Ухвала суду № 84727629, 04.10.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/136/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.10.2019 Справа № 908/2013/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. розглянувши заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії “Центр забезпечення виробництва” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/2013/18

За позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680 м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії “Центр забезпечення виробництва” (03049 м. Київ, пр. Повітрофлотський, 11/15, код ЄДРПОУ ВСП 40081347)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “РІСТ” (70002 Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Софіївська, 5, код ЄДРПОУ 25221038)

про стягнення 7 285 959 грн. 69 коп. штрафних санкцій

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

04.10.2018 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “РІСТ” про стягнення 7 285 959 грн. 69 коп. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за договором поставки від 12.06.2017 р. № ЦЗВ-03-01517-01.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2018, справу № 908/2013/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 05.10.2018, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2013/18, присвоєно справі номер провадження 27/136/18 та призначено підготовче судове засідання на 26.10.2018.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.10.2018 відповідно до ст. 183 ГПК України підготовче засідання було відкладено та призначено на 28.11.2018.

20.11.2018 до Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “РІСТ” до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” про визнання недійсним договір поставки № ЦЗВ-03-01517-01 від 12.06.2017 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” в якості постачальника і публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” в якості замовника в окремій частині пункту 10.1 вказаного договору, а саме: “за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої в строк продукції на умовах передбачених п. 5.2 даного договору, за кожен день прострочення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.11.2018, справу № 908/2013/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 21.11.2018 зустрічну позовну заяву із доданими до неї документами повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “РІСТ”.

22.11.2018 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" на ухвалу господарського суду від 21.11.2018 р. у справі № 908/2013/18.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Розділу ХІ ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) апеляційна скарга про перегляд ухвали по справі № 908/1616/18 від 17.08.2018 підлягає направленню до апеляційного господарського суду.

Згідно п. 17.10 Перехідних положень Розділу ХІ ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-8, 10, 12-14, 17-21, 31-33 частини першої статті 255 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.

Відповідно до п. 17.12 Перехідних положень Розділу ХІ ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 ) суд зобов’язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.

На підставі викладеного, у зв’язку з необхідністю направлення матеріалів справи № 908/2013/18 до Центрального апеляційного господарського суду для перегляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 21.11.2018 ухвалою суду від 23.11.2018 провадження у справі № 908/2013/18 зупинено до розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 21.11.2018 про повернення зустрічної позовної заяви у даній справі та повернення матеріалів справи № 908/2013/18 до Господарського суду Запорізької області.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “РІСТ” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.11.2018 у справі № 908/2013/18 – залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.11.2018 у справі № 908/2013/18 – залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі № 908/2013/18.

26.03.2019 матеріали справи № 908/2013/18 повернуто до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 27.03.2019, на підставі ст. 230 ГПК України, провадження у справі поновлено з 16.04.2019 підготовче засідання призначено на 16.04.2019.

Ухвалою суду від 16.04.2019, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено, у зв’язку з неявкою представників сторін, засідання суду призначено на 29.05.2019.

У підготовчому засіданні 29.05.2019 судом на підставі ст. 183 ГПК України, оголошено перерву до 14.06.2019.

Ухвалою суду від 14.06.2019 судом відповідно до ст. 177 ГПК України, строк підготовчого засідання продовжено на 30 днів, на підставі ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 08.07.2019.

У судовому засіданні 08.07.2019, на підставі ст. 183 ГПК України, судом оголошено перерву до 11.07.2019, про що винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 11.07.2019 у справі № 908/2013/18 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі № 908/2013/18 зупинено.

Відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.07.2019, винесеної на підставі ст. ст. 99, 100 ГПК України, матеріали справи № 908/2013/18 направлено на адресу Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судової економічної експертизи.

21.08.2019 року на адресу Господарського суду Запорізької області директором інституту направлено повідомлення з якого вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю “НВП “РІСТ” не було оплачено вартість висновку судового експерта по рахунку № 597 від 02.08.2019, оскільки, ухвалою суду від 11.07.2019 судом було зобов’язано відповідача сплатити рахунок на попередню оплату проведення судової економічної експертизи, протягом 5 (п’яти) банківських днів після їх отримання та просив суд погодити строк проведення експертизи, в зв’язку з значною завантаженістю, що може проведення в строк більше ніж 90 календарних днів, у разі виникнення можливості виконання експертизи буде прискорено.

Ухвалою суду від 28.08.2019 поновлено провадження у справі № 908/2013/18 для розгляду повідомлення щодо погодження строків проведення експертизи та оплати вартості проведеної експертизи. Погоджено строк виконання експертизи № 3474/3475-19по господарській справі № 908/2013/18 у термін, що перевищує 90 календарних днів. Зобов’язано відповідача у справі – Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “РІСТ” сплатити рахунок № 597 від 02.08.2019 на суму 39564 грн. 00 коп. на попередню оплату судової економічної експертизи протягом 5 (п’яти) банківських днів після отримання ухвали (докази на підтвердження оплати направити на адресу господарського суду). Провадження у справі № 908/2013/18 зупинено до отримання результатів судової економічної експертизи та надходження матеріалів справи № 908/2013/18 до господарського суду Запорізької області.

04.10.2019 року від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на все майно та поточні рахунки ТОВ «НВП «РІСТ» в тому числі і на рахунок № 26008962490733 в АТ «ПУМБ» в межах заявленої ціни позову у справі № 908/2013/18 з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в сумі 4503034 грн. 30 коп.; заборонити Публічному акціонерному товариству «ПУМБ» вчиняти будь-які дії з коштами, які наявні або надійдуть на рахунки ТОВ «НВП «РІСТ», в тому числі і на рахунок № 26008962490733 в АТ «ПУМБ» в межах заявленої ціни позову у справі № 908/2013/18 з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в сумі 4503034 грн. 30 коп.; накласти арешт на все майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “РІСТ”, в ому числі те, що знаходиться в обороті та/або на його складах.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадках невжиття заходів забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повного припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» вказано, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як передбачає ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що здійснивши аналіз договірної роботи позивача, АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» встановлено, що впродовж 2017 року між позивачем і відповідачем укладено 8 (вісім) договорів поставки, впродовж 2018 року між АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» та ТОВ «НВП «РІСТ» укладено 4 (чотири) договори поставки (копії договорів поставки укладених між Позивачем та Відповідачем впродовж 2017-2018 років додаються до цієї Заяви), в той час як за 2019 рік між позивачем та відповідачем не укладено жодного договору поставки. АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» 17.07.2019 було оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, назва предмету закупівлі - запасні частини до пасажирських вагонів, та відповідну тендерну документацію. Участь у процедурі закупівлі взяли такі учасники: ТОВ «НВО «РІСТ», Державне науково-виробниче підприємство «Об'єднання Комунар», ТОВ «ОПТА СІД ТРЕЙД». Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій від 10.09.2019 № 2926/392/-19-Т переможцем вказаної вище процедури закупівлі стало ТОВ «НВО «РІСТ», в зв'язку з чим, 10.09.2019 Позивачем на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено повідомлення № 2926/19Т про намір укласти договір з ТОВ «НВО «РІСТ». При цьому, позивач зазначив, що відповідач, який в усіх своїх заявах по суті наполягав на факті виготовлення продукції виключно для потреб відокремлених підрозділів АТ «Укрзалізниця», в 2019 році взагалі не подавав тендерні пропозиції для участі у процедурах закупівель для АТ «Укрзалізниці». На думку позивача, зазначені вище факти свідчать про те, що відповідач фактично згортає своє виробництво, передаючи його до іншої юридичної особи -ТОВ «НВО «РІСТ», а отже, існує повна ймовірність, що на момент ухвалення рішення у справі № 908/2013/18 у відповідача буде відсутнє будь-яке майно (в тому числі те, яке використовується ним у виробничій діяльності) та грошові кошти на поточних рахунках, а підприємство фактично буде доведено засновником до банкрутства. Зазначені факти свідчать про істотність ускладнення або неможливість виконання рішення суду у цій справі у майбутньому. З урахуванням викладеного, у позивача наразі існують очевидні підстави вважати, що невжиття заходів щодо, зокрема, накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, які в майбутньому будуть підлягати сплаті відповідачем на користь позивача, можуть істотно ускладнити або й взагалі унеможливити виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2013/18. Крім того, є достатні підстави вважати, що в процесі розгляду справи № 908/2013/18, відповідач здійснить перерахування своїх грошових коштів на рахунки іншої юридичної особи - ТОВ «НВО «РІСТ», а тому, існує ризик доведення відповідача фактично до банкрутства.

На думку позивача, в разі невжиття заходів забезпечення позову виконання рішення буде утруднено або неможливим.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що ненакладення арешту на грошові кошти та майно, що належить відповідачу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову; що запропоновані заявником заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача не матимуть наслідком повного припинення господарської діяльності відповідача та порушення його законних прав і інтересів, що є не припустимим.

Доводи наведені заявником в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, мають оціночний характер та підлягають з’ясуванню, оцінці та доведенню під час вирішення спору по суті, та однозначно не свідчать, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду або призведуть до порушень прав заявника.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Саме лише посилання позивача, виходячи із власних нічим не підтверджених припущень (передбачень, прогнозів) на існуючу, на його думку, реальну загрозу, без надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення клопотання про забезпечення позову.

А посилання позивача на потенційний намір відповідача ухилятись від виконання рішень по справі, не є тими достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову в розумінні норм ст. 136 ГПК України.

Також, слід зазначити, що вжиття передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову є правом суду, а не його обов’язком.

Крім того, суд зазначає, що матеріали справи № 908/2013/18 знаходяться у Дніпропетровському науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України та враховуючи обмеженість строку на розгляд даної заяви в два дні, це унеможливлює можливості витребування даної справи у вказаний строк.

За таких обставин, господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позивач не обмежений звернутись повторно до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У ХВ А Л И В:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвалу надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Ухвалу підписано 04.10.2019.

Повний текст ухвали розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова