Вирок № 84690530, 01.10.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2019 Справа №607/5260/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі с/з Дуркало Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210010003605 від 08 грудня 2018 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Підволочиськ Тернопільської області, українця, громадянина України, із середньо спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора Напастюк Ю.В.

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

07 грудня 2018 року близько 21.30 год. обвинувачений - водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, перебуваючи під впливом наркотичних речовин, керував технічно несправним автомобілем марки «DACIA Super Nova» р.н. НОМЕР_1 , що виразилось у невідповідності встановлених на задню вісь транспортного засобу шин різних моделей з різними малюнками протектора, що мало вплив на керування транспортним засобом та могло бути виявлено водієм в процесі огляду транспортного засобу перед початком руху, чим порушив вимоги п.п. 31.1, 31.4.5. Правил дорожнього руху.

Допустивши вказані порушення вимог Правил дорожнього руху, обвинувачений ОСОБА_1 керував автомобілем марки «DACIA Super Nova» р.н. НОМЕР_1 , із трьома пасажирами в салоні, рухаючись із швидкістю не менше 60 км/год проїзною частиною вул. Гайової м. Тернополя у бік до вул. Замонастирської, чим також порушив вимоги п.12.4 цих Правил згідно якого, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

На ділянці вказаної вулиці, неподалік будівлі №54, обвинувачений ОСОБА_1 , в порушення вимог п.п. 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення понять «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка»), 2.3 підпункту «б», 12.1 цих Правил, керуючи технічно несправним автомобілем «DACIA Super Nova» р.н. НОМЕР_1 , під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дійсну дорожню обстановку, яка є сукупністю факторів, що характеризуються дорожніми умовами, не врахував стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля та виїхавши за межі проїзної частини дороги наїхав на бетонні плити, допустивши перекидання транспортного засобу.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля - потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження: травму поперекової ділянки у вигляді закритого перелому поперечного відростку 5-го хребця; закритих переломів гілок лобкових та сідничних кісток і крижової кістки; розриву стінки сечового міхура і паравезикальної гематоми (крововиливу в клітковину, яка оточує сечовий міхур), які за ознакою небезпеки для життя належать до тяжких відповідно до п.п. 2.1.2, 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення понять «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка»), 2.3 підпункту «б», 2.9 (а), 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, перебуває у прямому причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що 07 грудня 2018 року близько 21.30 год. він керував автомобілем марки «DACIA Super Nova» р.н. НОМЕР_1 , із трьома пасажирами в салоні, рухаючись із швидкістю не менше 60 км/год проїзною частиною вул. Гайової м. Тернополя у бік до вул. Замонастирської та на ділянці вказаної вулиці, неподалік будівлі №54, він у порушення Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дійсну дорожню обстановку, те, що падав дощ, темну пору доби, був неуважним до дорожньої обстановки та її змін, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля та виїхав за межі проїзної частини дороги, де наїхав на бетонні плити, допустивши перекидання транспортного засобу. Унаслідок ДТП пасажир автомобіля - потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких. На даний час він повністю відшкодував завдані потерпілому збитки. Цивільний позов прокурора на суму 10165 грн. вартості лікування потерпілого від злочину визнає повністю. Просить суд врахувати визнання ним вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, суворо його не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами.

Потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що шкода йому повністю відшкодована, він немає претензій до обвинуваченого, просить суд призначити йому мінімальну міру покарання передбачену санкцією статті обвинувачення, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Обвинувачений ОСОБА_1 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік, стан здоров`я, відношення до вчиненого, негативної оцінки своїх дій, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, відшкодування завданого збитку потерпілому, а також думку потерпілого, який просить обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти волі. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого суд не вбачає.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції частини статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Окрім цього, з врахуванням обставин вчинення правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, думки потерпілого, суд вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного виду покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Також суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 у період дії іспитового строку на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України обов`язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують покарання.

У ході розслідування кримінального провадження прокурором Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської обласної ради до обвинуваченого ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 10165 грн. Згідно довідки Тернопільської університетської лікарні № 01-3/350 від 22.02.2019 року ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні з 07.12.2018 року по 26.12.2018 року протягом дев`ятнадцяти ліжко-днів, на що закладом охорони здоров`я затрачено кошти в загальній сумі 10165 грн. За вказаних обставин, суд вважає, що сума затрачених закладом охорони здоров`я коштів на лікування потерплого від злочину, на підставі ст. 1206 ЦК України, повинна бути стягнута із винної особи, а тому позов прокурора Тернопільської місцевої прокуратури підлягає до задоволення.

Також, у даному кримінальному провадженні 10 грудня 2018 року (справа № 607/25616/18) накладено арешт на майно, а саме на автомобіль «DACIA Super Nova» р.н. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, зеленого кольору який належить ОСОБА_6 шляхом зберігання на території майданчику для тимчасового утримання транспортних засобів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області.

Враховуючи те, що на даний час відпала необхідність у вжитому заході забезпечення кримінального провадження, суд вважає, що арешт накладений згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2019 року на автомобіль «DACIA Super Nova» р.н. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, зеленого кольору який належить ОСОБА_6 слід скасувати. Однак, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_6 помер, тому вказаний транспортний засіб підлягає поверненню користувачу ОСОБА_7 .

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 5-686/18 від 04 січня 2019 року в сумі 858 грн., які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертизи речових доказів в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов заявлений прокурором Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Тернопільської обласної ради до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави в особі Фінансового управління Тернопільської обласної ради (р/р 31413544019001 ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 899998, обласний бюджет) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 10165 грн. (десять тисяч сто шістдесят п`ять гривень).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 10 грудня 2018 року (справа № 607/25616/18) на майно, а саме на автомобіль «DACIA Super Nova» р.н. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, зеленого кольору, який належить ОСОБА_6 , шляхом зберігання на території майданчика для тимчасового утримання транспортних засобів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області- скасувати.

Автомобіль «DACIA Super Nova» р.н. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, зеленого кольору повернути користувачу ОСОБА_7 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.08.2015 року)

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 5-686/18 від 04 січня 2019 року в сумі 858 грн (вісімсот п`ятдесят вісім гривень) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31119115019002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 899998, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо