Рішення № 84709001, 27.09.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/810/2019

Справа № 537/2574/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Маслій М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи – ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона є співвласником 3/5 частин будинку АДРЕСА_1 . Іншим співвласником 2/5 частин зазначеного будинку є ОСОБА_3 . Із поштової кореспонденції позивачу стало відомо про реєстрацію у вказаному будинку ОСОБА_2 , який членом її родини не являється, відомості про його реєстрації в будинковій книзі відсутні. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1 фактично не проживає, його особа позивачу невідома, він не є та ніколи не був членом родини позивача, плату за житлово – комунальні послуги не вносить, у зв`язку із чим позивач вимушена нести додаткові витрати на утримання будинку, при цьому вона позбавлена можливості зняти відповідача з місця реєстрації в досудовому порядку. За викладених обставин позивач і вимушена звернутись до суду.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 20 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 липня 2019 року відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, не надав до суду пояснень про причини неявки.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову та підтвердила фактичну відсутність відповідача за адресою його реєстрації, зазначивши, що ніколи не бачила цю особу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 280 Цивільного процесуального Кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, на підставі пояснень позивача та третьої особи, а також письмових матеріалів справи, оскільки відповідач належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце слухання справи, відповідач не повідомив суд про причини неявки, ним не подано відзив.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_3 , вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належать 3/5 частин будинку АДРЕСА_1 , що вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24 березня 2014 року державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Власенко Н.В., та зареєстрованого в реєстрі за номером 5-107, а також із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 19436133 від 24 березня 2014 року.

Співвласником інших 2/5 частин будинку АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 на підставі договору (дублікату) дарування, посвідченого 02 серпня 1996 року нотаріусом Полтавського обласного державного нотаріального архіву Носовою Ж.Б., та зареєстрованого в реєстрі за номером 2-48.

Право власності ОСОБА_3 на частину зазначеного домоволодіння також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за номером 13811405 від 06 березня 2007 року.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно повідомлення Крюківської районної адміністрації Виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області №5351/01-27 від 17 липня 2019 року, за адресою: будинок АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 за зазначеною вище адресою не проживає, а саме ОСОБА_4 пояснила, що відповідач не проживає за вказаною адресою більш як три роки, вона його ніколи не бачила.

Згідно із частиною 1 статті 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

У відповідності до частини 1 статті 386 власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчиненню нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до вимог статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,до якої України приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем внаслідок наявності його реєстрації у помешканні, співвласником якого є позивач, порушено право останньої на володіння та розпорядження своїм майном; ОСОБА_2 , будучи зареєстрованим у домоволодінні, співвласником якого є позивач, порушує її права та законні інтереси, в зазначеному домоволодінні не проживає понад три роки.

Згідно зі статтею 163 Житлового кодексу УРСР, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 71 Житлового кодексу УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлений факт, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 , співвласником якого є позивач. Однак, відповідач не проживає у зазначеному будинку більш як три роки.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем втрачено право на користування зазначеним житлом, оскільки він відсутній у вказаному будинку більш як три роки без поважних причин, враховуючи ті обставини, що реєстрація відповідача перешкоджає позивачу, як співвласнику житла, в повній мірі користуватися та розпоряджатися належними їй правами в зазначеному будинку, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню.

Оскільки, статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп., який було сплачено позивачем при подачі позову до суду згідно квитанції №0.0.1403241525.1 від 09 липня 2019 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 29, 319, 321, 383, 386, 391, 405 Цивільного Кодексу України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), за участю третьої особи – ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ), про визнання особи такою, що втратила право користування житлом – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп., сплачений нею при подачі позову до суду.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Д.О. Зоріна