Ухвала суду № 84679410, 30.09.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

30.09.2019

Справа № 639/1677/19

Провадження № 2-з/642/20/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 639/1677/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох процентів річних від простроченої суми, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року позивач звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом, у якому просила стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 14.11.2009 року у розмірі 14 987 500 грн., а також 3% річних від простроченої суми за договором позики від 14.11.2009 року у розмірі 658 473,41 грн. Судові витрати покласти на відповідача (а.с. 2-7, т. 1).

28 березня 2019 року позивач подала заяву про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт та заборону відчуження об`єктів нерухомого майна, зазначених у заяві та які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві приватної та спільної сумісної власності (а.с. 61-103, т. 1)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 березня 2019 року, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного суду від 04.06.2019, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено (а.с.104-108, т. 1, а.с. 156-158, т. 2).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 27 травня 2019 року (а.с. 112-113, т. 1).

27 травня 2019 року представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Гринишин Є.В. надав заяву про передачу справи за підсудністю для розгляду до Ленінського районного суду м. Харкова (а.с. 124-125, т. 1).

27 травня 2019 року представник позивача – адвокат Носенко А.Ю. подав до Жовтневого районного суду м. Харкова уточнений позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 14.11.2009 року у розмірі 550 000 доларів США, а також 3% річних від простроченої суми за договором позики від 14.11.2009 року у розмірі 29971,23 доларів США. Судові витрати покласти на відповідача (а.с. 131-138, т. 1).

27 травня 2019 року відповідач ОСОБА_2 подав Жовтневому районному суду м. Харкова відзив на позов (а.с. 172-221, т. 1).

05 серпня 2019 року представник позивача – адвокат Чернишов Б.С. надав Жовтневому районному суду м. Харкова клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та повернення позову (а.с. 233, т. 1).

12 серпня 2019 року представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Гринишин Є.В. подав до Жовтневого районного суду м.Харкова відзив на позов (а.с. 8-44, т. 3).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 серпня 2019 року постановлено цивільну справу № 639/1677/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох процентів річних від простроченої суми направити за підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова (а.с. 49-50, т. 3).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2019 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 61-62, т. 3).

26 вересня 2019 року ОСОБА_1 подала суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту та заборони відчуження наступних об`єктів нерухомого майна, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві приватної та спільної сумісної власності:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № І, 13-:-16, 13 а, загальною площею 50,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 53-66, загальною площею 235,0 кв.м. в житловому будинку літ. «А-5», розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-5, 8, загальною площею 184,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Б-1», розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 3а, 4а, 4 АДРЕСА_4 , 5 АДРЕСА_5 5 АДРЕСА_4 , загальною площею 114,8 кв.м. в житловому будинку літ. «А-8», розташоване за адресою: АДРЕСА_6 ;

- нежитлова будівля літ «А-1», загальною площею 368,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_7 ;

- земельна ділянка загальною площею 0,1525 га, кадастровий номер 6310136600:07:036:0010, за адресою: АДРЕСА_7 , цільове призначення: землі житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» (магазин);

- нежитлові приміщення підвальної частини № II, ІІа, ІІІ, ІІІб,V,VI, IX, ІХа житлового будинку літ. «А-5», загальною площею 119,5 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_8 ;

- двохкімнатна квартира АДРЕСА_9 ;

- чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_10 ;

- нежитлові приміщення цокольного поверху № І-1 -:- І -11 загальною площею 128,6 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_11 .

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що забезпечення позову про стягнення з відповідачів боргу за договором позики є необхідним, оскільки ціна позовних вимог є значною та у випадку задоволення позовних вимог, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. На думку позивача, дії відповідачів по відчуженню вказаного майна, що є спільною сумісною власністю сторін, свідчать про існування реальної загрози невиконання в майбутньому рішення суду про стягнення боргу за договором позики. Оскільки сума боргу є значною, то невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тому позивач вважає, що з метою недопущення порушення її прав, є необхідність до вирішення справи по суті накладення арешту на майно, яке є об`єктом спільної сумісної власності та на майно відповідача, у вигляді заборонити вчиняти будь-які дії пов`язані з відчуженням вищезазначеного об`єкту нерухомого майна. Одночасно з цим, обраний позивачем вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки вартість вищевказаних об`єктів нерухомого майна не є вищою, ніж сума заявлених позовних вимог у даній справі. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та спрямовані на ефективне виконання можливого рішення суду у цій справі, в разі його постановлення на користь позивача, а тому ніяким чином не будуть невиправдано обмежувати права відповідача.

Також позивачем зазначено, що адвокатом Носенко А.Ю, що діє в її інтересах, направлено адвокатський запит до Фізичної особи-підприємця Калюжного А. ОСОБА_4 , оскільки останній є професійним агентом з нерухомості та володіє інформацією про вартість майна на території м. Харкова, з проханням надати відомості стосовно вартості майна, що належить відповідачам. Так, ФОП Калюжний зазначив, що орієнтовна вартість нерухомого майна, зазначеного у запиті, скаладає приблизно 500 000 тисяч доларів США. Також на адвокатський запит ФОП ОСОБА_5 зазначив, що між ним та ОСОБА_3 був укладений договір, відповідно до якого він як Виконавець за договором повинен був надати ріелторську послугу з продажу об`єктів нерухомості Замовника в особі ОСОБА_3 . Крім того, між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 73 від 20.07.2018 року, на виконання якого ним було показано ОСОБА_6 нежитлові приміщення, що знаходяться по АДРЕСА_11 та належать ОСОБА_3 Вказаний показ був зроблений 05.09.2018 року, тобто у момент виконання Договору № 89 від 03.09.2018 року, що укладений між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Вищевказаний об`єкт нерухомості задовольнив ОСОБА_6 та він мав та мабуть має намір його придбати. Вказаний факт йому став відомий від ОСОБА_6 у приватній розмові.

Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та зміст позовних вимог, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

Згідно з п. п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти,що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (Зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 22.03.2019 року (а.с. 68-100, т. 1):

1) нежитлові приміщення 1-го поверху № І, 13-:-16, 13 а, загальною площею 50,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належать ОСОБА_3 (загальна вартість 39 900 грн., підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 26.09.2011 року) (а.с. 68-70, т. 1);

2) нежитлові приміщення 1-го поверху № 53-66, загальною площею 235,0 кв.м. в житловому будинку літ. «А-5», розташоване за адресою: АДРЕСА_2 належать ОСОБА_3 (загальна вартість 180 500 грн., підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 19.04.2012 року) (а.с. 71-73, т. 1);

3) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-5, 8, загальною площею 184,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Б-1», розташоване за адресою: АДРЕСА_3 - належать ОСОБА_3 (загальна вартість не зазначена, підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 03.10.2012 року) (а.с. 74-76, т. 1);

4) нежитлові приміщення 1-го поверху № 3а, 4а, 4 АДРЕСА_12 5а, 5б, загальною площею 114,8 кв.м. в житловому будинку літ. «А-8», розташоване за адресою: АДРЕСА_6 . Власник не зазначений, загальна вартість не зазначена. Знаходиться під обтяженням на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2018 року у справі № 640/16611/18, обтяження встановлено в інтересах ОСОБА_2 , обтяжені права ОСОБА_3 (а.с. 77-79, т. 1);

5) нежитлова будівля літ «А-1», загальною площею 368,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_7 , що належить ОСОБА_3 (загальна вартість не зазначена, підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 12.10.2012 року) (а.с. 80-82, т. 1);

6) земельна ділянка загальною площею 0,1525 га, кадастровий номер 6310136600:07:036:0010, за адресою: АДРЕСА_7 , цільове призначення: землі житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ «А-1» (магазин) - належать ФОП ОСОБА_3 (загальна вартість не зазначена, підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 28.03.2014 року) (а.с. 83-85, т. 1);

7) нежитлові приміщення підвальної частини № II, ІІа, ІІІ, ІІІб, V, VI, IX, ІХ а житлового будинку літ. «А-5», загальною площею 119,5 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_8 - належать ОСОБА_3 (загальна вартість не зазначена, підстава виникнення права власності - договір про поділ спільного майна подружжя від 13.12.2010 року, договір дарування від 15.12.2010 року, є іпотечним майном) (а.с. 86-89, т. 1);

8) двохкімнатна квартира АДРЕСА_9 - належить ОСОБА_3 (загальна вартість 14 021 грн., підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 03.04.2003 року) (а.с. 90-92, т. 1);

9) чотирикімнатна квартира АДРЕСА_10 - належить ОСОБА_3 (загальна вартість не зазначена, підстава виникнення права власності - договір дарування від 12.10.2012 року, іпотечне майно) (а.с. 93-96, т. 1);

10) нежитлові приміщення цокольного поверху № І-1 -:- І -11, загальною площею 128,6 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_11 - належать ОСОБА_3 (загальна вартість не зазначена, підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 10.11.2015 року, іпотечне майно) (а.с. 97-100, т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову у спосіб, про який просив позивач. Посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В більшості майна, арешт, на яке просить накласти позивач, не зазначена вартість, або зазначена вартість на час вчинення угод. Крім того, позивач звертається з позовом про солідарне стягнення з відповідачів суми позики, а переважна більшість зазначеного нерухомого майна зареєстрована на праві власності за відповідачем ОСОБА_3 , та в одному випадку взагалі не зареєстрована за конкретною особою.

Крім того, постановою Харківського апеляційного суду від 04 червня 2019 року встановлено, що нежитлові приміщення підвальної частини № II, ІІа, ІІІ, ІІІб, V, VI. IX, ІХа житлового будинку літ. «А-5», загальною площею 119,5 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_8 , нежитлові приміщення цокольного поверху № І-1 -:-1-11 загальною площею 128.6 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_11 та чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_10 , згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перебувають в іпотеці за договорами від 07.03.2019 року (а.с. 35, 42, 45, т. 2).

А нежитлові приміщення 1-го поверху № 3а, 4а, 4 АДРЕСА_4 , 5а, 5б, загальною площею 114,8 кв.м. в житловому будинку літ. «А-8», розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , власник яких не зазначений - знаходяться під обтяженням на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2018 року у справі №640/16611/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя (а.с. 25, т. 2).

Також сторони у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердили, що інше нерухоме майно також арештовано в порядку забезпечення позову між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому підстав вважати, що ОСОБА_3 може розпорядитись зазначеним майном не вбачається.

Крім того, суд не приймає до уваги як належний доказ доданий до заяви про забезпечення позову відповідь ФОП ОСОБА_5 на адвокатський запит від 30.05.2019 року, у якій зазначена орієнтовна вартість переліченого у запиті нерухомого майна, станом на 29 березня 2019 року у розмірі 500 000 доларів США, оскільки з даної відповіді не можливо встановити вартість кожного окремого нерухомого майна та взагалі не відомо чи проводилась оцінка ринкової вартості нежитлових приміщень (звіт про оцінку) відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Суд також не приймає до уваги як належний доказ надані до заяви: договір про надання посередницьких послуг з продажу об`єкту нерухомості від 04 вересня 2017 року, строк дії якого закінчився 03 вересня 2018 року; а також договір про надання послуг від 30 грудня 2013 року, строк дії якого закінчився 31 грудня 2014 року, оскільки станом на день подачі заяви про забезпечення позову вказані договори не діють.

Стосовно договору про надання посередницьких послуг з продажу об`єкту нерухомості від 03 вересня 2018 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5 , суд зазначає, що відповідно до положень статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Надана копія договору не є належним доказом. У пункті 9 даного Договору взагалі не міститься печатка ФОП ОСОБА_5 та копія належним чином не засвідчена.

Крім того, з копії Договору № 73 про надання інформаційно-консультативних послуг від 20.07.2018 та Додатку № 1 не вбачається, які саме об`єкти нерухомого майна були оглянуті, тому даний Договір не є підтвердженням факту намагання відповідачами реалізувати майно, яке зазначене у заяві про забезпечення позову. Також у вказаному Договорі та Додатку до нього не міститься печатка ФОП ОСОБА_5 та копії належним чином не засвідчені.

Враховуючи наведене, суть спірних правовідносин, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які позивач просить вжити суд, не є співмірними з заявленим позовним вимогам, оскільки позивачем не підтверджена вартість нерухомого майна, про яке йдеться в заяві, на час розгляду даної справи, майно належить згідно з даними Інформаційних довідок одній особі – ОСОБА_3 , а вимоги заявлені до двох відповідачів, між якими існую спір з приводу даного майна.

Також, позивачем не доведено наявність обставин, які б підтверджували існування реальної загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, вжиття зазначених у заяві заходів забезпечення позову можуть порушити інтереси іпотеко держателів.

Таким чином, оскільки матеріали заяви не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та доказів є недостатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 21.11.2018 року у справі №752/6255/18.

У зв`язку з викладеним, суд не знаходить на даний час передбачених законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 639/1677/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох процентів річних від простроченої суми.

Керуючись ст.ст.95, 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 639/1677/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох процентів річних від простроченої суми - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В.В. Вікторов