Рішення № 84687201, 24.09.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/584/19 2/335/1027/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Косатої М.А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Проходи І.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про визнання незаконними дій та поновлення порушеного права, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про визнання незаконними дій та поновлення порушеного права, зазначивши наступне. Він є власником будинку АДРЕСА_1 .16.12.2013 року ним був укладений з відповідачем договір № 1052243 про надання населенню послуг з газопостачання. 12.11.2008 р. його будинок було обстежено представниками відповідача на предмет виконання вимог закону щодо газопостачання та складено акт про порушення № 249 про несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу. На підставі цього акту рішенням комісії був проведений перерахунок об`ємів природного газу за період з 12.05.2018 р. по 03.10.2018 р. на суму 34 223 грн. 28.12.2018 р. ПАТ «Запоріжгаз» направив на його адресу повідомлення щодо термінового погашення вартості не облікованого об`єму природного газу в сумі 34 223,06 грн. протягом 10 днів з дати отримання повідомлення. Вважає, що діями відповідача порушені його права як споживача послуг з огляду на наступне. З моменту встановлення лічильника газу в його будинку, - з 29.08.2013 р. і до моменту складання акту про порушення від 12.11.2018 р. представниками відповідача жодного разу не проводилася повірка лічильника в порушення вимог п.п.5,13-15 договору. Згідно з умовами договору позивач прийняв на себе зобов`язання збереження цілісності лічильника газу і пломб, лічильник і пломба на момент його огляду порушені не були. 16.11.2018р., 20.11.2018 р. він звернувся до відповідача з відповідними заявами про надання йому копії акту експертизи, відеозйомки газового лічильника на момент зняття показів лічильника, письмового розрахунку нарахованої заборгованості. Однак в порушення ст.ст.19,20 Закону України «Про інформацію» отримав відмову в наданні йому необхідних документів. Відповідачем не доведено вчинення ним правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра лічильника газу, тому вимоги відповідача до позивача щодо сплати 34 223 грн. є незаконними. У зв`язку з чим, позивач просить визнати дії ПАТ «Запоріжгаз» з ненадання інформації позивачу протиправними; зобов`язати відповідача надати позивачу інформацію – копію висновку експертизи лічильника від 16.11.2018 р. та письмовий розрахунок заборгованості за не облікований природний газ на суму 34 223 грн.; визнати дії ПАТ «Запоріжгаз» з нарахування суми боргу у розмірі 34 223 грн. протиправними.

29.03.2019 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, про невизнання позовних вимог з посиланням на невірне обрання позивачем способу захисту,оскільки визначення розрахованої вартості не облікованого об`єму та обсягу природного газу у розмірі 34 223,06 грн. є даними бухгалтерського обліку ПАТ «Запоріжгаз», які останній повідомив позивачу, та не породжує для позивача негативних наслідків, несплата позивачем розрахованої вартості не облікованого об`єму та обсягу природного газу лише надає право відповідачу звернутися до суду із вимогою про стягнення даної суми. Вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача надати інформацію, а саме копію висновку експертизи лічильника від 16.11.2018 р. є неправомірними, так як вказана вимога не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

22.05.2019 р. від позивача надійшов відгук на відзив з посиланням на те, що позивачем обраний вірний спосіб захисту, позивач не повинен нести відповідальність при відсутності його вини.

31.05.2019 р. від представника відповідача надійшло заперечення у порядку ст.180 ЦПК України, з посиланням на те,що лічильник газу є власністю споживача та знаходиться у його будинку, тому твердження позивача щодо відсутності його вини у порушенні є неправомірними та такими, що не підтверджуються доказами та обставинами справи.

З`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 27.11.2009 року, зареєстрованих в реєстрі за №№ 1137,1139 (а/с 8-11).

16.12.2013 р. позивач ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Запоріжгаз» договір № 1052243 про надання населенню послуг з газопостачання (а/с 12-13).

12.11.2018 р. представниками Запорізького відділення ПАТ Запоріжгаз за місцем мешкання позивача в його присутності був складений акт про порушення № 249, а саме встановлено порушення р.11 гл.2 п.1.3 Кодексу газорозподільних систем, - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, р.11 гл.2 п.3.1, - пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу некоректно, відсутня пломба повірителя. ЗВТ знято на експертизу,запаковано в пакет і опломбовано за № 46755719 (а/с 39).

14.11.2018 р. комісією ПАТ «Запоріжгаз» в присутності позивача був складений акт № 1464 експертизи лічильника газу про виявлення несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; пошкодження пломби завода/виробника – повірочної пломби, встановленої з лівого боку відлікового механізма – відсутній центральний фрагмент пломби завода виробника / відсутня пломба з відбитком тавра про повірку ЗВТ, що надає вільний доступ до фіксуючого гвинта відлікового механізму. Наявний доступ в роботу відлікового механізму, лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні (а/с 42).

16.11.2018 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про надання копії акту експертизи лічильника,заява була зареєстрована відповідачем за вх.№ЗГ-9897-Zр03-1118 (а/с 20).

10.12.2018 р. представником відповідача позивачу письмово повідомлено у відповідь на заяву від 16.11.2018 р.( вх.№ЗГ-9897-Zр03-1118 від 16.11.2018 р.) про те, що приписами п.9 гл.10 р.Х Кодексу газорозподільних систем визначено процедуру оформлення акту експертизи, а саме складання акту в одному примірнику, акт експертизи лічильника САМГАЗ Q4 № 2748073 був складений у відповідності до вимог Кодексу, витребування акту експертизи не ґрунтується на приписах законодавства (а/с 23-24).

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. №2494 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1379/27824, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії , що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. №2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1382/27827.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч.1 1 с. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 16 ч. 1 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Судом встановлено що позивач оскаржує дії ПАТ «Запоріжгаз» щодо ненадання інформації за його заявою щодо надання копії висновку експертизи лічильника від 16.11.2018 р. та письмового розрахунку заборгованості за не облікований природний газ на суму 34 223 грн. та визнання неправомірними дій відповідача з нарахування суми боргу у розмірі 34 223 грн., з посиланням на вимоги Закону України «Про інформацію».

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

З метою реалізації зазначеної ст. Конституції України, 2 жовтня 1996 року було прийнято відповідний Закон України «Про звернення громадян». Саме цей нормативно-правовий акт передбачає основні положення щодо звернень громадян, у тому числі, види звернень, порядок оформлення та направлення звернень, строки розгляду, тощо.

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» зазначено, що під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або в усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Громадяни України можуть подавати свої звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків. За формою, звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) та письмовим (надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», текст звернень, а також рішень і відповідей на них складається українською або іншою мовою, прийнятною для сторін, у зверненні обов`язково має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Також до звернень можуть додаватися різні довідкові матеріали в оригіналах або копіях.

Положеннями ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їхньої реєстрації, враховуючи вихідні, святкові та неробочі дні. Звернення, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, розглядаються невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо ж в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, строк розгляду звернення можу бути подовжено, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Разом з тим, загальний термін розгляду звернення, не може перевищувати сорока п`яти днів від часу його отримання.

Термін розгляду звернень (пропозицій, заяв, скарг) обчислюється з дня надходження звернення та його реєстрації в органі чи установі юстиції. Якщо ж останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до закону, днем закінчення строку є перший після нього робочий день.

Судом не встановлено факту порушення відповідачем ПАТ "Запоріжгаз» Закону України "Про звернення громадян", як підтверджується матеріалами справи на письмову заяву позивача від 16.11.2018 р. про надання копії акту експертизи лічильника (а/с 20), зареєстрованої відповідачем за вх.№ЗГ-9897-Zр03-1118 від 16.11.2018 р., відповідач 10.12.2019 р. надав письмову відповідь, яка була отримана позивачем (а/с23), тому в цій частині позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача з ненадання інформації, задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог з приводу ненадання інформації позивачу відповідачем щодо розрахунку заборгованості судом встановлено, що позивач надав суду як доказ заяву від 16.11.2018 р. до відповідача про надання письмового розрахунку заборгованості (а/с 21), однак заява не містить підтвердження того, що вона надійшла та була зареєстрована відповідачем, тому в цій частині вимоги позивача є недоведеними, тому не підлягаючими задоволенню.

Щодо оскарження дій ПАТ «Запоріжгаз» з нарахування суми боргу у розмірі 34223 грн., суд вважає таке нарахування різновидом претензії, та таке оскарження не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту. А все, що зазначав позивач у позовній заяві, може бути запереченням у разі пред`явлення до нього позову про стягнення суми. Однак, таких вимог до нього не заявлено.

Тобто, суд виходить з того, що фактичні обставини, пов`язані із наявністю або відсутністю заборгованості підлягають доведенню при пред`явленні відповідачем позову про їх стягнення. Отже, сторона звернулася до суду за захистом права за відсутності його порушення іншою стороною, що свідчить про відсутність будь-яких правових підстав для захисту цивільного права позивача, яке в даному випадку не порушене.

Крім того, перевіряючи доводи позивача щодо незаконності нарахування суми боргу у розмірі 34223 грн., суд дослідивши акт про порушення № 249 від 12.11.2018 р., акт № 1464 експертизи лічильника газу від 14.11.2018 р., які були складені за участі позивача, не встановив порушень прав позивача, як споживача послуг з газопостачання. Доводи позивача щодо не проведення повірки лічильника газу не спростовують встановлених 12.11.2018 р. відповідачем порушень в роботі лічильника газу та не впливають на висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

В силу ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2,3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про визнання незаконними дій та поновлення порушеного права, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Дата складання повного тексту рішення: 27.09.2019 р.

Суддя Рибалко Н.І.