Ухвала суду № 84670475, 02.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 жовтня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3509/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Головного управління Пенсійного фонду в Луганської області про визнання явки позивача обов`язковою у справі № 360/3509/19 за позовом адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

27 серпня 2018 року від відповідача до суду за вхідним реєстраційним номером 44266/2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому серед іншого представником відповідача заявлене клопотання про визнання явки представника та позивача в судове засідання обов`язковою.

В обґрунтування зазначено, що у головного управління є сумніви щодо дійсності договору від 26.07.2019 № 104 про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом, укладеного між адвокатом ОСОБА_2 Аллой Юріївною та ОСОБА_3 Валентиною ОСОБА_4 , оскільки на момент його укладення, ОСОБА_1 не було на території підконтрольній українській владі. Тому головне управління просить суд визнати явку позивача в судове засідання обов`язковою.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином (арк.спр. 51, 52).

Відповідач явку свого повноважного відповідача у судове засідання не забезпечив, причини не прибуття у судове засідання суду не повідомив.

Представник позивача надала відповідь на відзив, в якому серед іншого просила провести судове засідання без участі представника позивача та позивача (арк. спр. 46-47).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути клопотання про витребування доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про залишення його без задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до вимог статті 162 КАС України у разі заперечення проти позову відповідач подає відзив на позов, який повинен відповідати вимогам частини другої статті 162 КАС України.

Згідно з вимогами до частин другої статті 162 КАС України відзив повинен містити: 1) найменування (ім`я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Статтею 167 КАС України врегульовано загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Частиною 1 статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

З огляду на відзив відповідача на позовну заяву, вбачається, що відповідач у відзиві заявив клопотання про визнання явки представника позивача та позивача обов`язковою.

Тобто відповідачем клопотання оформлене неналежним чином, крім того жодного нормативного обґрунтування права відповідача звертатись з таким клопотанням до суду не наведено, що є порушенням вимог процесуального законодавства.

Суд звертає увагу відповідача, що визнання явки в судове засідання учасника справи, є правом суду, а не обов`язком.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 205 КАС України).

Суд не вбачає підстав для виклику позивача з метою надання особистих пояснень щодо договору від 26.07.2019 № 104 про надання правової допомоги адвокатом за наявності у відповідача сумніву в його дійсності.

Оцінка дійсності договору, укладеного між позивачем та адвокатом, не може надаватися судом в межах даної адміністративної справи.

З огляду на зазначене, клопотання відповідача про визнання явки представника позивача та позивача в судове засідання обов`язковою, є також очевидно безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

За таких обставин, суд приймає відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, однак клопотання відповідача про визнання явки представника позивача та позивача обов`язковою, яке викладене у пункті 2 відзиву на позовну заяву слід повернути заявнику без розгляду.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на положення статті 45 КАС України, якими, зокрема, передбачено таке:

- учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша);

- з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт перший частини другої);

- якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя);

- суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта).

Пунктом 2 частини першої статті 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Керуючись статтями 162, 166, 167 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду в Луганської області про визнання явки позивача обов`язковою у справі № 360/3509/19 за позовом адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, яке викладене в пункті 2 відзиву на позов повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Захарова