Рішення № 84721924, 24.09.2019, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1453/19

Провадження №2/654/763/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2019 року

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Сіянко В.М.,

за участю:

секретаря – Петришак В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Гола Пристань Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Органік Сістемс» про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди землі, відшкодування моральної шкоди, -

у с т а н о в и в:

24.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Органік Сістемс», в якому зазначив, що 26.08.2016р. між ним та відповідачем було укладено договір оренди землі. За його умовами позивач передав у строкове платне користування відповідача земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 12,7936 га., яка знаходилась в адміністративних межах Нововолодимирівської сільської ради (з січня 2018 Долматівська ОТГ). Вказаний правочин укладений на 12 років, початок перебігу якого пов`язаний з моментом державної реєстрації, що була здійснена 16.09.2016р.. В 9 пункті сторони погодили розмір орендної плати, який становить 8,8%, від нормативно-грошової оцінки землі, але не менше 4000 грн. за 1 га. при умові вирощування томатів на земельній ділянці, а в іншому випадку (вирощування інших культур, пар) орендна сплата складає 4,4%, але не менше 2000 грн. за 1 га. Ще до юридичного оформлення договору, незважаючи на його фактичну відсутність, між ОСОБА_1 та ПП «Органік Сістемс» було досягнуто домовленості про використання земельної ділянки у 2016 році, на якій відповідач висадив та зібрав урожай томатів. При цьому, незважаючи на користування землею позивача, відповідач орендну плату ОСОБА_1 за 2016 рік до теперішнього часу не виплатив. В зв`язку з цим, позивач просив суд стягнути з ПП «Органік Сістемс» на свою користь в якості орендної плати за 2016 рік 51 174,40 грн. (з розрахунку 4000,00 грн. * 12,7936 га.). Також, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов`язань, просив припинити дію договору оренди шляхом його розірвання, що передбачено п. 38 угоди. Крім цього, позивач вказав на спричинену йому моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, пережитих у зв`язку з використанням його майна та відмовою у виплаті за це плати, а тому просив стягнути з відповідача оцінену ним моральну шкоду в сумі 50 000,00 гривень.

03.07.2019р. представник ПП «Органік Сістемс» подала до суду відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свою позицію мотивувала тим, що договір оренди був укладений між сторонами 26.08.2016р., а згідно п. 11 орендна плата вноситься один раз на рік до 31 серпня. Тобто, представник відповідача зазначає про неможливість виникнення у орендаря обов`язку по сплаті орендної плати у 2016 році. Вимоги про стягнення моральної шкоди вважають безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено факт заподіяння йому душевних чи фізичних страждань, наявність причинного зв`язку з діями відповідача та мотиви з яких виходив ОСОБА_1 визначаючи розмір шкоди в сумі 50000,00 гривень.

19.07.2019р. позивач подав до суду відповідь на відзив, зазначивши про невідповідність доводів відповідача, викладених у відзиві, фактичним обставинам, які передували укладенню договору оренди землі. Також вказав, що факт заподіяння йому моральної шкоди підтверджується невиплатою орендної плати за 2016 рік та використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, що впливало на його моральний стан.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав на підставах викладених в позовній заяві та наполягав на їхньому повному задоволенні. Зазначив, що в 2016 році відбулося розпаювання земель його фермерського господарства «Діоніс» загальною площею близько 50,0 га., внаслідок чого у його власність відійшла земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 12,7936 га., яку він відразу передав в користування відповідача, домовившись про майбутнє укладення договору оренди та вважаючи, що відповідач виплатить йому орендну плату.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити з підстав, наведених нею у відзиві.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та свідків, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши представлені сторонами докази, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.07.2016р. ОСОБА_1 став власником земельної ділянки, площею 12,7936 га., кадастровий номер 6522383900:04:001:0105.

26 серпня 2016р. позивач уклав договір оренди з ПП «Органік Сістемс», за яким вищевказана земельна ділянка, яка знаходиться в адміністративних межах Нововолодимирівнської сільської ради була передана у платне користування відповідача на строк 12 років з правом пролонгації, починаючи з моменту його державної реєстрації. Того ж дня орендар та орендодавець підписали акт приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України від 6 жовтня 1998 р. N 161-XIV "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 1, ч.1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).

Відповідно до ст. 17 Закону, об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Право оренди земельної ділянки позивача за ПП «Органік Сістемс» на підставі укладеного між сторонами договору було зареєстровано 16 вересня 2016 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 16487296.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір річної орендної плати за земельну ділянку приватної власності визначені і погоджені сторонами в такому розмірі: при вирощуванні томатів на земельній ділянці орендна плата становить – 8.8%, але не менше 4000 гривень за 1 га., в інших випадках (вирощування інших культур, пар) – 4.4 % від нормативно-грошової оцінки землі, але не менше 2000 грн. за 1 га.

Звертаючись до суду, позивач вказував на те, що незважаючи на відсутність юридично оформленого договору, ПП «Органік Сістемс» протягом всього 2016 року використовувало його земельну ділянку для вирощування томатів.

В судовому засіданні за клопотанням позивача в якості свідків були допитані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вказані особи зазначили, що в 2016 році, вони, працюючи на відповідача, вирощували томати на полі, до складу якого входить і земельна ділянка ОСОБА_1 про що їм достеменно відомо. При цьому, де саме на полі знаходиться земельна ділянка позивача, вони пояснити не змогли.

Опираючись на покази заявлених свідків, як на підтвердження факту використання його земельної ділянки відповідачем, ОСОБА_1 наполягав на стягненні з ПП «Органік Сістемс» 51 174,40 грн. в якості орендної плати за 2016 рік, виходячи з умов п. 9 Договору.

Згідно положень ст. 21 Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст.. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За змістом ст. 6 Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Вказані норми свідчить про те, що умови договору оренди в тому числі ті, які передбачають права та обов`язки сторін починають свою дію, тобто породжують правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін лише після державної реєстрації.

Таким чином, п. 9 договору, як і інші його умови почали свою дію лише 16.09.2016р. а тому підлягають застосуванню тільки після цієї дати. Отже, домовленість, яка була досягнута між сторонами щодо користування земельною ділянкою в 2016 році не була заснована на договорі оренди, підписаному 26.08.2016р., внаслідок чого даний правочин не може застосовуватись для визначення орендної плати за весь рік.

В зв`язку з цим, суд вважає, що розмір орендної плати за 2016 рік, який підлягає стягненню з ПП «Органік Сістемс» на користь позивача становить 7430,60 грн., що обчислено за формулою: розмір орендної плати за 1 га. (п.9 Договору) * площу земельної ділянки / на кількість днів у році * на кількість днів фактичного користування орендарем у 2016р. (2000грн. * 12,7936 га. / 365 * 106 (період з 16.09.2016 по 31.12.2019).

Беручи за основу розмір орендної плати в сумі 2000 гривень, суд виходив з того, що на момент передачі земельної ділянки в користування відповідача, на ній були відсутні посіви с/г культур (підтверджено актом приймання-передачі) і після укладання договору, зважаючи на осінню пору року, відповідачем в 2016 році вже не вирощувались.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача в частині відсутності обов`язку сплати орендної плати в 2016 році, оскільки тим же п. 9 передбачено, що орендна плата нараховується за весь термін фактичного володіння орендарем земельною ділянкою. Відповідач фактично володів земельною ділянкою з вересня по грудень 2016р. та зобов`язаний сплатити орендну плату за вказаний період, а несплата цих коштів до 31 серпня (п. 11), не може бути підставою для звільнення від цього обов`язку взагалі.

Положеннями ст. 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст.. 24 Закону, Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В свою чергу п. «в» ст. 96 Земельного кодексу України передбачено обов`язок землекористувачів своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

При цьому, згідно п. «д» ст. 141 ЗК України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою, зокрема є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, законодавчо визначеною підставою для розірвання договору оренди землі є систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати.

Долученими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджується здійснення виплати орендної плати позивачу за 2017-2018 роки, що останнім також не заперечувалось.

В зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для розірвання договору оренди та відмовляє в задоволенні цих вимог.

Не підлягають задоволенню також вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь моральної шкоди.

Так, відповідно до роз`яснень, що містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли це визначено Конституцією України або випливає з її положень; у випадках, передбачених ЦК України чи іншим спеціальним Законом чи випливає з договору.

Ані положеннями Закону України «Про оренду землі», ані умовами договору оренди не передбачено стягнення моральної шкоди, внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань однією із сторін таких договірних зобов`язань. В зв`язку з цим, правові підстави для задоволення цих вимог відсутні.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 151,76 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Органік Сістемс» (код ЄДРПОУ 34739300, адреса знаходження: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 304) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) грошові кошти в сумі 7430,60 грн., в якості орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 151,76 грн., а всього: 7582 (сім тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні) 36 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2019 року.

Суддя В. М. Сіянко