Рішення № 8466987, 19.11.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2009 р.                                                                      Справа № 19/228

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт", вул. Колгоспна, 51, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701

до Кременчуцької міської ради, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39614

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кременчуцьке міське управління земельних ресурсів, вул. Пролетарська, 12, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про визнання недійсним рішення

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Атамась Ю.В., дов. № б/н від 07.05.2009р.

від відповідача: не з’явився          

від третьої особи: не з’явився

Розглядається позовна заява про 1) визнання недійсним п.45-Б рішення XXVI сесії Кременчуцької міської ради V скликання від 29 квітня 2008 року з питання відмови передати в оренду земельну ділянку площею 4000 м2 за адресою м. Кременчук, вул.50 Років СРСР,16; 2) про зобов’язання Кременчуцьку міську раду передати дану земельну ділянку в оренду для розташування зони відпочинку згідно проекту № 983, розробленого ТОВ "Землеустрій та геодезія" та 3) зобов’язати Кременчуцьку міську раду укласти договір оренди спірної земельної ділянки.

Відповідач відзив на позов не надав.

Третя особа письмових пояснень суду не надала.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, а також визнається відповідачем в клопотанні від 18.11.2009р.

Явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалася.

          Відповідачем подано суду клопотання від 18.11.2009р. про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливість направлення в судове засідання представника.

Зважаючи на те, що 1) розгляд справи вже відкладався; 2) про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином та за своєчасно; 3) надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, 4) явка представників сторін судом обов’язковою не визнавалася; 5) відповідач не був позбавлений права надіслати суду свої письмові пояснення та додаткові докази разом з клопотанням, тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.11.12209р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням XI сесії Кременчуцької міської ради V скликання від 27 лютого 2007 року Товариству з обмеженою відповідальністю “Сільгосппродукт” було погоджено місце розташування об'єктів містобудування та надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди площею 4000 м2 за адресою м. Кременчук, вул.50 Років СРСР,16 для розширення човнової станції з розташуванням зони відпочинку, із земель запасу, не наданих у власність чи користування (а. с. 17).

Місце розташування земельної ділянки було вибрано згідно акту вибору земельної ділянки від 29 червня 2006 року, погодженого в установленому порядку начальником управління містобудування та архітектури, начальником міського управління земельних ресурсів, головним державним санітарним лікарем м. Кременчук, міським управлінням ГУ МНС України в Полтавській області, органом з контролем за дотриманням природоохоронного законодавства та аналітичного контролю, Центром охорони та дослідження пам'яток археології управління культури Полтавської обласної державної адміністрації (а. с. 19-21).

Вибір зазначеної земельної ділянки було погоджено висновком державного санітарного лікаря м. Кременчука від 21 травня 2007 року № 179/03-07, висновком Кременчуцького управління земельних ресурсів № 651 від 07 травня 2007 року, висновком управління містобудування та архітектури від 30 січня 2007 року № 48-0102, висновком природоохоронного органу № 16-21-405 від 02 квітня 2007 року, висновком археологічної експертизи № 59 від 10 січня 2008 року, попереднім висновком Полтавської краєзнавчого музею № 1989/01-22 від 29 серпня 2007 року, листом Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів від 23 грудня 2005 року № 432/04 (а. с. 22 - 27, 31).

Рішенням XX сесії Кременчуцької міської ради V скликання від 27 листопада 2007 року було продовжено дію п. 1.12 рішення міської ради від 27 лютого 2007 року щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до 27 лютого 2008 року (а. с. 18).

На виконання зазначених рішень Кременчуцької міської ради позивачем було розроблено проект землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду, який було погоджено висновком управління культури полтавської ОДА від 04 лютого 2008 року № 02-07/152, висновком управління земельних ресурсів у м. Кременчук від 05 лютого 2008 року № 219, висновком управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради від 20 лютого 2008 року № 22і88, листом Кременчуцької міськСЕС від 26 лютого 2008 року № $6/04-07, висновком № 179 від 03 березня 2008 року державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області листом № 774/08-07 від 04 березня 2008 року (а. с. 7 - 16, 28 –30, 32 - 41).

Для реалізації наміру з отримання цієї ділянки в оренду 04 квітня 20о8 року ТОВ «Сільгосппродукт»звернулось до Кременчуцької міської ради з відповідною заявою про надання земельної ділянки в оренду, до якої додавався проект землеустрою № 083 щодо відведення земельної ділянки для розширення човнової станції з розташуванням зони відпочинку по вул. 50 Років СРСР, 16 в м. Кременчуці. Зазначене підтверджується описом документів, що надані адміністратору Єдиного дозвільного офісу для оформлення документів дозвільного характеру, зі штампом адміністратора від 04.04.2008р. про їх прийняття (а. с. 42).

          Рішенням XXVІІ сесії Кременчуцької міської ради V скликання від 29 квітня 2008 року (пункт 45-Б) було відмовлено в передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільгосппродукт» в оренду земельну ділянку площею 4000 м2 за рахунок земель, не наданих у власність чи користування в межах населених пунктів, для розширення човнової станції з розташуванням зони відпочинку, за адресою м. Кременчук, вул.50 Років СРСР,16 (а. с. 44).

Листом від 13 травня 2008 року № 01-48/2730 відповідач повідомив позивача про те, що при розгляді пункту 45-Б питання щодо передачі в оренду вказаної земельної ділянки за пропозицією фракції БЮТ позивачеві було відмовлено на підставі ст. 124 3K України (а. с. 43).

Судом встановлено, що до спірних правовідносин в частині оцінки дійсності спірного рішення має застосовуватись редакція Земельного кодексу України, що діяла на момент прийняття даного рішення, оскільки згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У відповідності до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції станом на 29.04.2008р. –на дату прийняття спірного рішення) передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118,123 цього Кодексу.

Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції станом на 29.04.2008р.) передбачено, що надання земельних ділянок юридичним особам у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Частиною 6 вказаної статті встановлено, що проект відведення земельної ділянки погоджується відповідними організаціями і подається до міської ради, яка розглядає його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймає рішення про надання земельної ділянки.

Згідно з частиною 9 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції станом на 29.04.2008р.) рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку (ч. 9 ст. 123 Земельного кодексу України - в редакції станом на 29.04.2008р.).

У відповідності до ст. 19 Конституції України, ст. 23 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Як свідчить наданий витяг з рішення Кременчуцької міської ради від 29 квітня 2008 року відмова у наданні позивачеві земельної ділянки в користування не містить жодних мотивованих пояснень з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Не містить вказаних пояснень і лист Кременчуцької міської ради від 13 травня 2008 року № 01-48/2730.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, рішення XXVI сесії Кременчуцької міської ради V скликання від 29 квітня 2008 року в частині, викладеній в п.45-Б про відмову передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільгосппродукт»в оренду земельну ділянку площею 4000 м2 за адресою м. Кременчук, вул.50 Років СРСР,16, є необґрунтованим, не відповідає вимогам законодавства, а саме статті 123 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття даного рішення).

З огляду на викладене, п.45-Б рішення XXVI сесії Кременчуцької міської ради V скликання від 29 квітня 2008 року слід визнати недійсним. Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про зобов’язання Кременчуцьку міську раду передати дану земельну ділянку в оренду для розташування зони відпочинку згідно проекту № 983, розробленого ТОВ "Землеустрій та геодезія" та зобов’язання Кременчуцьку міську раду укласти договір оренди спірної земельної ділянки, судом відхиляються з огляду на наступне.

За статтею 13 Конституції України від імені Українського народу права власника землі здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 17, п.12 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Таким чином, волевиявлення міської ради як орендодавця земельної ділянки, здійснюється у формі рішення і реалізується шляхом укладення договору оренди.

Оскільки необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу укласти такий договір за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної передбаченої Конституцією України компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Так, захист порушених права може бути здійснено, зокрема, в порядку визначеному ст. 123 Земельного кодексу України, якою до компетенції судів віднесено розгляд вимог про спонукання ради розглянути подане зацікавленою особою клопотання без визначення змісту самого рішення сесії.

Такі ж правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 20.02.07р. у справі № 31/382-40/331, п.4 оглядового листа ВГСУ від 30.11.2007р. № 01-8/918 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок».

На час звернення до суду позивачем не надано доказів прийняття Кременчуцькою міською радою рішення про передачу йому в оренду спірної земельної ділянки, вимоги про зобов'язання такого органу укласти договір оренди задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, слід відхилити й вимоги про зобов’язання Кременчуцьку міську раду прийняти рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки, оскільки прийняття таких рішень віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.

При цьому посилання позивача на норми ст. 123 Земельного кодексу України щодо обґрунтування спірних вимог судом відхиляються. Вказані норми передбачають оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування або виконавчої влади до суду, який має надати правову оцінку їх відповідності вимогам закону. Але господарський суд не наділений повноваженнями щодо вирішення питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування.

Згідно пункту 15 Рекомендацій президії ВГСУ № 04-5/120 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007 р., господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб’єкти господарської діяльності, оскільки земля є об’єктом цивільних прав і обов’язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод.

В інформаційному листі ВГСУ від 20.11.2008 № 01-8/685 "Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)" зазначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, пов'язаних із захистом цивільних прав і обов'язків на земельну ділянку, що використовується в господарській діяльності, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності.

В інформаційному листі ВГСУ від 21.01.2009 № 01-8/33 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що справи в спорах про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, якими порушуються права суб'єктів господарювання на користування земельною ділянкою, підвідомчі господарським судам.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підп. ”б” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 (зі змінами та доповненнями) із позовних заяв, що подаються до господарських судів та носять немайновий характер, ставка державного мита становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 85 грн.).

Відповідно до п.4.6 роз’яснення президії Вищого господарського суду України N 02-5/78 від 04.03.98 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення, державне мито сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.

Позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, з яких державне мито повинно сплачуватися в сумі 85 грн. За платіжним дорученням № 1338 від 06.10.2009р. позивачем сплачено 255 грн. державного мита. Отже, сума надмірно сплаченого державного мита становить 170 грн.

Відповідно до ст. 8 Декрету №7-93 підставами для повного або часткового повернення державного мита по господарським справам є, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Отже, позивачу слід повернути 170 грн. надмірно сплаченого державного мита.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п. 45-Б рішення XXVI сесії Кременчуцької міської ради V скликання від 29 квітня 2008 року про відмову в передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільгосппродукт» в оренду земельну ділянку площею 4000 м2 за рахунок земель, не наданих у власність чи користування в межах населених пунктів, для розширення човнової станції з розташуванням зони відпочинку, за адресою м. Кременчук, вул.50 Років СРСР,16.

3. Стягнути з Кременчуцької міської ради (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39614; ідентифікаційний код 04057287; банківські реквізити –не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" (вул. Колгоспна, 51, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701; ідентифікаційний код 13958710; р/р 26005050001397 Кременчуцька філія АКБ «Індустріалбанк»м. Кременчук МФО 331304) 28грн. 33 коп. витрат з оплати державного мита, 78грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. В іншій частині –у позові відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" (вул. Колгоспна, 51, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701; ідентифікаційний код 13958710; р/р 26005050001397 Кременчуцька філія АКБ «Індустріалбанк»м. Кременчук МФО 331304) 170грн. надмірно сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 1338 від 06.10.2009р., оригінал якого залучено до матеріалів справи.

          Суддя                                                                       Безрук Т. М.                    

Рішення підписано: