Вирок № 84731939, 01.10.2019, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

буд. 93 м. м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровський район Запорізька область Україна 71304

Справа № 318/99/17

Номер провадження №1-кп/318/2/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2019м. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Васильченка В.В; секретар судового засідання - Крук О.В.; за участю: прокурора Селіної О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисниці Жовніренко І.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене 21.11.2016 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016080260001492 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Знам`янка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, гр-на України, освіта середня, не одружений, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше засудженого: 1) 10.03.2005 року Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області, за ч.3 ст.185, ч.2 ст.309 КК України, до п/в строком 5 років. На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на 2 роки. 24.11.2005 р., постановою Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області направлений у місця позбавлення волі; 2) 12.06.2006 року Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області, за ч.2 ст.289 КК України, до 5 років п/в. На підставі ст.71 КК України частково приєднане покарання за вироком Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10.03.2005 р., та призначене остаточне покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі. 20.08.2009 р., постановою Вільнянського районного суду Запорізької області звільнений умовно достроково, не відбутий строк покарання 1 рік 9 місяців 12 днів; 3) 25.05.2010 року Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області, за ч.1 ст.152, ч.1 ст.296, ст.395 КК України, до 4 років п/в. На підставі ст.ст.71, 72 КК України часткове приєднане за вироком Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12.01.2006 р., та призначене остаточне покарання у вигляді 5 років п/в. 30.01.2015 року звільнився у зв`язку із повним відбуттям покарання; 4) 19.08.2016 року Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області, за ч.1 ст.125 КК України, до штрафу у вигляді 680 грн., знятий з обліку 03.07.2017 року в зв`язку з відбуттям призначеної ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 24.03.2017 року кількості годин,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2016 року близько 14 год. 10 хв., ОСОБА_1 за наявності умислу на відкрите викрадення чужого майна, проник через вхідні двері у приміщення магазину «Фортуна», що розташований по вул.Чкалова, 9, м.Кам`янка-Дніпровська, Запорізької області , звідки з прилавка, заволодів полімерним мішком, в якому знаходилося насіння кондитерського маку загальною вагою 18 кг 190 г, вартістю 150 грн. за 1 кг. Далі, ігноруючи заклики присутнього в магазині ОСОБА_3 , зупинити свої протиправні дії, залишив приміщення магазину та сів у автомобіль, яким керував ОСОБА_4 і покинув місце події. Зазначеними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2728 грн. 50 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав частково та суду пояснив, що 21.11.2016 року він разом з ОСОБА_4 їхав на автомобілі «УАЗ» в м.Кам`янка-Дніпровська. По дорозі вони зустріли ОСОБА_5 , який йшов по тротуару та вирішили його підібрати. Вони звернули біля школи №2 і проїхали до базару, де зробили зупинку. Він вийшов з автомобіля і пішов до магазину «Фортуна» придбати води, а ОСОБА_4 залишився сидіти за кермом. Коли він зайшов у магазин, то помітив на прилавку мішок з маком. У магазині крім нього та ОСОБА_3 нікого не було. Він схопив цей мішок і побіг з ним з магазину до автомобіля, а за ним гнався ОСОБА_3 Він сів з мішком в середину і вони поїхали до с.Велика Знам`янка. В машині він нікому нічого не пояснював. Коли вони приїхали в с. Велика Знам`янка він вийшов біля старої бані і висипав мішок маку на землю в калюжу. Свій вчинок пояснив тим, що у нього від вживання наркотиків постраждав брат і у зв`язку з цим у нього склалося негативне ставлення до всього, що пов`язане з торгівлею нарковмісних товарів. В магазин він заходив з накинутим капюшоном, оскільки йому було холодно, наміру скривати свою особі він не мав.

В судових дебатах та під час проголошення останнього слова обвинуваченого, ОСОБА_1 заявив про своє щире каяття у вчиненому злочині та про те, що має намір стати на шлях виправлення і просив суд призначити йому покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі.

Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_1 , його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується наступними доказами, добутими в ході судового розгляду, досліджених судом й оцінених у їх сукупності.

Так, допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що раніше ОСОБА_1 бачив дуже рідко, епізодично. 21 листопада 2016 року він торгував у своєму магазині. Він сидів у дальньому кутку, коли до магазину зайшов ОСОБА_1 , який натягнув на очі капюшон, привітався з ним, схопив мішок маку і побіг до автомобіля. Він погнався за ним, кричав йому услід, але той заскочив в автомобіль «УАЗ» і вони поїхали. Заподіяні збитки йому ніхто так і не відшкодував. Мішок маку, вагою приблизно 20-25 кг, стояв на прилавку з його боку. ОСОБА_1 , нічого купувати у нього не збирався, а йшов цілеспрямовано на викрадення маку. Стверджувати, що в машині сидів ОСОБА_4 він не може, однак точно знає, що автомобіль належить йому.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_3 є її чоловіком. Цього дня вона в магазині не була, однак почула крик свого чоловіка і побігла до магазину. Вона побачила, як її чоловік за кимось погнався. Далі вона помітила автомобіль «УАЗ», в який заскочив хлопець з капюшоном на голові і вони поїхали. Чоловік сказав їй, що у них забрали розпакований мішок маку, приблизно 20-25 кг. ОСОБА_1 раніше вона не знала.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_3 є його батьком. 21.11.2016 року він працював разом з батьком в магазині, і близько опівдня пішов додому пообідати. Згодом йому зателефонували батьки і він прийшов до магазину, де вже була поліція. У них в магазині був розкритий мішок маку вагою приблизно 20-25 кг, який викрали. Раніше обвинуваченого він не бачив.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що у 2016 році, точну дату не пам`ятає, він близько опівдня зустрівся у с. Велика Знам`янка з ОСОБА_1 , який попрохав його підвезти до магазина «Фортуна». Вони разом на автомобілі «УАЗ» поїхали до магазину. По дорозі вони підібрали ОСОБА_5 Вони зупинилися недалеко від магазину за перехрестям. Він залишилися в машині, а ОСОБА_1 пішов до магазину і через невеликий проміжок часу з`явився звідти вже з непрозорим пакетом. ОСОБА_1 сів на переднє сидіння, поклав пакунок на коліна, він завів автомобіль і вони поїхали назад у с. Велика Знам`янка. Коли вони приїхали в село, то ОСОБА_1 вийшов з машини і висипав мак на землю.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що в листопаді 2016 року він йшов по вулиці в м. Кам`янка-Дніпровська, як біля нього зупинився автомобіль в якому були ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , яких він попрохав підвезти його в район автовокзалу, де згодом вони його висадили і пішов по своїм справам. Через деякий час до нього приїхала поліція і запропонувала йому викласти, що відбувалося того дня.

Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується: протоколом огляду місця події від 21.11.2016 р. та фототаблиць до нього, на яких відображено загальний та детальний вид магазину «Фортуна», середини приміщення, мішка з насінням маку (т.2, а.с.1-8); протоколом огляду місця події від 25.11.2016 р. та фототаблиць до нього, на яких відображено загальний вид магазину «Фортуна», ваг, напівпорожнього мішка (т.2, а.с.9-14); висновком експерта з судової хімічної експертизи №1782 від 22.12.2016 р. згідно якого надане на експертизу насіння круглої форми темно-сірого кольору масою 193,5 г - є стиглим насінням рослини мак. Насіння рослини мак до наркотичних засобів та психотропних речовин не відноситься (т.2, а.с.19-21); протоколом пред`явлення особи для впізнання від 25.11.2016 р. та фототаблиць до нього, де потерпілий ОСОБА_3 заявив, що серед пред`явлених йому для впізнання осіб він впізнає чоловіка під №1, який відкрито заволодів полімерним мішком з маком (т.2, а.с.22-26); протоколом огляду предмету від 25.11.2016 року, а саме, CD-R диску та фототаблиць до нього, з наступним його переглядом, з якого вбачається як особа чоловічої статі заходить до приміщення магазину «Фортуна», бере з прилавку поліетиленовий мішок та прямує до виходу, після чого починає бігти, а за ним навздогін біжить інша особа чоловічої статі (т.2, а.с.27-23); протоколом проведення слідчого експерименту від 26.12.2016 р. та фототаблиць до нього, на яких ОСОБА_1 вказує на місце де він здійснив паркування на автомобілі «УАЗ», на магазин «Фортуна», та точне місце звідки він викрав мішок з насінням маку (т.2, а.с.34-38).

Сертифікатом якості, актом інвентаризації та витратною накладною, підтверджується факт придбання маку магазином «Фортуна» (т.2, а.с.39-41).

Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 суд до уваги не приймає, як такі, що не мають доказового значення, оскільки вони безпосередніми очевидцями події злочину не були.

Оцінюючи доказове значення усіх зазначених у даному вироку доказів, суд приходить до висновку про те, що всі вони у сукупності підтверджують місце та фактичні обставини вчиненого злочину, повно відображають послідовність дій ОСОБА_1 .

Аналізуючи показання ОСОБА_1 у судовому засіданні, суд вважає, що в частині часткового визнання обвинуваченим своєї вини (зокрема, його твердження, що він діяв з мотивів боротьби з таким негативним явищем як «торгівля маком» і не мав умислу на грабіж) вони не відповідають дійсності і уявляють собою спробу полегшити свою участь та є обраним ним способом захисту від пред`явленого обвинувачення, яким він вправі скористатися.

Такий висновок ґрунтується на аналізі досліджених доказів, які як усі в сукупності, так і кожний окремо підтверджують вірність думки суду про фактичні обставини справи, що викладені у вироку. На погляд суду, як пояснення надані власне самим ОСОБА_1 в якості обвинуваченого, так і показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_3 про обставини вчинення злочину, відповідають іншим доказам по справі.

Частиною 1 ст.23 КПК України встановлено, що суд досліджує докази особисто, в тому числі шляхом дослідження усних показань потерпілих та свідків. Потерпілий та свідки безпосередньо суду повідомили відомості щодо обставин вчиненого злочину, які ними сприймалися особисто. Показання свідків та потерпілого в сукупності з іншими доказами в повній мірі доводять участь ОСОБА_1 у відкритому викраденні майна потерпілого ОСОБА_3 з приміщення магазину «Фортуна».

Суд вважає також, що дані, які містяться в протоколах слідчих дій, відеозйомці на диску, в показаннях потерпілого та свідків, висновок експерта підтверджують і доповнюють обставини вчинення злочину, є належними, допустимими та достовірними доказами, а у своїй сукупності достатніми, оскільки співпадають між собою, як в деталях, так і в цілому, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає обвинувачення доведеним, а дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Обираючи міру покарання ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який згідно приписів ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо, визнає обставиною, яка відповідно до приписів ст. 66 КК України пом`якшує покарання, - щире каяття.

Суд розцінює невизнання ОСОБА_1 своєї вини в повній мірі, як намагання ним зменшити розмір відповідальності за вчинення злочину та небажання настання наслідків, що слідують за цим. Також, приймається до уваги, те що ОСОБА_1 через незначний проміжок часу після відбування попередніх покарань, знову вчинив тяжкий злочин, і хоча ця обставина не може бути врахована як обтяжуюча, однак вона вкрай негативно характеризує обвинуваченого як особу та свідчить про недостатність покарання з випробуванням, оскільки раніше призначені покарання за вироками судів не призвели до досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України. Окрім того, суд встановив, що обвинувачений жодних дій щодо добровільного відшкодування потерпілому завданого збитку не вчинив.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, приймаючи до уваги, суб`єктивне ставлення самого обвинуваченого до вчиненого ним злочину, те, що ОСОБА_1 з 18 вересня 2018 року переховувався від суду, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, однак в мінімальних межах, визначених санкцією ч.3 ст.186 КК України, з реальним його відбуванням.

Підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та застосування приписів ст.69 КК України, суд не вбачає і вважає, що таке покарання у відповідності до приписів ст. 65 КК України буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Суд, вирішуючи питання щодо речових доказів та процесуальних витрат, керується приписами ст.ст.100, 124 КПК України і стягує з обвинуваченого на користь держави грошові кошти, пов`язані з проведенням експертизи.

Суд враховує ту обставину, що відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_1 тримався під вартою у період часу з 07.02.2017 р. по 13.06.2017 р.

Згідно повідомлення Кам`янсько-Дніпровського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області №284 від 04.10.2017 року, ОСОБА_1 , знятий з обліку 03.07.2017 року в зв`язку з відбуттям призначеної ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 24.03.2017 року кількості годин за покаранням призначеним 19.08.2016 року Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області, за ч.1 ст.125 КК України, до штрафу у вигляді 680 грн. (т.1, а.с.132).

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим і призначити покарання за ч.3 ст.186 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

Обрати стосовно ОСОБА_1 засіб запобіжного заходу тримання під вартою, взявши його під варту в залі судового засідання.

Строк відбування покарання обчислювати з 01 жовтня 2019 року, зарахувавши в строк відбування покарання період у часі, коли ОСОБА_1 тримався під вартою з 07.02.2017 р. по 13.06.2017 р.

Речовий докази по справі: залучений до матеріалів кримінального провадження диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «Фортуна» від 21.11.2016 р. залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок № НОМЕР_1 ; Одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя /24060300; Код банку: 813015; Код ЄДРПОУ - 38025367; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) - 440 грн. 20 коп. витрат на проведення експертизи №1782 від 22.12.2016 року.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області. Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя В. В. Васильченко