Рішення № 8473499, 29.01.2010, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 2-2382/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

29 cічня 2010 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Горейко М. Д.

секретаря: Гаврилюк Н.Я.

за участю представника позивача по довіреності від 11.01.2010 року №07.3.3/11-8-3 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Плюс Банк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки , –

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором про відкриття револьверної кредитної лінії №226 від 02.03.2004 року зі змінами і доповненнями від 28.09.2004 року та від 02.03.2007 року в розмірі 58974 грн. 94 коп., посилаючись на те, що відповідач отримав в позивача кредит в розмірі 9500 доларів США, зі сплатою 17% процентів річних, з погашенням кредиту та процентів щомісячно в строки визначені Додатком №1 до кредитного договору. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 15.05.2009 року за ним наявна заборгованість в сумі 7735,94 доларів США, в тому числі:5300,72 доларів США заборгованість по кредиту, 102,74 долари США заборгованість по процентах за користування кредитними коштами, 2332,48 долари США — пеня, що в гривневому еквіваленті становить 40410 грн. 04 коп. - кредит, 783 грн. 24 коп. - проценти, 17781 грн. 66 коп. - пеня. Умовами договору передбачено право позивача вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом у випадку прострочення сплати процентів та /або кредиту (його частини). Кредитний договір забезпечений іпотекою. У випадку невиконання боржником кредитних зобов'язань та іпотекодавцем за договором іпотеки, умовами іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечену вимогу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач в судове засідання не з'яви вся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Причину неявки суд не повідомив.

З урахуванням думки представника позивача, як а не заперечила щодо розгляду справи у відсутності відповідача та положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого іпотекою, умовами якого передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

02.03.2004 року між ВАТ “АКБ “Прикарпаття”, правонаступником якого є ВАТ “Плюс Банк” та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про відкриття револьверної кредитної лінії №226 (а. с. 15) зі змінами та доповненнями від 28.09.2004 року та 02.03.2009 року (а.с. 16, 17) , за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 9500 доларів США та зобов’язався повернути кредит до 26.02.2010 року згідно з графіком його погашення. Умовами п.1.1. (а.с. 16) Додаткової угоди до Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 17% процентів річних за користування кредитом. Згідно п. 4.1 Договору відповідач зобов'язався погашати кредит у валюті наданого кредиту ануїтетними платежами в сумі 375 доларів США щомісячно, вносячи платежі на позичковий рахунок у ВАТ “Плюс Банк”. Відповідно до п. 4.3 проценти по кредиту нараховуються щомісячно 15 та 25 числа і на дату погашення кредиту.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач, належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 15.05.2009 року (а. с. 8 ), розрахунком заборгованості за кредитним договором № 226 від 02.03.2004 року (а. с. 7) та розжруківкою про рух коштів на позичковому рахунку ОСОБА_2 (а. с. 9-13).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності п. 5.1.1 та 5.1.2 Договору (а. с. 15 ) за несвоєчасну чи неналежну сплату кредиту та процентів за користування кредитом банк має право стягнути з позичальника штрафні санкції та пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми кредиту за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку пені за несвоєчасне погашення кредиту станом на 15.05.2009 року (а.с. 8 ) відповідач у травні 2008 року прострочив 6 днів, у червні 2008 року – 4 дні, у липні 2008 року прострочив 5 днів, у серпні 2008 року – 30 днів, у вересні 2008 року — 29 днів, у жовтні 2008 року — 3 дні, у листопаді 2008 року — 2 дні, у грудні 2008 року — 3 дні, у січні 2009 року — 4 дні, у лютому 2009 року – 1 день, у березні 2009 року – 4 дні, у квітні 2009 року – 21 день сплати платежів по кредиту на загальну суму пені 2332,48 долари США.

Згідно п. 7.1 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом у випадку прострочення сплати процентів та /або кредиту (його частини) .

Позивачем станом на 15.05.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 226 від 02.03.2004 року (а. с. 9-13), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача за кредитом в розмірі 7735,94 доларів США, в тому числі:5300,72 доларів США заборгованість по кредиту, 102,74 долари США заборгованість по процентах, 2332,48 долари США — пеня, що в гривневому еквіваленті становить 40410 грн. 04 коп. - кредит, 783 грн. 24 коп. - проценти, 17781 грн. 66 коп. - пеня.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачем не представлено суду.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язань, якими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 02.03.2004 року між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір (а.с. 19-20), відповідно до п.1.1 якого відповідач передав у іпотеку ВАТ “Плюс Банк” — трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу за №316-Д від 18.10.2003 року.

Згідно п. 1.2 іпотечного договору вартість предмету іпотеки в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 47970 грн. Пунктом 2.4.11 наведеного договору визначено, що у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

Статтею 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов’язання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Спосіб реалізації предмета іпотеки встановлений ст. 39 Закону України “Про іпотеку”.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 589, 590, 591, 611, 612, 1050 ч.2, 1054 ч.2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч.1 ЦПК України, ст. ст. 33, 39 Закону України “Про іпотеку”, ст. 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства “Плюс Банк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволити.

Звернути стягнення в порядку вищого пріоритету на предмет іпотеки — трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка згідно запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно Івано-Франківського обласного бюро інвентаризації за №4207 в Книзі: 36, зробленого на підставі договору купівлі-продажу за №316-Д від 18.10.2003 року, належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України “Про іпотеку”в рахунок погашення заборгованості станом на 29.01.2010 року за договором №226 від 02.03.2004 року про відкриття револьверної кредитної лінії зі змінами і доповненнями від 28.09.2004 року та від 02.03.2007 року, укладеним між ВАТ АКБ “Прикарпаття”, правонаступником якого є ВАТ“Плюс Банк”, та ОСОБА_2, в загальній сумі 58974 грн. 94 коп., у тому числі: 40410 грн. 04 коп. заборгованість по кредиту, 783 грн. 24 коп. заборгованість по процентах за користування кредитними коштами, пеня за несвоєчасне погашення кредиту — 17781 грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в користь ВАТ “Плюс Банк”, місцезнаходження якого вул. Галицька,7 в м. Івано-Франківську на р/р 29090500033016.980 у ВАТ “Плюс Банк”, МФО 336310, ЄДРПОУ 19390819 — 589 грн. 75 коп. витрат по оплаті судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

Суддя: Горейко М. Д.