Рішення № 8467414, 24.02.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2010 р.Справа № 5/1-49 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Закритого акціонерного товариства сільськогосподарської виробничої фірми "Агротон", кв. 50 років оборони Луганська,9, с. Луганськ, 91045.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс", вул. Подільська, 38а, м. Тернопіль, 46006

За участю представників від:

Позивача: Тремполець Р.В. –представник (довіреність № б/н від 22.02.2010 р.);

Відповідача: не з‘явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Закрите акціонерне товариство сільськогосподарська виробнича фірма "Агротон" звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс" –121664грн.17коп., з них: 109110грн.00коп. боргу за поставлений товар згідно договору поставки №10-2009 від 20.05.2009р., 2159грн.17коп. втрат від інфляції, 9103грн.80коп. пені та 1291грн.20коп. три відсотки річних.

Розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладався для надання відповідачу можливості подати суду відзив на позов, бути присутнім у судовому засіданні та дати пояснення з приводу заявлених позовних вимог до 24.02.2010р. на 10год.20хв.

В обґрунтування позовних вимог та згідно пояснень повноважного представника в судовому засіданні, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов, укладеного між ними договору поставки №10-2009 від 20.05.2009р. в частині оплати продукції переданої останньому на виконання умов даного договору згідно розхідних накладних №PPS0009468 від 28.05.2009р. та №PPS0010032 від 25.06.2009р. по довіреностях №1039 від 01.06.2009р. та №1489 від 29.06.2009р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 109110грн.00коп., яку просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також нараховану пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, втрат від інфляції та 3% річних.

Разом з тим, позивач листом без номера і дати (вх.№9047 від 01.02.2010р.) повідомив, що сума боргу відповідача перед позивачем становить 86310грн.00коп., а остання оплата відповідачем здійснена 25.12.2009р. в сумі 5000,00грн.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, у відзиві на позов №01-059 від 23.02.2010р. підтвердив, що з 25.12.2009р. і по даний час заборгованість ТОВ "Ровекс" перед ЗАТ СГВ фірмою "Агротон" становить 86310грн.00коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

20 травня 2009 року між сторонами укладено договір поставки №10-2009, далі –договір, згідно з умовами пункту 1.1. якого Постачальник (позивач по справі) зобов'язується виготовити і передати у власність Покупця (відповідача по справі) продукти харчування в асортименті –надалі Продукція, а Покупець прийняти і оплатити їх на умовах даного Договору.

Згідно п. 4.3 Договору оплата за поставлену Продукцію здійснюється покупцем з відстрочкою платежу сорок п’ять (45) календарних днів, з моменту поставки Продукції на склад Покупця.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як слідує з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору по розхідних накладних №PPS0009468 від 28.05.2009р. та №PPS0010032 від 25.06.2009р., копії яких знаходиться в матеріалах справи, через представника відповідача Чорного П.Б., згідно виданих йому довіреностей №1039 від 01.06.2009р. та №1489 від 29.06.2009р. (копії яких знаходяться матеріалах справи) поставив відповідачу продукцію на загальну суму 154110грн.00коп.

Позивач стверджує, що відповідач своїх зобов’язань щодо оплати отриманої продукції виконав несвоєчасно та не в повному обсязі, і на день звернення з позовом в суд (24.12.2009р.) за відповідачем рахується борг в сумі 109110грн.00коп.

Однак, як слідує із наданого позивачем листа без номера і дати (вх.№9047 від 01.02.2010р.) та долученого до нього витягу руху грошових коштів по рахунку по клієнту ТОВ "Ровекс", відповідач до звернення позивача з позовом в суд (24.12.2009р. згідно штампів поштового відділення на конверті та описі вкладення у цінний лист, адресованих суду) ще частково провів оплату за отриману від позивача продукцію, а саме: 27.11.2009р. в сумі 5000грн., 30.11.2009р. в сумі 5000грн., 01.12.2009р. в сумі 7800грн. –всього 17800грн.00коп., а тому в цій частині позов заявлено безпідставно і задоволенню не підлягає.

Окрім цього, із вищезазначеного листа та долученого до нього витягу по руху грошових коштів по рахунку по клієнту ТОВ "Ровекс", вбачається, що відповідачем 25.12.2009р., тобто після звернення позивача з позовом в суд, сплачено ще 5000грн., а тому в цій частині позову провадження у справі на підставі п.1№ ч.1 ст.80 ГПК України слід припинити із-за відсутністю предмету спору на день його розгляду.

Таким чином на день розгляду справи залишився несплаченим борг за поставлену позивачем продукцію в сумі 86310грн.00коп. Дану суму боргу підтвердив позивач у своєму листі без номера і дати (вх.№9047 від 01.02.2010р.) та відповідач визнав у своєму відзиві на позовну заяву №01-059 від 23.02.2010р.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 86310грн.00коп.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 6.3. договору в редакції протоколу розбіжностей, та з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, у вигляді сплати пені, що становить 9063грн.28коп.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 40грн.52коп. пені, то позов в цій частині заявлений безпідставно і задоволенню не підлягає, оскільки сума пені за стягуваний період становить 9063грн.28коп.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період з липня 2009р. по листопад 2009р. становить 2159грн.17коп., та 3% річних від простроченої суми, що за період з 12.07.2009р. по 16.11.2009р. становить 1291грн.20коп.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.33.34 ГПК України позов в частині стягнення 86310грн. боргу, 9063грн.28коп. пені, 2159грн.17коп. втрат від інфляції, 1291грн.20коп.- 3% річних підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і визнаний відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог, з урахуванням суми, яка була сплачена після подання позову в суд.          

Враховуючи викладене та ст.ст.33, 34, 43, 49, 82, 80 ч.1 п.1№, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс", вул. Подільська, 38А, м. Тернопіль, код ЄДПРОУ 30690822 на користь Закритого акціонерного товариства сільськогосподарської виробничої фірми "Агротон", кв. 50 років оборони Луганська,9, м. Луганськ, код 30280120 –86310грн. боргу, 9063грн.28коп. пені, 2159грн.17коп. втрат від інфляції, 1291грн.20коп.- 3% річних, 1038грн.24коп. витрат по сплаті державного мита, 201грн.39коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4.          В позові в частині стягнення 17800грн.00коп. боргу та 40грн.52коп. пені - відмовити.

5.          Провадження у справі в частині стягнення 5000грн.00коп. боргу - припинити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 02.03.2010р. через місцевий господарський суд.

Суддя