Рішення № 84727586, 04.10.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/180/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2019 Справа № 908/2171/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л., розглянувши матеріали справи № 908/2171/19

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “НІКМАС”, 40020, м. Суми, проспект Курський, 6

до відповідача: казенного підприємства “Науково-виробничий комплекс “ІСКРА”, 69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84

про стягнення 6 916,94 грн.

без повідомлення (без виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області від товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “НІКМАС” (далі ТОВ “ТД “НІКМАС”) надійшла позовна заява за вих. від 01.08.19 № 24/00-006020 про стягнення з казенного підприємства “Науково-виробничий комплекс “ІСКРА” (надалі КП “НВК “ІСКРА”) 6 916,94 грн. заборгованості за договором поставки від 18.10.18 № 17/505-юр, з якої: 5 707,80 грн. – основний борг, 922,50 грн. – пеня, 208,31 грн. – інфляційні збитки, 78,33 грн. – 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 18.10.18 № 17/505-юр щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку за товар поставлений за видатковою накладною від 05.02.19 № 12. За порушення виконання грошового зобов’язання, позивачем на підставі ст.ст. 11, 526, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 161, 162, 171, 172 ГПК України, умов Специфікації № 1 та п. 7.2. договору, окрім суми основного боргу у розмірі 5 707,80 грн., заявлено до стягнення з відповідача 922,50 грн. пені, 208,31 грн. інфляційних збитків та 78,33 грн. 3 % річних.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу цієї судової справи між суддями, 16.08.19 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 21.08.19 судом прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2171/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою судом встановлено учасникам справи строк для подання до суду заяв по суті справи. Зокрема, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали від 21.08.19.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно з ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, учасниками справи копію ухали суду від 21.08.19 про відкриття провадження у цій справі отримано 27.08.19.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

На підставі викладеного, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд цієї справи, що жодних заяв від сторін по суті спору до матеріалів справи не надходило, що станом на 04.10.19 розгляд цієї справи по суті розпочато, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.18 між товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “НІКМАС” та казенним підприємством “Науково-виробничий комплекс “ІСКРА” укладено договір поставки № 17/505-юр, за умовами якого (п. 1.1 договору) Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар згідно Специфікацій (Додатків до Договору), а Покупець зобов’язується прийняти вказаний Товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Найменування Товару, код Товару згідно УКТЗЕД, його кількість та якісні показники, термін поставки, ціна Товару за одиницю та по позиціями, а також загальна вартість Товару, постачання якого буде здійснюватись, згідно Договору, вказується в Специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невід’ємну частину Договору (п.2.1 договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що оплата за Товар здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах, визначених у Специфікаціях.

Згідно з п. 10.6. договору, цей договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2019 р., але в будь-якому разі до повного виконання своїх зобов’язань (у т.ч. гарантійних) за цим договором.

Додатком №1 до договору від 18.10.18 № 17/505-юр є Специфікація № 1 від 18.10.18, якою передбачено поставку товару на суму 19 026,00 грн.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не розірвано, його дія не припинена. Доказів зворотнього учасниками справи суду не надано.

Як свідчать матеріали цієї справи, позивачем на виконання умов договору від 18.10.18 № 17/505-юр поставлено відповідачу товар на загальну суму 19 026,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 05.02.19 № 12 на зазначену суму, яка підписана представниками обох сторін та засвідчена печаткою позивача.

З огляду на часткову оплату відповідачем товару поставленого за видатковою накладною від 05.02.19 № 12, ТОВ “ТД “НІКМАС” звернулось до КП “НВК “ІСКРА” з претензією від 15.04.19 № 24/00-003518 про сплату 5 707,80 грн. боргу та 332,10 грн. пені, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4002002757904 представнику відповідача.

Враховуючи, що КП “НВК “ІСКРА” не сплатило позивачу заборгованість за товар поставлений по договору від 18.10.18 № 17/505-юр, ТОВ “ТД “НІКМАС” звернулось до суду з цим позовом.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про стягнення з КП “НВК “ІСКРА” заборгованості за договором поставки від 18.10.18 № 17/505-юр, а саме: 5 707,80 грн. основного боргу, 922,50 грн. пені, 208,31 грн. інфляційних збитків, 78,33 грн. 3 % річних.

Норми права які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та висновки господарського суду за наслідками розгляду справи по суті спору.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 та ст. 629 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори, які є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Пунктом 5 Специфікації № 1 від 18.10.18, яка є невід’ємною частиною до договору поставки від 18.10.18 № 17/505-юр (додатком № 1 до цього договору), сторонами визначено наступні умови оплати: 70 % попередня оплата згідно виставленого рахунку, 30 % - остаточний розрахунок протягом 10 календарних днів з моменту поставки.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм права та умов договору від 18.10.18 № 17/505-юр, покупець (відповідач) мав розрахуватись за товар поставлений за видатковою накладною від 05.02.19 № 12 по 15.02.19 включно.

Проте, в порушення умов договору від 18.10.18 № 17/505-юр відповідач лише частково здійснив оплату товару за видатковою накладною від 05.02.19 № 12, в результаті чого сума основного боргу склала 5 707,80 грн.

Судом прийнято до уваги, що відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву із вказівкою на незгоду з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у т.ч. щодо отримання товару за видатковою накладною від 05.02.19 № 12 уповноваженим представником відповідача та щодо наявності у КП “НВК “ІСКРА” боргу перед позивачем за вказаною поставкою у сумі 5 707,80 грн.

З огляду на викладене, враховуючи, що станом на час прийняття рішення у справі по суті спору до суду не подано доказів оплати відповідачем суми основної заборгованості за видатковою накладною від 05.02.19 № 12 у розмірі 5 707,80 грн., суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з КП “НВК “ІСКРА” 5 707,80 грн. боргу за договором від 18.10.18 № 17/505-юр.

Як наслідок, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 707,80 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.

З підстав несвоєчасного здійснення розрахунків за поставлений товар позивачем заявлено до стягнення з відповідача 922,50 грн. пені та 78,33 грн. 3 % річних за період з 16.02.19 по 01.08.18 та 208,31 грн. інфляційних збитків за період з лютого по червень 2019 р., які нараховані позивачем на суму боргу 5 707,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Товару, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно із приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором підтверджується матеріалами цієї справи.

З урахуванням викладеного, перевіривши за допомогою ІПС “Законодавство” розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача 922,50 грн. пені, 77,87 грн. 3 % річних та 149,51 грн. інфляційних втрат за спірний період.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 922,50 грн. пені, 77,87 грн. 3 % річних та 149,51 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню судом.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат (збитків) судом відхиляються через безпідставність.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1903,72 грн. судом покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 237, 238, ч. 4 ст. 240, ст.ст. 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з казенного підприємства “Науково-виробничий комплекс “ІСКРА” (69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14313866) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “НІКМАС” (40020, м. Суми, проспект Курський, 6, код ЄДРПОУ 41453234) - 5 707 (п’ять тисяч сімсот сім) грн. 80 коп. основного боргу, 922 (дев’ятсот двадцять дві) грн. 50 коп. пені, 77 (сімдесят сім) грн. 87 коп. 3 % річних, 149 (сто сорок дев’ять) грн. 51 коп. інфляційних втрат та 1903 (одну тисячу дев’ятсот три) грн. 72 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.

Суддя В.Л. Корсун

Згідно з оригіналом:

помічник судді А.А.Шульгіна

04.10.2019