Рішення № 84669639, 26.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 вересня 2019 р. Справа № 120/2141/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі – Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (далі – ДАБІ України в особі ДАБІ у Вінницькій області, інспекція, позивач) до ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_2 ОСОБА_1 , відповідач) про зобов`язання привести об`єкт будівництва (гараж) по АДРЕСА_1 до вимог будівельного паспорту №01-15-27 від 06.06.2017 р. виданого відділом житлового – комунального господарства, містобудування і архітектури Барської міської ради.

На обґрунтування позову зазначено, що в ході проведення позапланової перевірки виявлено, що відповідачем проводяться будівельні роботи по реконструкції гаража з відхиленням від будівельного паспорту та з порушенням схеми забудови земельної ділянки. Відповідач вказує, що розмір реконструйованого гаража 7x8 м., в той час як по паспорту 6x7 м. Окрім того, відстань до межі сусідньої ділянки складає 0,57 м, а по паспорту повинна бути 1 м. Не дотримано й поверховості будівлі, а саме, замість одноповерхового, збудовано двоповерховий гараж. У зв`язку із чим позивачем винесено приписи про зупинення виконання будівельних робіт та усунення порушень, однак їх вимоги не виконано, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 26 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 28.08.2019 р.

13.08.2019 р. надійшов відзив (вх.№41706), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову і зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Окремо вказано на відсутність у позивача доказів на підтвердження порушень будівельних норм, що загрожують здоров`ю або життю людини.

28.08.2019 р. розгляд справи відкладено на 16.09.2019р.

16.09.2019 р. ухвалою суду залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою суду від 19.09.2019 р. продовжено розгляд справи та призначено судове засідання на 26.09.2019 р.

Ухвалою від 26.09.2019 р. поновлено строк звернення до суду .

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх.№47253 від 26.09.2019 р.), а відповідач про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності (вх.№47209 від 26.09.2019 р.), мотивуючи хворобою.

Оцінка доводам відповідача щодо відкладення розгляду справи, надана в ухвалі суду від 26.09.2019 р., де зазначено, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

У період з 20.07.2017 р. по 02.08.2017 р., на підставі направлення на проведення перевірки від 20.06.2017 р. №855-ПП посадовою особою ДАБІ у Вінницькій області здійснено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при здійсненні реконструкції гаража по АДРЕСА_1 .

За наслідком проведеної перевірки складено акт №855-ПП, у якому зафіксовані виявлені порушення. Зокрема, у акті вказано, що розмір гаража в натурі складає 7,0 м в глиб ділянки і 8,0 м в ширині, в той час як згідно будівельного паспорту розмір гаража після реконструкції має бути 6x7 м. Відстань до межі сусідньої ділянки складає 0,57 м, а по паспорту повинна бути 1 м. Окрім того, в ескізному намірі забудови до будівельного паспорту будівля гаража передбачена одноповерхова. Оглядом встановлено, що збудовано двоповерховий гараж. Будівельним паспортом визначено здійснювати будівництво на відстані 1 м від вулиці Бони Сфорци, при цьому стіна гаража встановлена по межі вулиці без відступу у 1 м.

У зв`язку із чим позивачем винесено приписи №234 від 02.08.2017 р., яким зобов`язано привести гараж у відповідність до будівельного паспорту та №235 від 02.08.2017 р., яким зобов`язано припинити будівництво гаража.

В період з 07.11.2017 р. по 16.11.2017 р. проведено перевірку, за наслідком якої складено акт №1171-ПП, яким зафіксовано факт не виконання приписів, що і стало підставою для звернення до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі – Закон №3038-VI), Закону України “Про архітектурну діяльність” (далі – Закон №687-XIV).

В розумінні частин першої-другої статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 р. (далі – Порядок №553).

Так, згідно пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

· подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

· необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

· виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

· перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

· вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

· звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

· вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з пунктами 16, 17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Із процитованих норм видно, що підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, за наслідком якої складається акт, в якому фіксуються порушення, та припис про зупинення будівельних робіт.

Положеннями статті 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування (ч.2 ст.5 Закону №3038-VI).

Так, відповідно до статті 9 Закону №687-XIV, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В розумінні статті 1 Закону №687-XIV, проект - це документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Положеннями статті 7 Закону №687-XIV визначено, що проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Проект об`єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

Робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об`єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту (ч.1 ст.8 Закону №687-XIV).

При цьому, Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 (далі – Порядок №103).

Так, зокрема пунктом 1.2 Порядку №103 визначено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Пунктом 2.1 Порядку №103 встановлено, що видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

· заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

· засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

· ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

· проект будівництва (за наявності);

· засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Відповідно до пунктів 2.2 -2.4, 2.12 Порядку №103, у разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об`єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

· заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

· примірник будівельного паспорта замовника;

· ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об`єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо);

· засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Із положень Закону №3038-VI випливає, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час будівництва об`єктів.

Надаючи оцінку виявленим в ході перевірок та зафіксованим у акті порушенням, з урахуванням наведених вище норм, суд вказує наступне.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, розмір гаража по АДРЕСА_1 складає 7,0 м в глиб ділянки і 8,0 м в ширині, в той час як згідно будівельного паспорту виданого 06.06.2017 р. розмір гаража після реконструкції має бути 6x7 м.

Окрім того, суд вказує, що згідно пункту 3.25 ДБН 360-92 для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.

При цьому, відстань від реконструйованого гаража до межі сусідньої ділянки складає 0,57 м., в той час, як має бути 1 м.

Окрім того, в ескізному намірі забудови до будівельного паспорту будівля гаража передбачена одноповерхова, тоді як із матеріалів перевірки видно, що гараж збудовано двоповерховий. Також будівельним паспортом визначено здійснювати будівництво на відстані 1 м від вулиці Бони Сфорци, проте фактично стіна гаража встановлена по межі вулиці без відступу у 1 м.

Отже, порушення виявлені інспекцією знайшли своє підтвердження та не спростовані.

Слід зазначити, що припис, яким позивача зобов`язано привести гараж у відповідність до будівельного паспорту, не скасовано, відтак підлягає виконанню.

Судом не приймаються до уваги ескізний намір забудови долучений позивачем до відзиву на підтвердження правомірності здійснення реконструкції гаража, оскільки ескізний намір не є будівельним паспортом і не може з ним ототожнюватись. А внесеі зміни до будівельного паспорта не підписані відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури, тобто не пройшли процедуру погодження.

Надані позивачем ескізи/зміни до будвіельного паспорту не містять підписів посадових осіб уповноваженого органу містобудування та архітектури.

За таких обставин та враховуючи, що факт допущення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при реконструкції гаража по АДРЕСА_1 знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує на наступне.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність у суб`єкта владних повноважень, витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 шляхом перебудови привести об`єкт будівництва (гараж) по АДРЕСА_1 відповідно до вимог будівельного паспорту №01-15-27 від 06.06.2017 р. виданого відділом житлового – комунального господарства, містобудування і архітектури Барської міської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі – Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (вул.Театральна,14,м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37471912).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення сформовано :02.10.2019 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна