Ухвала суду № 84670029, 02.10.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

02 жовтня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1177/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши заяву Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про оскарження постанови про стягнення виконавчого збору, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, в якому просить скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяка М.Б. ВП №54597178 від 05.08.2019 року про стягнення виконавчого збору.

01 жовтня 2019 року позивач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн. за постановою старшого державного виконавця ВПРВ УДВС ГТУЮ у Закарпатській області Досяка М.Б. ВП №54597178 від 05.08.2019 р. про стягнення виконавчого збору. Подану заяву аргументує тим, що на адресу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області надійшов повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про безспірне стягнення коштів з рахунків позивача у зв`язку з надходженням постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 05.08.2019 р. ВП №54597178. Зазначає, що блокування рахунків у зв`язку з неможливістю вчасно оплатити комунальні платежі та послуги телекомунікаційного зв`язку призведе до збою роботи суб`єкта владних повноважень, який надає широкий спектр адміністративних послуг, а тому негативно впливне на права громадян, іноземців та осіб без громадянства на отримання таких послуг.

Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши заявлене Головним управлінням Державної міграційної служби України в Закарпатській області клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Ч. 1 ст. 151 КАС України визначено перелік заходів, якими суд може забезпечити адміністративний позов. До таких, зокрема, відносяться:

1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) заборона відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяка М.Б. ВП №54597178 від 05.08.2019 р. постановлено стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області 16692,00 грн. виконавчого збору, що є предметом оскарження в даній адміністративній справі. Зазначена постанова є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення.

Згідно з нормами п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 р. постанова державного виконавців про стягнення виконавчого збору відноситься до рішень, що підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області №07-08-06/2480 від 01.10.2019 р. "Про безспірне списання коштів з рахунку боржника", відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області звернуся із заявою про виконання постанови ВП №54597178 від 05.08.2019 р. Боржника повідомлено про те, що на період виконання безспірного списання орган Казначейства здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за видатками, визначеними п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, регулюється положеннями Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 р. (далі - Порядок).

Так, відповідно до п. 24 Порядку, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

П. 25 Порядку визначено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Вичерпний перелік платежів боржника, що можуть проводитися на час здійснення безспірного списання коштів, визначений п. 25 Порядку.

Згідно п. 28 Порядку орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів. З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

Норми статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII не містять підстав для зупинення виконавцем виконавчих дій у разі оскарження боржником постанови про стягнення виконавчого збору у судовому порядку, а тому звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, враховуючи початок здійснення примусового виконання оскаржуваної постанови, не гарантує захист його прав та інтересів до вирішення даної справи по суті.

Разом з тим, згідно ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, що також узгоджується з передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України видом засобів забезпечення позову.

З аналізу наведеного слідує, що після відкриття виконавчого провадження, звернення до органів Казначейства із заявою про виконання виконавчого документа, зупинення виконавчих дій та не здійснення стягнення коштів з рахунків боржника можливе лише на підставі рішення суду.

Таким чином, звернення стягувача до органів Казначейства за безспірним списанням коштів на підставі виконавчого документа - постанови про стягнення виконавчого збору, може призвести до завдання значної шкоди інтересам позивача та сторонніх осіб, враховуючи характер адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням Державної міграційної служби України в Закарпатській області, та негативних наслідків у вигляді не проведення платежів, крім тих, які визначені у п. 25 Порядку. При цьому без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при здійсненні судочинства застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Ст. 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, зокрема, у рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У зв`язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, враховуючи необхідність забезпечити баланс між правами, про захист яких просить заявник, та негативними наслідками, що можуть настати у зв`язку з реалізацією оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення даного адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяка М.Б. ВП №54597178 від 05.08.2019 року про стягнення виконавчого збору - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задовольнити.

2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяка М.Б. ВП №54597178 від 05.08.2019 року про стягнення виконавчого збору - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

3. Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін