа ДФС досліджено експортний контракт № 7616/121 016/с від 16 лютого 2016 року, укладений між позивачем (Продавець) та ТОВ "Сигналс-И-Шуя" (Латвія) (Покупець) щодо виготовлення та поставки вагонів моделі 11-703. Предметом контракту є виготовлення та поставка (передача у власність) 375 шт. 4-х вісних напіввагонів моделі 12- 783 (нові). Поставка товару здійснюється на умовах DAP ст. Ашгабат залізної дороги Туркменістану. Загальна сума контракту складає 15300000,00 доларів США.
Крім того, в ході проведення перевірки контролюючим органом досліджено контракт № 7616/121 010/с від 16 лютого 2016 року, укладений між позивачем та Компанією "FOURLINE LOGISТICS LLP" (Великобританія) щодо виготовлення та поставки вагонів моделі 11-0783. Предметом контракту є виготовлення та поставка (передача у власність) 375 шт. 4-х вісних критих вагонів моделі 11-7038 (нові), поставка товару здійснюється на умовах DAP ст. Ашгабат залізної дороги Туркменістану. Загальна сума контракту складає 17175000,00 доларів США, а відповідно додаткової угоди № 3 загальна сума контракту складає 17455000,00 доларів США.
Разом із тим, відповідачем не взято до уваги експортний контракт від 07 жовтня 2015 року № 7615/121 084/с, укладений між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (Продавець) та SIA "SIGNALS-P-SUJA", Латвія (Покупець) /т. І а.с. 144-149/, предметом якого є виготовлення та поставка (передача у власність) 42 шт. вагонів-цистерн для нафтопродуктів моделі 15-7076 (нові), поставка товару здійснюється на умовах DAP ст. Гарибата залізної дороги Туркменістану. Загальна сума контракту складає 2100000,00 доларів США.
Натомість відповідачем включено до співставлення супутні договори щодо надання певних послуг з маркування вагонів, укладених з метою реалізації Контракту від 07 жовтня 2015 року № 7615/121 084/с, що призвело до хибних висновків про порушення позивачем податкового та валютного законодавства України.
Так, між позивачем (Замовник) та Компанія SIA "SIGNALS-P" м. Рига, Латвія (Виконавець) укладено Договір № 84/2016/7616/182 008/з від 16 лютого 2016 року щодо здійснення маркування вагонів /т. ІІІ а.с. 53-55/. Вартість договору складає 5587500,00 дол. США (7450,00 дол. США за вагон). Роботи з маркування виконувались на території Туркменістану. Акти виконаних робіт за період з 20 травня 2016 року по 11 серпня 2016 року наявні в матеріалах справи та надавались контролюючому органу під час проведення перевірки /т. ІІІ а.с. 57-122/. Між позивачем (Замовник) та Компанія "HARDINGWOOD LLP", Великобританія) укладено договір щодо маркування вагонів № 04HW/2015/7615182 082/з від 07 жовтня 2015 року /т. ІІІ а.с. 170-172/. Вартість цього договору складає 319900,00 дол. США (7450,00 дол.США за вагон). Роботи виконувались на території Туркменістану.
Крім того, між позивачем (Замовник) та Компанією "FOURLINE LOGISТICS LLP" укладено договір № 3/НОР-1/7615/182 від 07 жовтня 2015 року щодо охорони вантажу (42 одиниць вагонів-цистерн для нафтопродуктів моделі 15-7076 за маршрутом: ст. Крюків-на-Днепрі, ПЗД до ст. Гарибата залізної дороги Туркменістана /т. ІV а.с. 8-11/. Вартість договору склала 107940,00 дол. США. Виконання договору - без залучення субпідрядників. Послуги надавались з метою реалізації Контракту від 07 жовтня 2015 року № 7615/121 084/с.
Між позивачем та Компанією SIA "КЕLК" (Латвія) укладено Договір № 293/7616/183007/з від 16 лютого 2016 року щодо транспортно-експедиційних послуг, послуг з підготовки до внутрішньої сертифікації, сертифікації кожної партії вагонів, перевірки їх комплектації, звірки номерних вузлів та деталей, технічної здачі-прийняття вагоні Покупцю на території Туркменістану. Вартість договору склала 587l660,00 дол.США. Роботи виконувались з метою виконання контрактів № 7616/121010/с та № 7616/121016/с з продажу 375 шт. критих вагонів та 375 шт. напіввагонів.
Розмежування контролюючим органом в ході аналізу вищевказаних договорів понять "поставка" та "надання послуг" призвело до хибного висновку контролюючого органа про отримання ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" доходу від надання послуг.
Як встановлено судом, договори щодо надання "супутніх послуг" укладались позивачем з метою виконання експортних контрактів з виготовлення та поставки вагонів № 7616/121 016/с від 16 лютого 2016 року та № 7616/121 010/с від 16 лютого 2016 року; їх вартість врахована позивачем під час визначення вартості контрактів з поставки вагонів.
Так, пунктами 4.1 експортних контрактів № 7616/121 016/с від 16 лютого 2016 року та № 7616/121 010/с від 16 лютого 2016 року передбачено, що поставка має здійснюватись за базисом DAP, передбаченим правилами Інкотермс-2010 (до обов'язків постачальника належить також обов'язок з перевірки, пакування та маркування товару).
Згідно із частиною другою статті 62 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відносини щодо залучення інших осіб до виконання договору підряду врегульовані статтею 838 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Отже, за загальним правилом будь-які підрядні роботи можуть виконуватись із залученням третіх осіб, якщо інше не передбачено домовленістю між сторонами.
У дослідженому випадку, діяльність позивача, спрямована на забезпечення маркування, охорони та сертифікації вагонів не може вважатись діяльністю, спрямованою на отримання ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" додаткового доходу, крім того, що передбачений експортними контрактами № 7616/121 016/с від 16 лютого 2016 року та № 7616/121 010/с від 16 лютого 2016 року.
Натомість відповідач переконаний у тому, що ціна експортних контрактів визначена без врахування послуг з маркування, сертифікація, тощо - зазначені послуги не охоплюються поняттям "виготовлення" і не виконуються власними силами позивача за умовами контрактів.
Вищевказані твердження спростовуються положеннями пунктів 5.2 та 5.4 експортних контрактів № 7616/121 016/с від 16 лютого 2016 року та № 7616/121 010/с від 16 лютого 2016 року, від 07 жовтня 2015 року № 7615/121 084/с, якими передбачено, що ціна товару включає не тільки вартість самого товару (вагонів), але й вартість усіх послуг, які отримувались ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" у зв'язку з виконанням експортного контракту: розробка трафаретів для маркування, маркування вагонів, супроводження та охорона вагонів, транспортно-експедиційні послуги та послуги сертифікації.
Наведене дає підстави стверджувати, що в ціну вагонів включено компенсацію витрат ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", які матимуть місце у зв'язку експортом вагонів, а саме: витрат на придбання робіт/послуг з маркування, сертифікації, тощо).
Слід зауважити, що включення в ціну вагонів вартості зазначених послуг збільшило їх вартість, а відтак - доходи позивача від продажу зазначеного товару, та, відповідно, призвело до збільшення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Судом встановлено, що позивачем під час проведення перевірки контролюючому органу надавалась планова калькуляція з формування цін на вагани, яка передбачає включення до остаточної контрактної вартості послуги з маркування, транспортування, тощо /т. IV а.с. 27/.
Відтак, доводи контролюючого органа про збільшення позивачем доходів на суму вартості "супутніх" послуг є такими, що не відповідають фактичним обставинам.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, суд погоджується з доводами позивача про правомірність, об'єктивність та достовірність відображення в бухгалтерському і податковому обліках операцій з експорту вагонів та отримання послуг від нерезидентів.
Так само суд визнає обґрунтованою позицію позивача, що оскільки постачання і транспортування вагонів здійснено в одному періоді, то на момент поставки товару відбулося одночасне отримання та продаж послуг з транспортування та охорони з огляду на таке.
Одночасне отримання та продаж послуг транспортування та охорони вагонів зумовлене особливістю здійснення виконання зобов'язань позивача, передбачених експортними контрактами № 7616/121 016/с від 16 лютого 2016 року та № 7616/121 010/с від 16 лютого 2016 року, від 07 жовтня 2015 року № 7615/121 084/с, та правилами Інкотермс-2010. При цьому необхідність отримання позивачем "супутніх" послуг обумовлена наявністю у ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" обов'язку щодо забезпечення поставки товару у належному стані і схоронності. Як вже зазначалось, вищевказані витрати були завчасно розраховані, заплановані та включені позивачем у ціну товару.
Окремо слід зауважити, що з метою перевірки викладених в акті перевірки висновків контролюючого органа на предмет їх відповідності національному законодавству, ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" звернулось до Національної академії правових наук України щодо проведення науково-правового експертного дослідження змісту зовнішньоекономічних контрактів, укладених викладених в акті перевірки з "FOURLINE LOGISТICS LLP" та SIA "SIGNALS-P-SUJA" /IV а.с. 113/.
У вищевказаному зверненні позивачем, перед експертами ставилися наступні питання: 1) чи передбачено зовнішньоекономічним контрактом поставка продавцем вагонів (ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод") на корись Покупця вагонів із маркування, сертифікації і транспортно-експедиційних послуг? 2) чи входить вартість послуг із маркування, сертифікації та транспортно-експедиторських послуг до ціни вагонів (ціни Товару)? 3) чи повинен відповідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту Покупець вагонів перераховувати на користь Продавця вагонів (ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод") які-небудь суми, окрім вартості вагонів? 4) чи є оплата Покупцем вагонів, що зафіксована у зовнішньоекономічному контракті, повним розрахунком з Продавцем вагонів (ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод").
Листом від 24 квітня 2018 року № 319 Національною академією правових наук позивачу надано науково-правове дослідження щодо аналізу положень вищевказаних експортних контрактів, на підставі яких Продавцем вагонів (ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод") на користь Покупців вагонів ("FOURLINE LOGІSТICS LLP" та SIA "SIGNALS-P-SUJA") здійснювалась поставка вагонів на експорт, та надано наступні висновки на поставлені питання: 1) Контрактом не передбачено надання Продавцем ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" самостійних послуг з маркування, сертифікації та транспортно-експедиційних послуг. 2) Вартість послуг із безпосереднього маркування, сертифікації, а також вартість транспортно-експедиційних послуг включається до вартості вагонів (Товару). 3) Покупець вагонів не зобов'язаний перераховувати на користь Продавця жодних інших сум, окрім вартості Товару (вагонів), в якій вже закладено вартість відповідних послуг. 4) Після сплати вартості самих вагонів, між Покупцем та Продавцем виконані всі грошові зобов'язання за даним контрактом. Жодних інших розрахунків між сторонами, умовами контракту не передбачено /т. IV а.с. 114-124/.
Крім того, з метою отримання об'єктивного висновку щодо обґрунтованості висновків контролюючого органа, викладених в акті перевірки № 3266/28-10-14-01/05763814 від 30 жовтня 2018 року позивач звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
За результатами виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 119/04-19 від 08 квітня 2019 року /т. V а.с. 48-49/ Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи /т. V а.с. 53-70/.
Вищевказаний висновок у повному обсязі спростовує висновки Офісу великих платників податків ДФС, викладені в акті перевірки № 3266/28-10-14-01/05763814 від 30 жовтня 2018 року, та підтверджує правомірність формування позивачем податкового та бухгалтерського обліків, а також дотримання останнім вимог валютного законодавства.
Таким чином, висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи також спростовує доводи Офісу великих платників податків ДФС про допущення ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" порушень вимог податкового законодавства під час виконання експортних контрактів та підтверджує правомірність застосування позивачем норм чинного, в тому числі, податкового законодавства під час виконання вищевказаних зовнішньоекономічних операцій.
Отже, контролюючий орган під час проведення перевірки дійшов помилкового висновку щодо протиправності невключення позивачем до свого бухгалтерського та податкового обліків доходів, отриманих від надання ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" послуг нерезидентам на суму 195538452,00 грн.
Вищевказані фактичні обставини свідчать також і на користь того, що відповідач безпідставно ставить у вину позивачу неповернення валютної виручки за виконані роботи, надані транспортні послуги.
Відповідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.
Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2018 року № 0012051401 та № 0012041402 з урахуванням чого суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та протиправність, а також про наявність підстав для їх скасування.
Натомість позивач надав суду достатні, достовірні та допустимі докази, в тому числі висновок експертного дослідження, які свідчать про відсутність порушень ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" в охопленому перевіркою періоді податкового законодавства, які йому ставить у вину контролюючий орган.
За викладених обставин позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини першої та пункту 3 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Частинами третьою та четвертою статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи; висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
За приписами частини п'ятої статті 137 цього ж Кодексу розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 49/57969 від 17 квітня 2019 року /т. V а.с. 51/ підтверджено, що на підставі рахунка-фактури № 1558 від 08 квітня 2019 року /т. V а.с. 50/ позивач оплатив послуги Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, надані за договором № 119/04-19 від 08 квітня 2019 року, вартість яких склала 15072,00 грн.
Крім того, платіжним дорученням № 49/130446 від 06 грудня 2018 року /т. І а.с. 4/ підтверджено, що під час звернення до суду з цим позовом ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" сплачено судовий збір у розмірі 616700,00 грн.
Отже, понесені позивачем витрати, пов'язані з розглядом справи, в сумі 631772,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (вул. І.Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, ЄДРПОУ 05763814) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, 11 г, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 21 листопада 2018 року № 0012051401.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 21 листопада 2018 року № 0012041402.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, 11 г, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (вул. І.Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, ЄДРПОУ 05763814) судові витрати в розмірі 631772 (шістсот тридцять одна тисяча сімсот сімдесят дві) гривні 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03 жовтня 2019 року.
СуддяА.О. Чеснокова
Судове рішення № 84741834, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 23.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/4388/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: