Рішення № 84670671, 02.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3504/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач, УПтаСЗН м. Сєвєродонецька), в якому позивач просив суд:

-визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 03 липня 2019 року;

-зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», починаючи з дня звернення за її призначенням з 03 липня 2019 року (а.с.4-6).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що перемістився з м. Довжанськ, смт. Кундрюче Луганської області до м. Сєвєродонецьк, внаслідок проведення на даній території антитерористичної операції, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 852, виданою управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 19.11.2014.

12.07.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати щомісячної адресної допомоги, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» № 505 від 01.10.2014.

Листом Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради № 8712/02 від 25.07.2019 позивачу було відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін.

В своєму листі відповідач вказує, що позивача 19.11.2014 було взято на облік внутрішньо переміщених осіб та надана довідка № 919000852. 19.11.2014 позивач звернувся із заявою про призначення щомісячної грошової допомоги, до складу сім`ї входили дружина - ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 .

Позивачу було призначено щомісячну адресну допомогу як працездатній непрацюючій особі відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 505 від 01.10.2014, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплат. ОСОБА_4 - як пенсіонеру, а ОСОБА_5 - як дитині до 18-ти років наступним чином: з 19.11.2014 по 18.01.2015 у розмірі 2210 грн в місяць; з 19.01.2015 по 18.03.2015 у розмірі 1989 грн, в місяць; з 19.03.2015 по 18.05.2015 у розмірі 1768 грн в місяць.

Через те, що позивач не працевлаштувався у період призначення допомоги, не було підстав для перерахування допомоги як працездатній працюючій особі.

19.05.2015 позивач звернувся із заявою щодо подовження призначення щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін та заяву було розглянуто. Згідно п. 3 Порядку позивача не було включено до розрахунку, дружині та дитині було продовжено призначення допомоги, а саме з 19.05.2015 по 18.11.2015 розмірі 1768 грн в місяць.

25.11.2015 до відповідача надійшла заява на подовження призначення допомоги ВПО від дружини та дитини, однак позивача не було включено до складу сім`ї (розрахунку). Заяву було розглянуто та подовжено призначення допомоги з 25.11.2015 по 24.05.2016 у розмірі 1768 грн в місяць.

03.07.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо поновлення щомісячної адресної допомоги ВПО як працездатній працюючій особі, надавши Управлінню праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради довідку про працевлаштування з 22.05.2019, але, керуючись п.3 Порядку, УПтаСЗН м. Сєвєродонецька було надано відповідь, щодо відмови у поновленні щомісячної адресної допомоги ВПО.

Позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм законодавства не здійснено нарахування та виплата щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо перемішеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг № 505 від 01.10.2014 року, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач до відділу діловодства та обліку звернення громадян 04.09.2019 за вхідним реєстраційним номером 45732/2019 надав відзив на позовну заяву від 04.09.2019 №9819/08 (а.с.21-22), в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування зазначив, що 19.11.2014 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради та надана довідка № 919000852.

19.11.2014 позивач звернувся із заявою про призначення щомісячної грошової допомоги. До складу сім`ї позивача входили дружина ОСОБА_4 (дов.№ 919000853), та дочка ОСОБА_5 .

Заяву було розглянуто та призначено щомісячну адресну допомогу позивачу, як працездатній непрацюючій особі відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати, ОСОБА_4 як пенсіонеру, а ОСОБА_5 як дитині до 18 років наступним чином: з 19.11.2014 по 18.01.2015 у розмірі 2210 грн в місяць з 19.01.2015 по 18.03.2015 у розмірі 1989 грн в місяць з 19.03.2015 по 18.05.2015 у розмірі 1768 грн в місяць.

Згідно п.3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається. Через те, що позивач не працевлаштувався у період призначення допомоги, не було підстав для перерахування позивачу допомоги як працездатній працюючій особі. 19.05.2015 позивач звернувся із заявою про подовження призначення щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін. Заяву позивача було розглянуто.

Як зазначив відповідач, відповідно до п.3 Постанови, позивача не було включено до розрахунку, дружині позивача, ОСОБА_4 було подовжено призначення допомоги як пенсіонеру, а ОСОБА_5 -як дитині до 18 років наступним чином: з 19.05.2015 по 18.11.2015 у розмірі 1768 грн в місяць.

25.11.2015 до відповідача надійшла заява на подовження призначення допомоги внутрішньо переміщених осіб від дружини позивача. ОСОБА_4 , у складі сім`ї з дочкою ОСОБА_5 . Позивача не було включено до складу сім`ї. Заяву було розглянуто та подовжено призначення допомоги наступним чином: з 25.11.2015р. по 24.05.2016 у розмірі 1768 грн в місяць

03.07.2019 позивач звернувся до управління із заявою щодо поновлення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщених осіб, надавши довідку про працевлаштування з 22.05.2019.

Заяву позивача було розглянуто, але, керуючись п.3 Порядку, позивачу було відмовлено у поновленні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщених осіб.

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.1-2).

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с.35,36).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, паспорт № НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.7,8,9).

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 19.11.2014 №852, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с.10).

03.07.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою, яка зареєстрована за №2586, в якій просив призначити щомісячну адресну допомогу та зазначив, що з 22.05.2019 працює в Головному територіального управлінні юстиції Луганської області (а.с.24).

З трудової книжки позивача НОМЕР_3 вбачається, що 22.05.2019 позивача призначено на посаду головного спеціаліста з питань мобілізаційної роботи Головного територіального управлінні юстиції Луганської області (а.с.24).

Також, Головним територіальним управлінням юстиції Луганської області надано довідку, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працює на посаді головного спеціаліста з питань мобілізаційної роботи Головного територіального управлінні юстиції Луганської області з 22.05.2019 по теперішній час (а.с.26).

Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 25.07.2019 №852 звернення позивача №2586 від 03.07.2019 розглянуто та вирішено, що розрахунку не підлягає на підставі п.3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 №505 (а.с.30).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

02.09.2014 прийнятий Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", що набрав чинності 15.10.2014, яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

З метою обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб (далі - Порядок № 509).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.

01.10.2014 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 505, якою затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (тут і надалі посилання на норми Порядку наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї); для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї). Загальний розмір допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім`ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім`ї - 5000 гривень.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Аналіз вищезазначених норм Порядку № 505 свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається на наступний строк (чергові шість місяців) тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи, на отримання грошової допомоги. Також Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Оскільки позивач працевлаштувався ще 22 травня 2019 року, а з заявою про призначення допомоги звернувся 03.07.2019, тому відповідач протиправно розпорядженням від 25.07.2019 відмовив позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги, передбаченої Постановою № 505.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), визнати протиправними та скасувати розпорядження відповідача від 25.07.2019, яким позивачу відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги та зобов`язати відповідача призначити позивачу щомісячну адресну допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою від 03.07.2019 з виплатою заборгованості, що виникла за період її несплати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн (а.с.3).

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 25 липня 2019 року №852, яким ОСОБА_1 не призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за заявою від 03 липня 2019 року адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова