Рішення № 84740255, 23.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року (о 15 год. 55 хв.)Справа № 280/1206/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача Зіменко І.А.,

представника відповідача Ванюшанік Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Вік»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец Вік» (далі - ТОВ «Спец Вік», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 23.11.2018 №0018541407, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 390 700,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями 312 560,00 грн., за штрафними санкціями - 78 140,00 грн.; податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 23.11.2018 №0018521407, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 353 191,25 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями 282 553,00 грн., за штрафними санкціями - 70 638,25 грн.; податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 23.11.2018 №0018531407, за яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 1 388,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що фактичне виконання господарських операцій маж ТОВ «Спец Вік» і ТОВ «Вертекс торг» підтверджено як договорами, які були досліджені під час перевірки, так і належним чином оформленими первинними документами, складеними в процесі виконання цих договорів (товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями), які в повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники, зокрема, у зазначених документах докладно відображено, які саме товари були поставлені, в яких обсягах, у який час, товари та матеріали фактично отримані від ТОВ «Вертекс торг» реалізовані або використані у виробництві, витрати на придбання товарів та матеріалів враховані у складі собівартості реалізованої продукції, а отримані від цих операцій кошти враховані у складі валових доходів підприємства. Придбане обладнання знаходиться на балансі підприємства та використовується в виробничо-господарській діяльності. Наголошує, що всі вказані первинні документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» стосовно їх змісту, вони підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України, а відтак, належно підтверджують здійснення господарської операції. Звертає увагу суду, що в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Вертекс торг» є зареєстрованим як юридична особа та є платником ПДВ з 01.01.2016, податкові декларації вказаним товариством подавалися до органів ДФС, вказані факти дають всі підстави вважати зазначене підприємство добросовісним контрагентом та платником податків. Вважає, що чинним законодавством для контрагентів не передбачено необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів, тощо, що була би достатньо для фізичної та технічної можливості виконання умов укладеного між ТОВ «Спец Вік» і ТОВ «Вертекс торг» Договору поставки, що в свою чергу виключає залежність реальності виконання договірних зобов'язань від даних умов. Більш того, перевіряючі не посилаються на жоден нормативно-правовий акт, який би зобов'язував підприємство-покупця здійснювати контроль за господарською діяльністю своїх контрагентів та правильності ведення ними податкового обліку, контролювати повноту надання ним відповіді тощо. Таким чином, вважає, що всі висновки у акті стосовно порушень позивачем при роботі з ТОВ «Вертекс торг» зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, у зв'язку із чим просить суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області.

Ухвалою судді від 26.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 18 квітня 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 17 квітня 2019 року надав суду відзив (вх. №15357), у якому пояснює, що проведеним детальним аналізом постачальника ТОВ «Вартекс торг» по операціям з контрагентами-постачальниками встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу - маніпулювання товарними позиціями та обсягом, в силу не підтвердження проведених операцій ТОВ «Вартекс торг» (через відсутність необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів тощо). В ході аналізу ЄРПН встановлено, що ТОВ «Вартекс торг» здійснювало реалізацію товарів та послуг, первинне введення в обіг яких відсутнє. Враховуючи вищезазначене, на думку відповідача, шляхом викривлення показників податкової звітності та їх маніпулюванням при складанні декларації з ПДВ, додатку №5 до декларації з ПДВ, встановлено штучне формування податкового кредиту з ПДВ для суб'єктів господарювання - покупців, походження, рух, а також кількість та якість товарів відслідкувати неможливо, а тому фактично мала місце реалізація товару, джерело походження яких не встановлено, при цьому, наявність факту реалізації ТОВ «Спец Вік» є свідченням набуття останнього у власність (безоплатного отримання послуг, робіт), без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Таким чином, вказує, що інформація отримана в ході перевірки свідчить про нереальність здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Спец Вік» і ТОВ «Вертекс торг» за період травень-червень 2017 року та дефектність документів, якими оформлено операції між даними підприємствами. Крім того, первинні документи, виписані від ТОВ «Вертекс торг» на ТОВ «Спец Вік», суперечать вимогам діючого законодавства України, а саме у зв'язку з не підтвердженням факту придбання ідентифікованих товарів (невідповідність номенклатури придбаного перед реалізованим товаром) та внесенням в ці документи даних, які не відповідають дійсності. На підставі вищевикладеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

18 квітня 2019 року підготовче засідання відкладене на 21 травня 2019 року.

Представником позивача надано суду додаткові обґрунтування адміністративного позову (вх. №20407 від 21.05.2019), у яких додатково вказує, що в акті перевірки №647/08-01-14-07/37407834 від 29.10.2018 не було зазначено про встановлені порушення по взаємовідносинам ТОВ «Спец Вік» з ТОВ «Вертекс торг» по Договору суборенди №11-0101 від 01.11.2016, але в розрахунок оскаржуваних податкових рішень сума, що сплачена по вказаному договору, увійшла. Вважає, що в акті перевірки не зазначено жодної підстави для визнання фіскальним органом нереальності вказаної господарської операції, відтак підстави для прийняття оскаржуваних податкових-повідомлень рішень - відсутні.

21 травня 2019 року судом продовжений строк підготовчого провадження та відкладене підготовче засідання на 20 червня 2019 року.

Судом 20 червня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 17 липня 2019 року.

Згідно із ухвалою від 17.07.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 23 вересня 2019 року.

23 вересня 2019 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та додаткових письмових обґрунтуваннях позову. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Спец Вік» (код ЄДРПОУ 37407847) є суб'єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 16.11.2010, видами діяльності за кодом КВЕД якого є: 13.20 Ткацьке виробництво; 14.12 Виробництво робочого одягу; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі наказу ДФС від 10.10.2018 №652, наказів ГУ ДФС у Запорізькій області від 11.10.2018 №3482 та від 17.10.2018 №3521 у період з 11.10.2018 по 18.10.2018 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2017 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ «Вертекс торг» за травень-червень 2017 року, за результатами якої складений відповідний акт від 29.10.2018 №647/08-01-14-07/37407847.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог, зокрема:

1. п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, а саме заниження фінансових результатів, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 282 553,00 грн., в т.ч. по періодам: 2017 рік на суму 282 553,00 грн.

2. пп. 14.1.36, п.п.14.1.181, п.п.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 312 560,00 грн., в т.ч. по періодам: травень 2017 року - 139 535,00 грн., червень 2017 року - 173 025,00 грн.;

завищення залишку від'ємного значення у сумі 1 388,00 грн., в т.ч. по періодах: - червень 2017 року - 1 388,00 грн.

Вказані висновки податкового органу обґрунтовані тим, що проведеним аналізом діяльності ТОВ «Вертекс торг» по операціях з контрагентами-постачальниками встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів; наявне кримінальне провадження за ч.1 ст.205-1 КК України відносно ряда юридичних осіб серед яких є і ТОВ «ВЕРТЕКС ТОРГ». Також відповідач посилається на те, що актом перевірки встановлено, що придбання ТОВ «Спец Вік» у ТОВ «Вертекс торг» ваточесальної машини ЧВПО-600 у кількості 1 шт. та ткацькі станки у кількості 2 шт. та перевезення вказаного товару на автомобілі ЗАЗ НОМЕР_1 (PICK UP) було неможливим беручі до уваги фізичні розміри ваточесальної машини та технічні характеристики авто, на підставі чого приходить до висновку про нереальність господарської операції.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем до відповідача подано письмові заперечення №08/11-2018 від 08.11.2018, проте листом-відповіддю на заперечення № 40749/10/08-01-14-07-13 від 20.11.2018 висновки акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області залишені без змін.

На підставі Акту та вказаних порушень відповідачем 23.11.2018 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

форми «Р» №0018541407, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 390 700,00 грн., в тому числі: за основним платежем 312 560,00 грн. та за штрафними санкціями - 78 140,00 грн.;

форми «Р» №0018521407, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 353 191,25 грн., в тому числі: за основним платежем 282 553,00 грн. та за штрафними санкціями - 70 638,25 грн.;

форми «В4» №0018531407, за яким позивачу зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду червень 2017 року на 1 388,00 грн.

Вказані рішення були направлені поштою на адресу підприємства та вручені уповноваженому представнику 14.12.2018, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою, проте відповідно до Рішення про результати розгляду скарги № 8588/6/99-99-11-01-02-25 від 21.02.2019 Державною фіскальною службою України було залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Згідно з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на врахування витрат, понесених у зв'язку із здійсненням цих господарських операцій при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та сум податку на додану вартість при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Доводи ж податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для підтвердження реальності взаємовідносин ТОВ «Спец Вік» з ТОВ «Вертекс Торг» позивачем до матеріалів справи надані наступні документи: договори, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні та платіжні доручення. Вказані документи надавалися і до перевірки та відображені у Акті перевірки, що підтверджується відповідачем.

З наданих документів встановлено, що ТОВ «Спец Вік» з ТОВ «Вертекс Торг» Договір № 11101 від 11.01.2016 відповідно до якого ТОВ «Вертекс Торг» зобов'язувалося поставити позивачу ТМЦ.

В підтвердження виконання вказаної угоди до матеріалів справи та до перевірки також були надані також Додаткова угода № 1 від 27.12.2016 до Договору № 11101 від 11.01.2016, Специфікація від 04.05.2017; видаткові накладні: № РН-05-0301 від 03.05.2017, № РН-05-1102 від 11.05.2019, № РН-051б40 від 16.05.2017, № РН-05-1703 від 17.05.2017, № РН-05-2204 від 17.05.2017, № РН-05-2204 від 22.05.2017, № РН-05-2205 від 22.05.2017, № РН-05-2206 від 22.05.2017, № РН-05-2902 від 29.05.2017, № РН-05-3101 від 31.05.2017, № РН-05-3102 від 31.05.2017, № РН-06-0102 від 01.06.2017, № РН-6б-1202 від 12.06.2017, № РН-96-1403 від 14.06.2017, № РН-06-1601 від 16.06.2017, № РН-06-1902 від 19.06.2017; ТТН № 05-0301 від 03.05.2017, № 05-1102 від 11.05.2017, № 051640 від 16.05.2017, № 05-1703 від 17.05.2017, № 05-2204 від 22.05.2017, № 05-2204/1 від 22.05.2017, № 05-2205 від 22.05.2017, № 05-2206 від 22.05.2017, № 05-2092 від 29.05.2017, № 5-3101 від 31.05.2017, № 06-0102 від 01.06.2017, № 06-1202 від 12.06.2017, № 06-1403 від 14.06.2017, № 06-1601 від 16.06.2017, № 06-1601/1 від 16.06.2017, № 06-1902 від 19.06.2017, № 06-1902/1 від 19.06.2017. Позивачем здійснено оплату товару по вказаній угоді.

Також до перевірки та в матеріали справи надавалися: Видаткові накладні №№ РН-05-2204 від 22.05.2017, РН-06-16-01 від 16.06.2017, РН-06-1902 від 19.06.2017, товаро-транспортні накладні №№ РН-05-2204 від 22.05.2017, РН-05-2204/1 від 22.05.2017, РН-06-16-01 від 16.06.2017, РН-06-16-01/1 від 16.06.2017, РН-06-1902 від 19.06.2017, РН-06-1902/1 від 19.06.2017. Вказані документи свідчать про поставку ваточесальної машини ЧВПО-600 та ткацьких станків позивачу. Так, відповідно до умов зазначеної вище специфікації обладнання поставляється на умовах DAT склад покупця м.Кривий Ріг, вул. Оренгбурська, 15 транспортом і за рахунок Продавця. Відповідно до вищезазначених ТТН автомобілем КАМАЗ НОМЕР_2 на склад покупця (м. Кривий Ріг, вул. Оренгбурська, 15) були доставлені ваточесальна машина ЧВПО-600 та ткацькі станки. На автомобілі ЗАЗ НОМЕР_1 (PICK UP) перевозилася частина комплектації з вказаного товару, технічна та первинна документація. Перевезення автомобілем ЗАЗ було здійснено в межах м. Запоріжжя на адресу ТОВ «СПЕЦ ВІК». При цьому відповідачем не заперечується можливість перевезення ваточесальної машини ЧВПО-600 та ткацьких станків позивачу на автомобілі КАМАЗ з огляду на розміри та вагу цього товару.

Крім того, 01.11.2016 між ТОВ «Спец Вік» та ТОВ «Вертекс Торг» було укладено Договір суборенди № 11-0101. На виконання умов вказаного Договору ТОВ «СПЕЦ ВІК» прийняло в тимчасове платне використання нежитловими приміщеннями за які у перевіряємий період було сплачено 56 193,00 грн. В підтвердження вказаних взаємовідносин до матеріалів справи надано також Додаткова угода від 31.10.2017, Акт приймання-передачі майна від 01.11.2016, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-05-3105, податковою накладною № 37 від 31.05.2017, Платіжне доручення № 4591 від 22.06.2017. Вказані приміщення використовуються у господарській діяльності ТОВ «Спец Вік», про що зазначається позивачем і не спростовується відповідачем.

Суд зауважує, що всі первинні документи (Договори, видаткові накладні, ТТН, розрахункові документи, банківські виписки, тощо) були надані до перевірки та відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» стосовно їх змісту. Всі зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, відтак, належно підтверджують здійснення господарської операції.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагентів та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за переліченими вище правочинами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту ТОВ «Спец Вік» за отриманими податковими накладними від ТОВ «Вертекс Торг» включено ПДВ. Вказане не заперечується сторонами у справі.

Підставою для формування податкового кредиту стали наступні податкові накладні: № 1 від 03.05.2017, № 11 від 11.05.2017, № 46 від 16.05.2017, № 5 від 17.05.2017, № 37 від 31.05.2017 р., № 45 від 22.05.2017, № 47 від 22.05.2017, №48 від 22.05.2017, № 50 від 29.05.2017, № 52 від 31.05.2017, № 53 від 31.05.2017, № 2 від 01.06.2017, № 22 від 12.06.2017, № 16 від 14.06.2017, № 17 від 16.06.2017, № 9 від 19.06.2017.

Всі зазначені податкові накладні, що отримані від ТОВ «Вертекс Торг», складені контрагентом належним чином відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані у ЄРПН. Вказані факти підтверджуються позивачем та не заперечуються відповідачем, а відтак суд приходить до висновку, що Позивач правомірно включив суми ПДВ за вказаними податковими накладними до податкового кредиту.

Таким чином, реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи. Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

До того ж, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Суд, також зазначає, що при прийнятті рішення взяв до уваги той факт, що ТОВ «Вертекс Торг» знаходився та знаходиться в ЄДР, був на момент проведення господарських взаємовідносин та є на теперішній час платником ПДВ.

Крім того, в матеріали справи відповідач надав пояснення ОСОБА_4 - директора ТОВ «Вертекс Торг», у яких він повністю підтверджує господарські взаємовідносини ТОВ «Вертекс Торг» з ТОВ «Спец Вік» та зазначає про наявність працівників на своєму підприємстві у кількості 5-6 осіб. Також відповідачем надані пояснення водія ТОВ «Спец Вік» ОСОБА_3, які повністю підтверджує факт перевезення товару від ТОВ «Вертекс Торг» на адресу позивача.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів будь-якої податкової звітності, або реєстрації цивільно-правових договорів. В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права із статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та відповідні контрагенти є окремими платниками податків.

В Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла платників податків права на податковий кредит або право на формування витрат у випадку, коли постачальники такого платника податків не виконують якісь вимоги діючого законодавства, а платник податку в свою чергу виконав усі передбачені законом умови та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

Висновки про те, що у ТОВ «Вертекс Торг» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, транспортні засоби, складські приміщення не підтверджені Відповідачем та не приймаються судом, з огляду на той факт, що чинним законодавством для контрагентів не передбачено необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів, тощо, що була би достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов укладеного між ТОВ «Спец Вік» і ТОВ «Вертекс Торг» Договору поставки, що в свою чергу виключає залежність реальності виконання договірних зобов'язань від даних умов.

Суд звертає увагу відповідача, що Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що аналізом задекларованих податкових накладних встановлено невідповідність придбаних контрагентами товарів товарам, придбаним позивачем. Однак, при проведенні вказаного аналізу контролюючий орган обмежився лише операціями контрагента позивача за період виписування позивачу податкових накладних та не з'ясував можливість придбання такого товару в іншому періоді.

Щодо доводів відповідача, про неможливості встановлення походження товару, який в подальшому реалізований позивачу, суд зазначає про те, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.

Окрім того, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України.

Враховуючи наявність господарської мети при укладанні договорів, надання первинних документів, які свідчать про виконання правочинів та використання їх результатів у господарській діяльності позивачем, суд дійшов висновку щодо реальності вчинених правочинів з контрагентом.

Отже, доводи відповідача стосовно нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Вертекс Торг» є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Щодо наявності кримінальних проваджень стосовно контрагентів ТОВ «Вертекс Торг», відповідачем проігноровано, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагента при відсутності власної вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елементу верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Оцінюючи згадані документи в сукупності та кожен окремо, суд вважає, що такі не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення. Таким чином, висновок контролюючого органу про безтоварний характер спірних операцій є передчасним, оскільки цей висновок не відповідає фактам, покладеним в його основу. Так, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, а також достовірність документів податкового обліку, доки податковим органом це не спростовано належними та допустимими доказами. Викладені обставини та факти не відповідають таким ознакам, позаяк мають характер припущень.

Ці обставини вироком суду або постановою слідчого у кримінальній справі не були встановлені, а лише, як зазначено у Акті перевірки, витікають із отриманої податкової інформації щодо контрагента позивача та його вже контрагентів.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Вік» (69000, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 5, код ЄДРПОУ 37407847) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області:

форми «Р» від 23.11.2018 №0018541407, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 390 700,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями 312 560,00 грн., за штрафними санкціями - 78 140,00 грн.

форми «Р» від 23.11.2018 №0018521407, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 353 191,25 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями 282 553,00 грн., за штрафними санкціями - 70 638,25 грн.

форми «В4» від 23.11.2018 №0018531407, за яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 1 388,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Вік» суму судового збору у розмірі 11 179,20 грн. (одинадцять тисяч сто сімдесят дев'ять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 03.10.2019.

Суддя І.В. Батрак