Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" жовтня 2009 р. м. КиївК-19412/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,
при секретарі Євтушевському В.М.,
за участю:
представника позивача Джамгурова Р.Б.,
представника відповідача 1Шкодича Ю.В., Ясніцькиій Т.С.,
представника відповідача 2Олешка О.М.,
представника Генеральної прокуратури України Зарудяної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2007 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року
у справі №7/178
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат»
до 1. Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва,
2. Головного управління Державного казначейства України у місті Києві,
за участю прокуратури Печерського району міста Києва,
про зобовязання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат»було подано позов до суду про зобовязання ДПІ у Печерському районі м. Києва подати до ВДК Печерського району м. Києва висновок про відшкодування з Державного бюджету податку на додану вартість в розмірі 21621410, 02 грн. та стягнення з ВДК Печерського району м. Києва 21621 410, 02 грн. відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість (з урахуванням змін позовних вимог від 05 грудня 2007 року № 191).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2007 року позов задоволено частково.
Зобовязано ДПІ у Печерському районі м. Києва надати ГУДК України довідку про підтвердження сум, що підлягають поверненню з бюджету на користь ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат»в розмірі 21621410, 02 грн.
В решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2007 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», посилаючись на те, що добровільне часткове виконання рішення суду першої інстанції ДПІ у Печерському районі м. Києва свідчить про безпідставність подання касаційної скарги, про фактичне визнання ДПІ у Печерському районі м. Києва правомірності позовних вимог та відповідності рішень судів попередніх інстанцій нормам матеріального та процесуального права, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року без змін.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та представника Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат»з 27 липня 2000 року є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 37737784).
Позивачем подавались до податкового органу декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2003 року по квітень 2007 року включно. Також позивачем подавались розрахунки сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і заяви про повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Згідно акту звірки розрахунків з державним бюджетом станом на 06 жовтня 2006 року контролюючим органом підтверджено бюджетну заборгованість з податку на додану вартість перед позивачем в сумі 91 951 160, 55 грн.
Податок на додану вартість, який підлягав відшкодуванню позивачу за вказаний період, становив 139 339 935, 55 грн., позивачем було отримано 114 549 353, 22 грн., зараховано в рахунок погашення зобовязання з податку на додану вартість по податкових векселях 820 014, 21 грн., відмовлено у відшкодуванні податку на додану вартість на суму 2 349 159, 00 грн.
Різниця між податком на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу та фактично отриманим бюджетним відшкодуванням з податку на додану вартість становить 21 621 410, 02 грн. (139 339 935, 55 - 115 369 367, 43 - 2 349 159, 00).
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач вчинив усі передбачені законодавством дії, необхідні для реалізації належного йому права на відшкодування сум податку на додану вартість, а податковим органом не було виконано свого законодавчого обовязку щодо надання висновку до органу державного казначейства.
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що орган держаного казначейства не порушив права та інтереси позивача, оскільки податковий орган не надав йому відповідного висновку.
Однак з рішеннями судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною третьою ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові.
Частиною другою ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено повноваження адміністративного суду щодо прийняття постанови у разі задоволення позову.
Цей перелік не є вичерпним.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.
При цьому Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає наявність у суду повноважень щодо зобовязання відповідача субєкта владних повноважень для захисту порушених прав фізичної чи юридичної особи вчинити певні дії по відношенню до іншого субєкта владних повноважень.
ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат»звернулось до суду з позовом про зобовязання ДПІ у Печерському районі м. Києва подати до ВДК Печерського району м. Києва висновок про відшкодування з Державного бюджету податок на додану вартість в розмірі 21621410, 02 грн. та стягнення з ВДК Печерського району м. Києва 21621410, 02 грн. бюджетного відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.
В той же час, вимога про зобовязання податковий орган подати висновок до органу казначейства є неналежним способом захисту порушеного права платника податку на додану вартість і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодекс адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням вищевикладеного, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року підлягають скасуванню в частині зобовязання ДПІ у Печерському районі м. Києва надати ГУДК України довідку про підтвердження сум, що підлягають поверненню з бюджету на користь ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат»в розмірі 21621410, 02 грн. із закриттями провадження в цій частині.
Водночас, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з ВДК Печерського району м. Києва 21621 410, 02 грн. відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість (з урахуванням змін позовних вимог від 05 грудня 2007 року № 191).
Відповідно до підпункту 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Згідно положень підпункту 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 вищезгаданого Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. цього ж Закону передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Судами попередніх інстанцій було встановлено і не заперечувалось податковим органом, що позивачем були виконані законодавчі вимог для отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема позивачем подавались до податкового органу декларації за період жовтень 2003 року по квітень 2007 року включно із відображенням в них сум, заявлених до бюджетного відшкодування, заяви про повернення такої суми бюджетного відшкодування та розрахунки сум бюджетного відшкодування.
Позивач має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 21621 410, 02 грн., що не було спростовано податковим органом і підтверджується актом звірки взаєморозрахунків з бюджетом станом на 06 жовтня 2006 року, копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідачем не було представлено доказів проведення документальної невиїзної перевірки (камеральної) та позапланової виїзної перевірки (документальної) відносно позивача в законодавчі строки, за результатами яких була б виявлена невідповідність суми бюджетного відшкодування, зокрема в розмірі 21621 410, 02 грн., заявленої позивачем у поданих ним податкових деклараціях.
Враховуючи те, що бездіяльність податкового органу порушує право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України, ця сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 21621 410, 02 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на його користь, тобто позовні вимоги ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат»в частині стягнення з ВДК Печерського району м. Києва 21621 410, 02 грн. відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, які є фактичною вимогою про стягнення цих сум з Державного бюджету України, є належним способом захисту порушеного права позивача відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» і підлягають задоволенню.
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року підлягають скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог із прийняттям нової постанови в цій частині про задоволення позову.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 21621410, 02 грн.
Провадження у справі в частині позовних вимог про зобовязання Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва подати до Відділення Державного казначейства Печерського району міста Києва висновок про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат»з державного бюджету податок на додану вартість в розмірі 21621 410, 02 грн. грн. закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: _____ Л.І. Бившева
Судді: ______ М.І. Костенко
______ Н.Є. Маринчак
______ Є.А. Усенко
______ Т.М. Шипуліна
Головуючий
Судді Л.І. Бившева
Судове рішення № 8468658, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 08.10.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-19412/09-с. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: