Рішення № 84670912, 16.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1844/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 02.07.2019 року) позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невидачі трудової книжки, несплати грошового забезпечення за період з 10.06.2016 року по 26.10.2016 року, нездійснення індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 року, несплати компенсації за невикористані відпустки, несплати у повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні, не проведенні остаточного розрахунку в день звільнення з позивачем;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з грошового забезпечення за період з 10.06.2016 року по 26.10.2016 року у розмірі 50272,61 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток - індексоване грошове забезпечення за час затримки з 13.03.2018 року по 04.07.2019 року у розмірі 199672,36 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористанні дні відпусток: 2014 рік - 15466,36 грн., 2015 рік - 16666,76 грн., 2016 рік - 17409,5 грн., 2017 рік - 18383,52 грн., 2018 рік - 16605,62 грн., 2019 рік - 9584,88 грн., а разом 94116,63 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 року по 12.03.2018 року у розмірі 81668,88 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 53148,38 грн.;

- зобов`язати відповідача внести зміни до наказу № 8 о/с від 12.03.2018 року та вважати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільненим з органів внутрішніх справ з моменту винесення судового рішення (04.07.2019 року) з вислугою років 25 років 4 дня у пільговому обчисленні та для призначення пенсії 34 роки 3 місяці 2 дні.

Ухвалами суду від 17.04.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; від 04.06.2019 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 15.08.2019 року: розгляд справи почато спочатку згідно з ч. 5 ст. 223 КАС України.

В судовому засіданні 15.08.2019 року представниками сторін суду подані клопотання про продовження розгляду справи у письмовому провадженні. (т.2 а.с.89, 90)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив, із зазначенням таких обставин:

- позивач понад 23 роки бездоганно та віддано служив в міліції, однак з 2014 року був неодноразово звільнений з ГУМВС України в Одеській області з грубим порушенням принципів законності та верховенства права, без дотримання норм чинного законодавства з боку відповідача. Вказані обставини були беззаперечною підставою для скасування незаконних наказів відповідача про його звільнення, що підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили (справи № 815/2812/14, № 815/4070/14, № 815/4054/17). Рішення суду навмисно не виконуються (або частково виконуються, або виконуються неналежно) відповідачем вже 5 років, з ігноруванням вимог чинного законодавства України та неправомірними чисельними, системними обмеженнями та порушеннями його прав;

- наказом ГУ МВС України в Одеській області № 8 о/с від 12.03.2018 року позивач був черговий раз звільнений, однак трудову книжку при звільненні в останній день роботи позивачу не було вручено;

- остаточний розрахунок цілеспрямовано незаконно нездійснений відповідачем до теперішнього часу, чим порушені вимоги законодавства України, власні службові процедури. Відповідач навмисно уникає та ухиляється від виконання своїх службових обов`язків та замість індексації, погашення заборгованості, призначення пенсії, яка йому підлягає виплаті за Законом та позивачу вкотре пропонують захистити свої права у суді;

- відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, але відповідач грошове забезпечення незаконно не індексував понад 5 років;

- позивач вважає, що не проведення з вини власника або уповноваженого органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, який мав місце тільки 23.03.2019 року. Така правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 7 лютого 2018 року та від 1 березня 2018 року у справах № 806/535/16 та № 806/1899/17;

- таким чином, в день звільнення належна сума одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в органах внутрішніх справ, грошове забезпечення, компенсація за невикористанні дні відпустки, індексація з вини відповідача виплачена не була;

- відповідачем не доведена правомірність своїх дій у відношенні ОСОБА_1 , як щодо невидачі трудової книжки в день звільнення так і не виплати грошового забезпечення;

- встановленні обставини свідчать, що відповідач, діючи непослідовно, не дотримався своїх власних процедур, внаслідок чого використовує власну помилку, щоб уникнути виконання своїх обов`язків;

- також, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а його правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/9659/16-а;

- грошове забезпечення, яке призначене позивачу, є щомісячною виплатою, а його розмір на момент призначення хоча і був визначений виходячи із середнього заробітку, який позивач мав на момент встановлення за судовими рішеннями, проте його величина є сталою і Законом не встановлена можливість його зміни (перерахунку) в подальшому у залежності від такого середнього заробітку на відповідній посаді (роботі).

В судовому засіданні представник відповідача не визнав адміністративний позов повністю, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві, із зазначенням таких фактичних обставин:

- позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані нормами права та письмовими доказами. В позовній заяві позивачем не наведено фактичних, конкретних та об`єктивних обставин в обґрунтування порушень його прав. Позивач не надав суду необхідних належних та допустимих доказів, якими позивач мотивує обставини, викладені у позовній заяві;

- також, позивач не надав доказів порушення його прав щодо виплати грошового забезпечення, фактично просить повторно стягнути кошти за період, який досліджений та вже сплачений відповідачем по раніше винесеним судовим рішенням;

- грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, згідно рішень Одеського апеляційного адміністративного суду по справах № 815/4070/16 та № 815/4054/17, нараховано та виплачено ОСОБА_1 (з розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 456,44 грн., визначеного Одеським апеляційним адміністративним судом у рішенні від 09.06.2016 року по справі № 815/4070/14) у повному обсязі;

- індексація грошового забезпечення за період вимушеного прогулу ОСОБА_1 не нараховувалась у відповідності до пп. 2 п.3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (до об`єктів індексації не відносяться виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати);

- таким чином, аналіз абзацу 3 пункту 3 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що до об`єктів, які не підлягають індексації на підставі Закону № 1282-XII у відповідності до абзацу 3 пункту 3 Порядку № 1078 відносяться ті виплати, які мають разовий характер, обумовлений настанням певних обставин та базою для обчислення розміру яких є середня заробітна плата за певний проміжок часу, яка не є сталою величиною, адже її розмір змінюється у часі в залежності від моменту настання такої обставини, а саме судовими рішеннями;

- одноразова грошова допомога при звільненні ОСОБА_1 нарахована та виплачена у повному обсязі у два етапи;

- стосовно компенсації за невикористану відпустку відповідач вказує, що при звільненні ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ МВС України в Одеської області від 26.10.2016 року № 88 о/с нараховано та виплачено компенсацію за невикористану у році звільнення відпустку у сумі 12384,74 грн.;

- згідно наказу ГУМВС України в Одеській області при звільненні ОСОБА_1 від 12.03.2018 року № 8 о/с підлягає виплаті компенсація за невикористану відпустку на суму 2556,06 грн. Таким чином, за позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 9828,68 грн., як переплата компенсації за невикористану відпустку;

- також, ГУМВС України в Одеській області в добровільному порядку нараховане грошове забезпечення за період служби ОСОБА_1 з 16.02.2018 року по 12.03.2018 року (з розрахунку середньоденного грошового забезпечення, визначеного у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 року по справі № 815/4070/14) у розмірі 7303,04 грн. В подальшому проведено часткове утримання переплати компенсації невикористаної відпустки на суму 7303,04 грн. (про проведення відповідного перерахунку неодноразово повідомлялося адвоката Цуркан С.І.). Однак, з розрахункового рахунку ГУМВС України в Одеській області 15.03.2019 року та 20.03.2019 року проведено безспірне списання коштів на загальну суму 11411,00 грн., відповідно до рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду по праві № 815/4054/17 (за період з 16.02.2018 року по 12.03.2018 року).

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справі України № 416 о/с від 26 червня 2014 року у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни): полковника міліції ОСОБА_1 (А-011518), начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області 26 червня 2014 року, сплативши грошову компенсацію за 20 діб невикористаної чергової відпустки за період роботи з 1 січня 2014 року по день звільнення. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 19 років 11 місяців 26 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 09 місяців 25 днів. (т.1 а.с.127)

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справі України № 87 о/с від 26 жовтня 2016 року на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року, винесеного у справі № 815/4070/14: скасовані пункти наказів ГУМВС України в Одеській області від 26.06.2014 № 416 о/с та від 18.08.2014 № 567 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 (А-011518), начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області, з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. (т.1 а.с.131)

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справі України № 88 о/с від 26 жовтня 2016 року згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ уважати звільненим з 6 листопада 2015 року в запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) полковника міліції ОСОБА_1 (А-011518), начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні 21 рік 04 місяці 06 днів, у пільговому обчисленні - 30 років 09 місяців 09 днів, виплативши грошову компенсацію за 37 діб невикористаної чергової відпустки за період роботи з 1 січня 2015 року по день звільнення. (т.1 а.с.132)

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.05.2016 № 600 о/с «По особовому складу» (т.1 а.с.129) на виконання постанови Одеського окружного адміністративного від 21 березня 2016 року, винесеного у справі № 815/4070/14: скасовано пункт наказу МВС від 30.05.2014 № 978 о/с у частині звільнення з органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 (А-011518), начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області; поновлено полковника міліції ОСОБА_1 (А -011518 ) на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.05.2016 № 601 о/с «По особовому складу» (т.1 а.с.129) згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ уважати звільненим з 6 листопада 2015 року в запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) полковника міліції ОСОБА_1 (А-011518), начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року по справі № 815/4070/14 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 - скасовано та прийнято нову постанову суду, з урахуванням ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року по справі № 815/4070/14:

- адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково;

- визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 500 від 30 травня 2014 року щодо звільнення полковника міліції ОСОБА_1 , начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Одеській області, з органів внутрішніх справ;

- визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України № 978 о/с від 30 травня 2014 року щодо звільнення полковника міліції ОСОБА_1 , начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Одеській області, з органів внутрішніх справ;

- визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 416 о/с від 26.06.2014 року та 567 о/с від 18 серпня 2014 року щодо звільнення зі служби полковника міліції ОСОБА_1 , начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Одеській області;

- зобов`язано ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області з 03 липня 2014 року поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Одеській області та з урахуванням спеціального звання, вимог до освітньо-кваліфікаційного рівня, напрямку підготовки (спеціальності), досвіду практичної роботи, рівня професійної компетентності;

- стягнуто з ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01 травня 2014 року по 03 липня 2014 року та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 липня 2014 року по 09 червня 2016 року загалом 241456,76 грн.;

- стягнуто з ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди - 80000 грн.;

- у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2016 № 866 о/с «По особовому складу» (т.1 а.с.130) на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного від 9 червня 2016 року, винесеної у справі № 815/4070/14, скасовано:

- наказ МВС від 31.05.2016 № 600 о/с про скасування пункту наказу МВС від 30.05.2014 № 978 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 ;

- наказ МВС від 31.05.2016 № 601 о/с про звільнення ОСОБА_1 з 6 листопада 2015 року;

- пункт 3 наказу МВС від 30.05.2014 № 500 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у виді звільнення з органів внутрішніх справ;

- наказ МВС від 30.05.2014 № 978 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 .

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у справі № 815/4054/17 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року скасовано, ухвалено по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України в Одеській області № 88 о/с від 26 жовтня 2016 року в частині звільнення зі служби в запас начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС в Одеській області полковника міліції ОСОБА_1;

- поновлено полковника міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області;

- стягнуто з Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 149712 (сто сорок дев`ять тисяч сімсот дванадцять) гривень 32 коп. з відрахуванням з цієї суми обов`язкових платежів;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Наказом ГУ МВС України в Одеській області № 7 о/с від 12 березня 2018 року на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у справі № 815/4054/17: скасовано наказ ГУМВС України в Одеської області від 26.10.2016 року № 88 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 (А-011518), начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області; поновлено полковника міліції ОСОБА_1 (А-011518) на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області, відрахувавши з грошового забезпечення компенсацію за 37 діб невикористаної чергової відпустки за 2015 рік; наказано сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 149712,32 грн. з відрахуванням з цієї суми обов`язкових платежів. (т.1 а.с.133)

Наказом ГУМВС України в Одеській області № 8 о/с від 12 березня 2018 року (т.1 а.с.134) згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів): полковника міліції ОСОБА_1 (А-011518), начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області, 12 березня 2018 року, виплативши грошову компенсацію за 8 діб невикористаної чергової відпустки за період роботи з 1 січня 2018 року по день звільнення. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років 23 роки 08 місяців 12 днів; для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби 23 роки 08 місяців 12 днів; на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) - 09 років 02 місяці 28 днів; усього для призначення пенсії - 32 роки 11 місяців 10 днів. Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 28.02.2018 (т.1 а.с.145).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невидачі трудової книжки, несплати грошового забезпечення за період з 10.06.2016 року по 26.10.2016 року, нездійснення індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 року, несплати компенсації за невикористані відпустки, несплати у повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні, не проведенні остаточного розрахунку в день звільнення з позивачем, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

Судом також встановлено, що відповідно до листа ГУ МВС України в Одеській області від 12.03.2018 № 9/1219/рап, 1220рап «Повідомлення про необхідність прибуття», адресованого позивачу (т.1 а.с.146), зокрема:

« ОСОБА_1 ! Повідомляємо, що на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 у справі № 815/4054/17 наказом ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 12.03.20108 № 7 о/с скасовано наказ ГУМВС України в Одеській області від 26.10.2016 № 88 о/с в частині Вашого звільнення з органів внутрішніх справ та Ви були поновленні на службі в ОВС на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС.

Одночасно, на підставі поданого рапорту від 28.02.2018 щодо звільнення з органів внутрішніх справ за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, який надійшов до ліквідаційної комісії ГУМВС лише 02.03.2018, Ви звільнені за вказаними підставами 12 березня 2018 року з урахуванням всіх виплат згідно діючого законодавства України та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 у справі № 815/4054/17.

У зв`язку з вищевикладеним, Вам необхідно терміново прибути до ліквідаційної комісії ГУМВС за адресою: м. Одеса. вул. Єврейська (стара назва вулиці - Бєбєля), 12, для отримання трудової книжки, військового квитка, витягу з наказу про звільнення з ОВС та направлення для постановки на військовий облік.

Режим роботи ЛК ГУМВС - з 9.00 до 18.15, обідня перерва з 13.00 до 14.00, окрім вихідних.

Додаток: витяг з наказу ГУМВС України в Одеській області від 12.03.2018 № 7

о/с про поновлення та витяг з наказу ГУМВС України в Одеській

області від 12.03.2018 № 8 о/с про звільнення.»

Згідно зі змістом цього листа (т.1 а.с.146) та фактично його надіслано позивачу 12.03.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене поштове відправлення повернуто відповідачу з довідкою «Укрпошти» про причини повернення: «Повернення, строк зберігання». (т.2 а.с.3-4, 98-100)

Відповідно до листа ГУ МВС України в Одеській області від 27 березня 2018 року № 9/73аз «Про надання матеріалів на адвокатський запит» (т.1 а.с.142) на адвокатський запит від 21.03.2018 року адвокату Цуркану С.І. надіслані копії наказів відповідача від 12.03.2018 року № 7 о/с, № 8 о/с та розрахунок належних до виплати сум відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 року у справі № 815/4054/17, із зазначенням, що:

- Витяги з зазначених наказів вже направлялись на адресу адвоката та домашню адресу ОСОБА_1 ;

- остаточний розрахунок з ОСОБА_1 буде проведений після надходження відповідних асигнувань на розрахунковий рахунок ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області;

- одночасно нагадуємо, що у листах на адресу адвоката та у листах на домашню адресу ОСОБА_1 наголошувалось про необхідність його прибуття для отримання трудової книжки, військового квитка, витягу з наказу про звільнення та направлення для постановки на військовий облік, однак до теперішнього часу він не прибув.

Відповідно до листа ГУ МВС України в Одеської області від 08.05.2018 року № 9/2622 «Повідомлення про необхідність прибуття», адресованого позивачу (т.1 а.с.147), зокрема:

« ОСОБА_1 Вкотре повідомляємо, що наказом ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 12.03.2018 № 8 о/с Ви звільненні з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.

У зв`язку з вищевикладеним, Вам необхідно терміново прибути до ліквідаційної комісії ГУМВС за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська (стара назва вулиці - Бєбєля), 12, для отримання трудової книжки, військового квитка, витягу з наказу про звільнення з ОВС та направлення для постановки на військовий облік.

Режим роботи ЛК ГУМВС - з 9:00 до 18:15, обідня перерва з 13.00 до 14.00, окрім вихідних».

Згідно зі змістом цього листа його також надіслано позивачу за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.147)

Листом ГУ МВС України в Одеській області від 04.06.2019 № 14/1-27/аз (т.2 а.с.49) адвоката Цуркана С.І. повідомлено про таке, зокрема:

- Ліквідаційна комісія ГУ МВС а Одеській області стовідсотково фінансується з Державного бюджету України. Надання асигнувань загального фонду ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області здійснюється Національною поліцією України за обґрунтованими розрахунками, з наданням підтверджуючих документів;

- в добровільному порядку ГУМВС України в Одеській області розраховано грошове забезпечення ОСОБА_1 з 10.08.2016 року по 26.10.2016 року. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 по справі № 815/4070/14 зобов`язано сплатити моральну шкоду ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене, ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області направлено листи до Національної поліції України про виділення відповідних асигнувань (від 30.12.2016 р. № 14/1-558, від 07.02.2018 р. № 14/1-31, від 28.03.2018 р. № 14/1-71).

В судовому засіданні 15.08.2019 року судом оглянуто оригінали матеріалів особової справи позивача та встановлено, зокрема, що відповідно до власноручно написаної автобіографії та заповненої анкети від 18.02.2011 року позивачем самостійно зазначена адреса: АДРЕСА_2 , як адреса дружини, доньки, сина, та як домашня адреса та місце реєстрації позивача. (т.2 а.с.92-97)

Жодних змін та/або доповнень після 18.02.2011 року, зокрема, щодо місця проживання (реєстрації) позивача особова справа позивача не містить.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема: (т.1 а.с.21-30, 33-35, 38-57)

- виписки по картці/рахунку позивача у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 21.03.2019 року, відповідно до даних якої, зокрема, 30.03.2018 року здійснене безготівкове зарахування стягнення заборгованості на користь позивача по справі № 815/4054/17 в сумі 149712,32 грн.;

- листів Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 30.12.2016 № 14/1-558, від 07.02.2018 року № 14/1-31, адресованих начальникові ДФЗБО НПУ, з проханням надати додаткове фінансування для сплати моральної шкоди у розмірі 80000 грн. ОСОБА_1 , згідно рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 року по справі № 815/4070/14;

- листа Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 22.05.2017 № 14/1-118, адресованого заступникові Голови Національної поліції України, щодо виділення додаткових асигнувань по КЕКВ 2112 у сумі 278,24 тис. грн. для виконання судових рішень, з довідкою про потребу в коштах для виконання судових рішень ГУ МВС в Одеській області, в тому числі по справі № 815/4070/14;

- довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 на виконання постанови ОААС від 15.02.2018 року по справі № 815/4054/17 та наказу ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеської області від 12.03.2018 № 8 о/с, відповідно до якої відповідачем розраховані:

- грошове забезпечення (з розрахунку середньомісячного грошового забезпечення, визначеного в постанові ОААС від 09.06.2016 року по справі № 815/4070/14) за період 16.02.2018-12.03.2018 - 7193,49 грн.;

- перерахунок компенсації невикористаної в році звільнення відпустки з урахуванням раніше сплачених сум: нараховано та сплачено згідно наказу від 26.10.2016 р. № 88 - 12198,97 грн; розраховано згідно наказу ЛК ГУМВС України в Одеській області від 12.03.2018 р. № 8 о/с - 2517,72 грн.; підлягає утриманню - 9681,25 грн.; утримано - 7193,49 грн.; заборгованість станом на 01.01.2019 р. - 2487,76 грн.;

- листів Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 19.03.2018 № 14/57, від 23.08.2018 № 14/1-168, адресованих заступникові Голови Національної поліції України, з довідками про потребу в коштах для виконання судових рішень ГУ МВС в Одеській області, в тому числі, по справам № 815/4054/17, № 815/4070/14;

- листа Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 28.03.2018 № 14/1-17, адресованого начальникові ДФЗБО НПУ, з розрахунком належних до виплати сум ОСОБА_1 на виконання постанови ОААС від 15.02.2018 року по справі № 815/4054/17 та наказу ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області від 12.03.2018 № 8 о/с, відповідно до якого відповідачем розраховані:

- грошове забезпечення за період вимушеного прогулу згідно рішення суду від 15.02.2018 року по справі № № 815/4054/17) за період 27.10.2016-15.02.2018 сума - 149712,32 грн., до виплати з урахуванням утримань ПДФО та військового збору - 147468,64 грн.;

- грошове забезпечення (з розрахунку середньомісячного грошового забезпечення, визначеного в постанові ОААС від 09.06.2016 року по справі № 815/4070/14) за період 10.06.2016-26.10.2016 сума - 43361,80 грн., до виплати з урахуванням утримань ПДФО та військового збору - 42711,37 грн.;

- грошове забезпечення (з розрахунку середньомісячного грошового забезпечення, визначеного в постанові ОААС від 09.06.2016 року по справі № 815/4070/14) за період 16.02.2018-12.03.2018 сума - 7303,04 грн., до виплати з урахуванням утримань ПДФО та військового збору - 7193,49 грн.;

- донарахування одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням раніше сплачених сум за 2 календарних роки служби сума - 4792,62 грн., до виплати з урахуванням утримань ПДФО та військового збору - 4720,73 грн.;

- перерахунок компенсації невикористаної в році звільнення відпустки з урахуванням раніше сплачених сум: нараховано та сплачено згідно наказу від 26.10.2016 р. № 88 - 12198,97 грн; розраховано згідно наказу ЛК ГУМВС України в Одеській області від 12.03.2018 р. № 8 о/с - 2517,72 грн.; підлягає утриманню - 9681,25 грн.;

- листа Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 16.01.2019 року № 14/-267/аз, адресованому адвокату Цуркану С.І., на № 1132/аз від 27.12.2018 щодо виділення додаткових коштів для проведення розрахунку з позивачем;

- довідки № 4811 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції);

- супровідного Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 20.04.2018 № 33/142 до матеріалів для призначення пенсії позивачу, адресованого Директорові Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України;

- довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 20.04.2018 № 14/1-498 про грошове забезпечення позивача, відповідно до якої:

- згідно рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року по справі № 815/4070/16 нараховане та виплачене грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2014 року по 9 червня 2016 року у сумі 241456,76 грн.;

- згідно рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року по справі № 815/4054/17 нараховане та виплачене грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 27 жовтня 2016 року по 15 лютого 2018 року у сумі 149712,32 грн;

- розрахунку вислуги років на пенсію позивача, відповідно до якого, вислуга років на 12 березня 2018 року для призначення пенсії складає 32 роки 11 місяців 10 днів;

- послужного списку позивача;

- сторінок військового квитка;

- диплома ЛТ № 011041 з додатком;

- сторінок трудової книжки;

- заяви про призначення пенсії за вислугу років до ЛК ГУМВС України в Одеській області;

- заяви про призначення / перерахунок пенсії від 13.03.2018 року до ГУ ПФУ в Одеській області;

- заяви про виплати пенсії або грошової допомоги від 13.03.2018 року до ГУ ПФУ у м. Одеса.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, представником відповідача суду також надано копії, зокрема (т.1 а.с.108-116, 119, 122-136, 138, 140, 144, 150, 152, 191-192, 206; т.2 а.с.2-13, 23):

- листа Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 08.05.2019 № 14/1-90 стосовно розрахунку з ОСОБА_1 ;

- платіжного доручення № 55 від 26.09.2019 року щодо перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з ОВС на суму 233079,37 грн.;

- витягу з реєстру перерахувань на особисті вклади за вересень 2017 року;

- розрахункового листа за вересень 2017 року;

- платіжного доручення № 19 від 25.05.2018 року щодо перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з ОВС на суму 89324,56 грн.;

- витягу з реєстру перерахувань на особисті вклади за травень 2018 року;

- розрахункового листа за травень 2018 року;

- листа Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 27.02.2019 № 14/1-13/аз щодо погашення фінансових зобов`язань, які виникають в процесі ліквідації ГУМВС України в Одеській області;

- листа Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 07.05.2019 № 9/3168 «Про надання матеріалів» з додатками: витяг з наказу начальника Головного управління МВС України № 268 о/с від 04.05.2014 року; витяг з наказу начальника ГУ МВС України № 357 о/с від 04.06.2014 року; витяг з наказу начальника ГУ МВС України № 416 о/с від 26.06.2014 року; витяг з наказу начальника ГУ МВС України № 567 о/с від 18.08.2014 року; наказ МВС України від 31.05.2016 № 600 о/с; наказ МВС України № 866 о/с від 29.08.2016; витяг з наказу Головного управління МВС України № 87 о/с від 26.10.2016 року; витяг з наказу ГУ МВС України № 88 о/с від 26.10.2016 року; витяг з наказу ГУ МВС України № 7 о/с від 12 березня 2018 року; витяг з наказу ГУ МВС України № 8 о/с від 12 березня 2018 року;

- листів Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від: 20.02.2018 року №9/Ц-197 «Про надання відповіді на скаргу»; 5 лютого 2018 року № 9/23зі «Про надання відповіді на адвокатський запит»; 19 квітня 2018 року № 9/82/аз «Про надання матеріалів на адвокатський запит»; 14.03.2019 № 9/1852 «Про надання відповіді на адвокатський запит»; 13.03.2019 року № 9/1820 «Про надання інформації»; 14.03.2019 № 9/18521 «Про надання відповіді на адвокатський запит»; 15.01.2019 № 14/1-4/аз щодо погашення фінансових зобов`язань, які виникають в процесі ліквідації ГУМВС України в Одеській області; 14.06.2019 № 9/4340 «Про надання матеріалів», зокрема, з інформацією про те, що відповіді здійснювались через пошту скриньку, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 11 та особисто отримував представник ОСОБА_1 ; 27 березня 2018 року № 9/73аз «Про надання матеріалів на адвокатський запит»; 19 квітня 2018 року № 9/82/аз «Про надання інформації на адвокатський запит»; 27 березня 2018 року № 9/Ц-428; 28.03.2018 № 9/Ц-451; 29 березня 2018 року № 9/61аз «Про надання відповіді на адвокатський запит»; 29 березня 2018 року № 9/62аз «Про надання відповіді на адвокатський запит»; травня 2018 року № 33/195; 27 березня 2018 року № 9/73аз «Про надання матеріалів на адвокатський запит», зокрема надіслано розрахунок належних до виплати сум відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 у справі № 815/4054/17;

- листа Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 05.02.2018 № 9/23зі «Про надання відповіді на адвокатський запит», адресованого адвокату Цуркан С.І., зокрема, про надання копії заповненої трудової книжки, із зазначенням, що: особова справа ОСОБА_1 зберігається в архіві, так як останній звільнений з органів внутрішніх справ України, з моменту звільнення для отримання трудової книжки особисто або через представника, чи будь-якої іншої довіреної особи він не з`явився, тому запис стосовно перенесення дати звільнення був здійснений пізніше; у разі явки ОСОБА_1 для отримання трудової книжки вона була б належним чином вручена, та з проханням посприяти щодо явки ОСОБА_1 для її отримання або надання його заяви зі згодою щодо направлення її засобами поштового зв`язку на домашню адресу;

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Кодексом Законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII (далі - КЗпП України), Законом України «Про індексацію доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ), Постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 р. № 301 (далі - Постанова № 301), Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110 (далі - Інструкція № 58), Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (далі - Положення № 114).

1. Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невидачі трудової книжки - слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або фізичної особи понад п`ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 3 Постанови № 301 встановлено, що трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Згідно з п. 4 Постанови № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Згідно з пунктом 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

У відповідності до вимог п. 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Згідно із п. 4.2 Інструкції № 58 якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до п.п. 6.2 Інструкції трудові книжки та їх дублікати, які не було отримано працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку незатребувані трудові книжки зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а після закінчення зазначеного терміну їх можна знищити в установленому порядку.

З наведених положень вбачається, зокрема, що конструкція статті 235 КЗпП України та пункту 4.1 Інструкції № 58 як на підставу для відповідальності роботодавця вказує саме на вину власника або уповноваженого ним органу щодо затримки в видачі трудової книжки звільненому працівникові.

Судом встановлено, зокрема, що наказом ГУ МВС України в Одеській області № 7 о/с від 12 березня 2018 року на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у справі № 815/4054/17: скасовано наказ ГУМВС України в Одеської області від 26.10.2016 року № 88 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 (А -011518 ), начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області; поновлено полковника міліції ОСОБА_1 (А -011518 ) на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області.

Наказом ГУМВС України в Одеській області № 8 о/с від 12 березня 2018 року звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів): полковника міліції ОСОБА_1 (А-011518), начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області, 12 березня 2018 року.

З встановленого вбачається, що виходячи з підстав поновлення позивача 12.03.2018 року та звільнення позивача цією ж датою, 12.03.2018 року позивач об`єктивно був відсутній на роботі (службі) в день звільнення, відповідно видати позивачу його трудову книжку в день звільнення відповідно до п. 4.1 Інструкції № 58 відповідач не міг.

Згідно із п. 4.2 Інструкції № 58 якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Саме тому, згідно з п. 4.2 Інструкції № 58, відповідачем в цей день - день звільнення позивача (12.03.2018 року) надіслано позивачу лист від 12.03.2018 № 9/1219/рап, 1220рап «Повідомлення про необхідність прибуття», відповідно до якого, зокрема:

« ОСОБА_1 ! Повідомляємо, що на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 у справі № 815/4054/17 наказом ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 12.03.20108 № 7 о/с скасовано наказ ГУМВС України в Одеській області від 26.10.2016 № 88 о/с в частині Вашого звільнення з органів внутрішніх справ та Ви були поновленні на службі в ОВС на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС.

Одночасно, на підставі поданого рапорту від 28.02.2018 щодо звільнення з органів внутрішніх справ за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, який надійшов до ліквідаційної комісії ГУМВС лише 02.03.2018, Ви звільнені за вказаними підставами 12 березня 2018 року з урахуванням всіх виплат згідно діючого законодавства України та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 у справі № 815/4054/17.

У зв`язку з вищевикладеним, Вам необхідно терміново прибути до ліквідаційної комісії ГУМВС за адресою: м. Одеса. вул. Єврейська (стара назва вулиці - Бєбєля), 12, для отримання трудової книжки, військового квитка, витягу з наказу про звільнення з ОВС та направлення для постановки на військовий облік.

Режим роботи ЛК ГУМВС - з 9.00 до 18.15, обідня перерва з 13.00 до 14.00, окрім вихідних.

Додаток: витяг з наказу ГУМВС України в Одеській області від 12.03.2018 № 7

о/с про поновлення та витяг з наказу ГУМВС України в Одеській

області від 12.03.2018 № 8 о/с про звільнення.»

Згідно зі змістом цього листа та фактично його надіслано позивачу 12.03.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене поштове відправлення повернуто відповідачу з довідкою «Укрпошти» про причини повернення: «Повернення, строк зберігання».

В судовому засіданні 15.08.2019 року судом оглянуто оригінали матеріалів особової справи позивача та встановлено, зокрема, що відповідно до власноручно написаної автобіографії та заповненої анкети від 18.02.2011 року позивачем самостійно зазначена адреса: АДРЕСА_2 , як адреса дружини, доньки, сина, та як домашня адреса та місце реєстрації позивача.

Жодних змін та/або доповнень після 18.02.2011 року, зокрема, щодо місця проживання (реєстрації) позивача особова справа позивача не містить.

Трудова книжка позивачу поштою з доставкою на вищезазначену адресу не пересилалася у зв`язку із відсутністю у відповідача письмової згоди на це позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Жодних інших дій зобов`язального характеру, ніж встановлено вищенаведеним законодавством щодо видачі (надіслання) працівнику трудової книжки роботодавцем, не передбачено.

Жодних інших доводів та/або доказів на підтвердження протиправної бездіяльності відповідача щодо невидачі трудової книжки, позивачем не зазначено, та судом не встановлено.

Отже, дослідженими судом докази у їх сукупності спростовано доводи позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача щодо невидачі трудової книжки.

При цьому додатково слід зазначити, що відповідно до листа ГУ МВС України в Одеській області від 27 березня 2018 року № 9/73аз «Про надання матеріалів на адвокатський запит» на адвокатський запит від 21.03.2018 року адвокату Цуркану С.І. надіслані копії наказів відповідача від 12.03.2018 року № 7 о/с, № 8 о/с та розрахунок належних до виплати сум відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 року у справі № 815/4054/17, із зазначенням, що:

- Витяги з зазначених наказів вже направлялись на адресу адвоката та домашню адресу ОСОБА_1 ;

- остаточний розрахунок з ОСОБА_1 буде проведений після надходження відповідних асигнувань на розрахунковий рахунок ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області;

- одночасно нагадуємо, що у листах на адресу адвоката та у листах на домашню адресу ОСОБА_1 наголошувалось про необхідність його прибуття для отримання трудової книжки, військового квитка, витягу з наказу про звільнення та направлення для постановки на військовий облік, однак до теперішнього часу він не прибув.

Відповідно до листа ГУ МВС України в Одеської області від 08.05.2018 року № 9/2622 «Повідомлення про необхідність прибуття», адресованого позивачу, зокрема:

« ОСОБА_1 Вкотре повідомляємо, що наказом ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 12.03.2018 № 8 о/с Ви звільненні з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.

У зв`язку з вищевикладеним, Вам необхідно терміново прибути до ліквідаційної комісії ГУМВС за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська (стара назва вулиці - Бєбєля), 12, для отримання трудової книжки, військового квитка, витягу з наказу про звільнення з ОВС та направлення для постановки на військовий облік.

Режим роботи ЛК ГУМВС - з 9:00 до 18:15, обідня перерва з 13.00 до 14.00, окрім вихідних».

Згідно зі змістом цього листа його також надіслано позивачу за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, про необхідність та можливість отримання позивачем його трудової книжки, в тому числі в судовому засіданні, неодноразово було зазначено представником відповідача в судовому засіданні під час розгляду цієї справи у присутності повноважного представника позивача. Проте, позивач запропонованою можливістю не скористався.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 815/3457/17.

На підставі наведеного суд дійшов висновків, що:

- позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи.

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позовної вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невидачі трудової книжки, та доведено, що в даному випадку відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, та відповідно до інших вимог ч. 2 ст. 2 КАС України;

- підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невидачі трудової книжки - немає, відповідно, немає підстав для задоволення позову у цій частині;

- виходячи із вищенаведених висновків суду, похідні від позовної вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невидачі трудової книжки вимоги позивача про: стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку - індексоване грошове забезпечення за час затримки з 13.03.2018 року по 04.07.2019 року у розмірі 199672,36 грн.; стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 53148,38 грн.; зобов`язання відповідача внести зміни до наказу № 8 о/с від 12.03.2018 року та вважати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільненим з органів внутрішніх справ з моменту винесення судового рішення (04.07.2019 року) з вислугою років 25 років 4 дня у пільговому обчисленні та для призначення пенсії 34 роки 3 місяці 2 дні, - також не підлягають задоволенню.

2. Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за невикористанні дні відпусток: 2014 рік - 15466,36 грн., 2015 рік - 16666,76 грн., 2016 рік - 17409,5 грн., 2017 рік - 18383,52 грн., 2018 рік - 16605,62 грн., 2019 рік - 9584,88 грн., а разом 94116,63 грн., - слід зазначити таке.

Відповідно до п. 1 Положення № 114 це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки.

До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Так, згідно з п. 56 Положення № 114 особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров`я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Судом встановлено, зокрема, що наказом ГУМВС України в Одеській області № 8 о/с від 12 березня 2018 року звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів): полковника міліції ОСОБА_1 (А-011518), начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Одеській області, 12 березня 2018 року, виплативши грошову компенсацію за 8 діб невикористаної чергової відпустки за період роботи з 1 січня 2018 року по день звільнення.

Відповідно до листа Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 28.03.2018 № 14/1-17, адресованого начальникові ДФЗБО НПУ, з розрахунком належних до виплати сум ОСОБА_1 на виконання постанови ОААС від 15.02.2018 року по справі № 815/4054/17 та наказу ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області від 12.03.2018 № 8 о/с, зокрема:

- перерахунок компенсації невикористаної в році звільнення відпустки з урахуванням раніше сплачених сум: нараховано та сплачено згідно наказу від 26.10.2016 р. № 88 - 12198,97 грн;

- розраховано згідно наказу ЛК ГУМВС України в Одеській області від 12.03.2018 р. № 8 о/с - 2517,72 грн.;

- підлягає утриманню - 9681,25 грн.;

Наданими сторонами, дослідженими судом вищенаведеними доказами доведено та, згідно зі змістом заяв сторін по суті справи, фактично, визнається, що за невикористану в році звільнення, а саме в 2018 році, відпустку позивачу виплачена грошова компенсація відповідно до законодавства.

Отже, позиція позивача зі спірного питання - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи, відповідно позовні вимоги у зазначеній частині - не підлягають задоволенню.

3. Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з грошового забезпечення за період з 10.06.2016 року по 26.10.2016 року у розмірі 50272,61 грн. - слід зазначити таке.

Відповідно до листа Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 28.03.2018 № 14/1-17, адресованого начальникові ДФЗБО НПУ, з розрахунком належних до виплати сум ОСОБА_1 на виконання постанови ОААС від 15.02.2018 року по справі № 815/4054/17 та наказу ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області від 12.03.2018 № 8 о/с, відповідачем розраховане, зокрема:

- грошове забезпечення (з розрахунку середньомісячного грошового забезпечення, визначеного в постанові ОААС від 09.06.2016 року по справі № 815/4070/14) за період 10.06.2016-26.10.2016 сума - 43361,80 грн., до виплати з урахуванням утримань ПДФО та військового збору - 42711,37 грн.

Проте, згідно з довідкою Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 20.04.2018 № 14/1-498 про грошове забезпечення позивача:

- згідно рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року по справі № 815/4070/16 нараховане та виплачене грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2014 року по 9 червня 2016 року у сумі 241456,76 грн.;

- згідно рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року по справі № 815/4054/17 нараховане та виплачене грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 27 жовтня 2016 року по 15 лютого 2018 року у сумі 149712,32 грн.

З встановленого вбачається та визнано представником відповідача в судовому засіданні, що позивач має право на грошове забезпечення за період з 10.06.2016 року по 26.10.2016 року, яке відповідачем розраховане, але фактично не виплачено. З урахуванням досліджених судом доказів, наявних в матеріалах справи, у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання відповідачем.

Отже, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з грошового забезпечення за період з 10.06.2016 року по 26.10.2016 року - підлягає задоволенню.

При цьому, виходячи з того, що:

- нарахування грошового забезпечення позивача за період з 10.06.2016 року по 26.10.2016 року не охоплене рішеннями судів, зокрема, по справам № 815/4070/14 та № 815/4054/17, тобто грошове забезпечення за вказаний період розраховане з розрахунку середньомісячного грошового забезпечення, визначеного в постанові ОААС від 09.06.2016 року по справі № 815/4070/14, проте не на його виконання;

- позивачем у цій справі заявлене лише та виключно вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з грошового забезпечення за вказаний період без вимоги про визнання протиправними дій чи бездіяльності щодо невиплати грошового забезпечення за період з 10.06.2016 року по 26.10.2016 року у розмірі 50272,61 грн.;

- згідно зі змістом заяв сторін по суті справи та доданих до них документів, предметом спору по даній вимозі є саме право позивача на грошове забезпечення за період з 10.06.2016 року по 26.10.2016 року, без наведення та доведення підстав щодо конкретної суми грошове забезпечення за заявлений позивачем період, тощо

- суд вважає зазначену позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з грошового забезпечення за період з 10.06.2016 року по 26.10.2016 року у розмірі 50272,61 грн. в частині стягнення з відповідача певної суми, а саме у розмірі 50272,61 грн. - передчасною, відповідно такою, що не підлягає задоволенню у такій спосіб.

4. Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 року по 12.03.2018 року у розмірі 81668,88 грн. - слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1282-ХІІ для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні, зокрема, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з абз. 3 п. 3 Порядку № 1078 до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема, виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу має разовий характер, він не нараховувався позивачу, а був стягнутий за судовими рішеннями та фактично є сумою, яка обчислюються із середньої заробітної плати.

Наведена позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 20 лютого 2017 року по справі № 802/835/16-а.

А тому, індексація, визначена діючим законодавством, до даних коштів не застосовується.

На підставі наведеного суд дійшов висновків, що:

- позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи.

- підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 року по 12.03.2018 року у розмірі 81668,88 грн. - немає, відповідно, немає підстав для задоволення позову у цій частині.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

В прохальній частині заяви про зміну позовних вимог, вхід. № ЕП/4864/19 від 02.07.2019 року (т.2 а.с.68-70) позивач також просить, зокрема, постановити окрему ухвалу, яку направити до МВС України та НПУ про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (код в ЄДРПОУ 08592268), рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також до Територіального управління ДБР (54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, 9) для внесення до ЄРДР відомостей про скоєння службовими особами Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 382 КК України та організації досудового розслідування за цим кримінальним провадженням (оскільки вчинено поліцейськими - членами ЛК ГМВС України в Одеській області).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Суд зазначає, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до порушеного позивачем питання суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 року по справі № 817/153/18 (адміністративне провадження № К/9901/17736/19).

За своїм змістом зазначена норма визначає непрямий спосіб судового контролю, що має обмежену дію: ініціатива постановлення окремої ухвали може виходити виключно від суду; коло заходів, які має виконати адресат, визначається також судом. При цьому, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду. Питання винесення окремої ухвали не відноситься до позовних вимог, а є дискреційними повноваженнями суду.

Виходячи з встановлених судом обставин по справі, вищенаведених висновків суду щодо заявлених позовних вимог, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали за результатами розгляду цієї справи.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, зокрема, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 1271831В9F від 22 березня 2019 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у загальній сумі 1481,04 грн.

Проте, оскільки позивач за задоволеною судом позовною вимогою звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, та в задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, ідентифікаційний код юридичної особи: 08592268) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з грошового забезпечення за період з 10.06.2016 року по 26.10.2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

В задоволенні клопотання позивача про постановлення окремої ухвали - відмовити.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.