Ухвала суду № 84710909, 03.10.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11418/19

Провадження № 2-з/643/95/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2019 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Терещенко В.В., представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Селезень С.В., розглянувши у у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Селезень Світлани Володимирівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ушивець Ольга Юріївна, про визнання недійсними електронних торгів, протоколу електронних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру, скасування запису про реєстрацію права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.07.2019 року звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ушивець Ольга Юріївни, в якому просить: 1) визнати недійсними електронні торги з реалізації належного на праві власності ОСОБА_1 нерухомого майна – трикімнатної квартири загальною площею 98,7 кв.м., житловою площею 61,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 – Квартира), що були оформлені Протоколом № 415328 від 27.06.2019 року, складеним Державним підприємством «СЕТАМ»; 2) визнати недійсним Протокол № 415328 від 27.06.2019 року, складений Державним підприємством «СЕТАМ» за результатами проведення електронних торгів з реалізації належного на праві власності ОСОБА_1 нерухомого майна - Квартири; 3) визнати незаконним Акт приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. від 15.07.2019 року про реалізацію предмета іпотеки – Квартири, при примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 58661100; 4) визнати незаконним та скасувати видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ушивець О.Ю. 15.07.2019 року за реєстровим номером № 13987 Свідоцтво на ім`я ОСОБА_2 про право власності на майно, що складається з Квартири; 5) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 32398698 від 15.07.2019 року про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на майно – Квартиру.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.07.2019 року позивач отримав листа від Державного підприємства «СЕТАМ», з якого дізнався, що 27.06.2019 року Державним підприємством «СЕТАМ» були проведені електронні торги по лоту № 352938, за результатами яких належна йому Квартира була продана ОСОБА_2 за 1016640, 00 грн. З протоколу про проведення електронних торгів № 415328 вбачається, що отримувач коштів від реалізації квартири позивача - приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович. Позивач одразу ж 16.07.2019 року звернувся до приватного виконавця Бабенко Д.А. виконавчого округу Харківської області з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та дізнався, що відносно нього 19.03.2019 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. було відкрито виконавче провадження № 58661100 з примусового виконання виконавчого листа № 755/28858/14-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 806193,40 грн. В ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем Бабенко Д.А. було передано на реалізацію предмет іпотеки, а саме Квартиру, що належить на праві приватної власності позивачу на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Московської районної у місті Харкові ради 18.11.2008 року, право власності зареєстроване 24.11.2008 року Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». 15.07.2019 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. складено акт про реалізацію предмету іпотеки при примусовому виконанні виконавчого провадження № 58661100. Крім того, 15.07.2019 року на підставі акту про реалізацію предмету іпотеки, видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру на ім`я ОСОБА_2 . Позивач вважає, що проведені електронні торги є незаконним та такими, що проведені з порушенням діючого законодавства. Так, 05 жовтня 2007 року між позивачем (позичальником) та ПАТ «Укрсоцбанк» (кредитором) був укладений Договір кредиту № 834/18-27/35/7-169, згідно з яким банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання грошові кошти в сумі 83798,00 доларів США. Згідно п. 1.2. кредит надавався позичальнику з метою інвестування у будівництво будинку відповідно до Договору про пайову участь у будівництві №ДН/133-01-06 житлового будинку по АДРЕСА_3 від 10.01.2006 року, що укладений між позичальником (пайовиком) та фірмою «ТММ». 02 лютого 2011 року сторони уклали у нотаріуса Договір про внесення змін № 1, відповідно до якого внесли зміни до іпотечного договору № 834/19-27/35/7-247 від 05.10.2007 року та змінили предмет іпотеки на Квартиру. На теперішній час діє Закон України від 3 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Зазначена квартира є єдиним житлом позивача, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, придбана за кошти, отримані позивачем за споживчим кредитом в іноземній валюті. Наведене свідчить, що приватний виконавець Бабенко Д.А., будучі обізнаним, що на Квартиру розповсюджується дія Закону України від 3 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», незаконно передав Квартиру на реалізацію. Крім того, виконавець всупереч рішення Апеляційного суду Харківської області від 27.04.2017 року, яким визначена початкова ціна предмета іпотеки для подальшої реалізації в сумі 2321300,00 грн., оцінив вартість предмета іпотеки в 1016640,00 грн. і за цією ціною передав Квартиру на реалізацію. Вказані дії виконавця суперечать Порядку реалізації арештованого майна № 2831/5, згідно якого якщо вартість майна боржника визначена в судовому рішенні, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням. Приватний виконавець не надсилав позивачу копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію постанови про опис і арешт майна боржника. ДП «СЕТАМ» не повідомило позивача, як боржника, про дату, час, місце проведення торгів, а також стартову ціну реалізації майна, за якою майно пропонується до продажу, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості зупинити електронні торги та повідомити, що Квартира є його єдиним житлом, на яке розповсюджується дія Закону України від 02.06.2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». У Квартирі з 26.11.2008 року зареєстровані та проживають колишня дружина позивача ОСОБА_3 разом з їх неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 , 2007 року народження. Всупереч вимог законодавства України, зокрема ч. 1 ст. 203 ЦК України, ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», Порядку реалізації арештованого майна тощо, не було отримано дозвіл органу опіки та піклування на реалізацію Квартири, право користування якою мала малолітня дитина. Враховуючи наведене вище, електронні торги є незаконними та такими, що проведені з грубим порушенням чинного законодавства України.

Разом із вказаним позовом до суду надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просить: накласти заборону на відчуження на Квартиру, що зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 на праві власності; заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти певні дії, спрямовані на виселення з Квартири теперішніх мешканців, а саме неповнолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , заборонити вселення інших осіб до Квартири; заборонити відповідачу реєструвати інших осіб до Квартири.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19.07.2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у вказаній цивільній справі задоволено частково. Заборонено відчуження квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 98,7 кв.м., житловою площею 61,2 кв.м., щодо якої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.07.2019 року проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30.07.2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, її призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Селезень С.В. надійшла друга заява про забезпечення позову, в якій остання просить заборонити будь-яким підприємствам, установам та організаціям, фізичним особам, а також будь-яким третім особам вживати будь-які дії, спрямовані на відключення квартири АДРЕСА_4 , від мереж електропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізації тощо за заявою (проханням, клопотанням) ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначено, що у Квартирі проживають позивач, відповідач ОСОБА_3 з неповнолітньою дитиною ОСОБА_4 , 2008 року народження. Відповідач ОСОБА_2 незаконно намагається здійснити відключення Квартири, право власності на яку оспорюється, від мереж електропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізації тощо. З цього приводу він неодноразово звертався з заявами до управління ТОВ «Т.М.М.», на балансі якого знаходиться будинок АДРЕСА_3 , який обслуговується власними структурними підрозділами ТОВ «Т.М ОСОБА_5 М.». 17.09.2019 року за заявою ОСОБА_2 здійснено відключення спірної квартири від мережі електропостачання. На теперішній час виникла загроза, що стан спірної квартири, право власності на яку оспорюється, істотно погіршиться, що призведе до неможливості повернення майна в належному для його експлуатації стані. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості повернення майна в належному для його експлуатації стані, в тому числі наявністю підключених мереж електропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізації до спірної квартири, стосовно якої наявний спір щодо права власності.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 26.09.2019 року заяву про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом позивача (його представника).

Представник позивача ОСОБА_1 – адвоката Селезень С.В. в судовому засіданні 30.09.2019 року подану заяву підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав, вказаних в заяві. Зазначила, що ОСОБА_1 сплачує комунальні послуги за адресою Квартири. Неправомірними діями ОСОБА_2 порушуються права власника Квартири ОСОБА_1 , його дружини та неповнолітньої дитини. На запитання суду, яким чином погіршиться стан Квартири в разі невжиття заходів забезпечення позову, представник позивача зазначила, що стан комунікацій та сантехніки через відсутність водопостачання суттєво погіршиться. Враховуючи, що в Квартирі проживає позивач з дружиною та дитиною, її відключення від мереж постачання комунальних послуг призведе до порушення прав мешканців Квартири, суттєвого погіршення санітарного стану останньої. Також представник позивача зазначила, що станом на час подання заяви про забезпечення позову Квартира вже була відключена від мереж електропостачання. Крім того, зазначила, що в провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває інша справа, в якій позивач пред`явив вимогу про їх виселення з Квартири, а вони пред`явили зустрічний позов про захист їх права проживання в Квартирі.

Дослідивши отримані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З доводів заяви про забезпечення позову, позовної заяви та наданих позивачем документів вбачається, що між сторонами виник спір з приводу законності набуття відповідачем ОСОБА_2 Квартири у власність, та, відповідно, законності вибуття Квартири з власності позивача, тобто спір щодо права власності на Квартиру.

Позивачем всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову, а саме можливе відключення Квартири від мереж постачання комунальних послуг, може унеможливити або істотно ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, які пов`язані виключно з визнанням незаконними, недійсними та скасуванням дій, рішень та документів, на підставі яких право власності на Квартиру зареєстровано за відповідачем.

Посилання представника позивача на порушення прав ОСОБА_1 як власника Квартири у зв`язку із можливим відключенням Квартири від мереж постачання комунальних послуг, суд не може визнати обґрунтованим, оскільки власником Квартири є ОСОБА_2 Та обставина, що позивач заперечує та не визнає правомірність набуття Квартири у власність ОСОБА_2 , не впливає на констатацію юридичного факту перебування Квартири у власності саме ОСОБА_2 станом на теперішній час.

Посилання представника позивача на те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову будуть порушені права осіб, які проживають в Квартирі, в тому числі неповнолітньої дитини, судом не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки метою вжиття заходів забезпечення позову є виключно запобігання неможливості або істотного утруднення виконання рішення суду. Згідно чинного законодавства України заходи забезпечення позову не можуть вживатись з метою захисту прав мешканців житла, в тому числі неповнолітніх дітей, оскільки захист прав здійснюється шляхом звернення до суду з відповідним позовом. В даній справі вимоги, пов`язані із правом користування Квартирою, не заявлялись.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Селезень Світлани Володимирівни про забезпечення позову шляхом заборони відключення квартири АДРЕСА_4 від мереж електропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізації за заявою ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Селезень Світлани Володимирівни про забезпечення позову шляхом заборони відключення квартири АДРЕСА_4 від мереж електропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізації за заявою ОСОБА_2 - відмовити.

Роз`яснити представнику позивача ОСОБА_1 – адвокату Селезень С.В., що відмова у забезпеченні позову не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 03.10.2019 року.

Суддя Крівцов Д.А.