Рішення № 84740753, 03.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1809/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)до Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709)провизнання неправомірним висновку та стягнення грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

1)визнати протиправним висновок Головного управління національної поліції в Кіровоградській області від 01.07.2019 року про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в частині зменшення розміру призначеної ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на 351727,50 грн.;

2)стягнути з Головного управління національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 недонараховану одноразову грошову допомогу у розмірі 351727,50 грн.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до висновку від 01.07.2019 йому нарахована одноразова грошова допомога у розмірі 134 470,00 грн., з якої було вираховано 5 947,00 грн., загальний розмір одноразової грошової допомоги до виплати становить 128 522,5 грн.

На думку позивача, відповідач протиправно нарахував до виплати одноразову грошову допомогу у розмірі 128 522,5 грн. замість 480 250,00 грн. Тобто, недонарахований розмір одноразової грошової допомоги становить 351 727,5 грн. (480 250, - 128 522,5 = 351 727,5).

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд в задоволенні адміністративного позову повністю відмовити, оскільки висновок складено на виконання рішення суду та з врахуванням раніше виплачених сум відповідно до вимог чинного законодавства.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою суду від 29.07.2019 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 року перейшов до розгляду справи №340/1809/19 за правилами загального позовного провадження.

Позивач та представник відповідача до судового засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглядати справу за їх відсутністю.

Таким чином, на підставі ст. 194 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 з 06.02.1992 року по 01.04.2013 року та з 02.06.2014 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року по 29.09.2016 року - в Національній поліції.

Згідно з наказом т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області №229 о/с від 29.09.2016 року позивач звільнений зі служби в поліції через хворобу.

У період служби в органах внутрішніх справ, а саме з 06.10.2015 року по 06.11.2015 року, ОСОБА_1 у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Кіровоград" при УМВС України в Кіровоградській області безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, що підтверджується довідкою ГУМВС України у Луганській області №ВДЗ/12162/А від 06.11.2015 року, посвідченнями про відрядження (т.1, а.с.16).

30.10.2015 року в період виконання позивачем службових обов'язків в зоні антитерористичної операції з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму, яка згідно зі свідоцтвом про хворобу №4 від 26.01.2016 року, виданим військово-лікарською комісією УМВС України в Кіровоградській області, пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (т.1, а.с.49).

Наказом в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області №100 від 10.03.2016 року "Про призначення службового розслідування", з метою дослідження обставин отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1, створено комісію у складі інспектора БПСПОП "Кіровоград" ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 та головного спеціаліста УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4, яким наказано провести службове розслідування за вказаним фактом.

На підставі цього наказу членами комісії проведено розслідування нещасного випадку, за результатами якого 15.03.2016 року складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт №19 про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1* (т.1, а.с.19-21).

Комісією встановлені обставини, за яких стався нещасний випадок: 30.10.2015 року старший інспектор БПСПОП "Кіровоград" ОСОБА_1 знаходився в загоні оточення школи №2 в м. Сватове Луганської області. Приблизно о 3 годині ночі від розриву невідомого типу боєприпасу отримав травму у вигляді ЧМТ (30.10.15 року забій головного мозку); посттравматична кіста лівої тім'яної ділянки (в період проходження служби); цефалгічний синдром; помірний лікворно-гіпертензивний синдром; посттравматична енцефалопотія 1-2; церабрастенічний синдром; акустична травма лівого вуха; агронічний синдром. Згідно з висновками цих актів нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Акт №19 за формою Н-1 25.03.2016 року затверджений в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області.

Крім того, членами комісії проведено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 За результатами службового розслідування складено висновок, згідно з яким установлено, що ОСОБА_1 30.10.2015 року отримав тілесні ушкодження в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Вказаний висновок погоджений уповноваженими особами ГУНП в Кіровоградській області та 25.03.2016 року затверджений в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області. (т.1, а.с.22-23).

Нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, взятий на облік як такий, що стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, головним спеціалістом УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4, на якого покладені функції з питань охорони праці (т.1, а.с.24).

Відповідно до постанови військово-лікарської комісії ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" №11 від 01.08.2016 року та свідоцтва про хворобу №349 від 27.09.2016 року травми, які отримав ОСОБА_1, пов'язані з виконанням службових обов'язків та проходженням служби в органах внутрішніх справ (т.1, а.с.50).

За наслідками огляду позивача медико-соціальною експертною комісією з 13.02.2017 року йому встановлено 3 групу інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків (т.1, а.с.13)

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до ГУНП в Кіровоградській області з заявами про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Разом з тим, у січні 2018 року начальником УФЗБО ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 на ім'я начальника ГУНП в Кіровоградській області подана доповідна записка №251/28/01-18 від 31.01.2018 року про невідповідність актів форми Н-1* та Н-5*, поданих ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги, вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346.

На цій підставі начальником ГУНП в Кіровоградській області видано наказ №236 від 14.02.2018 року "Про організацію проведення службового розслідування", яким з метою встановлення дотримання вимог чинного законодавства при проведенні службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, призначеного наказом ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 року №100, та складання за його результатами актів за формою Н-1* та Н-5* створено комісію з проведення службового розслідування у складі посадових осіб ГУНП в Кіровоградській області, якій наказано за результатами проведеного розслідування скласти висновок.

За результатами роботи комісії ГУНП в Кіровоградській області 28.02.2018 року складено висновок службового розслідування, який того ж дня затверджений начальником ГУНП в Кіровоградській області. Комісія установила, що службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та акти розслідування нещасного випадку за формою Н-1* та Н-5* проведені та складені на підставі наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 року №100 неуповноваженим органом, оскільки подія, за якою проводилося розслідування, сталася в період проходження ОСОБА_1 служби у такому правоохоронному органі як міліція, правонаступником якого поліція не являється. Також установлено, що розгляд матеріалів про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 30.10.2015 року, проведений комісією у складі двох осіб - інспектора БПСПОП "Кіровоград" ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 та головного спеціаліста УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4, що суперечить вимогам пункту 3.5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346, яким передбачено проведення розслідування комісією не менше ніж три особи (т.1, а.с.114-116).

На підставі цього висновку начальником ГУНП в Кіровоградській області видано наказ №358 від 02.03.2018 року "Про скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 №100". Наказ мотивовано тим, що розслідування нещасного випадку проведено комісією ГУНП, а не комісією УМВС, тобто неповноважним органом, крім того вказана комісія складалася лише з двох осіб, що суперечить вимогам пункту 3.5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346 (т.1, а.с.117).

Матеріали щодо отримання ОСОБА_1 30.10.2015 року тілесних ушкоджень 02.03.2018 року направлено до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області, за належністю.

Головою ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області видано наказ №1 від 02.03.2018 року "Про організацію проведення службового розслідування", яким з метою з'ясування обставин отримання 30.10.2015 року ОСОБА_1 тілесних ушкоджень створено комісію з проведення службового розслідування у складі членів ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області - посадових осіб ГУНП в Кіровоградській області, якій наказано за результатами проведеного розслідування скласти висновок. (т.1, а.с.128).

Комісією проведено службове розслідування та 20.04.2018 року складено висновок службового розслідування, згідно з яким підтвердити факт отримання травми ОСОБА_1 30.10.2015 року саме під час виконання службових обов'язків неможливо. (т.1, а.с.178-182).

Не погоджуючись з цими наказами та висновками службового розслідування, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 року у справі №811/1427/18, зміненим постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 року, позов ОСОБА_1 було задоволено частково (т.1, а.с.228-239).

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №358 від 02.03.2018 року "Про скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 №100".

Визнано протиправним та скасовано висновок службового розслідування Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 28.02.2018 року стосовно скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 року №100 про призначення службового розслідування, акту за формою Н-5 від 15.03.2016 року, акту за формою Н-1 від 25.03.2016 року і висновку службового розслідування від 25.03.2016 року.

Визнано протиправним та скасовано висновок службового розслідування ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області від 20.04.2018 року щодо встановлення обставин, що стали наслідком отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Між тим, з матеріалів справи встановлено, що наказом УМВС України в Кіровоградській області №15 від 25.05.2018 року знову організовано розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 30.10.2015 року.

За результатами проведеного на підставі цього наказу розслідування нещасного випадку 31.05.2018 року складено акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* та акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5*. Згідно з висновками цих актів нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Заступником голови ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області видано наказ №16 від 23.08.2018 р. "Про перегляд актів за формою Н-5* від 31.05.2018 та НТ* від 31.05.2018 №1", яким створено комісію для перегляду актів за формою Н-5* від 31.05.2018 року та НТ* від 31.05.2018 року №1 у складі членів ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області та знову наказано провести розслідування нещасного випадку, що стався 30.10.2015 року з ОСОБА_1

За наслідками проведеного на підставі цього наказу розслідування нещасного випадку комісією 27.08.2018 року складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5*, у висновку якого вказано, що комісія більш детально розглянула всі матеріали розслідування та встановила, що подія, яка трапилася із ОСОБА_1 30.10.2015 року за фактом отримання тілесних ушкоджень, свого документального підтвердження не знайшла. Враховуючи вищезазначене, комісія дійшла до висновку про скасування актів розслідування зазначеного нещасного випадку (акт за формою Н-5* від 31.05.2018 року та акт за формою НТ* №1 від 31.05.2018 року) (т.1, а.с.201-203).

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням, оскаржив його до суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року у справі №340/75/19 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірним та скасовано акт розслідування нещасного випадку від 27.08.2018 року форми Н-5* в частині встановлення, що подія, яка трапилась з ОСОБА_1 30.10.2015 року за фактом отримання ним тілесних ушкоджень, за вказаних обставин свого документального підтвердження не знайшла.

Разом з тим, позивачем було подано позов до Кіровоградського окружного адміністративного суду до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №1140/3376/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу (т.1, а.с.29-33).

Згодом головним спеціалістом ДНОП УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 складено припис №1 від 04.03.2019 року, який адресований начальнику ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 та за висновками якого, нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 в період проходження служби, не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. На підставі статті 39 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" запропоновано дану подію передати до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області для складання акту за формами Н-5 та НТ і взяття цього випадку на облік. (т.1, а.с.81 - 84).

На підставі цього припису головою ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області видано наказ №2 від 04.03.2019 року №Про призначення розслідування нещасного випадку", яким створено комісію з розслідування нещасного випадку у складі членів ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області та якій наказано провести розслідування нещасного випадку.

За результатами проведеного на підставі цього наказу розслідування нещасного випадку 21.03.2019 року складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт №8 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*, який 21.03.2019 року затверджений головою ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області. Згідно з висновками цих актів захворювання ОСОБА_1 отримав в період проходження служби і не пов'язане з виконанням службових обов'язків (т.1, а.с.98-99).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними приписами та актами, оскаржив їх до суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року у справі №340/812/19 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовані припис №1 від 04.03.2019 року, виданий Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області та акт розслідування нещасного випадку від 21.03.2019 року за формою Н-5*, акт про нещасний випадок невиробничого характеру №8 від 21.03.2019 року за формою НТ*, складений Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області.

Разом з тим, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №1140/3376/18 відповідачем складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, затверджений 01.07.2019 року начальником Головного управління національної поліції в Кіровоградській області. Відповідно до зазначеного висновку позивачу нарахована одноразова грошова допомога в розмірі 134 470,00 грн.

Незгода із прийнятим відповідачем висновком обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №580-VIII), відповідно до п.3 ч.1 ст.97 Закону №580-VIII, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті

Пунктом п.п. "в" п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону №580-VIII встановлено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Разом з тим, з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону №580-VIII, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Підпунктом 2 п. 1 розділу ІІ Порядку визначено, що днем виникнення права на отримання ОГД є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає:

1)заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2)довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

3)довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);

4)копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

5)копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

6)копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

7)копію посвідчення інваліда війни (за наявності);

8)копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

9)копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Відповідно до п. 1 розділу ІV Порядку у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України 27.12.2002р. №1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

За результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Однак, п.4 ч.1 ст.97 Закону №580-VIII встановлено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Таким чином, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням (п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону) або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 22 січня 2019 року № 2340/2663/18, від 19 вересня 2018 року у справі № 373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі № 296/9456/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 822/3788/17.

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що спірні правовідносини неодноразово вже були предметом розгляду в інших адміністративних справах.

Відтак, наявність у ОСОБА_1 встановлених Законом №580-VIII умов для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського неодноразово досліджувалася судами та встановлені судовими рішеннями в даних спірних правовідносинах.

Так, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 року у справі №811/939/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, яка полягає у не розгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 03.04.2018 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Судами встановлено, що ОСОБА_8 з 27.02.2017 року набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п.п.2 п.1 розділу ІІ 2 положень Порядку (днем виникнення права на отримання ОГД є, у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №1140/3376/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу.

Під час розгляду справи судами встановлено, що згідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії і довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії №183974 від 27.02.2017, позивачеві було встановлено 3-ю групу інвалідності у зв'язку із травмою пов'язаною з виконання службових обов'язків, отже, відповідно до положень Порядку (п.п.2 п.1 розділу ІІ) позивач з 27.02.2017 р. набув право на отримання одноразової грошової допомоги.

З огляду на викладене, вище зазначеними рішеннями судів, які набрали законної сили встановлено, що ОСОБА_1 набув права на одноразову грошову допомогу відповідно до п.3 ч.1 ст. 97 Закону №580-VIII та п.п.2 п.1 розділу ІІ 2 положень Порядку.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами визначеними процесуальним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 року у справі №К/9901/6161/18.

При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які заперечують або спростовують встановлені обставини у справах №811/939/18 та 1140/3376/18.

Тобто, з викладеного суд робить висновок, що обставини у даних справах, встановлені у ході судових розглядів адміністративних справ №811/939/18 та 1140/3376/18 можуть не доказуватися у межах даної справи, оскільки вищезазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій є чинними, не скасовані та набрали законної сили.

У свою чергу, відповідачем на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №1140/3376/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 року складено оскаржуваний висновок про призначення одноразової грошової допомоги б/н від 01.07.2019р. затвердженого Начальником ГУНП в Кіровоградській області (т.1, а.с.34).

Дослідивши зазначений висновок суд встановив, що дата набуття права на отримання грошової допомоги позивача зазначена 13.02.2017 року, підставою складання висновку та визначення відповідних розрахунків зазначено прийняття виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №1140/3376/18, при цьому розмір ОДГ розрахований у розмірі 134 470, 00 грн.

Обґрунтовуючи правомірність висновку про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 134 470, грн. представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що головним спеціалістом ДНОП УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 складено припис №1 від 04.03.2019 року, який адресований начальнику ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 та за висновками якого, нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 в період проходження служби, не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. На підставі статті 39 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" запропоновано дану подію передати до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області для складання акту за формами Н-5 та НТ і взяття цього випадку на облік.

На підставі цього припису головою ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області видано наказ №2 від 04.03.2019 року №Про призначення розслідування нещасного випадку", яким створено комісію з розслідування нещасного випадку у складі членів ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області та якій наказано провести розслідування нещасного випадку.

За результатами проведеного на підставі цього наказу розслідування нещасного випадку 21.03.2019 року складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт №8 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*, який 21.03.2019 року затверджений головою ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області. Згідно з висновками цих актів захворювання ОСОБА_1 отримав в період проходження служби і не пов'язане з виконанням службових обов'язків.

Таким чином, на підставі вищезазначеного відповідачем було застосовано для розрахунку пп. «в» п.4 ч.1 ст.99 Закону №580-VIII.

Проте, суд вважає дані обґрунтування безпідставними та зазначає, що оскаржуваний висновок складений саме на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому, в даному судовому рішенні суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_8 на підставі складених документів, які не скасовані та висновки яких не спростовані, з 27.02.2017 року набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п.п.2 п.1 розділу ІІ 2 положень Порядку.

Представник відповідача, в супереч встановленим висновкам судового рішення, безпідставно посилається як на підставу застосування припис №1 від 04.03.2019р. та складені акти форми НТ та Н-5 від 21.03.2019 року під час розгляду справи №1140/3376/18. Поряд з цим, попередні акти форми Н-1, Н-5 та висновки службового розслідування не скасовані.

Між тим, положеннями ч.2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що така підстава, як припис №1 від 04.03.2019р. та складені акти форми НТ та Н-5 від 21.03.2019 року в яких зазначено, що нещасний випадок ОСОБА_1 є невиробничого характеру, не був покладений в основу оскаржуваного висновку. Разом з тим, висновки судових рішень, зазначених підставою нарахування не взяті до уваги.

Між тим, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 року у справі №340/812/19 припис №1 від 04.03.2019р. та акти форми НТ та Н-5 від 21.03.2019 року визнані протиправними та скасовані.

Крім того матеріалами справи встановлено, що 04.07.2019 року на виконання оскаржуваного висновку видано наказ ГУНП в Кіровоградській області №241 о/с «Про призначення виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського» із зазначенням суми та підстави (т.1, а.с.105).

01.07.2019 року листом ГУНП в області № 10аз/05/28-19 ОСОБА_1 повідомлено про те, що направлено потребу та листа до Національної поліції про відселення коштів для виплати призначеної ОГД (т.1, а.с.107).

Після направлення відповідачем зазначеного листа, позивач 09.08.2019 року подав заяву до ГУНП в Кіровоградській області щодо виплати йому призначеної ОГД на рахунки банку з зазначенням банківських реквізитів, куди в подальшому були перераховані кошти (т.1, а.с.112).

Зважаючи на викладене судом встановлено, що відповідач складаючи висновок про призначення одноразової грошової допомоги вірно зазначив підставу, а саме виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 року по справі №1140/3376/18, проте всупереч висновкам судових рішень відповідач здійснив нарахування на підставі припису №1 від 04.03.2019р. та актів форми НТ та Н-5 від 21.03.2019 року в яких зазначено, що нещасний випадок ОСОБА_1 є невиробничого характеру, що суперечить висновкам зазначених судових рішень та більш того скасовані судом.

З огляду на встановлені дійсні обставини суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги б/н від 01.07.2019р. затвердженого Начальником ГУНП в Кіровоградській області в частині визначення суми одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі та порядку, встановлених рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 року у справі №1140/3376/18, за відрахуванням раніше виплачених сум.

Щодо відрахованих раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.

Позивач, раніше вже отримував одноразову грошову допомогу відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію», відповідно до п.8 розділу IV Порядку та умовам виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної особи, що встановлено судом вище та підтверджується судовими рішеннями які набрали законної сили.

Водночас, з огляду на те, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 року у справі №1140/3376/18 встановлені відповідні висновки, відповідач не виконав судові рішення.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ІV. Судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У заяві від 26.09.2019 року позивач просив стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30000 грн.

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Позивач на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката надав копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 25.12.2017 року, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням "Усатенко і Усатенко", додаткову угоду до цього договору від 25.09.2019 року, розрахунок до договору від 25.09.2019 року, акт приймання-передачі до договору від 25.09.2019 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №68 від 25.09.2019 року про сплату позивачем на користь адвокатського об`єднання "Усатенко і Усатенко" 3000 грн. (т.2, а.с.54-57)

У розрахунку до договору про надання правової допомоги від 25.09.2019 року наведений такий опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та їх вартість: представництво інтересів позивача в судових засіданнях, фіксована кількість годин, вартість 3000 грн.

Оскільки в позовній заяві міститься дві позовних вимоги, а суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, при цьому наслідком для позивача прийнятого судом рішення є фактичне задоволення його вимог, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню в сумі 2500,00 грн.

Відтак суд дійшов до висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до задоволеної частини вимог, що становить 2500,00 грн.

Керуючись статтями 132, 139, 241-246, 250, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709) - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги б/н ОСОБА_1 затвердженого 01.07.2019р. Начальником ГУНП в Кіровоградській області в частині визначення суми одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі та порядку, встановлених рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 року у справі №1140/3376/18, за відрахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709) у розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук