Рішення № 84707004, 03.10.2019, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/771/19

Провадження №2/367/3514/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Оладько С.І.

за участі секретаря Герус Н

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,3-я особа товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення збитків,завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом,відповідно до якого зазначив,що ОСОБА_3 12.05.2018 р., о 14 год 20 хв, керуючи автомобілем "Ford", в м. Ірпінь, по вулиці Київська, 69, не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечну швидкість руху, не впоралась з керуванням, в наслідок чого допустила наїзд на автомобіль "Renault", д.н.з. НОМЕР_1 який стояв припаркований. Автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 07.06.2018 р. у справі № 367/3738/18 винним у настанні описаної дорожньо-транспортної пригоди визнано Відповідача.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби учасників отримали механічні пошкодження, що підтверджується зокрема Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 07.06.2018 р.

Відповідно до Висновку щодо вартості матеріального збитку за №434/08-18 від 09.08.2018р. вартість матеріального збитку становить:

- 89 281 грн. 57 коп. - вартість матеріального збитку

- 6159 грн. 20 коп. - втрата товарної вартості

Таким чином, з урахуванням практики Верховного Суду України, оскільки право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, а відтак 95440 гри. 77 кой. підлягають стягненню саме з відповідача.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) завдані збитки в розмірі 95440 грн. 77 коп. та судові витрати у розмірі 955,00 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилась,про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином відповідно до вимог ст.. 128,130 ЦПК України,заяву про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за її відсутності до суду не подала,також не подала до суду відзив на позовну заяву,у зв`язку з чим суд відповідно до ст.. 280 ЦПК України проголосив по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд,заслухавши пояснення учасників процесу,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»

Відповідно до ст.. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено,що відповідач по справі ОСОБА_3 12.05.2018 р., о 14 год 20 хв, керуючи автомобілем "Ford", в м. Ірпінь, по вулиці Київська, 69, не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечну швидкість руху, не впоралась з керуванням, в наслідок чого допустила наїзд на автомобіль "Renault", д.н.з. НОМЕР_1 який стояв припаркований. Автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 07.06.2018 р. у справі № 367/3738/18 винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано відповідачку,що підтверджується копією постанови суду (а.с.4).

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби учасників отримали механічні пошкодження.

Відповідно до Висновку щодо вартості матеріального збитку за №434/08-18 від 09.08.2018р. вартість матеріального збитку становить:

- 89 281 грн. 57 коп. - вартість матеріального збитку

- 6159 грн. 20 коп. - втрата товарної вартості.(а.с.7-33)

У судовому засіданні встановлено,що позивач по справі не звертався до страхової компанії із заявою про відшкодування шкоди,заподіяної йому як власнику автомобіля "Renault", д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряд), оренди тощо) володіє транспортним засобом механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди.

Судова палата у цивільних справах Верховного суду України в Постановах від 14.09.2016 р. у справі № 6-725цс16, від 26.10.2016 року у справі № 6-954цс16 та від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15, дійшла до висновку, що потерпілий вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом:

1) звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди;

2) звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування;

3) звернення з вимогою до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне| відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.»

Враховуючи викладені обставини,поскільки постановою Ірпінського міського суду від 07.06.2018р винною у дорожньо-транспортній пригоді,яка сталася 12.05.2018р за участі автомобіля позивача та відповідача,визнана відповідач по справі,позивач не звертався до страхової компанії із заявою про відшкодування шкоди,на час розгляду справи шкода,заподіяна позивачу як власнику автомобіля "Renault", д.н.з. НОМЕР_1 не відшкодована,суд задовольняє позовні вимоги позивача та стягує із відповідача на користь позивача збитки,заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у суммі 95 440 грн 77 коп.

В частині відшкодування судових витрат,понесених позивачем на оплату судового збору у суммі 955грн суд відмовляє,поскільки суду не було надано доказів тих обставин,що позивач дані витрати поніс.Разом з тим,суд стягує судовий збір у розмірі 955грн із відповідача на користь держави.

На підставі ст. 22, 1166,1187,1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 4,10,76,259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,який проживає за адресою АДРЕСА_2 збитки,заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у суммі 95 440 грн 77 коп .

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 955 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлений 07.09.2019р.

Суддя: С.І. Оладько