Рішення № 8467439, 16.03.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2010 р.Справа № 18/130-2327 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" м. Київ, вул. Хрещатик, 19-А (поштова адреса: м. Івано –Франківськ, вул. Симоненка, 1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3/71, а/с 533

про стягнення заборгованості в загальній сумі 598 422,03 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Роспатнюк А.В., довіреність № 17 від 30.01.2010 р.

відповідача: Кудінова Т.І., доручення № 134 від 27.07.2009 р., Паронов С.В. –директор.

У відповідності ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" про стягнення заборгованості у розмірі 628 984,12 грн., з яких: 483 176,98 грн. –основний борг, 8 521,30 грн. –пеня, 115 815,44 грн. –інфляційні нарахування, 21 470,40 грн. –3 % річних.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань згідно договору про надання послуг зв’язку № 4-34/2005 від 05.03.2005 р., а саме порушенням умов оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.12.2009 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 12.01.2010 р. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.01.2010 р. відкладено розгляд справи до 04.02.2010 р., який відкладався до 18.02.2010 р., зокрема і для витребування доказів. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04.02.2010 р. продовжено строк вирішення спору по справі № 18/130-2327 до 16.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.02.2010 р. відкладено розгляд справи до 04.03.2010 р. зокрема і для витребування доказів.

04.03.2010 р. позивачем зменшено розмір позовних вимог, в зв’язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 600 861,79 грн., з яких: 483 176,98 грн. –основний борг, 8 603,82 грн. –пеня, 90 910,94 грн. –інфляційні нарахування, 18 170,05 грн. –3 % річних. Дане клопотання обґрунтоване відмінністю дат надсилання деяких рахунків, що зазначені у позовній заяві, що призвело до невірного розрахунку суми пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань. Господарським судом було прийнято зменшення розміру позовних вимог, із врахуванням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та встановленням, що така дія не суперечить законодавству, і не порушує чиїх –небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04.03.2010 р. відкладено розгляд справи до 11.03.2010 р., і повторно зобов’язано сторони провести звірку взаєморозрахунків, підписаний акт звірки взаєморозрахунків подати суду. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11.03.2010 р. відкладено розгляд справи до 16.03.2010 р. для подання обґрунтованого розрахунку пені.

11.03.2010 р. позивачем зменшено розмір позовних вимог, в зв’язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 598 422,03 грн., з яких: 483 176,98 грн. –основний борг, 6 164,06 грн. –пеня, 90 910,94 грн. –інфляційні нарахування, 18 170,05 грн. –3 % річних. Тобто, позивачем зменшено лише розмір пені, зокрема –по рахунках №№ 0809/4566/42725, 0810/4671/42725, на які в попередньому розрахунку була нарахована пеня, не проводилось її нарахування, а по інших рахунках уточнено розмір пені. Відносно зазначеного у даній заяві суд зазначає, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей –стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. При зменшенні позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Беручи до уваги дану норму Господарського процесуального кодексу України, суд задовольняє заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, оскільки остання не суперечить чинному законодавству України, не порушує чиїх –небудь прав та охоронюваних законом інтересів, а отже, предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 598 422,03 грн., з яких: 483 176,98 грн. –основний борг, 6 164,06 грн. –пеня, 90 910,94 грн. –інфляційні нарахування, 18 170,05 грн. –3 % річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача зазначили, що позивачем порушувалися умови оформлення взаєморозрахунків за договором, і у сторін виникли зустрічні грошові вимоги. Обраховану суму оплати за послуги позивача відповідач погасив, припинивши зустрічні грошові вимоги заліком згідно ст. 601 Цивільного кодексу України за заявами, що направлені позивачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та додатково подані учасниками судового процесу докази, які мають значення для об’єктивного розгляду справи, суд встановив.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

05.03.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" та товариством з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" був укладений договір про надання послуг зв’язку № 4-34/2005 (надалі –договір № 4-34/2005), за яким Голден Телеком надає СтарСофт доступ до власної телефонної мережі та надає послуги міського та міжнародного зв’язку, шляхом підключення АТС СтарСофт у м. Тернополі до АМТС Голден Телеком у м. Львові, згідно з додатком 1 до цього договору (п. 1.1. договору № 4-34/2005).

01.03.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" та товариством з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" був укладений та підписаний додаток № 1 до договору про надання послуг зв’язку № 4-34/2005 від 01.03.2005 р., у якому поряд з іншим сторони погодили організацію лінійного тракту, характеристики ввімкнення.

01.03.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" та товариством з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" був укладений та підписаний додаток № 2 до договору про надання послуг зв’язку № 4-34/2005 від 01.03.2005 р., у якому сторони погодили напрямки і з розрахунковими ставками послуг комутованого телефонного зв’язку з 01.03.2005 р.

01.03.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" та товариством з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" був укладений та підписаний додаток № 3 до договору про надання послуг зв’язку № 4-34/2005 від 01.03.2005 р., у якому міститься звіт про вихідний телефонний трафік та тарифні доходи.

01.06.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" та товариством з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" був укладений та підписаний додаток № 4 до договору про надання послуг зв’язку № 4-34/2005 від 01.03.2005 р., у якому поряд з іншим сторони погодили напрямки і з розрахунковими ставками послуг комутованого телефонного зв’язку з 01.06.2006 р. та умови тарифікації послуг по завершенню викликів.

01.11.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" та товариством з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" був укладений та підписаний додаток № 5 до договору про надання послуг зв’язку № 4-34/2005 від 01.03.2005 р., у якому поряд з іншим сторони погодили напрямки і з розрахунковими ставками послуг комутованого телефонного зв’язку з 01.11.2006 р. та умови тарифікації послуг по завершенню викликів.

01.01.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" та товариством з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" був укладений та підписаний додаток № 6 до договору про надання послуг зв’язку № 4-34/2005 від 01.03.2005 р., у якому поряд з іншим сторони домовилися внести з 01.01.2007 р. зміни і доповнення в перелік напрямків та розрахункових ставок.

Основні вимоги до договору про надання телекомунікаційних послуг повинні узгоджуватися відповідно до Закону "Про телекомунікації", з урахуванням Закону України "Про захист прав споживачів", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720, інших нормативно-правових актів у сфері телекомунікацій.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. (ч. ч. 1, 2 ст. 631 Цивільного кодексу України). Законодавством встановлені правові наслідки, що виникають як у зв'язку із початком дії договору так і в зв’язку з закінченням його дії. Разом з тим, строк дії зобов’язання щодо надання послуг зв’язку, їх оплати, і строк дії договору не є тотожними.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 01.03.2006 р. Якщо жодна із сторін за 2 місяці до закінчення терміну дії договору не заявить про своє небажання продовжувати відносини, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах (п. п. 6.1.,6.2. договору № 4-34/2005).

Договір про надання послуг зв'язку № 4-34/2005 підписано сторонами 05.03.2005 р., а як вбачається з вищеперерахованих додатків, останні відносяться до договору про надання послуг зв’язку № 4-34/2005, проте не від 05.03.2005 р., а від 01.03.2005 р. Із врахуванням даної невідповідності позивачем подано довідку № 374/03 від 03.03.2010 р. про те, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг зв’язку № 4-34/2005, на підставі якого було здійснено взаємоз’єднання мереж загального користування, у зв’язку з чим повідомлено Національну комісію з питань регулювання зв’язку. Жодних інших договорів про надання послуг зв’язку між сторонами не укладалось. Також, представник позивача зазначив, що у договорі про надання послуг зв’язку № 4-34/2005 від 05.03.2005 р. допущена помилка (описка) в даті його укладення, а тому вважає, що датою укладення даного договору є 01.03.2005 р.

Відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову, зокрема зазначено, що рахунки на оплату послуг зв’язку містять посилання на договір № 4-34/2005 від 01.03.2005 р., який не представлений суду та відсутній у товариства з обмеженою відповідальністю "СтарСофт".

Пункт 179 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг не встановлює обов’язковим вказання при надсиланні споживачу рахунку для оплати отриманих послуг дати договору на підставі якого надаються останні, а п. 3.2. договору № 4-34/2005 встановлює, що рахунок повинен містити інформацію про обсяг наданий протягом зазначеного періоду послуг та суму до оплати.

Не є належним доказом того, що датою договору є саме 05.03.2005 р. долучене відповідачем повідомлення про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування підписане представниками сторін 05.12.2005р. так як рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, п. 5.22 в редакції 07.02.2006 р. які встановлюють зобов’язання сторін взаємоз'єднання при укладанні договору або внесенні змін до нього зобов'язані протягом 30 календарних днів надіслати НКРЗ Повідомлення про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування (додаток 2), прийнято 08.12.2005 р. (набрання чинності 07.02.2006 р.). В свою чергу, позивачем подано повідомлення про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування, реквізити якого різняться від реквізитів вищезазначеного повідомлення про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування поданого відповідачем.

Підтвердження таким чином (поданням таких доказів) дати укладення договору № 4-34/2005 не свідчить про наявність об’єктивного зв’язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об’єктом судового пізнання, оскільки безпосередньо у самому договорі вказана його дата, якою є 05.03.2005 р. Однак, доказів існування інших договорів про надання послуг зв’язку сторонами не подано, а позивач стверджує про їх відсутність, відповідно, враховуючи дати укладення додатків до договору № 4-34/2005, здійснення відповідачем за періоди з 01.06.2005 р. по 31.10.2006 р., з 01.05.2007 р. по 06.02.2008 р. оплати за отримані послуги по договору № 4-34/2005, мало місце допущення помилки в даті його укладення.

Послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку оплачуються за тарифами, що встановлюються у порядку, визначеному законодавством. Перелік національних та міжнародних тарифних зон встановлюється Комісією. Міжнародні тарифні зони, у тому числі з державами –членами СНД, встановлюються шляхом визначення відстані від столиці України –м. Києва. Вартість послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку залежить від тарифу, тривалості послуги, приведеної до повної одиниці тарифікації послуг, і наданих додаткових платних послуг (п. п. 164,165,166 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг).

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо оплати за надані йому послуги зв’язку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, строки та у порядку, що встановлені договором (статті 903, 905 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 цього кодексу –однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Щомісяця, до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, Голден Телеком надає СтарСофт рахунок на оплату послуг, наданих протягом розрахункового місяця, а СтарСофт здійснює оплату рахунку протягом 20 днів з дня його виписки (п. п. 3.1., 3.3. договору № 4-34/2005).

Так, відповідачу були надіслані наступні рахунки:

-          №0611/2134/42725 від 30.11.2006 р. на оплату послуг за період 01.11.2006 р. по 30.11.2006 р. на загальну суму 13 904,24 грн.;

-          №0612/2177/42725 від 31.12.2006 р. на оплату послуг за період 01.12.2006 р. по 31.12.2006 р. на загальну суму 14 119,78 грн.;

-          №0701/2252/42725 від 30.11.2007 р. на оплату послуг за період 01.01.2007 р. по 31.01.2007 р. на загальну суму 11 560,90 грн.;

-          №0702/2349/42725 від 28.02.2007 р. на оплату послуг за період 01.02.2007 р. по 28.02.2007 р. на загальну суму 12 752,94 грн.;

-          №0703/2495/42725 від 31.03.2007 р. на оплату послуг за період 01.03.2007 р. по 31.03.2007 р. на загальну суму 18 109,18 грн.;

-          №0704/2606/42725 від 30.04.2007 р. на оплату послуг за період 01.04.2007 р. по 30.04.2007 р. на загальну суму 16 142,15 грн.;

-          №0705/2705/42725 від 31.05.2007 р. на оплату послуг за період 01.05.2007 р. по 31.05.2007 р. на загальну суму 17 015,42 грн.;

-          №0706/2806/42725 від 30.06.2007 р. на оплату послуг за період 01.06.2007 р. по 30.06.2007 р. на загальну суму 17 224,87 грн.;

-          №0708/3003/42725 від 31.08.2007 р. на оплату послуг за період 01.08.2007 р. по 31.08.2007 р. на загальну суму 23 834,53 грн.;

-          №0709/3138/42725 від 30.09.2007 р. на оплату послуг за період 01.09.2007 р. по 30.09.2007 р. на загальну суму 22 466,80 грн.;

-          №0710/3242/42725 від 31.10.2007 р. на оплату послуг за період 01.10.2007 р. по 31.10.2007 р. на загальну суму 23 905,96 грн.;

-          №0711/3428/42725 від 30.11.2007 р. на оплату послуг за період 01.11.2007 р. по 30.11.2007 р. на загальну суму 19 986,08 грн.;

-          №0712/3504/42725 від 31.12.2007 р. на оплату послуг за період 01.12.2007 р. по 31.12.2007 р. на загальну суму 18 530,53 грн.;

-          №0801/3631/42725 від 31.01.2008 р. на оплату послуг за період 01.01.2008 р. по 31.01.2008 р. на загальну суму 16 933,60 грн.;

-          №0802/3731/42725 від 29.02.2008 р. на оплату послуг за період 01.02.2008 р. по 29.02.2008 р. на загальну суму 18 702,96 грн.;

-          №0803/3821/42725 від 31.03.2008 р. на оплату послуг за період 01.03.2008 р. по 31.03.2008 р. на загальну суму 19 254,68 грн.;

-          №0804/3907/42725 від 30.04.2008 р. на оплату послуг за період 01.04.2008 р. по 30.04.2008 р. на загальну суму 19 543,52 грн.;

-          №0805/4012/42725 від 31.05.2008 р. на оплату послуг за період 01.05.2008 р. по 31.05.2008 р. на загальну суму 20 635,06 грн.;

-          №0806/4181/42725 від 30.06.2008 р. на оплату послуг за період 01.06.2008 р. по 30.06.2008 р. на загальну суму 20 074,68 грн.;

-          №0807/4371/42725 від 31.07.2008 р. на оплату послуг за період 01.07.2008 р. по 31.07.2008 р. на загальну суму 24 383,21 грн.;

-          №0808/4461/42725 від 31.08.2008 р. на оплату послуг за період 01.08.2008 р. по 31.08.2008 р. на загальну суму 21 245,35 грн.;

-          №0809/4566/42725 від 30.09.2008 р. на оплату послуг за період 01.09.2008 р. по 30.09.2008 р. на загальну суму 20 053,54 грн.;

-          №0810/4672/42725 від 31.10.2008 р. на оплату послуг за період 01.10.2008 р. по 31.10.2008 р. на загальну суму 20 271,31 грн.;

-          №0811/4768/42725 від 30.11.2008 р. на оплату послуг за період 01.11.2008 р. по 30.11.2008 р. на загальну суму 19 308,18 грн.;

-          №0812/4860/42725 від 31.12.2008 р. на оплату послуг за період 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р. на загальну суму 19 167,17 грн.;

-          №0901/4960/42725 від 31.01.2009 р. на оплату послуг за період 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р. на загальну суму 16 157,89 грн.;

-          №0902/5056/42725 від 28.02.2009 р. на оплату послуг за період 01.02.2009 р. по 28.02.2009 р. на загальну суму 17 461,62 грн.;

-          №0903/5162/42725 від 31.03.2009 р. на оплату послуг за період 01.03.2009 р. по 31.03.2009 р. на загальну суму 18 491,66 грн.;

-          №0904/5262/42725 від 30.04.2009 р. на оплату послуг за період 01.04.2009 р. по 30.04.2009 р. на загальну суму 16 549,69 грн.;

-          №0905/5364/42725 від 31.05.2009 р. на оплату послуг за період 01.05.2009 р. по 31.05.2009 р. на загальну суму 1 871,03 грн.

Всього надано послуг на суму 539 657,81 грн., при цьому відбулася лише часткова оплата, зокрема рахунок №0705/2705/42725 від 31.05.2007 р. оплачений частково в сумі 15 422,15 грн., рахунки №0706/2806/42725 від 30.06.2007 р. та №0708/3003/42725 від 31.08.2007 р. оплачені повністю.

Відповідач стверджує про недотримання позивачем п. 3.2. договору № 4-34/2005 щодо надсилання належно оформлених рахунків на оплату наданих послуг, зокрема невідповідність останніх формі, наведеній в додатку № 3 до договору та відсутність у них інформації про обсяг наданих протягом місяця послуг.

Пункт 3.2. договору № 4-34/2005 встановлює, що щомісяця до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, Голден Телеком надає СтарСофт рахунок на оплату послуг, наданих протягом розрахункового місяця, і в разі потреби інформацію про послуги, надані протягом розрахункового місяця, у вигляді файлу .xls або .dbf.

В зв’язку з тим, що позивачем до матеріалів справи долучено докази надіслання відповідачу вищезазначених рахунків (а.с. 162-179), а п. 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг передбачає, що у разі коли розрахунки здійснюються без застосування квитанцій або у разі ненадходження рахунка до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму за надані послуги, заперечення відповідача проти позовних вимог в цій частині є необґрунтованими.

Безпосередньо у рахунках вказано зокрема і тарифо –хвилини та сума до оплати.

Деталізація вхідного трафіку товариства з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" з автоматизованої системи розрахунків подана позивачем суду на електронному носієві інформації (диск CD-R., файли .xls), оскільки її обсяг більше десяти тисяч сторінок.

Доказів звернення товариства з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" про надання детальної інформації про послуги, надані протягом розрахункового місяця, у вигляді файлу .xls або .dbf, відповідачем не подано, а представник позивача зазначив про відсутність такого звернення.

Несплачену суму боргу в розмірі 483 176,98 грн. відповідач не визнає із посиланням на існування зустрічних грошових вимог на суму 466 105,77 грн.,для підтвердження чого долучив до матеріалів справи заяви про зарахування зустрічних грошових вимог від 01.05.2007 р., від 09.03.2010 р.

Згідно заяви про зарахування зустрічних грошових вимог від 01.05.2007 р. станом на 01.05.2007 р. у товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" виникли зобов’язання перед товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" по оплаті послуг, наданих за договором №4-34/2005 про надання послуг зв’язку від 05.03.2005 р. в сумі 77 634,24 грн., а у товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" зобов’язання по оплаті послуг, наданих за договором № К2/996/Х про розміщення та обслуговування обладнання від 01.03.2000 р. по оплаті кредиторської заборгованості в сумі 77 634, 24 грн.

Згідно заяви про зарахування зустрічних грошових вимог від 01.05.2007 р. станом на 01.05.2007 р. у товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" виникли зобов’язання перед товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" по оплаті послуг, наданих за договором №4-34/2005 про надання послуг зв’язку від 05.03.2005 р. в сумі 12 469,79 грн., а у товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" зобов’язання по оплаті послуг, наданих за договором № Д2/18 про розповсюдження телекомунікаційних послуг від 01.06.2000 р. по оплаті кредиторської заборгованості в сумі 12 469,79 грн.

Згідно заяви про зарахування зустрічних грошових вимог від 09.03.2010 р. у товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" виникли зобов’язання перед товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" по оплаті послуг зв’язку за договором №4/34-2005 від 05.03.2000 р. за період з вересня 2007 року по листопад 2007 року в сумі 66 358,84 грн., а у товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" зобов’язання по оплаті послуг за розміщення та обслуговування обладнання з червня 2007 року по грудень 2009 року по договору № К2/996/Х від 01.03.2000 р. "Про розміщення та обслуговування обладнання" на суму 66 358,84 грн. Також, у товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" виникли зобов’язання перед товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" по оплаті послуг зв’язку за договором №4-34/2005 від 05.03.2005 р. за період з грудня 2007 року по травень 2009 року в сумі 309 642,90 грн., а у товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" зобов’язання по оплаті телекомунікаційних послуг з червня 2007 року по грудень 2009 року по договору № Д2/18 від 21.06.2000 р. "Про розповсюдження телекомунікаційних послуг" на суму 309 642,90 грн.

Даними заявами товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" повідомило, що на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України вищевказані зустрічні грошові зобов’язання припинені зарахуванням.

Позивач, із посиланням на п. 9.5. глави 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Постанова|Інструкція, Національний банк, від 21.01.2004 р., № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті") зазначає, що взаємозалік проводиться на підставі договору та актів звіряння розрахунків, а після складання акта звіряння взаємної заборгованості в строки, визначені законодавством України, та сторона, на користь якої склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, вимогу-доручення) або оформляє вексель. При цьому, позивачем і відповідачем не було проведено звірки взаємних розрахунків, а заборгованість позивача перед відповідачем є спірною та невизначеною.

З врахуванням цього суд зазначає, що дана Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, а її вимоги поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними (п.п. 1.2.,1.3. глави 1). Те, що Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно –правових актів Національного банку України (п. 1.1.глави 1), не визначає її як таку, що врегульовує припинення господарських зобов'язань зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Пункт 9.4. глави 9 передбачає, що у договорах між підприємствами передбачаються періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, строки та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки. Умовами договору № 4-34/2005 не передбачено звіряння взаємної заборгованості.

Також, позивач посилаючись на лист Вищого господарського суду, від 12.03.2009 р., № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", вказує, що заборгованість позивача перед відповідачем є спірною, а припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Згідно з ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні правила містить і ст. 601 Цивільного кодексу України.

Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з ч. 5 ст. 203 Господарського кодексу України, ст. 602 Цивільного кодексу України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством (ч. 1 ст. 68 Закону № 1280-IV).

Плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором (п. 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг).

Товариством з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" належним чином не виконані зобов’язання щодо оплати за надані товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" послуги, чим порушено умови договору та норми чинного законодавства, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 483 176,98 грн., яка станом на дату розгляду справи не сплачена, а відтак суд визнає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача даної суми основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У разі несвоєчасної оплати наданих оператором, провайдером телекомунікаційних послуг споживачі сплачують пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п. 41 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг).

Пунктом 3.3. договору № 4-34/2005 встановлено, що за порушення термінів проведення розрахунків, що передбачені в п. 3.3. даного договору, СтарСофт сплачує Голден Телеком пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачувалася пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно поданого розрахунку позивач нарахував відповідачу 6 164,06 грн. пені, зокрема по рахунках: №0811/4768/42725 від 30.11.2008 р. на загальну суму 19 308,18 грн., за період із 21.12.2008 р. по 20.06.2009 р. нараховано 1 159,65 грн. пені; №0812/4860/42725 від 31.12.2008 р. на загальну суму 19 167,17 грн., за період із 21.01.2009 р. по 20.07.2009 р. нараховано 1 124,16 грн. пені; №0901/4960/42725 від 31.01.2009 р. на загальну суму 16 157,89 грн., за період із 09.04.2009 р. по 08.10.2009 р. нараховано 900,8 грн. пені; №0902/5056/42725 від 28.02.2009 р. на загальну суму 17 461,62 грн., за період із 09.04.2009 р. по 08.10.2009 р. нараховано 973,49 грн. пені; №0903/5162/42725 від 31.03.2009 р. на загальну суму 18 491,66 грн., за період із 21.04.2009 р. по 20.10.2009 р. нараховано 1 019,81 грн. пені; №0904/5262/42725 від 30.04.2009 р. на загальну суму 16 549,69 грн., за період із 21.05.2009 р. по 20.11.2009 р. нараховано 892,52 грн. пені; №0905/5364/42725 від 31.05.2009 р. на загальну суму 1 871,03 грн., за період із 21.06.2009 р. по 12.12.2009 р. нараховано 93,63 грн. пені. З врахуванням наявності заборгованості за договором до стягнення підлягає 6 164,06 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховані 3 % річних в сумі 18 170,05 грн. та інфляційні нарахування 90 910,94 грн. (розрахунок по кожному рахунку в матеріалах справи). Розглянувши дані розрахунки, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України). Належність доказів –це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об’єктивної істини. Належність доказів –це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Виходячи зі змісту ст.32 Господарського процесуального кодексу України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі. Частина 2 наведеної статті містить принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов’язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи. Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається (п. 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 р., № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СтарСофт" (м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3/71, а/с 533, ідентифікаційний код 21133679, р/р 26004110 в ТВ ВАТ АБ Укргазбанк, МФО 338824) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" (м. Київ, вул. Хрещатик, 19-А, ідентифікаційний код 19028202, р/р 26008000146000 в "Каліон Банк України", МФО 300379):

-          483 176 (чотириста вісімдесят три тисячі сто сімдесят шість) грн. 98 коп. боргу;

-          6 164 (шість тисяч сто шістдесят чотири) грн. 06 коп. пені;

-          90 910 (дев’яносто тисяч дев’ятсот десять) грн. 94 коп. інфляційних нарахувань;

-          18 170 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 05 коп. три проценти річних.

-          5 984 (п'ять тисяч дев’ятсот вісімдесят чотири) грн. 22 коп. державного мита;

-          236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання "22"березня 2010 р., через місцевий господарський суд.

Суддя