Рішення № 84670072, 30.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2019 року Справа № 280/4191/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами письмового провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ДФС У Запорізькій області щодо взяття на облік ОСОБА_1 , як платника єдиного внеску - само зайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську діяльність);

- зобов`язати ГУ ДФС У Запорізькій області вчинити певні дії, а саме зняти ОСОБА_1 з обліку, як платника єдиного внеску - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську діяльність)

- визнати протиправною та скасувати Вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2019 №Ф-51968-56 на загальну суму 6574,48 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із спірними рішеннями, якими визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені у розмірі 6574,48 грн. Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі коли особа здійснює незалежну професійну діяльність. Якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставити на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Позивач здійснює підприємницьку діяльність за видом КВЕД 69.10 діяльність у сфері права, а отже не потребує додаткового обліку в органах ДФС як фізична особа - підприємець та особа яка здійснює незалежну професійну діяльність. Відповідно до ПК України має подавати звіти та сплачувати податки та обов`язкові платежі саме як фізична особа - підприємець яка обліковується в органах податкової служби. За таких обставин, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята 02.07.2019 відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є неправомірною та підлягає скасуванню. Крім того, починаючи з січня 2018 року відповідачем протиправно взято на облік позивача, як самозайняту особу, яка проводить незалежну професійну (адвокатську діяльність). Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу без її участі в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 30.08.2019 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 26.09.2019 о/об 14 год. 30 хв. Відповідачу надано 15 - ти денний строк для надання відзиву на позовну заяву.

20.09.19 представником відповідача через канцелярію суду(вх. №39131) поданий відзив на позов, 26.09.2019 представником відповідача через канцелярію суду (вх. №39974) надано відзив на уточнену позовну заяву, в яких відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, також є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Позивачем не сплачувались обов`язкові зобов`язання з єдиного соціального внеску з осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а сплачувались лише зобов`язання, як фізичної особи-підприємця. Просить відмовити в задоволені позовної заяви та розглянути справу за правилами письмового провадження без виклику сторін.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео - та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрована 03.08.2007 як фізична особа-підприємець. що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 .

У Свідоцтві платника єдиного податку Серії НОМЕР_3 від 15.06.2012 зазначено, що з 01.01.2012 ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування, ставка єдиного податку - 20%, вид господарської діяльності 69.10 - «Діяльність у сфері права».

Позивачем надано до суду Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3387/10 від 19.07.2007, згідно з яким ОСОБА_1 на підставі Рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 19.07.2007 за №155 має право на заняття адвокатською діяльністю.

Крім того в матеріалах справи наявна:

- податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2017 рік (отриману ГУ ДФС у Запорізькій області 20.02.2018), в якій зазначено: «Загальна сума доходу за звітний (податковий) період ...» - 365470 грн 00 коп.; «Щомісячні авансові внески, грн, коп.» за І квартал - 1920 грн 00 коп., II квартал - 1920 грн 00 коп., III квартал - 1920 грн 00 коп., IV квартал - 1920 грн 00 коп.;

- звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (отриману ГУ ДФС у Запорізькій області 31.01.2018), в якому зазначено: «Самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок, але не менше за розмір мінімальної зарплати» - протягом січня - грудня 2017 року щомісяця 3200 грн 00 коп., усього 38400 грн 00 коп.; «Розмір єдиного внеску» - 22%; «Усього до сплати» - протягом січня - грудня 2017 року щомісяця 704 грн. 00 коп., усього 8448 грн 00 коп.;

- квитанції про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування: від 15.01.2018 на суму 819,06 грн, 16.02.2018 на суму 819,06 грн, 19.03.2018 на суму 819,06грн, 18.04.2018 на суму 819,06 грн, 15.05.2018 на суму 819,06 грн, 19.06.2018 на суму 819,06 грн, 19.07.2018 на суму 819,06 грн, 16.08.2018 на суму 819,06 грн, 12.09.2018 на суму 819,06 грн, 16.10.2018 на суму 819,06 грн, 12.11.2018 на суму 819,06 грн, 18.12.2018 на суму 819,06 грн, 15.01.2019 на суму 918,06 грн, 18.02.2019 на суму 918,06 грн, 18.02.2019 на суму 918,06 грн, 18.04.2019 на суму 918,06 грн, 16.05.2019 на суму 918,06 грн, 14.06.2019 на суму 918,06 грн, 16.07.2019 на суму 918,06 грн, 19.08.2019 на суму 918,06 грн.

Позивач є фізичною особою - підприємцем та здійснює адвокатську діяльність.

ГУ ДФС у Запорізькій області 02.07.2019 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0-51968-56, відповідно до якої вимагається від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 6 574,48 грн, який виник станом на 30.06.2019, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

У Рішенні Державної фіскальної служби України від 15.08.2019 за №39241/6/99-99- 11-05-02-25 за результатами розгляду скарги позивача щодо скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-51968-56 від 02.07.2019 ГУ ДФС у Запорізький області зазначено наступне: «... Згідно реєстраційних даних ІС «Податковий блок» скаржник перебуває на обліку, як фізична особа - підприємець з 03.08.2007 та як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) з 13.02.2018. На дату формування оскаржуваної вимоги не перебуває в стані припинення/призупинення незалежної професійної діяльності. Рішення про припинення підприємницької діяльності не прийнят.

Згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості Скаржника, станом на 30.06.2019 становить 6 574,48 грн. На підставі цих даних ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2019 №Ф-51968-56, відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, керуючись п.4 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за №178/28308, вирішила вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2019 №Ф-51968-56 ГУ ДФС у Запорізькій області залишити без змін, скаргу фізичної особи - підприємця, самозайнятої особи ОСОБА_1 від 08.07.2019 №б/н - без задоволення. ...».

Вважаючи отриману вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно достатті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI(далі - Закон №2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України 2664-VI).

Частиною 1 статті 4 Закону №2464 - VI» зазначено, що платниками єдиного внеску є: (...); 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; 5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; (...).

Відповідно до пп. 4 п. 6.7 Розділу VI «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого 09.12.2011 Наказом Міністерства фінансів України №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 за №462), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою №5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 1 цього пункту.

У «Поясненнях до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010)», які є додатком до Методологічних основ та пояснень до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (надалі - КВЕД-2010), затверджених 23.12.2012 Наказом Державного комітету статистики України №396, зазначено: «... 69.1 Діяльність у сфері права. 69.10 Діяльність у сфері права. Цей клас включає: - юридичне представництво інтересів однієї сторони, що виступає проти іншої сторони в судах або інших судових органах, як особисто членами колегії адвокатів, так і під їх керівництвом: консультаційні послуги та представництво в цивільних справах; консультаційні послуги та представництво в кримінальних справах; консультаційні послуги та представництво в трудових суперечках; - загальні консультації та складання юридичних документів: свідоцтв про реєстрацію підприємств, статутів підприємств та інших документів, пов`язаних зі створенням підприємств; патентів і авторських прав; підготовку різних юридичних документів, заповітів, доручень тощо; - діяльність державних та приватних нотаріусів, судових виконавців, третейських суддів, експертів і арбітрів. Цей клас не включає: - судову діяльність...».

Враховуючи наведене, нормами права не заборонено бути позивачу фізичною особою-підприємцем та перебувати у такому статусі на обліку у контролюючого органу.

ОСОБА_1 зареєстрована як підприємець та провадить незалежну професійну діяльність, а отже повинен обліковуватись у відповідача як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Так пунктом 65.3 статті 65 Податкового кодексу України зазначено, що для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Відповідач не довів, що позивач звертався до нього особисто або через уповноважену особу із заявою та документами щодо взяття позивача на облік як самозайнятої особи.

Пунктом 65.5 статті 65 Податкового кодексу України визначено, що взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що надсилається (видається) фізичній особі - підприємцю у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до п. 65.7 ст. 65 Податкового кодексу України, фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, довідка про взяття на облік платника податків видається контролюючим органом із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Отже доказів взяття позивача на облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, відповідач до суду не надав.

Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п.63.5 ст.63 Податкового кодексу України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Згідно п.65.2 ст.65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Як зазначено у пп. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Податкового кодексу України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі: коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Отже, Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.

Слід зазначити, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Такий обов`язок контролюючого органу передбачено пп.65.4.4 п.65.4 ст.65 Податкового кодексу України.

Якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

За таких обставин ОСОБА_1 , перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинна перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доход) (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи! фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як зазначено у п. З ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно п.4 ч.1 ст.1 Закону №2464- VI максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. (...).

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (...) платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Позивач своєчасно сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як платник єдиного податку, згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не передбачений.

Водночас, п.16 розділу IV «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого 14.04.2015 Наказом Міністерства фінансів України №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 за №511), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (надалі - «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), передбачено, що фізичні особи- підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5).

При цьому, у п.10 розділу IV «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Таким чином, «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не містить форми «окремого Звіту» для фізичних осіб-підприємців, які мають ознаку незалежної професійної діяльності.

Аналіз змісту наведених норм права, у розрізі положень Податкового кодексу України, дає підстави для висновку, що необхідність подачі окремих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, здійснює відмінні види діяльності.

Слід зауважити, що позивач здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права та адвокатську діяльність займається одним і тим же видом підприємницької діяльності і у нього не виникає обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець платник єдиного податку 2-ї групи за видом діяльності у сфері права (КВЕД 69.10).

Практика Європейського суду з прав людини (відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню судами як джерело права), яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766 05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06)).

Враховуючи наведене, Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-51968-56 від 02.07.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;' 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в надаї ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розгляд адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень,не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірно прийнятих рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволень у повному обсязі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до квитанції П381/8124813/1від 27.08.2019 у сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 132, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головно управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) щодо взяття на облік ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ), як платника єдиного внеску - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську діяльність).

Зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) зняти ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ), з обліку, як платника єдиного внеску - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську діяльність).

Визнати протиправною та скасувати Вимогу ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2019 № Ф-51968-56 на загальну суму 6 574 грн 48 коп.

Присудити на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 30.09.19

Суддя Р.В. Сацький