Рішення № 84670372, 12.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 вересня 2019 року Справа № 280/3198/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., за участю секретаря судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Остапенко Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Державної архітектурно-будівельної інспекції Україна в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, буд. 4, код ЄДРПОУ 37471912)

про визнання протиправними та скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції Україна в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 48 від 19.06.2019;

- визнати протиправним та скасувати Припис № 46 від 31.05.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків.

Позивачем недоліки позовної заяви усунені у визначений судом строк.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 15.08.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що вона не є замовником та виконавцем будівництва недобудованої господарської споруди, а лише представляє інтереси ОСОБА_2 відповідно до довіреності від 21.06.2018. крім того, перевірка проводилась з порушенням ст. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого ПКМУ № 698 від 19.08.2015. Протокол про адміністративне правопорушення від 31.05.2019 був виданий з порушенням строків, передбачених ст. 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затв. ПКМУ від 06.04.1995 № 244 та не зазначено час вчинення правопорушення, відсутні відомості про те, коли будувалась господарська будівля. Вважає, що оскаржувана постанова була прийнята без підтвердження належними доказами того, ким велось будівництво та в який час.

В оскаржуваному приписі не конкретизовано яким чином необхідно усунути порушення, враховуючи той факт, що позивач не є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилається також і на той факт, що гр. ОСОБА_2 отримала право власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами відповідно до договору дарування, однак земельна ділянка під будинком приватизована не була. Рішенням 37 сесії 6 скликання № 6 від 26.03.2015 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» гр. ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,25 га. Однак рішенням Долинської сільської ради Запорізького району № 25 від 19.07.2018 вищезгадане рішення № 6 від 26.03.2015 було скасоване. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2019 по справі № 280/4437/18 рішення № 25 від 19.07.2018 було скасоване. Просить позов задовольнити.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що на адресу відповідача надійшов лист Долинської сільської ради від 11.04.2019 № 06-21/0653 щодо проведення позапланової перевірки на обєкті будівництва, а саме споруди невідомого призначення за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання покладених повноважень було проведено позапланову перевірку додержання вимог містобудівного законодавства на обєкт будівництва. Позапланова перевірка була проведена на підставі направлень для проведення позапланової перевірки № 161 від 15.05.2019 та № 187 від 29.05.2019. Під час проведення перевірки було встановлено, що власником обєкту будівництва «Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами» за адресою: АДРЕСА_1 , літ «А» є гр. ОСОБА_2 . Відповідно до опису нерухомого майна на земельній ділянці на момент дарування було розташовано житловий будинок - літ. «А», вбиральня - літ. «У», вбиральня літ. «У1». Уповноваженою особою за довіреністю гр. ОСОБА_1 на прибудинковій території даного будинку розпочато будівництво господарської споруди. Згідно інформації відображеної в технічному паспорті ТОВ Бюро технічної інвентаризації станом на 25.07.2018 сарай літ. «Ф» значиться як самочинно збудований. Відповідно до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформація стосовно даного обєкту відсутня. Відповідач вважає, що дані факти свідчать про виконання будівельних робіт господарської споруди (сарай літ. «Ф») гр. ОСОБА_1 без права на їх виконання. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач не погодилась із відзивом на позовну заяву та надіслала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що саме по собі порушення будівельних норм без порушення прав заявника не надає підстав для позапланової перевірки, а тому здобуті в ході такої перевірки дані є неправомірними. Посилання у своєму листі Долинської сільської ради на те, що земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади не позбавляє права ОСОБА_2 користуватись даною земельною ділянкою. Крім того, на даний момент є чинним рішення Розумівської сільської ради Запорізького району № 6 від 26.03.2015, яким надано дозвіл на підготовку технічної документації для відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Долинською сільською радою Запорізького району Запорізької області на адресу відповідача було направлено листа від 11.04.2019 № 06-21/0653 «Щодо проведення перевірки», в якому сільська рада просила повторно здійснити державний архітектурно-будівельний контроль незаконного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

30 травня 2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами» АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт, у якому зафіксовано, що власником обєкту будівництва «Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами» за адресою: АДРЕСА_1 , літ «А» є гр. ОСОБА_2 . Відповідно до опису нерухомого майна на земельній ділянці на момент дарування було розташовано житловий будинок - літ. «А», вбиральня - літ. «У», вбиральня літ. «У1». Вповноваженою особою за довіреністю гр. ОСОБА_1 на прибудинковій території даного будинку розпочато будівництво господарської споруди. Згідно інформації відображеної в технічному паспорті ТОВ Бюро технічної інвентаризації станом на 25.07.2018 сарай літ. «Ф» значиться як самочинно збудований (недобудова). Відповідно до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформація стосовно даного обєкту відсутня. Дані факти свідчать про виконання будівельних робіт господарської споруди (сарай літ. «Ф») гр. ОСОБА_1 без права на їх виконання

На цій підставі Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області складено припис № 46 від 31.05.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, у якому вимагалось з 31.05.2019 зупинити будівельні роботи на обєкті «Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами» за адресою: АДРЕСА_1 , до отримання права на виконання будівельних робіт у відповідності до вимог чинного законодавства. Привести зазначений обєкт у відповідність до вимог чинного законодавства.

Крім того, 31.05.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черненок Р.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення та 19.06.2019 прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 48, відповідно до якої за порушення ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5, 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, відповідальність за які передбачена ч. 4, ст. 96 КУпАП, гр. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5950 грн.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації тощо.

Згідно пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до пунктів 2, 5, 7, 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, у редакції на час спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 17 Порядку №533).

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом частиною 4 статті 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відтак, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Так, як визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачу, у відповідності до вищезазначеного необхідно було встановити, чи саме вона вчинила порушення, а саме здійснила виконання будівельних робіт господарської споруди (сарай літ. «Ф») за адресою: АДРЕСА_1 , без права на їх виконання, що і стало підставою для винесення оскаржуваної постанови та припису.

Однак, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області не надав жодних доказів, що саме позивачем вчинялись зазначені роботи. Матеріали справи не містять також підтвердження, що саме ОСОБА_1 розпочато будівництво господарської споруди на земельній ділянці, що перевірялася, а позивачем даний факт заперечується.

Зокрема, позивач в судовому засіданні своєї вини у вчиненні нею адміністративного правопорушення передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП не визнала.

Разом із тим, як встановлено з матеріалів справи, власником житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно до договору дарування житлового будинку від 21.01.2010 являється ОСОБА_2 .

Рішенням 37 сесії шостого скликання Розумівської сільської ради Запорізької області № 6 від 26.03.2015 було надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення т встановлення меж земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд в натурі на місцевості, розташованої в АДРЕСА_1 .

Як вбачається з наданого позивачем до матеріалів справи технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 наявні споруди, зокрема: житловий будинок садибного типу (літера за планом «А»), та недобудований сарай (літера за планом «Ф»). Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.02.2010 року за № 25379773, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на вищезгаданий житловий будинок.

Крім того, судом досліджено також і наявну в матеріалах справи довіреність, видану 23.04.2018 в Королівстві Іспанія, місто Малага , на ім`я ОСОБА_1 , яка зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Судом встановлено, що перевірку дотримання позивачем вимог у сфері містобудівної діяльності було проведено у присутності ОСОБА_1 , яка не є замовником будівництва, ні виконавцем функцій замовника і підрядника одночасно.

Слід звернути увагу на те, що відповідачем не надано беззаперечних доказів того, що інспектором виявлено та зафіксовано факт виконання будівельних робіт під час виїзду на об`єкт. При цьому, останні переконані, що виконання робіт на спірному об`єкті проводилось безпосередньо позивачем на підставі вказаних вище представлених документів. Поряд з тим, відповідач не може спростувати заперечення позивача щодо проведення самочинного будівництва.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що диспозиція частиною 4 статті 96 КУпАП встановлює відповідальність саме за «виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта», тобто за активні дії, які полягають у виконанні певних будівельних робіт. Проте, наявні в матеріалах справи документи, жодних доказів того факту, що позивачем проводяться будь-які будівельні роботи не містять.

Доказів того, що господарська будівля була побудована саме позивачем відповідачем не надано.

Відтак, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за правопорушення, вина у вчиненні якого не доведена належними та допустимими доказами, суперечить загальному принципу інституту юридичної відповідальності, за змістом якого кожен самостійно несе відповідальність за свої дії.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що позивач заперечує своє відношення до самочинного будівництва господарської будівлі, а іншими належними та допустимими доказами (письмовими, речовими доказами, фото-відео зйомки, показаннями сторонніх осіб-свідків) не підтверджується вчинення саме позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за наявними обставинами. В діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторін адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП, в зв`язку з чим позивач не підлягає адміністративній відповідальності за вказане правопорушення.

Отже, постанова по справі про адміністративне правопорушення постанову №48 від 19.06.2019, якою позивача визнано винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950 грн., та припис № 46 від 31.05.2019, підлягають скасуванню як протиправні.

Окрім вищенаведеного, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення пункту 9 Порядку №553, за змістом якого у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Відтак, у разі наявності підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який збудував такий об`єкт, перевірка повинна проводитись із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування. І лише встановивши особу, яка незаконно збудувала такий об`єкт, уповноважений орган вправі вживати відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Низка рішень ЄСПЛ містить та розвиває такий підхід до обґрунтованості судових рішень.

Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Таким чином всі інші доводи позивача на обгрунтування позовних вимог не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність призначеної позапланової перевірки та правомірність винесення оскаржуваних припису та постанови.

Таким чином, з урахуванням повно і всебічно з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №48 від 19.06.2019, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черненок Р.В.

Визнати протиправним та скасувати припис № 46 від 31.05.2019, винесений головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черненок Р.В.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції Україна в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, буд. 4, код ЄДРПОУ 37471912) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1536,80 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено та підписано 23.09.2019.

Суддя А.В. Сіпака