Ухвала суду № 84740153, 04.10.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

04 жовтня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1398/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Жденіївської селищної ради Воловецького району Закарпатської області про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жденіївської селищної ради Воловецького району Закарпатської області (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправним та нечинним нормативно-правовий акт Жденіївської селищної ради № 388 від 10 вересня 2019 року про надання дозволу для розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища орієнтовною площею 1,00 га в ур. Голиця, що розташована на території Жденіївської селищної ради Воловецького району, як суб’єкта владних повноважень.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

03 жовтня 2019 року представник позивача до суду подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Жденіївської селищної ради Воловецького району Закарпатської області № 388 від 10 вересня 2019 року, згідно яким надано дозвіл для розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища орієнтовною площею 1,00 га в ур. Голиця та забороною відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на зайняття оспорюваної земельної ділянки.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначає, що рішенням тридцятої сесії сьомого скликання Жденіївської селищної ради № 388 від 10 вересня 2019 року надано дозвіл для розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища орієнтовною площею 1,00 га в ур. Голиця, що розташована на території Жденіївської селищної ради Воловецького району. При цьому, звертає увагу, що у вказаному рішенні не зазначено, якому комунальному підприємству чи іншій юридичній особі надано такий дозвіл. Зазначає, що при прийнятті вказаного рішення відповідачем порушено норми земельного законодавства, які регламентують це питання, норми санітарно гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України, а також порядок прийняття органами місцевого самоврядування рішень нормативного характеру. Вказує, що відповідачем дозволено релігійній громаді смт. Жденієва розпочати активні дії, які полягають у тому, що останні з його дозволу встановили хрест на спірній ділянці, розпочали її огородження тощо. Таким чином, у разі заняття спірної земельної ділянки, особливо поховання померлих громадян, унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши заявлене представником позивача клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов’язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивачем не наведено істотних обставин та належних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист цих прав, свобод та інтересів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд вважає невмотивованими твердження позивача на те, що відповідачем дозволено релігійній громаді смт. Жденієва та окремими мешканцями селища розпочати активні дій, які полягають у тому, що останні з його дозволу встановили хрест на спірній ділянці та розпочали її огородження, оскільки таке твердження не підтверджено жодними належними та допустимим доказами.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суддя надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує заяву про забезпечення позову, предмет позову, суд дійшов висновку про відсутність об’єктивних доказів, які б свідчили про: складність чи унеможливлення виконання рішення суду; чи існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Суд зазначає, що вимога клопотання про забезпечення позову щодо зупинення дії рішення Жденіївської селищної ради № 388 від 10 вересня 2019 року та забороною відповідачу вчиняти будь-які дій, направлені на зайняття оспорюваної земельної ділянки, не узгоджуються з цілями, на які направлено вжиття заходів забезпечення позову, а тому доводи позивача в обґрунтування клопотання про забезпечення позову, на думку суду є припущенням того, що права та інтереси позивача можуть бути порушені до вирішення даної адміністративної справи по суті.

Крім того, припущення позивача, що можуть відбутися незворотні процеси, які унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернуся, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Жденіївської селищної ради № 388 від 10 вересня 2019 року та забороною відповідачу вчиняти будь-які дій, направлені на зайняття оспорюваної земельної ділянки до вирішення справи по суті.

Тому, враховуючи долучені позивачем до поданої заяви докази на її обґрунтування, суд на даному етапі позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, .

При цьому, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

У зв'язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем на її обґрунтування, враховуючи долучені позивачем докази, суд дійшов висновку, що така необґрунтована, не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі наведеного, керуючись статтями 150, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Жденіївської селищної ради Воловецького району Закарпатської області про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя ОСОБА_3