Рішення № 84741240, 24.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004221

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Лепех А.М.

за участю:

представника позивача - Колібанича О.Я.

представника відповідачів - Гавриляка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Терон Девелопмент" до Головного управління ДФС у Львівської області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Терон Девелопмент" (далі - позивач, ТОВ "БК "Терон Девелопмент") до Головного управління ДФС у Львівської області, в якій просить:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Терон Девелопмент" у реєстрації податкових накладних, а саме:

№1217837/41490407 від 10.07.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 20.06.2019,

№1223867/41490407 від 16.07.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 20.06.2019;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Терон Девелопмент" №2 та №3 від 20.06.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 та № 3 від 20.06.2019. Проте, позивачу було надіслано квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних з підстав, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" та запропоновано надати позивачу пояснення та /або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПП. Позивач вказує, що на виконання вище зазначених вимог, ним було надано пояснення та документи на підтвердження здійснення реальності господарської операції. Проте, відповідач 1 прийняв рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання позивачем копій документів. Позивач вважає, що така підстава для прийняття рішень є необґрунтованою та нечіткою, оскільки містить множинне трактування. Вказує, що з оскаржуваних рішень неможливо встановити, що саме порушив суб'єкт підприємницької діяльності, зокрема, які документи не надані чи складені з порушенням законодавства. З огляду на викладене, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що причиною відмови у реєстрації податкової накладної було ненадання документів. З огляду на викладене, відповідач вважає, що у комісії ГУ ДФС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, а тому рішення є правомірними.

Представник відповідачів в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні 24.09.2019 суд протокольною ухвалою закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Суд встановив, що між ТОВ "БК "Терон Девелопмент" (далі - Постачальник) та Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» (Покупець) було укладено договір поставки №ОД/2019/04/04/1 від 04.04.2019 (далі - Договір №ОД/2019/04/04/1), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю двері (надалі - Товар) відповідно до Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного Договору, а також надати послуги з демонтажу старих дверей та монтажу нових дверей на об'єктах Покупця (надалі - послуги), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар та послуги на умовах, передбачених цим Договором. Код продукції згідно ДК 021:2015 - 44210000-5 (Конструкції та їх частини) - Алюмінієві конструкції з монтажем (п.п. 1.1. - 1.2 Договору №ОД/2019/04/04/1).

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Договору №ОД/2019/04/04/1 загальна вартість Товару з послугами становить 748 800,00 гри., в г.ч. ПДВ - 124 800,00 грн.

Підпунктами 2.3, 2.4 пункту 2 Договору №ОД/2019/04/04/1 передбачено, що Покупець сплачує вартість Товару з послугами, зазначену в п.2.1. даного Договору, наступним чином - Покупець здійснює оплату вартості товару з доставкою та монтажем на умовах відтермінування платежу до 30 календарних днів після фактичної поставки Товару на підставі виставлених рахунків Постачальника та актів наданих послуг. Оплата Товару з послугами за Договором здійснюється в національній валюті України, у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення.

Постачальник виписує, реєструє та надає Покупцеві податкову накладну згідно з вимогами податкового законодавства, які діють на дату виникнення податкового зобов'язання. У разі оформлення податкової накладної неналежним чином Постачальник повинен переоформити електронну податкову накладну та перереєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 7 (семи) календарних днів, але не пізніше терміну, встановленого діючим податковим законодавством України, а у разі порушень Постачальником правил виписки, реєстрації та надання Покупцеві податкової накладної, які призвели до втрати останнім права на податковий кредит з ПДВ, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцеві згідно з його письмової вимоги кошти в розмірі невідшкодованого з бюджету податку на додану вартість (п.п. 2.5 п. 2 Договору №ОД/2019/04/04/1) .

Згідно з п.п. 3.1 п. 3 Договору №ОД/2019/04/04/1 Постачальник зобов'язаний поставити Товар на умовах - DDP (79000, Україна, Львівська область, м. Львів, Залізничний район, Аеропорт ЦА, склад) відповідно до офіційних правил з тлумачення термінів Інкотермс 2010 та надати послуги до 30.04.2019р., попередньо повідомивши Покупця про дату доставки. Транспортні витрати по доставці Товару в місце призначення, використання обладнання, паливно-мастильні матеріали, витратні матеріали, та інші послуги, що стосуються виконання даного Договору включені в вартість Товару.

Як встановлено судом на виконання вимог зазначеного договору ТОВ "БК "Терон Девелопмент" (далі - Постачальник) було здійснено поставку Товару ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького».

За поставлений Товар ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» було 20.06.2019 здійснено оплату на рахунок ТОВ "БК "Терон Девелопмент", що підтверджується випискою з рахунку позивача від 20.06.2019.

Позивачем під час здійснення вищезгаданої господарської операції було оформлено та направлено засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних для реєстрації податкові накладні №2 та № 3 від 20.06.2019.

Однак, через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України направило позивачу квитанції від 25.06.2019 № 9135905531 та № 9148173850 від 09.07.2019, в яких містилась інформація про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної відповідно до пункту 201.16 ст.201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

ТОВ "БК "Терон Девелопмент" надало пояснення № 1 від 09.07.2019 та № 2 від 11.07.2019 та копії документів, що підтверджують реальність господарської операції.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення:

№ 1217837/41490407 від 10.07.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 20.06.2019;

№ 1223867/41490407 від 16.07.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 20.06.2019.

ТОВ "БК "Терон Девелопмент" було подано до ДФС України скарги на вищезазначені рішення.

За результатами розгляду скарг ТОВ "БК "Терон Девелопмент", ДФС України 30.07.2019 прийняла рішення, якими скарги залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач вважає рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 2 та № 3 від 20.06.2019 протиправними, тому звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1. статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

01.01.2018 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" № 2245-VIII від 07.12.2017. Вказаним Законом, пункт 201.16. Податкового кодексу України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 117 від 21.02.2018 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України № 2245-VIII від 07.12.2017 та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №117), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Вимоги п. 6 та п. 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Проте, як вбачається із змісту квитанцій від 25.06.2019 № 9135905531 та № 9148173850 від 09.07.2019 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача № 2 та № 3 від 20.06.2019 було те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6. п.1. "Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке п.п. 6 та 7 Порядку № 117 не передбачено, а відтак реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Так, згідно з пп. 1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку, оприлюднених листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, комісії Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

1) платник податку зареєстрований (перереєстрований)з а адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

3) платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Втім, встановити із наявних в матеріалах справи копій квитанцій від 25.06.2019 № 9135905531 та № 9148173850 від 09.07.2019, які саме із перелічених критеріїв пп. 1.6. п.1. "Критеріїв ризиковості платника податку" стосуються саме позивача неможливо.

Під час розгляду справи судом, відповідачами не було надано суду жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами п. п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п. 22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Аналіз вище зазначених норм законодавства дає підстави вважати, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Надаючи правову оцінку безпосередньо оскаржуваним рішенням № 1217837/41490407 від 10.07.2019 та № 1223867/41490407 від 16.07.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що вказане рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містять загальну інформацію про ненадання платником податку копій документів (договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт - послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Однак, у випадку позивача в даній графі рішення не підкреслено, тобто не зазначено, які конкретно документи необхідно надати, що в свою чергу і вимагається типовою формою цього рішення.

При цьому, суд встановив, що на підтвердження реальності господарської операції позивачем було подано відповідачу пояснення та копії первинних документів, що підтверджується повідомленнями № 1 від 09.07.2019 та № 2 від 11.07.2019.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1217837/41490407 від 10.07.2019 та № 1223867/41490407 від 16.07.2019 було відмовлено позивачу у реєстрації податкових накладних № 2 та № 3 від 20.06.2019 в ЄРПН з підстави ненадання платником податку копій документів.

Проте, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, а саме документами, які були надані позивачем суду та відповідачу на підтвердження здійснення господарської операції, зокрема:

пояснення № 25/07 від 09 липня 2019 року, договір постачання від 10 квітня 2019 року № 10/04/2019, накладну № 1 від 20.06.2019, договір поставки від 04.04.2019 № ОД/2019/04/04/1, додаток № 1 до договору поставки від 04.04.2019 № ОД/2019/04/04/1, виписку за рахунками за 20.06.2019, додаткову угоду до договору на виготовлення проектно-кошторисної документації № ОД/2019/05/17/4 від 17.05.2019, протокол погодження договірної ціни до Договору № ОД/2019/05/17/4 від 17.05.2019, кошторис на проектні (вишукувальні) роботи. (по податковій накладній № 2 від 20.06.2019);

додаткову угоду до договору на виготовлення проектно-кошторисної документації № ОД/2019/05/17/4 від 17.05.2019, протокол погодження договірної ціни до Договору № ОД/2019/05/17/4 від 17.05.2019, кошторис на проектні (вишукувальні) роботи, договір поставки від 04.04.2019 № О Д/2019/04/04/1, додаток № 1 до договору поставки від 04.04.2019 № ОД/2019/04/04/1, виписку за рахунками за 20.06.2019, пояснення № 26/07 від 11 липня 2019 року, накладну № 1 від 20.06.2019, договір постачання від 10 квітня 2019 року № 10/04/2019 (по податковій накладній № 3 від 20.06.2019).

Таким чином, рішення комісії не містить чіткого визначення підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки у такому не вказано, які саме документи не надані позивачем, не зазначено, якими мотивами керувалася комісія, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Отже, оскаржувані рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації містять формальну підставу для їх прийняття, що зазначена у Порядку №117, а саме: ненадання платником податку копій документів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 року, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують відповідність суті укладеного позивачем правочину та відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак податкові накладні № 2 та № 3 від 20.06.2019 підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних позивача прийнято необґрунтовано з порушенням вимог зазначених вище нормативно-правових актів, без зазначення у них мотивів їх прийняття, тому позовна вимога про визнання протиправними та скасування відповідних рішень підлягає до задоволення.

Стосовно позовної вимоги позивача зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні № 2 та № 3 від 20.06.2019, суд зазначає наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/ розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку;

протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 2 та № 3 від 20.06.2016, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкових накладних немає, є достатні підстави для прийняття комісією рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних.

Відтак, позовна вимога про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем 20.06.2019 податкові накладні є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт правомірності своїх дій та рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1217837/41490407 від 10.07.2019, №1223867/41490407 від 16.07.2019.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» №2 та №3 від 20.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення -20.06.2019.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн 50 коп сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» (81215, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Коросне, вул. Центральна, буд. 113 А).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок її бюджетних асигнувань 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн 50 коп сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» (81215, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Коросне, вул. Центральна, буд. 113 А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2019.

Суддя Р.М. Брильовський