Ухвала суду № 84717286, 27.09.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/823/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого-судді Фазикош О.В., за участю секретаря судових засідань Торчинович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород матеріали заяви представника ПАТ АКБ «Індустріалбанк» Чабан Ганни Миколаївни, заінтересована особа ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження в поряду ст. 442 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 27 вересня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02 жовтня 2019 року.

Представник ПАТ АКБ «Індустріалбанк» Чабан Г.М. звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеною заявою, у якій просить суд замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні згідно виконавчого листа №308/823/14-ц Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, а саме Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес - Банк» його правонаступником ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК», скорочене найменування - АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (01133м. Київ вул.Генерала Алмазова 18/7, код ЄДРПОУ 13857564, рах. № НОМЕР_1 в АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», МФО 313849).

Заява обґрунтована тим, що 14.05.2014 р.Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області прийнято рішення за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк» Експрес-Банк» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 9077,59 грн. та понесених банком судових витрат у сумі 243,60 грн. Виконавчий документ видано 05.10.2015. На даний час рішення суду не виконано. Борг не сплачено. На даний час Національний банк України виключив ПАТ "АБ "Експрес-Банк" з Державного реєстру банків. У банку відкликано банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій. Відповідне рішення № 796-рш було прийнято Правлінням НБУ 14 грудня 2017 року. Прийняте рішення пов`язане із завершенням реорганізації ПАТ "АБ "Експрес-Банк" за спрощеною процедурою відповідно до вимог Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" від 23 березня 2017 року № 1985-VIII. В зв`язку з реорганізацією Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес- Банк» шляхом приєднання до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК», правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» згідно з нормами ст.ст. 104-107 Цивільного кодексу України та нормами ст.ст.1, 3 Закону України «Про спрощену процедуру реорганізації та капіталізації банків» є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК».

У зв`язку з вищевикладеним, керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, заявник просить: замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні згідно виконавчого листа №308/823/14-ц Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, а саме Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес - Банк» його правонаступником ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК», скорочене найменування - АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (01133м. Київ вул.Генерапа Алмазова 18/7, код ЄДРПОУ 13857564, рах. № НОМЕР_1 в АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», МФО 313849).

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду питання про заміну сторони виконавчого листа повідомлялися належним чином, про причини неявки не проінформували, однак, їх неявка в силу ч. 3 ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі.

Суд, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи № 308/823/14, приходить до наступних висновків.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2014 року ухваленим по цивільній справі № 308/823/14 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовну заяву задоволено. Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Експрес-Банк" з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 122582/30/к від 20.11.2012 року в сумі 9077,59 грн. та понесених банком судових витрат у сумі 243,60 грн..

На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист, який отримано представником позивача 07.10.2015 року.

Згідно витягу з АСВП, виконавче провадження АСВП №52458438, у якому стягувачем є ПАТ «Експрес Банк», а боржником ОСОБА_1 , на даний час завершено.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Виходячи з зазначених положень закону, під правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правонаступника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставою правонаступництва є, в тому числі, і відступлення права вимоги.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження у разі заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст.ст.512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

З вищезазначеного вбачається, що із заявою про заміну сторони може звернутися будь-яка сторона, яка не є стороною виконавчого провадження, або стороною по справі, а також сам державний виконавець. При цьому відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.55, 442 ЦПК України така заміна сторони можлива на будь-якій стадії виконавчого провадження, або у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, що висловлена у постанові від 20.11.2013 року у справі №6-122цс13, згідно якої виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статі 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статі 378 ЦПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду. Але реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України,шляхом заміни сторони у виконавчому листі, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Таких висновків при застосуванні наведених норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 03травня 2018 року, прийнятій у справі № 409/559/15-ц.

Національний банк України виключив ПАТ "АБ "Експрес-Банк" з Державного реєстру банків. У банку відкликано банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій. Відповідне рішення № 796-рш було прийнято Правлінням НБУ 14 грудня 2017 року. Прийняте рішення пов`язане із завершенням реорганізації ПАТ "АБ "Експрес-Банк" за спрощеною процедурою відповідно до вимог Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" від 23 березня 2017 року № 1985-VIII.

Все майно, права та обов`язки Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» перейшли до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК», як до правонаступника, 04 грудня 2017 року.

У зв`язку з реорганізацією Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес- Банк» шляхом приєднання до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК», правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» згідно з нормами ст.ст. 104-107 Цивільного кодексу України та нормами ст.ст. 1, 3 Закону України «Про спрощену процедуру реорганізації та капіталізації банків» є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК», що підтверджується: Передавальним актом на 01.12.2017 року, затвердженого рішенням загальних зборів ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК» від 04.12.2017 року та рішенням загальних зборів Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» від 04.12.2017 року.

Згідно ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Згідно ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Законом України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» зазначено особливості проведення процедури реорганізації банку шляхом приєднання.

Так, згідно ст.1 вказаного Закону Банк або банки (далі разом або окремо - Банк, що приєднується) мають право здійснити реорганізацію шляхом приєднання до іншого банку (далі - Банк-правонаступник, а разом Банк, що приєднується, та Банк-правонаступник - Банки-учасники) за спрощеною процедурою, визначеною цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Національний банк України надає дозвіл на реорганізацію за умови затвердження Плану реорганізації шляхом приєднання Банку, що приєднується, до Банку-правонаступника або відмовляє в наданні такого дозволу. Дозвіл на реорганізацію є підставою для проведення реорганізації шляхом приєднання за спрощеною процедурою, передбаченою цією статтею.

При спрощеній процедурі реорганізації банку не застосовуються положення законодавства щодо: г) завершення приєднання з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо правонаступництва Банку-правонаступника, а також одночасного подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про Банк-правонаступник, що містяться у такому реєстрі, та документів для державної реєстрації припинення Банку, що приєднується.

Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника.

Банк-правонаступник у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набуває обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів. Банки-учасники повідомляють клієнтів, у тому числі вкладників та інших кредиторів Банку, що приєднується, про правонаступництво щодо його прав, обов`язків та майна шляхом розміщення інформації на офіційних веб-сайтах Банків-учасників, у приміщеннях цих банків та їх відокремлених підрозділів, де проводиться обслуговування клієнтів, а також на офіційному веб-сайті Національного банку України. Банк-правонаступник приймає за передавальним актом від Банку, що приєднується, також майно та кошти, на які накладено обтяження (у тому числі публічні) та обмеження на розпорядження (у тому числі арешти із збереженням таких обтяжень та обмежень на розпорядження).

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Виходячи із норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Згідно ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Крім того, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Так, у зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

У даному випадку підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки.

Суд також враховує, що забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Враховуючи наведене, суд звертає увагу на те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом 05 грудня 2018 року в постанові по справі № 643/4902/14-ц.

З огляду на викладене суд вважає, що заява представника заявника ПАТ АКБ «Індустріалбанк», в інтересах якого діє представник Чабан Ганна Миколаївна про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Суд вважає, доведеним той факт, що заявник є правонаступником кредитора, яке набуло право вимоги заборгованості за вказаним кредитним договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки є підстави для заміни стягувача в даному виконавчому провадженні, таким чином заява підлягає до задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, так як наведені в ній доводи є обґрунтованими та такими, що не суперечать представленим по справі доказам.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ПАТ АКБ «Індустріалбанк», в інтересах якого діє представник Чабан Ганна ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження в поряду ст. 442 ЦПК України - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №308/823/14 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2014 року ухваленим по цивільній справі № 308/823/14 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес – Банк» (код ЄДРПОУ - 25243353) на його правонаступника Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (код ЄДРПОУ -13857564).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженнян ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.