Постанова № 84709590, 30.09.2019, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/838/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., з участю адвоката Полейка С.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Права та обов`язки, передбачені ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 роз`яснені.

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01 червня 2019 року, того ж дня о 01 год. 40 хв. в с. Берестя по вул. Миру Дубровицького району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Jeep Grand Chrokee д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest №6810 у присутності двох свідків, що підтверджується тестом №1901 від 01.06.2019 року, результат якого становить 1,13 ‰.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від дачі пояснень відмовився.

На розгляді справи в суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав повністю та пояснив, що 01 червня 2019 року біля 1 год. 40 хв. ночі він повертався з м. Дубровиця, куди підвозив своїм автомобілем дівчат, які були на танцях в БК його села додому в с. Берестя. На вулиці Миру в даному селі його зупинили працівники поліції, які попросили пред`явити їм документи на автомобіль та посвідчення водія, що він і зробив. Крім цього сказали, що в лівій фарі його автомобіля не горить ближнє світло. Далі працівники поліції безпідставно стали звинувачувати його в тому, що він перебуває в стані алкогольною сп`яніння, хоча алкогольних напоїв він не вживав. Після цього вони йому запропонували пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився. В результаті такого освідування результати тесту становили 1,13% з чим він був не згідний, оскільки алкогольних напоїв не вживав. Працівники поліції мундштука йому не показували, в тому числі при ньому його не вставляли в прилад. Свідків при такому освідування не було, він їх не бачив.

Після цього інспектор поліції виніс відносно нього постанову про накладання адміністративного стягнення за порушення ПДР за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Про те, що складено на нього і адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП йому не говорили. Копію вказаного такого протоколу він отримав через декілька днів поштою і тільки тоді йому стало відомо про те, що на нього інспектор поліції склав вказаний протокол.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю підтвердили надані ОСОБА_1 пояснення з приводу подій, які сталися 01 червня 2019 року.

При цьому, свідок ОСОБА_4 у своїх поясненнях у судовому засіданні зазначила, що її син ОСОБА_1 алкогольних напоїв не вживає, оскільки має проблеми із серцем.

Окрім того, у судове засідання викликалися свідки, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вкотре не з`явилися.

Захисник - адвокат Полейко С.П. у судовому засіданні зазначив, що в справі немає жодного належного, об`єктивного та обґрунтованого доказу, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, який складений з грубим порушенням вимог закону не можуть бути визнані ні достовірними, ні допустимими, оскільки не відповідають дійсним обставинам справи та не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, до пояснень свідків, які зазначені протоколі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , слід віднестися критично, оскільки основний текст таких пояснень виконаний на комп`ютері, лише прізвища їх заповнені ручкою, що викликає сумнів у їх достовірності. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження по справі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_7 , адвоката Полейка С.П., свідка ОСОБА_8 , на розгляді справи в суді, а також оглянувши матеріали справи, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувавши обставини справи, дотримуючись прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд прийшов до наступного.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на суспільний порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17.12.2008 року №1103.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму ВС України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Водночас, матеріали справи не містять відомостей, що працівником поліції при складанні зазначеного протоколу були дотримані вищевказані вимоги.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 стверджує, що протокол у його присутності не складали, під час спілкування з працівником поліції сторонніх осіб свідків не було, результати тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння становили 1,13 ‰, при цьому працівники поліції мундштука йому не показували, при ньому в прилад не вставляли та не повідомляли про його застосування.

Тому ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечив з підстав, що не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

Отже, у відповідності до п.п. 4, 5 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

За змістом ст. 266 КУпАП та п. 6 вказаної вище Інструкції, огляд водіїв на місці зупинки транспортних засобів проводиться в присутності двох свідків.

Окрім того, п. 1 Р. ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, передбачено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення.

Дійсно, матеріали справи містять пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак такі пояснення не можуть бути належним доказом, оскільки виконані на заздалегідь заготовлених друкованих бланках та містять лише їхні підписи, а заповнені працівником поліції.

Пунктом 24 Постанови Пленуму ВС України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням викладеного, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували керування ОСОБА_1 01 червня 2018 року о 01 год. 40 хв. в с. Берестя по вул. Миру Дубровицького району Рівненської області транспортним засобом Jeep Grand Chrokee д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії БД №268835 від 01.06.2019 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки містить суперечливі дані. Обставини, викладені у зазначеному протоколі, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму ВС України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Однак, слід зважати на те, що згідно із нормою ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що датою вчинення правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначено 01 червня 2019 року.

Адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 надійшли до суду 11 червня 2019 року та були призначені до розгляду на 08 липня 2019 року, в ході якого було задоволено клопотання адвоката Полейка С.П. про виклик свідків, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, та оголошено перерву у справі до 29 липня 2019 року.

29 липня 2019 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з неявкою вищевказаних свідків, у результаті чого судовий розгляд відкладено для повторного виклику таких свідків на 30 липня 2019 року, які не з`явилися і на вказану дату.

Зважаючи на те, що з 05 вересня 2019 року по 26 вересня 2019 року суддя перебувала у відпустці, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою №19, розгляд даної справи було перепризначено на 30 вересня 2019 року.

Отже, на даний час, з дня, зазначеного датою вчинення правопорушення, минув тримісячний строк, в межах якого можливе накладення адміністративного стягнення.

На підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Отже, враховуючи те, що на момент розгляду даної справи минуло більше як три місяці з дня, вказаного днем вчинення правопорушення, то є підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 38, 247, 284, 287, 294 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно

Голова Дубровицького

районного суду Сидоренко З.С.